Рішення № 125637895, 20.02.2025, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/3208/24

За позовом Публічного акціонерного товариства Укрнафта, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю МІД СЕРВІС ГРУП, с. Киселиці, Вижницький район, Чернівецька область

про стягнення збитків 20812,46 грн

Суддя О.В. Гончарук

Секретар судового засідання Медвідчук І.В.

Представники сторін:

від позивача Данилик Т.М., довіреність № 01/01/07-300/д;

від відповідача не з`явився.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство Укрнафта звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МІД СЕРВІС ГРУП з про стягнення збитків у розмірі 20812,46 грн.

Позов обґрунтовується обставинами, пов`язаними з укладенням між сторонами договору підряду за №11/04/855-р від 08.08.2022, згідно з умовами якого відповідачем виконувались на користь позивача роботи з облаштування приміщення аналітичної лабораторії (побутове приміщення, туалет, сходова клітка) Долинського газопереробного заводу (структурна одиниця ПАТ Укрнафта) за адресою: Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Підлівче,63.

На виконання умов договору підряду за №11/04/855-р від 08.08.2022, позивачем здійснено попередню оплату двома платежами в розмірі 308249,47 грн, в т.ч. податок на додану вартість 51374,91 грн (платіжними дорученнями № 1277 від 20.09.2022; № 1279 від 21.09.2022).

За результатами виконаних підрядником робіт, сторонами, 10.11.2022, підписано акт приймання виконаних будівельних робіт б/н на суму 348855,13 грн, в тому числі ПДВ-58142,52 грн. Позивачем, за мінусом попередньої оплати (348855,13-308249,47=40605,66), проведено оплату на суму 40605,66 грн, в т.ч. ПДВ 6767,61 грн (платіжні інструкції: №15477УГ23; №17409УГ23; №21407УГ23; №32393УГ23; №37691УГ23; №44528УГ23).

У зв`язку із тим, що відповідач не вжив жодних заходів, щодо реєстрації податкових накладних, позивач вважає, що він зазнав збитків у вигляді неотриманого податкового кредиту в розмірі 20812,46 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.01.2025.

Ухвалою суду 17.12.2024 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 02.01.2025 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.01.2025.

Ухвалою суду від 28.01.2025 відкладено розгляд справи на 20.02.2025.

На день розгляду справи, 20.02.2025 відповідач, повторно явку свого представника не забезпечив, про причини неявки, суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце проведення судового засідання (в матеріалах справи наявні відомості про належне отримання відповідачем ухвали суду від 20.02.2025 на його електронний кабінет у системі Електронний суд).

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

08.08.2022 між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІД СЕРВІС ГРУП» укладено договір підряду № 11/04/855-Р (далі- Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору підрядник зобов`язується на свій ризик виконати вказані в пункті 1.2 Договору роботи за завданням замовника, а замовник в особі Долинського газопереробного завод ПАТ «Укрнафта», зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до підпункту 4.1.5. Договору замовник має право вимагати від підрядника відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням цього договору, якщо цим Договором або законом не передбачено інше.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 12 місяців, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 14.1 Договору).

На виконання умов Договору Позивач провів попередню оплату двома платежами в розмірі 308249,47 грн в т.ч податок на додану вартість 51374,91 грн, як вбачається з платіжних доручень: № 1277 від 20.09.2022 та № 1279 від 21.09.2022.

10.11.2022 між сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт б/н на суму 348855,13 грн в тому числі ПДВ 58142,52 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до платіжних інструкцій № 15477УГ23; № 17409УГ23; № 21407УГ23; № 32393УГ23; № 37691УГ23; № 44528УГ23 здійснено повну оплату виконаних робіт на суму 40605,66 грн в т.ч ПДВ 6767,61 грн.

Відповідач, на виконання умов Договору виконав будівельні роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за фактом отримання коштів від позивача за виконані послуги на суму 348855,13 грн в т. ч. ПДВ 20812,46 грн.

