Ухвала суду № 125650853, 06.03.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23862/23

У Х В А Л А

06 березня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №420/23862/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №420/23862/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 13.11.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 05.03.2022 по 31.12.2022 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2022.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 05.03.2022 по 31.12.2022 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 19.05.2023 (включно) основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2023.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 01.01.2023 по 19.05.2023 (включно) перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 отриманих ним у 2022 році та у 2023 році грошової допомоги на оздоровлення із урахуванням перерахованого грошового забезпечення за 2022 рік та 2023 рік, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 рішення суду залишено без змін та судова колегія зазначила, що в спірний період позивач мав право на визначення розміру посадового окладу, окладу за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

11.03.2024 суд ухвалив у задоволенні заяви (вх..№8358/24 від 27.02.2024) представника військової частини НОМЕР_1 Короткевича М.А., про роз`яснення рішення суду від 13.11.2023 по справі № 420/23862/23 відмовити.

08.07.2024 суд ухвалив у задоволенні заяви (вхід.№25434/24 від 26.06.2024) позивача, про роз`яснення рішення суду від 13.11.2023 по справі № 420/23862/23 відмовити.

05.09.2024 суд ухвалив повернути без розгляду заяву позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, в порядку ст.383 КАС України по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

19.09.2024 ухвалою суду у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 (вхід.№41307/24 від 10.09.2024) про встановлення судового контролю з виконання рішення суду по справі №420/23862/23 відмовлено.

26.02.2025 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява (вхід. №17772/25), в якій просить встановити судовий контроль шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 по справі №420/23862/23.

Подана заява обґрунтована тим, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року по справі № 420/23862/23 було виплачено відповідні кошти. З метою перевірки правильності нарахування та виплат відповідних коштів, подав запит до військової частини. Згідно довідки (додається) наданої відповідачем, останнім зазначено, що під час перерахунку грошового забезпечення було враховано прожитковий мінімум у розмірі 2102 гривні, тобто розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів відповідно до абзацу 6 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та відповідно до абзацу 6 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Що є неправильним виконанням судового рішення.

При вирішенні заяви про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006р., пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002р., «Ромашов проти України» від 27.07.2004р., «Шаренок проти України» від 22.02.2004р. зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005р., та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009р.).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили, незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в такому рішенні. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.

Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, який здійснюється судом шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.

З аналізу частин першої та другої статті 382 КАС України убачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду. Втім, хоч зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, але вони застосовуються залежно від наявності об`єктивних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами.

Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи. Встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог запобігає неналежному виконанню обов`язків, пов`язаних зі змістом задоволених позовних вимог. Більше того, встановлення судового контролю після ухвалення судового рішення за наслідком звернення позивача з відповідним клопотанням направлене на усунення вже існуючого порушення прав цього позивача стосовно належного виконання судового рішення.

З системного аналізу вказаних правових норм слідує, що статтею 382 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу.

Разом з тим, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Позивачем до заяви додано відповідь військової частини НОМЕР_1 від 25.06.2024 №2700 з наданням довідки про перерахунок грошового забезпечення з 05.03.2022 по 19.05.2023 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року.

З вказаної довідки суду вбачається, що відповідачем здійснено перерахунок грошового забезпечення з 05.03.2022 по 19.05.2023 з якого за січень-грудень 2022 року нараховано172076,02 грн (прожитковий min 2020 = 2102); за січень-вересень 2023 нараховано 302158,16 грн (прожитковий min 2020 = 2102).

Як слідує із поданої заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, підставою для встановлення такого контролю визначено неналежне виконання військовою частиною НОМЕР_1 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року, яким відповідача зобов`язано здійснити з 05.03.2022 по 31.12.2022 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум та з 01.01.2023 по 19.05.2023 (включно) перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд акцентує увагу, що статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 2481 гривня; статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 2684 гривні.

Однак відповідачем при здійсненні перерахунку Військовою частиною НОМЕР_1 застосовано прожитковий мінімум встановленого для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 гривні, що не може вважаться належним виконанням рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 КАС України).

За приписами частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

З огляду на неналежне виконання відповідачем судового рішення, що набрало законної сили, суд дійшов висновку встановити строк для подання військовою частиною НОМЕР_1 звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року в частині здійснити перерахунок та виплату з 05.03.2022 по 31.12.2022 грошового забезпечення ОСОБА_1 із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум та з 01.01.2023 по 19.05.2023 (включно) перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, а також врахувавши раніше виплачені суми таких виплат.

Згідно з частиною 6 статті 382-1 КАС України ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Керуючись статтями 14, 248, 370, 381-1, 382, 382-1 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву позивача (вхід. №17772/25 від 26.02.2024) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №420/23862/23 задовольнити.

Встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/23862/23 від 13.11.2023.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/23862/23 від 13.11.2022 протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА