Ухвала суду № 125643884, 06.03.2025, Оболонський районний суд міста Києва

06.03.2025 Справа № 756/1586/25

Унікальний номер судової справи №756/1586/25

Номер провадження 2-з/756/42/25

У Х В А Л А

06 березня 2025 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Луценка О.М.,

за участю секретаря судових засідань Галелюк Т.О.,

розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Фінлайн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває вказана справа.

05 березня 2025 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належить відповідачу на праві власності, у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог у розмірі 712 417,01гривень.

Заяву про забезпечення позову вмотивовано тим, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення боргу за кредитним договором від 21.03.2008р. у сумі 712 417,01гривень.

Підставою позову, позивачем визначено те, що відповідач у передбачений у кредитному договорі строк, а саме до 20.03.2023р. не виконав грошове зобов`язання, не повернув позивачу отримані грошові кошти.

В результаті здійснення стороною позивача заходів щодо виявлення рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності відповідачу, шляхом здійснення пошуку інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, було з`ясовано, що відповідачу на праві власності належить частина будинку загальною площею 59,1кв.м., за адресою АДРЕСА_1 ; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 857418732210; частина земельної ділянки площею 0,24 га, кадастровий номер №3221088603:01:001:0045, за адресою АДРЕСА_1 ; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1227722932210; частина земельної ділянки площею 0,14 га, кадастровий номер №3221088603:01:001:0044, за адресою АДРЕСА_1 ; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1134254632210; будинок загальною площею 373,2 кв. м., за адресою АДРЕСА_2 ; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 48646632224; земельна ділянка площею 0,0192 га, кадастровий номер №3222480601:01:014:5014, за адресою АДРЕСА_1 ; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 170584132224, проте земельна ділянка площею 0,0192 га, кадастровий номер №3222480601:01:014:5014, за адресою АДРЕСА_1 ; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 170584132224 є предметом договору іпотеки у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, відповідно не може бути обтяжена арештом і у межах вказаної справи.

Тому, з метою запобігання вчиненню відповідачем таких дій, як перереєстрація прав на майно, що належить відповідачу, з метою ухилення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належать відповідачу у межах заявленої суми позовних вимог.

Під час вивчення матеріалів заяви, суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення заяви про забезпечення позову без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Відповідно до роз`яснень п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Із змісту прохальної частини заяви вбачається, що позивач просить вжити заходи забезпечення позову у вказаній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу та на майно, що належить відповідачу на праві власності, у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019р. по справі № 320/3560/18, заявником суду повинні бути надані відомості щодо конкретного індивідуально визначеного майна, яке належить відповідачу та щодо якого мають вживатись заходи забезпечення позову.

Зокрема, Верховним Судом зазначено, що суд може накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат, проте відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

При цьому, представником заявника не зазначено відомості про наявність у відповідача конкретно визначеного рухомого та нерухомого майна, рахунків, їх номери та назви відповідних установ, у яких вони відкриті, що позбавляє суд можливості, відповідно до положень ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначити співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а відтак застосувати обраний заявником спосіб забезпечення позову у межах суми заявлених вимог.

При цьому, ч. 3 ст. 12 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.

Аргументи позивача про невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором є підставами позову, яким суд надасть оцінку виключно під час розгляду справи по суті, з`ясовуючи фактичні обставини справи та надаючи доказам оцінку.

Також позивач не надав доказів реальної небезпеки ускладнення чи неможливості виконання рішення суду.

Суд зазначає, що в заяві, міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність такого виду забезпечення позову. Доводи заявника в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та враховуючи її обставини, характер правовідносин, предмет та підстави позову, а також те, що заявником не надано відомостей конкретно на яке майно накласти арешт та на які рахунки в яких банківських або інших фінансово-кредитних установах, суд приходить до висновку, що невжиття зазначених представником позивача заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому заява про накладення арешту на майно не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 151, 153, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Фінлайн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.М. Луценко