Рішення № 125636489, 05.03.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2025м. ДніпроСправа № 904/2439/24

За позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості, м. Дніпро

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення виплаченого забезпечення

Суддя Красота О.І.

Без участі представників учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області і просить суд стягнути кошти у розмірі 20 128,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Позивача № НТ 221230 від 30.12.2022 ОСОБА_1 , який був звільнений з установи Відповідача 05.12.2022, було надано статус безробітного, а наказом Позивача № НТ 230117 від 17.01.2023 призначена виплата допомоги по безробіттю. Надалі, наказом Позивача № НТ 230531 від 31.05.2023 ОСОБА_1 було знято з обліку у зв`язку з поновленням його на роботі згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі № 160/20910/22. При цьому, за період перебування на обліку Позивача ОСОБА_1 було нараховано допомогу по безробіттю з 30.12.2022 по 31.05.2023 у розмірі 20 128,81 грн. Однак Відповідач не повернув Позивачу кошти у розмірі 20 128,81 грн.

У поданій позовній заяві Позивач не заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 10.06.2024 позовну заяву залишено без руху; встановлено Позивачу семиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- письмові уточнення стосовно місцезнаходження Відповідача;

- належні докази надіслання Відповідачу копії позовної заяви з додатками.

17.06.2024 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_1 ; зобов`язано Позивача у строк до 03.07.2024 направити Третій особі копії позовної заяви з додатками, докази направлення надати до суду.

01.07.2024 від Позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 24.06.2024 про долучення до матеріалів справи доказів направлення Третій особі копії позовної заяви з додатками.

08.07.2024 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог. При цьому, Відповідач зазначав, що зацікавлений у розгляді справи, доступі до правосуддя, що гарантовано учасникам провадження, має намір висловити позицію щодо позовних вимог, з огляду на що просив суд розглядати справу за його участі, а не за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши клопотання Відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд, керуючись ст. 252 ГПК України, не вбачає підстав для його задоволення, оскільки, враховуючи, що предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, існує об`єктивна можливість розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. При цьому, сторони мають можливість висловити свою думку, навести свої доводи та міркування у письмовому вигляді.

15.07.2024 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечував проти доводів Відповідача та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

26.07.2024 від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він проти позовних вимог заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Третя особа письмові пояснення щодо позову не надала, про розгляд справи була повідомлена належним чином, що підтверджується конвертом АТ "Укрпошта", повернутим відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 57-60).

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2022 до Криворізького міськрайонного центру зайнятості (далі Центр) звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі Третя особа) із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного, оскільки він був звільнений з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі Відповідач) 05.12.2022 за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Наказом Центру № НТ 221230 від 30.12.2022 ОСОБА_1 було надано статус безробітного на підставі ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення".

Наказом Центру № НТ 230117 від 17.01.2023 ОСОБА_1 призначена виплата допомоги по безробіттю відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

При цьому, відповідно до наказу Міністерства економіки України № 3910 від 18.10.2022 "Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості" Криворізький міськрайонний центр зайнятості реорганізовано шляхом приєднання до Дніпропетровського обласного центру зайнятості (далі Позивач).

Дніпропетровський обласний центр зайнятості є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Криворізького міськрайонного центру зайнятості.

Наказом Позивача № 319 від 23.12.2022 утворено відокремлений підрозділ Криворізьку філію Дніпропетровського обласного центру зайнятості (далі Філія). Директор Філії діє в інтересах Позивача на підставі доручення.

Надалі, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі № 160/20910/22 позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 813-к від 30.11.2022р. "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 з 06.12.2022 року на посаді головного державного інспектора Відділу нагляду у металургії та машинобудуванні, котлонагляду, за підйомними спорудами та енергетиці у місті Кривий Ріг управління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області; стягнуто з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.12.2022 по 25.05.2023р. у сумі 52765,00 грн., який визначений без утримання податків й інших обов`язкових платежів та вже виплачених сум; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишено без задоволення; апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі №160/20910/22 в частині розподілу судових витрат скасовано та в цій частині прийнято нову постанову, якою стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, у розмірі 4000,00 грн.; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.01.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі №160/20910/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.

Отже, рішення від 25.05.2023 у справі № 160/20910/22 набрало законної сили 26.10.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, наказом Відповідача № 25-к від 30.05.2023 поновлено на роботі ОСОБА_1 згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі № 160/20910/22.

Наказом Філії № НТ 230531 від 31.05.2023 ОСОБА_1 було знято з обліку у зв`язку з поновленням його на роботі згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі № 160/20910/22.

При цьому, за період перебування на обліку Позивача ОСОБА_1 було нараховано допомогу по безробіттю з 30.12.2022 по 31.05.2023 у розмірі 20 128,81 грн.

Нарахування допомоги по безробіттю та платежі відображені у Додатку 4 до Персональної картки безробітного ОСОБА_1 . Помісячно виплачена допомога по безробіттю зазначена у довідці.

01.06.2023 Філією видано наказ № 80 про відшкодування коштів на користь Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку Філією 02.06.2023 було направлено Відповідачу претензію № 01-10/1043 від 02.06.2023. Вказана претензія була вручена Відповідачу 13.06.2023, але вимоги претензії не виконано, кошти не перераховані.

Позивач зазначає, що неповернення коштів до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття порушує державні інтереси у сфері соціального захисту населення в частині професійного навчання, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян і завдає державі шкоди.

Таким чином, на думку Позивача, протиправним наказом Відповідача від 30.11.2022 № 813-к йому було завдано майнову шкоду у вигляді виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у розмірі 20 128,81 грн. за період з 30.12.2022 по 31.05.2023, що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

У силу пункту 1 частини 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу зареєстрованого безробітного може набути, зокрема особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статус зареєстрованого безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам у день подання ними особистої заяви про надання статусу зареєстрованого безробітного до будь-якого обраного ними територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування).

У силу статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Статтею 7 Закону закріплено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення на випадок безробіття, визначено види забезпечення, зокрема допомогу по безробіттю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі припинення реєстрації безробітного відповідно до статті 45 Закону України "Про зайнятість населення".

За приписами ч. 1 ст. 34 Закону Фонд має право, зокрема стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Як встановлено вище, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі № 160/20910/22 скасовано наказ про звільнення ОСОБА_1 , який став підставою для втрати заробітної плати, а в подальшому ця подія стала підставою для призначення та виплати йому допомоги по безробіттю.

Матеріалами справи підтверджується, що за період перебування на обліку у Позивача з 30.12.2022 по 31.05.2023 ОСОБА_1 було виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 20 128,81 грн.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідальність органу державної влади настає у випадку незаконного рішення, незаконної дії чи бездіяльності, шкідливого результату такої поведінки (шкода), причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою.

При цьому, Центр зайнятості є органом Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що діє від імені Фонду відповідно до Закону.

Отже, у зв`язку із поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду, виплачена допомога по безробіттю у розмірі 20 128,81 грн. підлягає стягненню з роботодавця, тобто з Відповідача на користь Позивача.

Відповідачем не перераховані Позивачу кошти у добровільному порядку.

Тобто, Позивачу завдано шкоду внаслідок прийняття Відповідачем незаконного рішення про звільнення ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача коштів у розмірі 20 128,81 грн.

Доводи Відповідача, викладені у відзиві на позов, суд вважає безпідставними, оскільки законодавцем не встановлено будь-яких обмежень щодо дії правових норм ст.ст. 34, 35 Закону в період воєнного стану в Україні чи щодо їх застосування до державної установи.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49064, м. Дніпро, вул. Коксохімічна, 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39788766) на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості (49006, м. Дніпро, вул. Юрія Савченка, 12, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03490909) кошти у розмірі 20 128,81 грн., судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

05.03.2025