Рішення № 125637165, 27.02.2025, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2025 Справа № 914/1524/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Плаксій В.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Міністерства оборони України, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський радіоремонтний завод, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість, м. Київ

про: стягнення заборгованості за договором підряду в розмірі 4 249 625,40 грн.

Представники сторін:

від позивача: Матяшук В.К. - представник згідно повноважень, які містяться в матеріалах справи

від відповідача: Трянова І.В. - представник згідно повноважень, які містяться в матеріалах справи; Заіка О.О. директор; Медик О.І. заступник директора (повноваження містяться в матеріалах справи)

від третьої особи: Шевченко Б.В. адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ № 6007 від 23.11.2017.

ВСТАНОВИВ:

На адресу Господарського суду Львівської області в систему Електронний суд надійшла позовна заява Міністерства оборони України до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський радіоремонтний завод про стягнення заборгованості за договором підряду в розмірі 4 249 625,40 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2024 р., справу № 914/1524/24 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.06.2024, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; клопотання Міністерства оборони України про розгляд справи у закритому судовому засіданні, яке викладено у позовній заяві за вх. № 1699 від 13.06.2024 задоволено та вирішено розгляд справи № 914/1524/24 здійснювати у закритому судовому засіданні. Закрите підготовче судове засідання призначено на 17.07.2024 р.

03.07.2024 представником відповідача подано на адресу суду відзив на позовну заяву з додатками за вх. 17272/24, відповідно до якого відповідач просить суд у задоволені позову відмовити повністю з підстав, викладених у поданому відзиві.

17.07.2024 представником позивача подано на адресу суду в підсистему Електронний суд відповідь на відзив з додатками за вх. № 18326/24.

17.07.2024 в судовому засіданні, відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 19.08.2024.

25.07.2024 від представника відповідача надійшло заперечення (в порядку ст. 167 ГПК України) з додатками за вх. № 18874/24.

Крім того, 25.07.2024 представником відповідача подано на адресу суду заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість з додатками за вх. № 2823/24.

19.08.2024 р. представником відповідача подано на адресу суду клопотання про зменшення неустойки з додатком за вх. № 20459/24.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.08.2024, залучено до участі у справі № 914/1524/24 Акціонерне товариство Українська оборонна промисловість як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/1524/24 на тридцять днів, за клопотанням представника відповідача; відкладено закрите підготовче засідання на 18.09.2024. Судом постановлено запропонувати третій особі у строк 5 календарних днів з дати отримання ухвали суду подати нормативно та документально обґрунтоване письмове пояснення по суті спору із долученням належним чином засвідчених доказів або їх оригіналів, що підтверджують обставини, наведені у письмових поясненнях.

28.08.2024 представником позивача подано на адресу суду в систему Електронний суд клопотання з додатками про надання доказів надіслання копії позовної заяви з долученими до неї документами, на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість за вх. № 21210/24.

06.09.2025 від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, надійшли на адресу суду в систему Електронний суд письмові пояснення у даній справі з додатками за вх. № 21827/24.

09.09.2024 представником відповідача подано на адресу суду заяву про долучення доказів до матеріалів справи та пропозиції сторони відповідача про зменшення суми штрафних санкцій з додатками за вх. № 21937/24.

Судове засідання, призначене на 18.09.2024 не відбулося, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю та продовженням додаткової відпустки судді Долінській О.З. з 22.08.2024 по 14.12.2024 включно.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.12.2024, підготовче судове засідання призначено на 29.01.2025.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.01.2025, підготовче судове засідання призначено на 12.02.2025.

12.02.2025 від представника відповідача надійшла на адресу суду в систему Електронний суд заява про виправлення неточностей з додатками за вх. № 3733/25.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.02.2025, закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/1524/24 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 26.02.2025.

26.02.2025 в судовому засіданні, відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 27.02.2025.

27.02.2025 представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив за вх. № 18326/24 від 17.07.2024 та поясненнях, наданих в судовому засіданні. Просить позов задоволити.

27.02.2025 представники відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явилися, проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву за вх. 17272/24 від 03.07.2024, письмових запереченнях за вх. № 18874/24 від 25.07.2024 та поясненнях, наданих в судовому засіданні. Просили в позові відмовити, з огляду на доводи відповідача. В разі, якщо суд прийде до висновку про стягнення штрафних санкцій, то просили суд зменшити розмір неустойки на 99% з підстав, які викладені у клопотанні про зменшення неустойки за вх. № 20459/24 від 19.08.2024 із долученими відповідачем доказів, в обгрунтування цих підстав.

27.02.2025 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився. Підтримав правову позицію відповідача щодо відмови в позові. Просив суд зменшити розмір неустойки для відповідача на 99%, якщо суд прийде до висновку про стягнення таких. Просив взяти до уваги пояснення третьої особи за вх. № 21827/24 від 06.09.2024.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/1524/24.

В судовому засіданні 27.02.2025, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

У позовній заяві позивач посилається на те, що між Міністерством оборони України (замовник за Контрактом) та Товариством з обмеженою відповідальністю Львівський радіоремонтний завод (Виконавець за Контрактом) був укладений державний контракт про надання послуг оборонного призначення № 370/3/5/6/1/35 від 24.05.2023 (далі Контракт) на загальну суму з урахуванням усіх додаткових угод 46 165 204,06 грн. Позивач зазначає, що з боку виконавця було допущеного факт порушення умов Контракту, а саме: Порушення строків надання послуг - Календарним планом (зі змінами) визначено наступний термін надання послуг: Капітальний ремонт за технічним станом зенітних самохідних установок 2С6 (М) зенітного гарматно-ракетного комплексу 2К22 Тунгуска у кількості 4 одиниці з терміном виконання (з урахуванням додаткових угод) до: 1 виріб 01.08.2023; 2 виріб 01.09.2023; 3 виріб 01.11.2023; 4 виріб 01.12.2023. Позивач зазначає, що Виконавець порушив термін та невчасно виконав ремонт за технічним станом усіх 4 (чотирьох) Виробів, які були передані з ремонту відповідно до актів приймання наданих послуг: № 1 від 04.10.2023 вартістю 11 268 749,27 грн вважається прийнятим 04.10.2023 (період нарахування пені з 02.08.2023 по 03.10.2023, прострочення 63 дні); № 2 від 04.10.2023 вартістю 11 037 569,06 грн вважається прийнятим 04.10.2023 (період нарахування пені з 02.09.2023 по 03.10.2023, прострочення 32 дні); № 3 від 21.12.2023 вартістю 11 211 409,73 грн вважається прийнятим 21.12.2023 (період нарахування пені з 02.11.2023 по 20.12.2023, прострочення 49 днів); № 4 від 25.12.2023 вартістю 12 647 476,00 грн вважається прийнятим 25.12.2023 (період нарахування пені з 02.12.2023 по 24.12.2023, прострочення 23 дні). За розрахунком позивача, загальна сума неустойки (пені та штрафу) становить 4 249 625,40 грн. (1 903 384,44 + 2 346 240,96). Відповідно, сума пені становить 1 903 384,44 грн., а сума штрафу становить 2 346 240,96 грн. згідно приведених позивачем розрахунків. На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1 903 384,44 грн. пені (за порушення терміну надання послуг), 2 346 240,96 грн штрафу (за порушення терміну надання послуг), а всього 4 249 625,40 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву за вх. № 17272/24 від 03.07.2024 відповідач посилається на те, що 24.06.2023 Виконавець за вих. № 2/830 від 24.06.23 направив Замовнику звернення про надання передплати, що була необхідна Підприємству для безумовного дотримання строків виконання Контракту, на яке Підприємство не отримало відповіді та було змушене виконувати договірні зобов`язання за власні обігові кошти. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що на строк надання послуг за Контрактом вплинуло несвоєчасне забезпечення Замовником методичними керівними документами, а саме, згідно Протоколу наради щодо відновлення виробів 2С6 для потреб Збройних сил України від 01.06.2023до 30.06.2023р. за спільним рішенням, «Методикою та програмою проведення 2- го етапу приймально-здавальних випробувань на полігоні» (надалі- Методика), яка мала бути надана Підприємству до 30.06.2023.

Проте, згідно листа №720/4/0961 від 31.07.2023 р. (вх. 986 від 01.08.2023 р.) Замовник надав вказану Методику лише 28.07.2023 р., тобто з порушенням строку її надання на 30 календарних днів з урахуванням дати її отримання, що унеможливило (затримувало) проведення II етапу випробувань та своєчасну здачу відремонтованого виробу з метою його передачі в якості готового згідно терміну Контракту.

Крім того, Виконавець звертався до Замовника з листами (вих. листа від 21.07.2023 №2 998 та вих. листа від 25.07.2023 № 1007), про підписання Додаткових Угод щодо внесення зміни до Календарного плану та подовження терміну ремонту виробу 2С6 (М) зенітного гарматно- ракетного комплексу 2К22 «Тунгуска» до 01.09.2023, мотивуючи це саме неотриманням попередньої оплати, як основної істотної умови дотримання Виконавцем строків надання Послуг, та керівних документів, що регламентують проведення II етапу випробувань. Відповідач зазначає, що дані додаткові угоди було Замовником проігноровано, оскільки Підприємство не отримало жодної відповіді.

Отримавши 28.07.2023 Методику, яка регламентувала проведення II етапу приймання- передавання Виробів і без якої було неможливе проведення II етапу випробувань та, відповідно, здачі готового Виробу, підприємством, при відсутності авансування робіт, були прийняті всі міри і проведено необхідні заходи для якнайшвидшої передачі відремонтованої техніки. Тож листом від 02.08.2023 вих. №1045, Виконавець проінформував Замовника про готовність до II етапу випробувань з 05.08.2023 р.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що при відсутності достатнього часу на дослідження та опрацювання отриманої Методики, що не дозволяло вчасно завершити приймання-передавання першого виробу 2С6, враховуючи, що термін надання послуг згідно календарного плану закінчувався 01.08.2023, листом від 02.08.2023вих. № 1050 відповідачем втретє було запропоновано підписання Додаткової угоди та зміну Календарного плану та продовження ремонту виробу 2С6 (М) зенітного гарматно- ракетного комплексу 2К22 «Тунгуска» до 01.09.2023. Проте, дане звернення також було залишено Замовником без відповіді.

Однак, не зважаючи на готовність підприємства до проведення випробовування II етапу відремонтованих виробів 2С6М зав.№0390, №0287, які пройшли ремонт за технічним станом з 05.08.2023, вказані випробовування було розпочато з ініціативи Замовника лише 17.08.2023.

Відповідач вважає, що за загальновстановленими правилами господарювання, дії кожної із сторін договору повинні враховувати інтереси другої сторони з метою досягнення спільного загальногосподарського інтересу. Тобто, загальновстановленими правилами господарювання передбачається унеможливлення настання відповідальності боржника під час прострочення самого кредитора.

Крім того, відповідач вважає, що позивач помилково врахував суми ПДВ при обчисленні пені і штрафу, оскільки вважає, що врахування Позивачем сум ПДВ при нарахуванні штрафних санкцій суперечить вимогам чинного, зокрема, податкового законодавства, згідно з яким суми штрафних санкцій, пені (неустойки) не є базою оподаткування, як такі, що не входять до складу договірної вартості товарів/робіт/послуг.

На підставі наведеного, відповідач просить суд у задоволені позову відмовити повністю.

У разі, якщо суд прийде до висновку, що із сторони відповідача мало місце порушення строків виконання Контракту, визначених Календарним планом надання послуг, що є додатком до даного Контракту, то відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій на 99 % з огляду на наведене із долученими доказами у клопотанні за вх. № 20459/24 від 19.08.2024, а також беручи до уваги докази, подані до відзиву у справі та поясненнях, наданих представниками відповідача в судових засіданнях.

Позиція третьої особи.

У письмових пояснення за вх. № 21827/24 від 06.09.2024 АТ Українська оборонна промисловість посилається на те, що контракт передбачає складання двох видів актів, а саме: Акт приймання-передачі військового майна від Виконавця до в/ч (за п. 34 Контракту підтверджує дотримання Виконавцем Календарного плану), який надано Відповідачем. Акт приймання наданих Послуг (за п. 33 Контракту підтверджує виконання всіх зобов`язань за Контрактом), який надано Позивачем; Акт приймання-передачі військового майна від Виконавця до в/ч відображає наступну інформацію про передачу виробів: інв. № 0390 передано 21.08.2023, протермінування за Календарним планом 20 днів; інв. № 0287 передано 21.08.2023, з випередженням Календарного плану; інв. № 9376 передано 21.11.2023, протермінування за Календарним планом 29 днів; інв. № 9080 передано 30.11.2023, протермінування за Календарним планом 21 день. Третя особа зазначає, що Контракт чітко визначає документ, на підставі якого встановлюється дотримання Відповідачем Календарного плану це Акт приймання-передачі військового майна від Виконавця до в/ч. Також, АТ Українська оборонна промисловість просить звернути увагу, що безпідставне стягнення штрафних санкцій з ТОВ «Львівський радіоремонтний завод» напряму негативно вплине на підприємство оборонно- промислового комплексу України, діяльність якого напряму пов`язана із забезпеченням безпеки та оборони держави та просить врахувати подані письмові пояснення при ухваленні рішення у справі № 914/1524/24. Повністю підтримує правову позицію відповідачаю Просить в позові відмовити. Просив суд зменшити розмір неустойки для відповідача на 99%, якщо суд прийде до висновку про стягнення таких.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, подані суду, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

24.05.2023 між Міністерством оборони України (позивач у справі, згідно з Контрактом - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Львівський радіоремонтний завод (відповідач у справі, згідно згідно з Контрактом виконавець) укладено Державний контракт №370/3/5/6/1/35 про надання послуг оборонного призначення (надалі Контракт).

Згідно з пунктом 1 Контракту, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послуги спеціального призначення з ремонту за технічним станом зенітних самохідних установок 2С6СМУ зенітного гарматно-ракетного комплексу 2 22"Тунгуска" (далі- Послуги) код (5084) згідно з Національним класифікатором "Єдиний закупівельний словник" ДІХ021:2015 за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у Календарному плані надання послуг (Додаток 1 до Контракту), що є невід`ємною частиною цього Контракту, а Замовник зобов`язується прийняти Послуги із залученням НОМЕР_1 Головного військового представництва Міністерства оборони України (далі - 4762 ГВП МОУ) та оплатити надані Послуги.

Відповідно до п. 2 Контракту, істотною умовою Контракту є можливість зміни Замовником обсягів надання Послуги залежно від реального фінансування видатків на цілі, що передбачені Календарним планом надання послуг (Додаток до Контракту). У цьому випадку Замовник письмово повідомляє Виконавця про зміну обсягів закупівлі, на підставі чого Сторони укладають додаткову угоду.

У п. 3 Контракту передбачено, що якість, комплектність і експлуатаційна документація повинні відповідати вимогам нормативної технічної документації, яка діє на підприємстві Виконавця (співвиконавця) і затверджена встановленим чином. Результатом надання Послуг є працездатний стан зенітних самохідних установок 2С6(М) (їх частин, вузлів, агрегатів, комплектуючих) (далі - Вироби) та відповідність робочих параметрів вимогам експлуатаційної документації Виробів.

У п. 5 Контракту із врахуванням редакції Додаткової угоди № 1 від 27.12.2023 зазначено, що Ціна Контракту (Послуг) становить 46 165 204,06 грн., в т. ч. ПДВ 20% 7 694 200,68 грн. За загальним фондом КПКВ 2101150/7, КЕКВ, код видатків 020 кошторису Міністерства оборони України.

Згідно п. 23 Контракту, датою надання Послуг є дата підписання Замовником Акту приймання наданих Послуг (Додаток 5 до Контракту).

Відповідно до п. 34 Контракту, дотримання Виконавцем встановленого Календарним планом надання Послуг (Додаток 1 до Контракту) терміну надання Послуг підтверджується оформленням (підписанням) представником Замовника Акту приймання-передачі військового майна (форма згідно з додатком 22 до Інструкції з обліку) від Виконавця до військової частини та відповідним посвідченням НОМЕР_1 ГВП МОУ.

У п. 19 Контракту сторони погодили, що термін надання Послуг - згідно Календарного плану надання Послуг (Додаток 1 до Контракту).

Передача Виконавцем та приймання Замовником наданих Послуг оформляється Актом приймання наданих Послуг (п. 22 Контракту).

Датою надання Послуг є дата підписання Замовником Акту приймання наданих Послуг (п. 23 Контракту).

Пунктами 24-27 Контракту передбачено, що контроль за якістю надання Послуг та їх приймання здійснюють відповідні служби Виконавця та 4762 ГВП МОУ, у порядку, передбаченому «Положенням про представництва державних замовників у сфері оборони на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 № 1107 (зі змінам), та згідно з умовами Контракту.

Місце приймання-передавання Виробів від Замовника до Виконавця - на території Виконавця (Замовника). Витрати Виконавця на організацію переміщення Виробів до місця надання Послуг включаються до фактичної вартості Послуг за Контрактом.

Вироби переміщуються до місця надання Послуг силами та засобами (автомобільним транспортом) Виконавця. Витрати на приймання та транспортування Виробів до підприємства Виконавця входять до суми Контракту. Приймання-передавання військового майна від Замовника до Виконавця здійснюється Замовником на підставі нарядів (форма згідно з додатком 30 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2017 за № 11921/31060 (далі - Інструкції з обліку), в присутності представників Виконавця та спільно з представниками 4762 ГВП МОУ згідно оформлених військовою частиною, яка передає Виріб в ремонт, Акту технічного стану військового майна (форма згідно з додатком 6 до Інструкції з обліку) та Акту приймання-передачі військового майна на передачу Виробу в ремонт (форма згідно з додатком 22 до Інструкції з обліку), які підписуються уповноваженими посадовими особами військової частини, військовим продставництвом та уповноваженим представпиком Виконавця. До кожного примірника акту приймання-передачі додаються акт технічного стану військового майна, що передається. Залишкова вартість Виробу зазначається в наряді (форма згідно з додатком 30 до Інструкції з обліку) фінансово-економічною службою військової частини, яка передає Виріб в ремонт.

Виріб передається Виконавцю у ремонтопридатному стані, укомплектованим згідно паспортів (формулярів) з заповненою належним чином на день передачі експлуатаційною документацією (за типом, конструкцією, технічним станом та комплектністю відповідно вимог державних стандартів, технічних умов, експлуатаційної документації та технологічних процесів за відповідною номенклатурою військового майна на здавання в ремонт) і оформленням та підписанням при прийманні всіма сторонами. Відомості обов`язкової комплектації А25-11264, яка погоджена Замовником як додаток до Акту приймання-передачі військового майна в ремонт та з ремонту (форма згідно з додатком 22 до Інструкції з обліку).

Виконавець зобов`язаний не пізніше ніж за 3 (три) робочих дні після завершення надання Послуг письмово повідомляти Замовника про готовність до здавання Послуг.

На момент початку здачі 4762 ГВП МОУ відремонтованого Виробу (Виріб має бути заправлений Виконавцем мастилами та робочими рідинами відповідно до експлуатаційної документації, а дизельним пальним - до повних баків (1193 літри). Залишки пального, які залишаються після випробувань, передаються військовій частині, яка приймає Виріб, про що робиться запис в акті приймання-передачі військового майна (форма згідно з додатком 22 до

Інструкції з обліку). З моменту прийняття відремонтованого Виробу ВТК Виконавця та 4762 ГВП МОУ, таке військове майно вважається прийнятим Виконавцем на відповідальне зберігання без додаткової оплати та відшкодування витрат Виконавця за зберігання, при цьому Виконавець забезпечує у встановленому порядку належне зберігання військового майна до дати отримання розпорядження Замовника про порядок його використання.

Згідно абзацу 3 підпункту 1 пункту 55 Контракту, за порушення строків виконання зобов`язання, зазначених y Календарному плані надання Послуг (Додаток 1 до Контракту), з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків ненаданих послуг.

У п. 78 Контракту передбачено, що Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023, а з питань фінансових розрахунків та гарантійних зобов`язань - до повного виконанням Сторонами зобов`язань по цьому Контракту.

Позивач вважає, що календарним планом (зі змінами) визначено наступний термін надання послуг: Капітальний ремонт за технічним станом зенітних самохідних установок 2С6 (М) зенітного гарматно-ракетного комплексу 2К22 Тунгуска у кількості 4 одиниці з терміном виконання (з урахуванням додаткових угод) до: 1 виріб 01.08.2023; 2 виріб 01.09.2023; 3 виріб 01.11.2023; 4 виріб 01.12.2023. На думку позивача, Виконавець порушив термін та невчасно виконав ремонт за технічним станом усіх 4 (чотирьох) Виробів, які були передані з ремонту відповідно до актів приймання наданих послуг: № 1 від 04.10.2023 вартістю 11 268 749,27 грн., вважається прийнятим 04.10.2023 (період нарахування пені, на думку позивача повинен становити з 02.08.2023 по 03.10.2023, прострочення 63 дні); № 2 від 04.10.2023 вартістю 11 037 569,06 грн., вважається прийнятим 04.10.2023 (період нарахування пені з 02.09.2023 по 03.10.2023, прострочення 32 дні); № 3 від 21.12.2023 вартістю 11 211 409,73 грн. вважається прийнятим 21.12.2023 (період нарахування пені з 02.11.2023 по 20.12.2023, прострочення 49 днів); № 4 від 25.12.2023 вартістю 12 647 476,00 грн. вважається прийнятим 25.12.2023 (період нарахування пені з 02.12.2023 по 24.12.2023, прострочення 23 дні). За розрахунком позивача, загальна сума неустойки (пені та штрафу) становить 4 249 625,40 грн., в т. ч. пеня в сумі 1 903 384,44 грн. та штраф в сумі 2 346 240,96 грн.

Згідно п. 76 Контракту, разі, якщо Сторони не дійдуть згоди у вирішенні спірного питання, встановленим порядком оформлюється та пред`являється претензія/претензії.

На виконання пунктів 76 Контракту та з метою вжиття належного виконання зобов`язань за Контрактом, сплати штрафних санкцій за неналежне його виконання, урегулювання спору в досудовому порядку, позивачем направлялася на адресу відповідача претензія від 23.08.2023 № 720/4/7754 та претензія від 02.11.2023 № 720/4/10258.

Відповідач направив на адресу позивача відповідь на претензію за вих. № 1476 від 20.10.2023 та відповідь на претензію за вих. № 1766 від 05.12.2023.

На момент подання позовної заяви до суду, суму штрафних санкцій відповідачем не сплачено.

З огляду на прострочення відповідачем строків надання послуг з відновлювального ремонту, позивач, керуючись п. 55 Контракту, нарахував відповідачу пеню в сумі 1 903 384,44 грн та штраф в сумі 2 346 240,96 грн.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, які вважає порушеними відповідачем внаслідок неналежного виконання умови Контракту щодо надання послуг з відновлювального ремонту у встановлений контрактом строк.

Оцінка суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами положень статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є Державний контракт №370/3/5/6/1/35 про закупівлю послуг оборонного призначення від 24.05.2023 із додатками та Додатковою угодою № 1 до Державного контракту від 24.05.2023 370/3/5/6/1/35 про надання послуг оборонного призначення від 27.12.2023 із додатками до неї, що є невідємною частиною.

Нормами статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з частиною 1 статті 894 Цивільного кодексу України, виконавець зобов`язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач вважає, що календарним планом (зі змінами) визначено наступний термін надання послуг: Капітальний ремонт за технічним станом зенітних самохідних установок 2С6 (М) зенітного гарматно-ракетного комплексу 2К22 Тунгуска у кількості 4 одиниці з терміном виконання (з урахуванням додаткових угод) до: 1 виріб 01.08.2023; 2 виріб 01.09.2023; 3 виріб 01.11.2023; 4 виріб 01.12.2023. На думку позивача, Виконавець порушив термін та невчасно виконав ремонт за технічним станом усіх 4 (чотирьох) Виробів, які були передані з ремонту відповідно до актів приймання наданих послуг: № 1 від 04.10.2023 вартістю 11 268 749,27 грн вважається прийнятим 04.10.2023 (період нарахування пені з 02.08.2023 по 03.10.2023, прострочення 63 дні); № 2 від 04.10.2023 вартістю 11 037 569,06 грн. вважається прийнятим 04.10.2023 (період нарахування пені з 02.09.2023 по 03.10.2023, прострочення 32 дні); № 3 від 21.12.2023 вартістю 11 211 409,73 грн. вважається прийнятим 21.12.2023 (період нарахування пені з 02.11.2023 по 20.12.2023, прострочення 49 днів); № 4 від 25.12.2023 вартістю 12 647 476,00 грн. вважається прийнятим 25.12.2023 (період нарахування пені з 02.12.2023 по 24.12.2023, прострочення 23 дні). За розрахунком позивача, загальна сума неустойки (пені та штрафу) становить 4 249 625,40 грн., в т.ч. пеня в сумі 1 903 384,44 грн та штраф в сумі 2 346 240,96 грн.

Згідно п. 23 Контракту, датою надання Послуг є дата підписання Замовником Акту приймання наданих Послуг (Додаток 5 до Контракту).

Суд зазначає, що позивачем при розрахунку визначення прострочення зобов`язання відповідачем, визначено термін прострочення виконання зобов`язань датою підписання Актів приймання наданих послуг (Додаток 5 до Контракту). Однак позивачем не враховано п. 34 Контракту, яким встановлено, що термін надання Послуг підтверджується оформленням (підписанням) представником Замовника Акту приймання-передачі військового майна (форма згідно з додатком 22 до Інструкції з обліку) від Виконавця до військової частини та відповідним посвідченням НОМЕР_1 ГВП МОУ, відповідно до умов п.23 Контракту. А саме, відповідно до Контракту зміст зобов`язання визначається через правову категорію «послуги», а факт повного виконання послуг залежить від підписання та затвердження Акту приймання наданих послуг (п.23 Контракту). Однак, фактичним змістом послуг за Контрактом, є виконання ремонту і технічного обслуговування засобів військового призначення, що за правовою кваліфікацією є предметом договору підряду (ч.2 ст. 837 ЦК України).

Особливістю надання послуг є споживання у момент їх виконання, а підрядних робіт - матеріальний результат, який за змістом договору полягає у фактичному виконанні ремонту техніки та передачі результату Замовнику разом із звітними документами. Тобто, факт завершення ремонтних робіт є відмінним від факту підтвердження сторонами їх повного виконання шляхом підписання Акту приймання наданих послуг.

Таким чином, термін прострочення зобов`язань за Контрактом повинен обмежуватись вчиненням зі сторони Виконавця усіх залежних від нього дій, щодо пред`явлення відремонтованих виробів до приймання після виконання ремонту за технічним станом, що підтверджується відповідними датами, зазначеними у Посвідченнях, які оформлені 4762 Головним військовим представництвом Міністерства оборони, та в яких визначено саме дати закінчення приймання ремонту, тобто термінів надання послуг, а також датами підписання представниками військових частин Актів приймання-передачі військового майна з ремонту.

Згідно з умовами абз. 5,6 п. 25 Контракту, виріб передається Виконавцю у |ремонтопридатному стані, укомплектованим згідно паспортів (формулярів) з заповненою належним чином на день передачі експлуатаційною документацією (за типом, конструкцією, технічним станом та комплектністю відповідно вимог державних стандартів, технічних умов, експлуатаційної документації та технологічних процесів за відповідною номенклатурою військового майна на здавання в ремонт) і оформленням та підписанням при прийманні всіма сторонами Відомості обов`язкової комплектації А25-11264, яка погоджена Замовником як додаток до Акту приймання-передачі військового майна в ремонт та з ремонту (форма згідно з додатком 22 до Інструкції з обліку).

Акт приймання-передачі військового майна на передачу Виробу в ремонт (форма згідно з додатком 22 до Інструкції з обліку) оформлений з урахуванням вимог пунктів 9-12 Порядку передачі військового майна до підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності для розроблення, виробництва, модернізації, освоєння ремонту, проведення ремонту, дослідження технічного стану, спеціальних перевірок і зберігання та його повернення, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.08.2017 Мо 455, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.09.2017 Мо 1162/31030, (далі Порядок передачі) комісією військової частини та затверджується командиром військової частини, яка передає військове майно. При цьому Акт приймання передачі військового майна (форма згідно з додатком 22 до Інструкції з обліку) підписується представником військової частини, яка передає військове майно, та представником Виконавця, який приймає військове майно.

У п. 30 Контракту передбачено приймання-передавання виробів від Виконавця до Замовника, зокрема Приймання-передавання Виробів з від Виконавця до Замовника проводиться в два етапи: І етап - Виконавець письмово повідомляє Замовника та 4762 ГВП МОУ про завершення робіт та готовність до проведення приймально-здавальних випробувань (далі ПЗВ). ПЗВ проводяться 4762 ГВП МОУ на території Виконавця та включає в себе перевірку параметрів відповідно до документації, зазначеної у пункті 4 цього Контракту. Після позитивного проведення першого етапу випробувань Виконавець письмово повідомляє Замовника про готовність до передачі Виробів Замовнику. II етап -Замовник протягом 3 діб з дати отримання письмового повідомлення від Виконавця визначає місце та дату проведення другої частини випробувань, яка не повинна перевищувати 10 діб з моменту повідомлення Замовника про готовність до передачі Виробів Замовнику. Приймання-передавання Виробів від Виконавця до Замовника проводиться на території Замовника штатними екіпажами військових частин, які мають досвід бойового застосування Виробу, в присутності представників Виконавця з перевіркою боєздатності Виробу, пробіговими випробуваннями, виконанням практичних стрільб ракетними та артилерійськими каналами у відповідності до керівних документів Командування ППО Сухопутних військ Збройних Сил України. Боєприпаси, ракети, мішені для проведення другої частини випробування Виробів надаються Замовником у відповідності до керівних документів Командування ППО Сухопутних військ Збройних Сил України.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 1 пункту 55 Контракту за порушення строків виконання зобов`язання, зазначених y Календарному плані надання Послуг (Додаток 1 до Контракту), з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків ненаданих послуг.

Так, згідно з Актом приймання-передачі військового майна №БМ2С6М/2/23-1 від 21.08.2023 (форма згідно з додатком 22 до Інструкції з обліку) підтверджується, що Виконавець 21.08.2023 передав Виріб 2С6М заводський № 0287 вантажоодержувачу В/ч НОМЕР_2 .

Як вбачається з календарного плану надання послуг, який є Додатком 1 до Додаткової угоди № 1 від 27.12.2023 до Контракту № 370/3/5/6/1/35 від 24.05.2023, остаточним терміном надання послуг з ремонту за технічним станом зенітно самохідної установки 2С6(М) Виробу заводський № 0287 до 01.09.2023.

У зв`язку з цим, є підстави вважати, що нарахування позивачем пені за невчасне надання послуг і штрафу за прострочення надання послуг є неправильним, оскільки за вказаним актом протермінування по Виробу 2С6М заводський № 0287 відсутнє.

Актом приймання-передачі військового майна №БМ2С6М/2/23-1 від 21.08.2023 (форма згідно з додатком 22 до Інструкції з обліку) підтверджується, що Виконавець передав Виріб 2С6М заводський № 0390 вантажоодержувачу В/ч НОМЕР_2 . Тобто, саме 21.08.2023 вказані вироби перейшли на відповідальне зберігання В/ч НОМЕР_2 та використання їх за призначенням.

Згідно календарного плану надання послуг, який є Додатком 1 до Додаткової угоди № 1 від 27.12.2023 до Контракту № 370/3/5/6/1/35 від 24.05.2023, остаточним терміном надання послуг з ремонту за технічним станом зенітно самохідної установки 2С6М Виробу заводський № 0390 до 01.08.2023.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що фактично прострочка виконання відповідачем ремонтно-відновлювальних робіт Виробу 2С6М заводський № 0390 становить 20 днів за період з 01.08.2023 по 20.08.2023.

У зв`язку з цим, є підстави вважати, що нарахування позивачем штрафу за прострочення надання послуг є помилковим, оскільки за вказаним актом протермінування по Виробу 2С6М заводський № 0390 становить 20 днів, а згідно абзацу 3 підпункту 1 пункту 55 Контракту з Виконавця стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків ненаданих послуг у випадку прострочення понад 30 (тридцять) днів.

Щодо нарахування пені даного виробу, то така теж розрахована позивачем невірно.

Відтак, за розрахунком суду, розмір пені за прострочення терміну виконання ремонту Виробу 2С6М заводський № 0390 в кількості 20 днів за період з 01.08.2023 по 20.08.2023 повинен становити суму 220 751,38 грн. (11 037 569,06х0,1%х20).

Згідно з Актом приймання-передачі військового майна №18р/ОВТ від 30.11.2023 (форма згідно з додатком 22 до Інструкції з обліку) підтверджується, що Виконавець в період з 21.11.2023 (початок прийому) по 30.11.2023 (закінчення прийому) передав Виріб 2С6М заводський № 9376 представникам військової частини НОМЕР_3 . Тобто, саме 30.11.2023 вказаний виріб перейшов на відповідальне зберігання А0981 та використання їх за призначенням.

Відповідно до календарного плану надання послуг, який є Додатком 1 як до Додаткової угоди № 1 від 27.12.2023 до Контракту № 370/3/5/6/1/35 від 24.05.2023 так і до Контракту, остаточним терміном надання послуг з ремонту за технічним станом зенітно самохідної установки 2С6М Виробу заводський № 9376 до 01.11.2023.

Відтак, суд дійшов висновку, що фактично прострочка виконання відповідачем ремонтно-відновлювальних робіт Виробу 2С6М заводський № 9376 становить 30 днів за період з 01.11.2023 по 30.11.2023.

У зв`язку з цим, є підстави вважати, що нарахування позивачем штрафу за прострочення надання послуг є помилковим, оскільки за вказаним актом протермінування по Виробу 2С6М заводський №9376 становить 30 днів, а згідно абзацу 3 підпункту 1 пункту 55 Контракту, з Виконавця стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків ненаданих послуг у випадку прострочення понад 30 (тридцять) днів.

Суд, здійснивши перерахунок пені, вважає, що розмір пені за прострочення терміну виконання ремонту Виробу 2С6М заводський № 9376 в кількості 30 днів за період з 01.11.2023 по 30.11.2023, повинен становити суму 336 342,29 грн. (11 211 409,73 х0,1%х30).

Згідно з Актом приймання-передачі військового майна №21р/ОВТ від 22.12.2023 (форма згідно з додатком 22 до Інструкції з обліку) підтверджується, що Виконавець в період з 30.11.2023 (початок прийому) по 22.12.2023 (закінчення прийому) передав Виріб 2С6М заводський № 9080 представникам військової частини НОМЕР_3 . Тобто, саме 22.12.2023 вказаний виріб перейшов на відповідальне зберігання А0981 та використання їх за призначенням.

Як вбачається з календарного плану надання послуг, який є Додатком 1 як до Контракту так і до Додаткової угоди № 1 від 27.12.2023 до Контракту № 370/3/5/6/1/35 від 24.05.2023, остаточним терміном надання послуг з ремонту за технічним станом зенітно самохідної установки 2С6(М) Виробу заводський№ 9080 до 01.12.2023.

Отже, суд доходить висновку, що фактично прострочка виконання відповідачем ремонтно-відновлювальних робіт Виробу 2С6М заводський № 9080 становить 21 день за період з 01.12.2023 по 21.12.2023.

У зв`язку з цим, є підстави вважати, що нарахування позивачем штрафу за прострочення надання послуг є помилковим, оскільки за вказаним актом протермінування по Виробу 2С6М заводський № 9080 становить 21 день.

Таким чином, суд, здійснивши перерахунок пені, вважає, що розмір пені за прострочення терміну виконання ремонту Виробу 2С6М заводський № 9080 в кількості 21 дня за період з 01.12.2023 по 21.12.2023 повинен становити суму 265 596,996 грн. (12 647 476,00х0,1%х21).

Відтак, загальний розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 822 690,67 грн.( 220 751,38+336 342,29+265 596,996). В задоволенні решта позовних вимог, щодо стягнення пені суд відмовляє позивачу, у зв`язку із безпідставністю нарахування такої.

Оскільки судом встановлено відсутність перевищення відповідачем терміну ремонтно-відновлювальних робіт Виробу 2С6М заводський № 0287, Виробу 2С6М заводський № 0390, Виробу 2С6М заводський № 9376 та Виробу 2С6М заводський № 9080 на строк понад 30 днів, то і відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7 %, який передбачений п. 55 Державного контракту №370/3/5/6/1/35 про закупівлю послуг оборонного призначення від 24.05.2023.

Відтак, у стягненні з відповідача нарахованого штрафу в розмірі 2 346 240,96 грн. суд відмовляє.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Необґрунтованим, на думку суду, є покликання відповідача на неправомірність включення позивачем до розрахунку штрафу, пені, сум ПДВ, з огляду на наступне.

Справляння податку на додану вартість регулюється розділом V Податок на додану вартість Податкового кодексу України.

Статтею 185 Податкового кодексу України, яка входить до цього розділу, об`єктом оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) визначено: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками

- суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Отже, законодавець виключає з договірної вартості та, відповідно, з бази оподаткування ПДВ суму податку на додану вартість виключно з метою визначення розміру податкового зобов`язання з ПДВ. Слід наголосити на тому, що в такий спосіб закон виключає можливість повторного нарахування податку на додану вартість на вже нарахований такий же вид податку, і ці спеціальні норми не мають відношення до правовідносин, які виникли між сторонами у справі.

Крім того, ні нормами чинного законодавства, ні умовами спірного контракту не передбачено, що нарахування неустойки здійснюється на вартість ремонту технічного обслуговування систем озброєння спеціального призначення без урахування ПДВ, який входить в їх ціну.

Розглянувши клопотання відповідача (за вх. № 20459/24 від 19.08.2024) про зменшення неустойки на 99%, суд зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що в даному випадку штрафні санкції є надмірними, тобто не відповідають передбаченим у пункті 6 частині 1 статті 3 та частині 3 статті 509 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Також відповідно до частини 2 вказаної норми, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічне право суду визначено і частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

У п. п. 34-35 постанови від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19) Верховний Суд вказав, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд повинен об`єктивно та комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Застосоване у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України словосполучення суд має право та може бути зменшений за рішенням суду свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (постанови Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 916/2259/18, від 24.02.2020 року у справі № 917/686/19, від 26.02.2020 року у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 року у справі № 922/1607/19).

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Суд бере до уваги, що відповідач з метою підтримки Збройних сил України та суспільно корисної мети, виконав взяті на себе зобов`язання. При цьому, відповідач поніс значні втрати та зусилля для виконання умов контракту, а стягнення штрафних санкцій в повному обсязі призведе до порушення майнових інтересів сторін через надмірність їх розміру.

Процесуальний закон (статті 269, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України) не обмежує право суду, якщо він дійде висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій - з власної ініціативи чи за відповідним клопотанням сторони.

Конституційний Суд України в рішенні від 11.07.2014 року № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013 сформував правову позицію, що наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

В постанові від 16.03.2021 року у справі № 922/266/20 Верховний Суд зазначив, що для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Суд приймає до уваги, що стягнення з відповідача значних сум штрафних санкцій під час воєнного стану може призвести до негативних наслідків для підприємства, а в цілому, на думку суду, до негативних наслідків у питаннях забезпечення обороноздатності держави в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України. При цьому, для позивача не матиме негативних наслідків зменшення розміру пені, оскільки наявність збитків та погіршення фінансового становища позивача ним не доведено.

Відповідач так само як і позивач має особливий статус, оскільки відповідно до статуту та статті 16 Закону України Про оборону України приймає та виконує доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, виконує передбачені законодавством обов`язки у сфері оборони тощо. Зважаючи на роль, місце та специфіку покладених завдань на відповідача та інші підприємства оборонно-промислового комплексу щодо ресурсного забезпечення Збройних Сил України в умовах війни та збройної агресії російської федерації проти України, розумним є зменшення фінансового навантаження на підприємства оборонно-промислового комплексу, оскільки стягнення позивачем максимально можливих розмірів штрафних санкцій суттєво підриває їх фінансовий стан і нерідко призводить до збитковості їхньої діяльності, що, у свою чергу, негативним чином впливає на загальну спроможність підприємств своєчасно виконувати державні замовлення та навіть продовжувати вести господарську діяльність в цілому, а в умовах воєнного стану стабільне функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу набуває особливого значення.

Здійснивши оцінку долучених відповідачем доказів, взявши до уваги: ступінь виконання основного зобов`язання; наявність обставин, що свідчать про відсутність в діях відповідача прямого умислу у порушенні зобов`язання; роль, місце та специфіку покладених завдань на відповідача в умовах воєнного стану; відсутність доказів понесення позивачем прямих збитків пов`язаних з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язання за договором; враховуючи, що стягнення пені не може безпосередньо впливати на фінансовий стан позивача; враховуючи ту обставину, що засновником відповідача є Державний концерн Укроборонпром, який у свою чергу засновано Кабінетом Міністрів України, до складу якого входить Міністерство оборони України; необхідність реального виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій підлягає частковому задоволенню, шляхом зменшення пені на 85 % від заявленого розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 123 403,60 грн пені.

Щодо висвітлення всіх доводів відповідача, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити, як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно є визнання незаконним рішення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 50 995,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №370/3/695 (внутрішній номер350652479) від 07.06.2024.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід зазначити, що коли господарський суд зменшує розмір пені, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 12 340,36 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський радіоремонтний завод (79019, Львівська область, місто Львів, вулиця Жовківська, будинок 11; ідентифікаційний код юридичної особи 07676441) на користь позивача: Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи 00034022) 123 403,60 грн. пені та 12 340,36 грн судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 06.03.2025.

СуддяДолінська О.З.