Рішення № 125651051, 06.03.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7469/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 20 серпня 2023 року по 18 червня 2024 року.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 20 серпня 2023 року по 18 червня 2024 року, виходячи з її розміру 100 000 грн на місяць.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за час перебування на стаціонарному лікуванні солдата запасу ОСОБА_1 , починаючи з 20 серпня 2023 року позивачу не виплачується будь-яке грошове забезпечення в тому числі і додаткова грошова допомога в розмірі 100 000 грн, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (із наступними змінами та доповненнями). ОСОБА_1 не погоджується з такими діями ІНФОРМАЦІЯ_4 вважає їх незаконними, оскільки позивач має всі правові підстави для виплати йому грошового забезпечення за весь період лікування, в тому числі і за кордоном.

У відзиві на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_5 просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви, оскільки грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства. Позивач за направленням на ВЛК до ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якому проходить військову службу, не звертався, медичні документи необхідні для проведення ВЛК не надавав (не надсилав). Таким чином, у ІНФОРМАЦІЯ_7 відсутні висновок лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 про продовження перебування в лікарняних закладах, а тому й відсутні підстави для виплати грошового забезпечення за спірний період.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , 24 лютого 2022 року призваний у Збройні Сили України на підставі Указу президента України від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» № 69/2022.

Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 26.02.2022 р. №39 солдата запасу, ОСОБА_1 призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника другого відділення охорони першого взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_9 .

19 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Ямпіль, Донецької області, ОСОБА_1 отримав поранення - поєднане вогнепальне проникаюче поранення м`яких тканин правої половини грудної клітки; вогнепальне проникаюче уламкове поранення правого плечового суглобу з вогнепальним переломом акроміального кінця ключиці, багатоуламковий внутрішньо- суглобовий перелом голівки та верхньої третини правої плечової кістки з дефектом кісткової тканини; вогнепальне сліпе уламкове поранення правого плеча та передпліччя з наявністю множинних сторонніх тіл (металевих уламків).

Зазначена обставина підтверджується копією первинної медичної карти (форма 100) та довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 3/124 від 08.06.2023 р. (додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).

Після отриманого поранення та надання першої медичної допомоги у військовому шпиталі, ОСОБА_1 з 20.04.2023 р. по 22.04.2023 р. перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради (КНП «МЛК № 6» ДМР (м. Дніпро), що підтверджується копією виписки із медичної карти хворого № 0673223. З даного лікарняного закладу ОСОБА_1 переведений в інший для подальшого лікування.

З 23.04.2023 р. по 12.05.2023 р. позивач перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується копію виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 1024.

З даного медичного закладу ОСОБА_1 виписаний згідно рішення ВЛК щодо надання йому відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів, а також у зв`язку з реалізацією висновку ВЛК про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на лікування за кордон.

Згідно довідки військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 від 12.05.2023 р. № 461 встановлено, що ОСОБА_1 потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів.

Згідно висновку ВЛК в/ч НОМЕР_1 від 02 травня 2023 року також встановлено - необхідне направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на лікування за кордон.

Починаючи з 24.05.2023 р. по день звернення до суду, ОСОБА_1 знаходився на лікуванні за кордоном у Французькій Республіці (Франція) у медичному закладі відділенні спеціалізованої реабілітації та реабілітаційного догляду Лікарні ЛЕОН БЕРАР.

Відповідно до медичних довідок, які надані ОСОБА_1 . Лікарнею ЛЕОН БЕРАР останній проходить лікування знеболювальними препаратами та ортопедичну реабілітацію у закладі - зазначене підтверджується копіями медичних довідок, у перекладі з французької мови на українську та додані позивачем до позовної заяви: медична довідка від 03.07.2023 р.; медична довідка від 03.07.2023 р. (додаткова); медична довідка від 27.10.2023 р.; медична довідка від 28.12.2023 р.; медична довідка від 23.01.2024 р.; медична довідка від 20.03.2024 р.; медична довідка від 25.04.2024 р.; медична довідка від 24.05.2024 р.

Також, виписним епікризом відділення травматології відділення ортопедичної хірургії та спортивної травматології Університетської лікарні Ніцци та звітом про проведення операції від 13.12.2023 р. підтверджується перебування ОСОБА_1 , на стаціонарному лікуванні у відділенні та проведення йому хірургічної операції. Подальше лікування продовжено у лікарні ЛЕОН БЕРАР.

Згідно довідки № 3/124 від 08.06.2023 р. виданій ОСОБА_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) кваліфіковано як таке, що сталося під час виконання обов`язків військової служби в районі бойових дій, одержане під час захисту Батьківщини, захисту незалежності суверенітету та територіальної цілісності України.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 12.05.2023 р. N 461 (про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) травма відноситься до тяжких і пов`язана з проходженням військової служби.

ОСОБА_1 було виплачене грошове забезпечення та додаткова винагорода за період лікування з 19.04.2023р. по 19.08.2023р.

З 20.08.2023 р. будь яке грошове забезпечення ОСОБА_1 не виплачується, що підтверджується наданим відповідачем розрахунковим листом за 2023 рік та відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23.05.2024 р. N9 10/690.

Тобто, фактично позивач за період лікування в Україні та за кордоном отримав виплати за 4 місяці лікування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XІІ), законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який станом на дату прийняття даного рішення не припинено.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову №168, пунктом 1 якої (в первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної Постанови КМУ №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

У відповідності до п.1-2 Постанови №168 (у редакції Постанови КМУ № 836 від 09.08.2023 року) установлено, що виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 року доповнено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, новим розділом - XXXIV Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану, в п.2 якого передбачено, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у розмірі 100000 грн. виплачується тим військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

Пунктами 11 та 12 цього розділу встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які зокрема у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Вказаний нормативно-правовий акт набрав законної сили 31.01.2023 з моменту офіційного оприлюднення після реєстрації в Міністерстві юстиції України та застосовується з 01 лютого 2023 року, про що безпосередньо зазначено в п.3 Наказу №44 від 25.01.2023.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що військовослужбовці мають право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн за умови зокрема перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії та за весь час такого перебування.

Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, законодавством не встановлено.

З матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що позивач у зв`язку з тяжким пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні у різних медичних закладах у період зокрема з 20.08.2023 по 18.06.2024.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивачу у вказаний період додаткову винагороду у розмірі до 100000,00 грн відповідачем не нараховано та не виплачено.

Відтак, зважаючи на викладене, оскільки постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року передбачено термін виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та про доцільність їх задоволення в частині додаткової винагороди.

Щодо вимог позивача про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 20 серпня 2023 року по 18 червня 2024 року необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п. 11 ст. 10-1 Закону №2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров`я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.

Аналогічно абзац 2 пункту 9 розділу І Порядку №260 визначає, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства (абзац 3 пункту 9 розділу І Порядку №260).

Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Отже, відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виплата грошового забезпечення після чотирьох місяців лікування у іноземних медичних закладах та перебування у відпустці за станом здоров`я можуть бути продовжені за наявності висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) про потребу в лікуванні та рішення командира військової частини про продовження виплати.

Матеріали справи зазначених вище доказів не містять. В позові позивач також не стверджує про наявність висновків лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) та рішень командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах або звільненні від виконання службових обов`язків, після чотирьох місяців безперервного перебування.

Отже, вимоги позивача в частині, що стосуються виплати грошового забезпечення у період перебування на стаціонарному лікуванні задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 20 серпня 2023 року по 18 червня 2024 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 20 серпня 2023 року по 18 червня 2024 року, збільшеної до 100 000 грн на місяць.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції

Головуючий суддя Л.М. Петрова