Рішення № 125648597, 06.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року Справа № 160/3332/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області № 046450014859 від 01.10.2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , пенсії по інвалідності;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , періоди проходження військової служби, протягом яких він брав безпосередню участь у бойових діях з 26.03.2022 року по 30.06.2022 року, з 08.07.2022 року по 15.01.2023 року, з 26.01.2023 року по 31.01.2023 року на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , пенсію по інвалідності з 02.08.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправна відмова у призначенні пенсії порушує право позивача на призначення пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст. 263 КАС України.

Роз`яснено відповідачам про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії матеріалів відмовної пенсійної справи ОСОБА_1 , у тому числі алгоритм розрахунку стажу (Форма РС-право).

У наданому відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що позивач 24.09.2024 звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду звернення за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії згідно заяви від 24.09.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області та винесено рішення про відмову від 01.10.2024 №046450014859. Відповідач зазначив, що відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей, страховий стаж позивача складає 3 роки 7 місяців 19 днів (зараховано всі періоди), що є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності. Зарахування періодів роботи з 26.03.2022 року по 30.06.2022 року, з 08.07.2022 року по 15.01.2023 року, з 26.01.2023 року по 31.01.2023 року на пільгових умовах законодавством. один місяць служби за три місяці не передбачено. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 01.10.2024 № 046450014859 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону, оскільки відсутній необхідний страховий стаж 5 років та позивач не відноситься до осіб зазначених в частині 2 статті 32 Закону.

Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 21.01.2025.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД №083655, ОСОБА_1 з 02.08.2024 встановлено третю групу інвалідності. При цьому, як причина інвалідності, зазначена травма, пов`язана з проходженням військової служби.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.09.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області за принципом екстериторіальності.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 01.10.2024 № 046450014859 відмовлено позивачу у призначенні пенсії по інвалідності.

У рішенні зазначено, зокрема:

Необхідний страховий стаж відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для осіб з інвалідністю П та ІІІ групи від 32 років до досягнення особою 33 років включно 5 років. Страховий стаж особи становить 3 роки 7 місяців 19 днів. За доданими документами до страхового стажу враховано всі періоди. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.".

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, причиною для відмови позивачу у призначенні пенсії по інвалідності стала відсутність необхідного страхового стажу 5 років при цьому, вказано, що до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.

Суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (набрав чинності 01 січня 2004 року, далі - Закон №1058-ІV).

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 30 Закону №1058-ІV, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

За приписами частини 1 статті 32 Закону №1058-ІV, особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, для осіб з інвалідністю II та III груп: від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років.

Особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону №1058-ІV, якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

За приписами частин першої, другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків (частина третя статті 24 Закону №1058-IV).

Згідно з абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-ХІІ час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону №1788-XII передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

17 березня 2014 року, тобто після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період, що тривав до введення воєнного стану в Україні.

За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» під бойовими діями слід розуміти форму застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року №530 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року №1294/26071) затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям в соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей (далі - Положення №530).

Відповідно до пункту 2.3 розділу 2 Положення №530 час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

У постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі №346/1454/17, від 02 квітня 2020 року у справі №185/4140/17, від 16 червня 2020 року у справі №185/7049/16-а, від 31 серпня 2022 року у справі №185/6919/16-а, від 17 жовтня 2022 року у справі №340/395/17, від 18 січня 2023 року у справі №1.380.2019.003739, від 21 березня 2023 року у справі №160/6146/19 висловлена правова позиція у подібних правовідносинах, за змістом якої час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях в особливий період (участь в антитерористичній операції), підлягає зарахуванню до стажу для призначення пенсії на умовах - один місяць служби за три місяці.

Здійснюючи перевірку доводів позивача щодо незарахування відповідачем періоду військової служби ОСОБА_1 у кратному розмірі (за період з 26.03.2022 року по 30.06.2022 року, з 08.07.2022 року по 15.01.2023 року, з 26.01.2023 року по 31.01.2023 року), судом враховано, що позивач має статус учасника бойових дій, про що наявне посвідчення серії НОМЕР_2 , видане 21.01.2025.

Довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 19.04.2024 №2.9/1128 підтверджується, що солдат ОСОБА_1 у період з 26.03.2022 по 30.06.2022, з 08.07.2022 по 15.01.2023, з 26.01.2023 по 31.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військової агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Запорізькій області (Васильківський та Пологівський райони) в оперативному підпорядкуванні військових частин НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .

Таким чином, період військової служби позивача з 26.03.2022 по 30.06.2022, з 08.07.2022 по 15.01.2023, з 26.01.2023 по 31.01.2023, протягом якого він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи на території Запорізької області, підлягає зарахуванню із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Проте, як видно зі змісту розрахунку стажу позивача, вказані періоди зараховано ГУ ПФУ в Чернігівській області без застосування кратності - один місяць служби за три місяці.

В той же час обґрунтованих мотивів незарахування вказаного періоду у пільговому обчисленні відповідачем не наведено.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди проходження військової служби, протягом яких він брав безпосередню участь у бойових діях з 26.03.2022 року по 30.06.2022 року, з 08.07.2022 року по 15.01.2023 року, з 26.01.2023 року по 31.01.2023 року на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 02.08.2024 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Крім того, щодо дискреційних повноважень, Верховний Суд зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду, зокрема, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17.

Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону №1058-ІV, якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД №083655, ОСОБА_1 з 02.08.2024 встановлено третю групу інвалідності. При цьому, як причина інвалідності, зазначена травма, пов`язана з проходженням військової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом командира Військової частини НОМЕР_3 №267 від 23.09.2024 солдата ОСОБА_1 тесляра 2 будівельного відділення 2 інженерно-позиційного взводу 2 роти інженерної підтримки батальйону інженерної підтримки військової частини НОМЕР_3 , звільненого наказом командира НОМЕР_6 бригади охорони (по особовому складу) від 21 вересня 2024 року № 47/РС, у запас Збройних Сил України за підпунктом б пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про наявність 3 (третьої) групи інвалідності) з 23 вересня 2024 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та всіх видів забезпечення.

Відтак, суд зазначає, що інвалідність позивача настала в період проходження строкової військової служби, а відтак, пенсія по інвалідності має бути призначена позивачу незалежно від наявності страхового стажу.

Відповідно до ст. 45 Закону №1058, пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

В даному випадку, днем встановлення інвалідності позивачу є 02.08.2024. Дата звернення до пенсійного органу за призначенням пенсії 24.09.2024.

Відтак, враховуючи, що позивач звернувся за призначенням пенсії не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності, пенсію слід призначити з дня встановлення інвалідності, тобто, з 02.08.2024.

Таким чином, та з урахуванням тієї обставини, що оскаржувані дії відповідача не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити позивачу пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 02.08.2024.

Підсумовуючи, суд зазначає, що відповідач, відмовляючи позивачу в призначенні пенсії по інвалідності, діяв неправомірно, а отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 046450014859 від 01.10.2024 року є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295, 297 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 046450014859 від 01.10.2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди проходження військової служби, протягом яких він брав безпосередню участь у бойових діях з 26.03.2022 року по 30.06.2022 року, з 08.07.2022 року по 15.01.2023 року, з 26.01.2023 року по 31.01.2023 року на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці та призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 02.08.2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 06.03.2025 року.

Суддя Н.Є. Калугіна