Чинне законодавство передбачає, що реєстрацію податкових накладних у ЄРПН здійснює платник податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За приписами абзац 1 пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем товарів. Тому обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача, як надавача послуг, в розумінні статті 201 Податкового кодексу України.

У постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з 1 січня 2015 року Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Тобто саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Відповідно, лише зареєстрована в ЄРПН накладна є підставою для формування податкового кредиту.

Отже, наведеними вище нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту.

Аналогічні правові висновки застосувала об`єднана палата КГС ВС у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.

З огляду на викладене, у відповідача існує обов`язок з реєстрації податкової накладної щодо виконаних будівельних робіт у строк, визначений пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, за результатами виконаних будівельних робіт та підписання акту приймання виконаних будівельних робіт.

За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

При цьому, відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Враховуючи викладене, датою реєстрації податкової накладної було 30.11.2022 на загальну суму 20812,46 грн.

Всупереч нормам Податкового кодексу України, відповідачем податкова накладна на загальну суму 348855,13 грн в т. ч. ПДВ 20812,46 грн в ЄРПН не зареєстрована.

Щодо підстав виникнення податкового кредиту.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділ V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Згідно з пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені покупцем до складу податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абзац 20 пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Щодо завдання збитків у зв`язку з неотриманням податкового кредиту.

Відсутність з боку відповідача реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму 348855,13 грн в т. ч. ПДВ 20812,46 грн, фактично унеможливило отримання позивачем податкового кредиту відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у сумі 20812,46 грн. Такою протиправною бездіяльністю відповідача, позивачу було завдано збитків, оскільки позивач не зміг скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення суми ПДВ у розмірі 20812,46 грн до складу податкового кредиту.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За приписами частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (пункту 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункту 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Відповідач не виконав вимог статті 201 Податкового кодексу України та фактично не здійснив реєстрацію податкової накладної на суму 348855,13 грн в т. ч. ПДВ 20812,46 грн.

У зв`язку з цим позивач позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 20812,46 грн.

При цьому, хоча обов`язок відповідача зареєструвати відповідну податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед позивачем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту Позивача і, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

У пункті 15 цієї ж постанови Верховний Суд зазначив: "Таким чином, Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податковий кодекс України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 541 930,45 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення".

Аналогічні за змістом висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22:

"пункту 5.27. Верховний Суд не погоджується із доводами колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені в ухвалі від 11.01.2023 у цій справі, про необхідність відступу від висновків, що містяться у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 910/20686/20 про те, що факт вчинення відповідачем податкового правопорушення може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства.

У постановах Верховного Суду, на які послалась колегія суддів в ухвалі від 11.01.2023 (від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21), а також у постановах Верховного Суду, які були ухвалені після передачі цієї справи на розгляд палати (від 31.01.2023 у справі № 904/72/22, від 19.04.2023 у справі № 906/824/21), висновок про наявність підстав та умов для стягнення збитків був зроблений через те, що судами був встановлений факт порушення відповідачем господарського зобов`язання, передбаченого договором (відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, передбачену договором). Цей висновок був зроблений за умов очевидності факту податкового порушення (не реєстрації податкової накладної чи відмови податкового органу у такій у реєстрації).

Отже, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни".

Тобто, у Позивача наявне право на стягнення збитків з Відповідача у зв`язку з порушенням останнім обов`язку щодо реєстрації податкової накладної.

Відповідно до пункту 2 частини 1, статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись, статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МІД СЕРВІС ГРУП, (вул. Головна, 38, с. Киселиці, Вижницького району, Чернівецької області, код 42946557) на користь Публічного акціонерного товариства Укрнафта (пров. Несторівський, 3-5, м. Київ, код 00135390) 20812,46 грн збитків та 3028 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді у період з 21.02.2025 по 03.03.2025, повне судове рішення складено 06.03.2025.

Суддя О.В. Гончарук