Рішення № 125648345, 06.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 рокуСправа №160/31755/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, -

установив:

Позивач 29.11.2024 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету у розмірі 13200,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області перебуває фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у якої в інтегрованих картках платника податків обліковується не заявлений до суду податковий борг у розмірі 13200,00 грн. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений та не списаний, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, цією ухвалою суду витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію щодо поштової адреси та засобів зв`язку з ФОП ОСОБА_1 (телефон, електронна пошта), за якими відбувались комунікації, крім зазначених в позовній заяві (за наявності). Запропонувано ФОП ОСОБА_1 надати докази сплати (за наявності) щодо податкового боргу.

Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 р. направлена на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), м.Дніпро) засобами поштового зв`язку.

13 лютого 2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду повернувся конверт з поштовим відправленням з відміткою пошти про його невручення: «за закінченням терміну зберігання».

Секретарем судового засідання 20 грудня 2024 року здійснено дзвінок відповідачу за номером телефону зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак відповіді не було, що підтверджується довідкою від 20.12.2024р. №1555.

У контексті подібних (схожих) фактичних передумов до такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 року у справі №120/4080/19-а та від 14.07.2021 року у справі №160/8623/19. Верховний Суд зазначив про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінчення терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом належних процесуальних дій.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 р. позов залишено без руху. Встановлено позивачу строк п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: уточнити склад сторін відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України.

На виконання ухвали суду від 19.02.2025 р., позивачем надано уточнену редакцію позовної заяви в якій уточнив відповідача по справі, а саме фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 р. продовжено розгляд справи.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.

Як зазначає позивач, в інтегрованих картках платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг у сумі 13200,00 грн., а саме:

заборгованість з єдиного податку, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 13 200,00 грн, згідно:

- заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №046620133314 від 18.06.2020 на загальну суму 13200,00грн, терміни сплати та суми податкового боргу відповідно:

1) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

2) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

3) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

4) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

5) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

6) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

7) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

8) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

9) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

10) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

11) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області була сформована податкова вимога форми «Ф» від 12.01.2024 р. №0000275-1305-0436 на суму 13200,00 грн., яку було направлено на податкову адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та повернуто відправнику з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми «Ф» від 12.01.2024 р. №0000275-1305-0436 на суму 13200,00 грн. до суду не надано.

Отже, на момент розгляду справи податковий борг непогашений і не списаний.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановленіПодатковим кодексом України(далі -ПК України).

Згідно з пунктами 36.1 - 36.3 статті36 Податкового кодексу Україниподатковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до підпункту16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу Україниплатник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку згідно з пунктом38.1 статті 38 Податкового кодексу Українивизнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт57.1 статті 57 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту54.3 статті 54цьогоКодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України).

Порядок нарахування, строки сплати, ставки та групи платників єдиного податку встановлені главою1розділуXIV ПК України.

Відповідно до пункту291.2 статті 291 ПК Україниспрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з пунктом291.3 статті 291 Податкового кодексу Україниюридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За змістом пункту293.1 статті 293 Податкового кодексу Україниставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до пункту295.1 статті 295 ПК Україниплатники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до пункту295.2 статті 295 ПК Українинарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Пунктом59.1 статті 59 Податкового кодексу Українивстановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту59.4 статті 59 ПК Україниподаткова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт59.5статті 59.5 ПК України).

Згідно з підпунктом14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу Україниподатковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положенням підпункту41.1.1. пунктів41.1,41.4 статті 41 ПК Українивизначено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з підпунктом20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу Україниконтролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, мають право звертатися вертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування на ІІ групі зі ставкою 20% від розміру мінімальної заробітної плати.

За даними інтегрованої картки платника податків податкова заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов?язань у розмірі 13 200,00 грн, згідно:

- заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №046620133314 від 18.06.2020 на загальну суму 13200,00грн, терміни сплати та суми податкового боргу відповідно:

1) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

2) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

3) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

4) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

5) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

6) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

7) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

8) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

9) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

10) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн;

11) 20.02.2021 на суму 1200,00 грн.

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом було сформовано відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 12.01.2024 р. №0000275-1305-0436 на суму 13200,00 грн., яку було направлено на податкову адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та повернуто відправнику з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

За таких обставин, позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 13200,00 грн. та здійснення всіх передбачених чинним законодавством заходів щодо стягнення такого податкового боргу.

Відповідно достатті 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а частиною 2 статті 19 Конституції України, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що відповідач заперечень проти позову та доказів про сплату податкового боргу на загальну суму 13200,00 грн не надав, суд приходить до висновку, що позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в межах заявлених позовних вимог про стягнення податкового боргу з відповідача на загальну суму 13200,00 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1ст.143 КАС Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судові витрати, сплачені позивачем при поданні цієї позовної заяви, відповідно до ч.2ст.139 КАС Україниз відповідача не стягуються, а отже підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.139,257,258,262,246,255,295 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 13200,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно дост.255 КАС Українита може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295,297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко