Рішення № 125649798, 05.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2025 року м. Київ №320/2809/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування висновку та наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 , у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування за фактом поломки службового автомобіля Тоуоta LC 150 військовий номер НОМЕР_2 у частині щодо визнання ОСОБА_1 винним у поломці службового автомобіля Тоуоta LC 150 військовий номер НОМЕР_2 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2023 № 488 у частині щодо: притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за заподіяння шкоди державі у розмірі 155007,58 грн внаслідок поломки службового автомобіля Тоуоta LC 150 військовий номер НОМЕР_2 ; стягнення суми завданої шкоди у розмірі 155007,58 грн. з його грошового забезпечення у розмірі до 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки відповідач не довів наявність причинного зв`язку між його діяннями та їх наслідками, а також наявність вини, як того вимагає спеціальне законодавство. Позивач також наголошує, що під час службового розслідування ним надавалися ґрунтовні пояснення і вказувалось про відсутність вини в події, під час якої зламався автомобіль Toyota LC 150.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначає, що оскаржуваний наказ є правомірним та обгрунтованим, оскільки службовим розслідуванням достовірно встановлено наявність у діях позивача умов для притягнення штаб-сержанта ОСОБА_3 до матеріальної відповідальності, а саме: шкоди державі у розмірі 155 007,58 грн.; протиправної поведінки під час виконання 04.09.2023 службових обов?язків водія (позивача) на службовому автомобілі Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_2 , що виражається у порушенні (невиконанні) вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на вказаний транспортний засіб; причинного зв?язку між протиправною поведінкою і завданою шкодою державі у розмірі 155 007,58 грн., оскільки поломка вищевказаного автомобіля перебуває в безпосередньому зв?язку з порушення (невиконання) позивачем вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на вказаний транспортний засіб, під час його експлуатації; вини позивача у завданні шкоди, яка виражається у формі недбалого ставлення до виконання службових обов?язків щодо запобігання поломкам та несправностям закріпленого транспортного засобу, зокрема, у порушенні (невиконанні) 04.09.2023 вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на службовий автомобіль Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_2 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом, відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є штаб-сержантом, старшим водієм (автомобіля заступника командувача НГУ) автомобільного відділення забезпечення командування ГУ НГУ 1-го автомобільного взводу автомобільної роти. Вступив на контракту службу у військову частину НОМЕР_1 з 22.05.2020, до виникнення спірного випадку характеризувався з позитивного боку, подібні вчинки в минулому не допускав, до виконання службових обов?язків ставився відповідально, дисциплінарних стягнень не має.

Функціональними обов?язками старшого водія (автомобіля заступника командувача НГУ) автомобільного відділення забезпечення командування ГУ НГУ 1-го автомобільного взводу автомобільної роти передбачено, що водій відповідає за виконання завдань, безаварійну роботу, збереження закріпленої за ним машини, її постійну справність та готовність до негайного використання, а також за економність витрат експлуатаційних матеріалів.

22.08.2023 року було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність між військовою частиною НОМЕР_1 та штаб-сержантом ОСОБА_5 , в якому вказано, що він зобов`язаний бережно відноситися до наданих йому для зберігання чи для інших цілей матеріальних цінностей військовою частиною і приймати міри до запобігання збитку.

11.10.2023 на ім?я командира військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт від командира автомобільної роти капітана ОСОБА_6 за фактом поломки АКПП на службовому автомобілі Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_2 .

Наказом від 11.10.2023 № 404 «Про призначення службового розслідування» за цим фактом призначено службове розслідування, яким встановлено наступне.

Службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до дорожнього листа № 6265 від 04.09.2023 у рейс був відправлений службовий автомобіль Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився старший водій (автомобіля заступника командувача НГУ) автомобільного відділення забезпечення командування ГУ НГУ 1-го автомобільного взводу автомобільної роти штаб-сержант ОСОБА_4 .

Автомобіль був технічно справний, про що зазначив начальник контрольно - технічного пункту штаб-сержант ОСОБА_7 у дорожньому листі. Під час проходження медичного огляду перед виїздом скарг на стан здоров?я від штаб-сержанта ОСОБА_3 не надходило.

3 пояснення штаб-сержанта ОСОБА_3 стало відомо, що він прийняв автомобіль у штаб-сержанта ОСОБА_8 в технічно-справному стані, ніяких недоліків щодо роботи всіх агрегатів автомобіля не було. Використовував автомобіль в буксируванні та польових умовах не використовувався.

Під час руху в місті Києві по вул. Кільцева дорога, 10, 04.09.2023 приблизно о 15:00 в цей час там був ускладнений рух у зв?язку із затором, під час зміни полоси руху водій відчув поштовхи при русі авто, після чого зупинився на найближчій АЗС (ОККО) та доповів про дану поломку заступнику командира частини з озброєння - начальникові технічної частини підполковнику ОСОБА_9 . У свою чергу водій штаб-сержант ОСОБА_4 отримав вказівку від заступника командира частини з озброєння - начальника технічної частини підполковника ОСОБА_10 рухатись на СТО «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ» за адресою: м. Київ, вул. Столичне Шосе 90, автомобіль у водія прийняли уповноважені працівники СТО.

Працівники СТО здійснили перевірку автомобіля щодо скарг водія - при ввімкненні режиму (D) відчуваються поштовхи в АКПП при збільшенні швидкості, під час перемикання селектора в режим (R) передача вмикається із затримкою та відчувається сильний поштовх.

Уповноважені працівники СТО виконали перевірку електрообладнання автомобіля в ЕБК трансмісії присутній код несправності: P27567F Муфта гідротрансформатора, електромагнітний клапан регулювання тиску, привід системи управління, заїдання у вимкненому стані.

Також виконано додаткову перевірку АКПП: дорожній тест, перевірка ручного перемикання передач, зняття піддона та перевірку магніта на наявність частинок зносу деталей, за результатами виявлено забруднення в оливі та на магнітах АКПП. Виходячи з проведених діагностик: столл-тесту, перевірки затримки вмикання передач, а саме затримки перемикання з "N" в режим "R", що складає більше 2 секунд, уповноважені працівники СТО припускають, що, можливо, причиною несправності є знос муфти № 2 т/аб № 3, що призвело до потрапляння продуктів зносу, деталей вище зазначених механізмів в оливу АКПП та заклинюванню клапана перемикача SLU, необхідно розбирати та дефектувати АКПП для виявлення несправності деталей.

Уповноважені працівники СТО виконали демонтаж та дефектування АКПП, в результаті проведених робіт виявили наступне:

- зношення фрикційних дисків №2;

- забруднення внутрішніх деталей АКПП продуктами зносу фрикційних дисків муфти №2;

Необхідна заміна:

- комплект фрикційних дисків муфти №2;

- гідротрансформатор;

- комплект прокладок АКПП;

- олива АКПП;

- фільтр оливи АКПП;

- інші супутні матеріали.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 договору купівлі-продажу та відповідного розділу 5 "обмеження гарантійних зобов`язань", а саме : п. 2 сервісної книжки, гарантійні зобов?язання не розповсюджуються на такі випадки заміни обладнання автомобіля: фрикційні диски АКПП. При виявлені зносу фрикційних дисків АКПП, військова частина повинна виконати ремонт АКПП, своєчасно та за власний рахунок.

Відповідно до вищенаведеного, виявлений знос фрикційних дисків не пов?язаний з неякісним виробництвом або складання деталей АКПП та не підлягає усуненню за рахунок гарантійних зобов?язань виробника.

У витязі з акту наданих послуг № 2023010646 від 04.09.2023, який складений ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ», зазначено, що несправність з якою звернувся водій військової частини НОМЕР_1 і скарга на її наслідки виникли внаслідок порушення водієм вимог експлуатаційної документації даного транспортного засобу і дана несправність підлягає усуненню за рахунок військової частини НОМЕР_1 .

Враховуючи вищевикладене, відповідачем укладено договір № 67AC/23 від 21.09.2023 з ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ», яким було усунуто поломку АКПП транспортного засобу Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_2 .

У зв?язку з цим відповідачу завдано збитки у розмірі: 155 007,58 грн., що підтверджується актом наданих послуг No 2023010646 від 11.10.2023, платіжною інструкцією № 7071 від 11.10.2023 та дефектовочним актом № 521 від 04.09.2023.

Також судом встановлено, що між ПІІ «ТОЙОТА-УКРАЇНА», який є юридично особою за законодавством України, код ЄДРПОУ 32589471, в особі Генерального директора Юкічі Маруями, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ «Автосаміт на Столичному», що є юридичною особою за законодавством України, код ЄДРПОУ 36203667, в особі Директора Пустовойтенка Сергія Валерійовича та Головного бухгалтера Ковтун Юлії Василівної, які діють на підставі Статуту, з іншої сторони, укладено договір про призначення уповноваженого дилера продукції «TOYOTA». Вказано, що дилер гарантує, використання в процесі провадження Уповноваженої діяльності комерційного (фірмового) найменування Тойота Центр Київ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ» є правомірним, та не призводитиме до змішування з діяльністю іншого суб?єкта господарювання, який має пріоритет на використання такого найменування та не буде вводити в оману споживачів щодо справжньої діяльності дилера. Строк дії договору становить від 01 січня 2020 року по 31 грудня 2023 року.

Згідно пункту 4.2.1. статуту ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ», код ЄДРПОУ 36203667, має право надавати послуги по обслуговуванню, ремонту і діагностиці автотранспортних засобів.

Вивчивши обставини поломки АКПП транспортного засобу Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_2 комісія дійшла висновку, що збитки завдані військовій частині НОМЕР_1 допущені з вини закріпленого водія штаб-сержанта ОСОБА_3 з причин порушення водієм вимог правил пункту 4.2 експлуатаційної документації даним транспортним засобом.

З матеріалів службового розслідування вбачається також встановлення відповідачем наявності у діях позивача наступних умов для притягнення штаб-сержанта ОСОБА_3 до матеріальної відповідальності, а саме:

- наявна шкода державі у розмірі 155 007,58 грн.;

- наявна протиправна поведінка штаб-сержанта ОСОБА_3 під час виконання 04.09.2023 службових обов?язків водія на службовому автомобілі Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_2 , що виражається у порушенні (невиконанні) вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на вказаний транспортний засіб;

- наявний причинний зв?язок між протиправною поведінкою штаб-сержанта ОСОБА_3 і завданою шкодою державі у розмірі 155 007,58 грн., оскільки поломка 04.09.2023 АКПП на службовому автомобілі Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_2 перебуває в безпосередньому зв?язку з порушення (невиконання) штаб-сержантом ОСОБА_11 вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на вказаний транспортний засіб, під час його експлуатації;

- наявна вина штаб-сержанта ОСОБА_3 у завданні шкоди, яка виражається у формі недбалого ставлення до виконання службових обов?язків за посадою старшого водія (автомобіля заступника командувача НГУ) автомобільного відділення забезпечення командування ГУ НГУ 1-го автомобільного взводу автомобільної роти, щодо запобігання поломкам та несправностям закріпленого транспортного засобу, зокрема, у порушенні (невиконанні) 04.09.2023 вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на службовий автомобіль Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_2 .

Отримавши пояснення штаб-сержанта ОСОБА_12 комісія встановила, що позивач не визнає своєї вини в поломці автоматичної коробки перемикання передач на службовому автомобілі Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_2 .

Службове розслідування продовжено наказом № 455 від 20.11.2023 у зв?язку із службовою необхідністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, пунктом 4 розділу VІІ Порядку проведених службових розслідувань у Національній гвардії України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.04.2020 № 347, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.05.2020 за № 473/34756 комісією, що проводила службове розслідування, запропоновано наступне.

Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що підтвердились. Службове розслідування вважати закінченим. Заступникові командира частини з озброєння - начальнику технічної частини довести до всього особового складу водіїв службового транспорту про випадок поломки транспортного засобу. Старшому водію (автомобіля заступника командузача HГУ) автомобільного відділення забезпечення командування ГУ НГУ 1-го автомобільного взводу автомобільної роти шгаб-сержанту ОСОБА_13 оголосити дисциплінарне стягнення у виді догани правами командира автомобільної роти капітана ОСОБА_14 , за неналежне виконання функціональних обов?язків, що призвело до поломки АКПП на службовому автомобілі Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_2 . За заподіяння шкоди державі у розмірі 155 007,58 грн. внаслідок поломки АКПП службового автомобіля Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_3 , який отримав механічні пошкодження, притягнути до повної матеріальної відповідальності старшого водія (заступника командувача НГУ) відділення забезпечення командування НГУ 1-го автомобільного взводу автомобільної роти штаб-сержанта ОСОБА_3 . Стягнення суми завданої шкоди у розмірі 155 007,58 грн. здійснити із грошового забезпечення штаб-сержанта ОСОБА_3 в розмірі до 20 відсотків місячного грошового забезпечення. Провести додаткове заняття з особовим складом військової частини щодо вивчення Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX. Висновки службового розслідування довести до особового складу у частині, що його стосується.

На підставі матеріалів службового розслідування та його висновків, за заподіяння шкоди державі у розмірі 155 007.58 грн. наказом відповідача від 29.11.2023 № 488 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності шляхом стягнення суми завданої шкоди у розмірі 155 007.58 грн. із грошового забезпечення позивача в розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

29.11.2023 позивач відмовився від ознайомлення під підпис із наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2023 № 488, факт чого засвідчено відповідачем актом про відмову від виконання вимог.

Позивач, вважаючи прийнятий наказ протиправним, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно ст. 14 Закону України «Про Національну гвардію України» за вчинення протиправних дій та бездіяльність військовослужбовці Національної гвардії України несуть дисциплінарну, матеріальну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV.

Згідно із ст. 9 Статуту військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Згідно із статтею 12 Статуту про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Статтею 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 №160-IX (далі Закон №160-IX).

Підпунктом 4 пункту 1 статті 1 Закону №160-IX визначено, що матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Закону №160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:

1) наявність шкоди;

2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;

4) вина особи в завданні шкоди.

Пунктом 1 частини 1 ст. 6 Закону №160-IX визначено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.04.2020 № 347 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 травня 2020 р. за № 473/34756 (далі - Порядок №347).

Пунктами 1-3 та 5 Розділу ІІ Порядку №347 визначено, що службове розслідування проводиться в разі:

- невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, вимог законодавства, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів;

- неправомірного застосування військовослужбовцем заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки;

- порушення правил несення вартової або внутрішньої служб;

- розголошення змісту або втрати службових документів;

- установлення фактів дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, а також сексуальних домагань;

- установлення фактів завдання шкоди державі.

Службове розслідування призначається командиром (начальником) і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини військовослужбовця.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те командира (начальника).

Службове розслідування має встановити:

- наявність чи відсутність правопорушення або події, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування, його (її) обставини (час, місце) та наслідки;

- осіб, з вини яких трапилася подія або правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або спричинили їх виникнення;

- наявність причинного зв`язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями (бездіяльністю) військовослужбовця;

- конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який вчинив правопорушення;

- порушення норм законодавства або посадових інструкцій;

- ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;

- форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до вчиненого;

- причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню;

- чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов`язків;

- наявність шкоди (у разі виявлення факту заподіяння шкоди державі - у чому полягає така шкода, її розмір, причини виникнення, а також винні особи).

Пунктами 1-3 та 4 Розділу VII Порядку №347 визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який має містити вступну, описову та резолютивну частини.

У вступній частині висновку службового розслідування зазначаються:

- посада, звання, прізвище, ініціали особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування;

- підстави для проведення службового розслідування.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені під час проведення службового розслідування відомості про:

- обставини, за яких військовослужбовцем (військовослужбовцями) вчинено правопорушення або які стали підставою для призначення службового розслідування;

- час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення правопорушення, його наслідки (їх тяжкість);

- посаду, військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період військової служби, період перебування на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема про наявність або відсутність у неї незнятих дисциплінарних стягнень), яка вчинила правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли його вчиненню;

- наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями військовослужбовця та їх наслідками;

- умови, що передували вчиненню правопорушення або спонукали до його вчинення;

- вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено;

- військове майно (грошові кошти), якому завдано шкоду, та її розмір;

- наявність вини військовослужбовця (військовослужбовців), обставин, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення військовослужбовця (військовослужбовців) до вчиненого.

В описовій частині також зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються надані ними результати службового розслідування.

У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються:

- інформація про підтвердження чи спростування відомостей, які стали підставою для призначення службового розслідування;

пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до військовослужбовця (військовослужбовців) конкретного дисциплінарного стягнення, притягнення до матеріальної відповідальності, ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень (за наявності), обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, а також відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів та про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

У разі відсутності в командира (начальника), який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення в резолютивній частині висновку службового розслідування мають міститися пропозиції щодо подальшого клопотання перед старшим командиром (начальником), який наділений відповідним правом, про накладення на військовослужбовця того чи іншого виду дисциплінарного стягнення.

Системний аналіз наведених норм, надає суду підстави для висновку, що підставою притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 Закону №160-IX, які виключають матеріальну відповідальність. З метою уточнення усіх обставин правопорушення, причин і умов, що сприяли його вчиненню та визначення ступеня вини, прийняттю рішення щодо стягнення суми завданої шкоди передує проведення службового розслідування.

Під час його проведення необхідно з`ясувати: наявність шкоди; протиправну поведінку особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.

Судом встановлено, що за висновками службового розслідування наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2023 № 488 за заподіяння шкоди державі у розмірі 155 007, 58 грн. внаслідок поломки автоматичної коробки перемикання передач на службовому автомобілі TOYOTA LC 150 військовий номер НОМЕР_2 , що сталося 04.09.2023, притягнуто до повної матеріальної відповідальності старшого водія (заступника командувача НГУ) відділення забезпечення командування НГУ 1-го автомобільного взводу автомобільної роти штаб-сержанта ОСОБА_3 шляхом стягнення суми завданої шкоди у розмірі 155 007, 58 грн. з грошового забезпечення позивача в розмірі до 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

Службовим розслідуванням встановлено наявність у діях позивача наступних умов для притягнення штаб-сержанта ОСОБА_3 до матеріальної відповідальності, а саме:

- наявна шкода державі у розмірі 155 007,58 грн.;

- наявна протиправна поведінка штаб-сержанта ОСОБА_3 під час виконання 04.09.2023 службових обов?язків водія на службовому автомобілі Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_2 , що виражається у порушенні (невиконанні) вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на вказаний транспортний засіб;

- наявний причинний зв?язок між протиправною поведінкою штаб-сержанта ОСОБА_3 і завданою шкодою державі у розмірі 155 007,58 грн., оскільки поломка 04.09.2023 АКПП на службовому автомобілі Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_2 перебуває в безпосередньому зв?язку з порушення (невиконання) штаб-сержантом ОСОБА_11 вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на вказаний транспортний засіб, під час його експлуатації;

- наявна вина штаб-сержанта ОСОБА_3 у завданні шкоди, яка виражається у формі недбалого ставлення до виконання службових обов?язків за посадою старшого водія (автомобіля заступника командувача НГУ) автомобільного відділення забезпечення командування ГУ НГУ 1-го автомобільного взводу автомобільної роти, щодо запобігання поломкам та несправностям закріпленого транспортного засобу, зокрема, у порушенні (невиконанні) 04.09.2023 вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на службовий автомобіль Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_2 .

На підставі висновків проведеного службового розслідування оскаржуваним наказом від 29.11.2023 р. № 488 штаб-сержанта ОСОБА_3 притягнуто до повної матеріальної відповідальності шляхом стягнення суми завданої шкоди у розмірі 155 007, 58 грн. з грошового забезпечення позивача в розмірі до 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

Разом з тим, суд зазначає, що доводи відповідача стосовно наявності вини штаб-сержанта ОСОБА_3 у завданні шкоди, що виражена у формі недбалого ставлення до виконання службових обов?язків щодо запобігання поломкам та несправностям закріпленого транспортного засобу, зокрема, у порушенні (невиконанні) 04.09.2023 вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на службовий автомобіль Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_2 є необгрунтованими, оскільки докази, долучені відповідачем, не містять даних про те, які саме обов`язки військової служби були невиконані або були неналежно виконані позивачем, що могло б дати підстави зробити висновок про його недбале ставлення до військової служби. Крім того, посібник користувача Land Cruiser PRADO, долучений відповідачем, містить декілька положень пункту 4.2, складені автовиробником (TOYOTA), про автоматичну трансмісію автомобіля на 6 аркушів, однак відповідачем конкретно не вказано та не встановлено, яке саме положення пункту 4.2 було порушено позивачем під час експлуатації автомобіля.

У зв`язку з викладеним, суд вказує, що оскаржуване позивачем стягнення суми завданої шкоди було накладено за відсутності доведення вини позивача, оскільки діяння, вказані у оскаржуваному наказі, не містить складу правопорушення, що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

Судом також встановлено, що з висновку службового розслідування вбачається, що оцінки поясненням позивача стосовно відсутності вини надано не було, наявність причинного зв`язку між подією та діями позивача не встановлювалися, як і не аналізувалася поведінка позивача за умов, які виникли під час поломки автомобіля.

Доводи відповідача щодо наявності причинного зв?язку між протиправною поведінкою штаб-сержанта ОСОБА_3 і завданою шкодою державі у розмірі 155 007,58 грн., що виразилась у безпосередньому зв?язку поломки 04.09.2023 АКПП на службовому автомобілі Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_2 з порушенням (невиконанням) штаб-сержантом ОСОБА_11 вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на вказаний транспортний засіб, під час його експлуатації є також необґрунтованими, оскільки, як вже вказувалось вище, посібник користувача Land Cruiser PRADO, долучений відповідачем, містить декілька положень пункту 4.2, складені автовиробником (TOYOTA), про автоматичну трансмісію автомобіля на 6 аркушів, однак відповідачем конкретно не вказано та не встановлено, яке саме положення пункту 4.2 було порушено позивачем під час експлуатації автомобіля.

Крім того, як вбачається з висновку службового розслідування, під час руху в АДРЕСА_1 , 04.09,2023 приблизно о 15:00 в цей час там був ускладнений рух у зв?язку із затором, під час зміни полоси руху водій (позивач) відчув поштовхи при русі авто, після чого зупинився на найближчій АЗС (ОККО) та добровільно доповів про вказану поломку заступнику командира частини з озброєння - начальникові технічної частини підполковнику ОСОБА_9 . У свою чергу водій штаб-сержант ОСОБА_4 отримав вказівку від заступника командира частини з озброєння - начальника технічної частини підполковника ОСОБА_10 рухатись на СТО «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ» за адресою: м. Київ, вул. Столичне Шосе 90, автомобіль у водія прийняли уповноважені працівники СТО.

З вказаного вбачається, що позивач неухильно та в повній мірі виконував команди, які надходили від заступника командира частини з озброєння - начальника технічної частини підполковника ОСОБА_10 , що свідчить про позитивну поведінку.

З матеріалів справи, а саме службової характеристики ОСОБА_1 від 16.10.2023 року (спірна подія відбулася 04.09.2023р.), вбачається також, що позивач до виконання службових обов`язків ставиться відповідально, визначені йому завдання виконує, подає приклад зразкового виконання військового обов`язку товаришам по службі, за характером спокійний, врівноважений, працелюбний, користується повагою та авторитетом серед особового складу підрозділу. Вказаною службовою характеристикою підсумовано, що за своїми професійними, діловими і моральними якостями штаб-сержант ОСОБА_1 займаній посаді відповідає, гідний для подальшого проходження військової служби.

Водночас вищевказані обставини взагалі не досліджувалися відповідачем при прийнятті остаточного рішення стосовно наявності у діях позивача складу правопорушення.

Крім того, як вбачається з висновку службового розслідування, комісія дійшла висновку, що збитки завдані військовій частині НОМЕР_1 допущені з вини закріпленого водія штаб-сержанта ОСОБА_3 з причин порушення водієм вимог правил пункту 4.2 експлуатаційної документації даним транспортним засобом.

Водночас сам висновок службового розслідування взагалі не містить положень пункту 4.2 експлуатаційної документації транспортного засобу, що свідчить про відсутність факту безпосереднього дослідження відповідальною комісією факту вчинення порушення позивачем в якості водія 04.09.2023 правил експлуатації вказаного транспортного засобу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при вирішенні питання про притягнення позивача до матеріальної відповідальності відповідачем, всупереч наведеним вище нормативним вимогам не було враховано характер та обставини вчинення правопорушення, а також його наслідки.

Застосовуючи до позивача стягнення суми завданої шкоди у розмірі 155 007,58 грн. з грошового забезпечення позивача в розмірі до 20 відсотків місячного грошового забезпечення, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідач повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що оскаржуваний наказ №488 від 29.11.2023 Про притягнення до матеріальної відповідальності у вигляді стягнення суми завданої шкоди у розмірі 155 007, 58 грн з грошового забезпечення позивача до 20 відсотків місячного грошового забезпечення, відповідачем прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Так, відповідно до правової позиції Європейського суду у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Решта доводів, та заперечень сторін, висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Враховуючи встановлені обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 29.11.2023 № 488 у повному обсязі з мотивів його безпідставності та необґрунтованості.

Водночас суд вказує, що вимога позивача про визнання протиправним скасування висновку службового розслідування не тягне за собою жодних юридичних наслідків, відповідно, не порушує прав, свобод та інтересів особи, а відтак, не є актом індивідуальної дії суб?єкта владних повноважень, що підлягає оскарженню, а тому в цій частині позов підлягає залишенню без задоволення.

Тож суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими частково і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема також витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Суд зазначає, що на час вирішення справи, позивачем не заявлено до стягнення понесені витрати на професійну правничу допомогу, не надано до суду відповідних доказів, у зв`язку з чим, вирішенню судом такі витрати за ст. 134 та ст. 139 КАС України, під час винесення рішення у даній справі, не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується квитанцією.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача слід присудити понесені судові витрати у розмірі у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 605,60 грн., за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2023 № 488 у частині: щодо притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за заподіяння шкоди державі у розмірі 155007,58 грн внаслідок поломки службового автомобіля Тоуоta LC 150 військовий номер НОМЕР_2 та стягнення суми завданої шкоди у розмірі 155007,58 грн. з його грошового забезпечення у розмірі до 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 грн. (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.