Рішення № 125636470, 28.02.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2025м. ДніпроСправа № 904/4192/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, буд. 19/5; ідентифікаційний код 35591059)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Магнат" (50005, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Тбіліська, буд. 13; ідентифікаційний код 37065126)

відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

відповідача-3: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

про стягнення 1 227 929 грн. 28 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4003/24 від 24.09.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Магнат", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договором гарантії від 06.10.2023 №35600/ЮГ-23 в розмірі 1 227 929 грн. 28 коп., що складає 984 994 грн. 95 коп. - основного боргу (гарантійного платежу), 113 341 грн. 89 коп. - заборгованості по нарахованим процентам, 85 033 грн. 40 коп. - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми (основного боргу), 6 000 грн. 72 коп. - пені за несвоєчасне погашення процентів, 27 709 грн. 88 коп. - інфляційних нарахувань та 10 848 грн. 44 коп. - 3% річних.

Також просить судові витрати по справі покласти на відповідачів; визнати справу незначної складності та здійснити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем в складі учасників провадження визначено відповідачем-2 фізичну особу - ОСОБА_1 та відповідача-3 фізичну особу - ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 витребувано у Криворізької міської ради (50000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., пл. Молодіжна, буд. 1) інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; (відоме місце проживання (перебування) АДРЕСА_1 ));

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; (відоме місце проживання (перебування) АДРЕСА_2 )).

Виконавчий комітет Криворізької міської ради листом (вх.№49694/24 від 28.10.2024) "Щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомив, що:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№52519/24 від 12.11.2024) про усунення недоліків позовної заяви (на виконання ухвали судді про залишення позовної заяви без руху), відповідно до якого позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 04.11.2024.

Враховуючи вищевикладене, позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач-1 у відзиві (вх.№55766/24 від 02.12.2024) на позовну заяву просить ухвалити рішення, яким зменшити розмір застосованих позивачем штрафних санкцій до суми, яка зазначена у цьому відзиві та стягнути з відповідача не більше ніж: - 10 000 грн. 00 коп. - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми; - 1 000 грн. 00 коп. - пені за несвоєчасне погашення процентів; - 3 000 грн. 00 коп. - 3% річних; - 5 000 грн. 00 коп. - інфляційних нарахувань, посилаючись на те, що: - непогашення заборгованості перед позивачем викликано скрутним матеріальним становищем відповідача-1; - станом на 25.11.2024 відповідач-1 має кредиторську заборгованість перед третіми особами, яка складає 8 869 757 грн. 98 коп. (довідка додається); - існування в країні воєнного стану, що значним чином вплинуло на ведення господарської діяльності підприємств.

Позивач у відповіді (вх.№57032/24 від 09.12.2024) на відзив просить:

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Магнат", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість щодо відшкодування суми заборгованості за договором гарантії від 06.10.2023 №35600/ЮГ-23 в розмірі 1 227 929 грн. 28 коп., що складає 984 994 грн. 95 коп. - основного боргу (гарантійного платежу), 113 341 грн. 89 коп. - заборгованості по нарахованим процентам, 85 033 грн. 40 коп. - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми (основного боргу), 6 000 грн. 72 коп. - пені за несвоєчасне погашення процентів, 27 709 грн. 88 коп. - інфляційних нарахувань та 10 848 грн. 44 коп. - 3% річних;

- судові витрати покласти на відповідачів

та зазначає про те, що:

- заперечення відповідача-1, викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню; - нарахування позивачем штрафних санкцій відбулося відповідно до укладеного між сторонами Договору про надання гарантії №35600/ЮГ-23 та відповідно до норм чинного законодавства; - 06.08.2024 позивачем направлено на адресу відповідачів вимогу про стягнення коштів в порядку регресу за гарантією про відшкодування суми гарантійного платежу, однак станом на 10.09.2024 відповідачами за вказаними вимогами не було сплачено суму заборгованості; - відповідно до укладених документів, відповідачі не знаходяться та не працюють на окупованих територіях або на територіях, які знаходяться в зоні бойових дій; - відповідач-1 не додав до відзиву копії документів, які підтверджують обставину щодо знаходження його на окупованій території чи в зоні бойових дій; - відповідачі не скористалися своїм правом відповідно до пункту 10.1 Договору гарантії та не повідомили позивача про настання форс-мажорних обставин; - відповідачі не відповідали на вимогу банку і тільки у відзиві на позовну заяву відповідач-1 заявив про зменшення судом штрафних санкцій у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин та намаганням банку збагатитися за рахунок відповідачів; - посилання відповідача-1 на існування військової агресії не є звільненням від виконання зобов`язань за договором під час воєнного стану; - відповідач-1 не надав пояснення, як його зобов`язання перед третіми особами можуть впливати на вирішення даного спору; - позивач здійснює свою діяльність в умовах воєнного стану та намагається надати підтримку юридичним особам для ведення їх підприємницької діяльності, зокрема, наданням банківської гарантії виконання принципалом умов договору при виконанні ним державних замовлень, однак в даному випадку відповідач-1 звинувачує гаранта у спробі збагатитися; - банк, як добросовісна сторона Договору виконала свої зобов`язання, а тому має всі правові підстави для повернення своїх коштів.

З приводу дотримання прав відповідачів-2,-3 під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , відповідач-3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 61).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід відзначити, що:

- поштове відправлення на адресу відповідача-2, в якому містилася ухвала суду від 18.11.2024, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 26.11.2024 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 85-89);

- поштове відправлення на адресу відповідача-3, в якому містилася ухвала суду від 18.11.2024, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 26.11.2024 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 90-94).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідачі -2,-3 не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідачів -2, -4 за місцем їх державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачами -2,-3 вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідачі -2,-3 , у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинні були докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідачів -2,-3, як учасників справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 18.11.2024, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було, зокрема, запропоновано відповідачам-2,-3 подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 28.02.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідачів-2,-3 не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідачі-2,-3 не скористалися своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідачів-2,-3 було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачами-2,-3 зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачами-2,-3 суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус", як банком-гарантом, та відповідачем - 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Магнат", як принципалом/підрядником, було укладено договір від 06.10.2023 №35600/ЮГ-23 про надання гарантії (гарантія виконання) (надалі - Договір про надання гарантії, а.с. 8-12).

Пунктом 1.1 Договору про надання гарантії визначено, що даний договір регулює правовідносини сторін щодо надання банком-гарантом гарантії виконання договору (надалі - "гарантія" або "гарантійне зобов`язання") з метою забезпечення належного виконання принципалом умов договору: Капітальний ремонт будівлі цеху ТО-3 тепловозів по локомотивному депо Коростень в м. Коростені Житомирської області" (код за ДК 021:2015 - 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) Номер процедури закупівлі: ПЗЗ-23Р_171_ВО, що буде укладений на підставі повідомлення про намір укласти договір, протокольного рішення №242 від 02.10.2023, відповідно до проведеної конкурентної процедури закупівлі: відкриті торги з особливостями №UA-2023-09-11-002525-a (http://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-09-11-002525-a), розміщеної на вебпорталі Уповноваженого органу www.prozzoro.gov.ua, закупівля проводиться Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" код ЄДРПОУ 40081221, в подальшому іменований бенефіціар/замовник, що знаходиться за адресою: Україна, 01601, м. Київ. вул. Лисенка, буд. 6, платіжні реквізити бенефіціара: МФО 300465, IBAN НОМЕР_3 в АТ "Ощадбанк", Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (регіональна філія/філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (надалі - основне зобов`язання).

Відповідно до пункту 1.2 Договору про надання гарантії гарантійним випадком є невиконання / неналежне виконання принципалом перед бенефіціаром основного зобов`язання, а саме: невиконання та/або неналежного виконання підрядником/принципалом своїх зобов`язань за договором "Капітальний ремонт будівлі цеху ТО-3 тепловозів по локомотивному депо Коростень в м. Коростені Житомирської області" (код за ДК 021:2015 - 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) Номер процедури закупівлі: ПЗЗ-23Р_171_ВО, відповідно до основного зобов`язання.

Сума і валюта гарантії: 984 994,95 грн (валюта платежу - гривня, цифровий код валюти - 980, літерний код валюти - UAH) (надалі -"гарантійна сума") (пункт 2.1 Договору).

Строк дії гарантії - з 06.10.2023 по 01.07.2024 включно (пункт 2.2. Договору в редакції Додаткової угоди від 26.03.2024, а.с. 12).

Відповідальність банка-гаранта обмежується гарантійною сумою, обумовленою п. 2.1 цього договору. Після кожного здійснення платежу за гарантією на користь бенефіціара зобов`язання за гарантією будуть зменшуватись на суму здійсненого платежу, а у випадку сплати на користь бенефіціара повного розміру гарантійної суми вона вважається виконаною та припиняє свою дію (пункт 2.3 Договору).

Пунктом 2.4 Договору визначено, що гарантія надається шляхом передачі гарантійного листа, в якому викладені умови гарантії, після належного виконання вимог п.п. 3.1.-3.2. цього договору щодо сплати комісії та розділу 4 цього договору щодо умов забезпечення виконання принципалом зобов`язань за договором. Другий екземпляр гарантійного листа має бути засвідчена підписом уповноваженої особи принципала, відбитком його печатки та є невід`ємною частиною цього договору. Шляхом отримання оригіналу гарантійного листа принципал підтверджує, що він ознайомлений та згоден з її змістом.

Відповідно до 2.5 Договору гарантія припиняється у разі:

Закінчення строку дії гарантії, передбаченого п. 2.2. цього договору (підпункт 2.5.1 Договору);

Своєчасного виконання у повному обсязі принципалом своїх зобов`язань перед бенефіціаром за договором про закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів (підпункт 2.5.2 Договору);

Сплати банком-гарантом на користь бенефіціара повного розміру гарантійної суми (підпункт 2.5.3 Договору);

Відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією шляхом повернення до банку-гаранта оригіналу гарантії або шляхом подання банку-гаранту письмового підтвердження, або повідомлення про звільнення банку-гаранта від зобов`язань за гарантією (підпункт 2.5.4 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що комісія за надання гарантії в сумі 14 775,00 грн без ПДВ сплачується принципалом одноразово в день надання гарантії на рахунок банку-гаранта.

У випадку здійснення банком-гарантом на користь бенефіціара платежу за гарантією (надалі - "гарантійний платіж"), банк-гарант протягом трьох робочих днів з дати здійснення гарантійного платежу повідомляє принципала про здійснення гарантійного платежу. Принципал протягом десяти робочих днів з дати здійснення гарантійного платежу відшкодовує банку-гаранту суму гарантійного платежу на рахунок ІBAN НОМЕР_4 в AT "КБ "Глобус", МФО 380526, ідентифікаційний код 35591059, та сплачує банку-гаранту проценти із розрахунку 35% річних (пункт 3.3 Договору).

Проценти, передбачені пунктом 3.3 цього договору, нараховуються починаючи з одинадцятого робочого дня з дати здійснення гарантійного платежу до дати його відшкодування банку-гаранту за фактичний строк користування грошовими коштами, виходячи з фактичної календарної кількості днів у місяці та році. Нарахування банком-гарантом процентів здійснюється у валюті гарантії. День здійснення гарантійного платежу та день відшкодування його суми принципалом в часовий інтервал при нарахуванні процентів рахуються як один день (пункт 3.4 Договору).

Проценти за користування грошовими коштами сплачуються принципалом одночасно із відшкодуванням суми гарантійного платежу (пункт 3.5 Договору).

Якщо принципал не відшкодує банку-гаранту суму гарантійного платежу та проценти за користування грошовими коштами в строки, вказані в пунктах 3.3-3.5. цього договору, принципал доручає банку-гаранту здійснювати договірне списання на користь банку-гаранта з усіх рахунків принципала, відкритих у банку-гаранта (в т.ч. у іноземній валюті), коштів, в сумах, які мають бути сплачені відповідно до пунктів 3.3-3.5. цього договору принципалом, штрафні санкції передбачені договором, а також, інші понесені банком-гарантом витрати, пов`язані з виконанням ним своїх зобов`язань у зв`язку з цим договором (пункт 3.6 Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору виконання принципалом зобов`язань за цим договором (відшкодування суми гарантійного платежу за гарантією, сплати комісії банку-гаранту за надання гарантії, сплати процентів за користування грошовими коштами за період, починаючи з одинадцятого робочого дня з дати здійснення гарантійного платежу до дати його відшкодування принципалом, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим договором) забезпечується:

- фінансовою порукою фізичної особи - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (підпункт 4.1.1 Договору);

- фінансовою порукою фізичної особи - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 (підпункт 4.1.2 Договору).

Банк-гарант зобов`язується надати принципалу гарантію відповідно до умов цього договору (пункт 5.1 Договору).

У разі дотримання сторонами всіх необхідних формальностей банк-гарант зобов`язується здійснити платежі по виконанню зобов`язань принципала за наданою гарантією в межах гарантійної суми та в строки, передбачені наданою гарантією, після одержання від бенефіціара письмової вимоги із зазначенням реквізитів гарантії, гарантійної суми, яка підлягає сплаті банком-гарантом, платіжних реквізитів бенефіціара. Вимога за гарантією може бути пред`явлена бенефіціаром банку-гаранту протягом терміну дії гарантії (пункт 5.2 Договору).

Принципал зобов`язується належним чином виконати зобов`язання перед бенефіціаром за основним зобов`язанням та перед банком-гарантом за цим договором (пункт 6.1 Договору).

Принципал зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплатити банку-гаранту комісію за надання гарантії, комісію за внесення змін до умов гарантії, передбачені пунктом 3.1.-3.2. цього договору, проценти за користування грошовими коштами за період від одинадцятого робочого дня з дати здійснення гарантійного платежу до дати його відшкодування принципалом, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим договором (пункт 6.2 Договору).

Принципал зобов`язується у випадку здійснення банком-гарантом гарантійного платежу по гарантії відшкодувати банку-гаранту суму гарантійного платежу не пізніше одинадцятого робочого дня з дати його здійснення банком-гарантом та проценти за фактичний термін користування грошовими коштами, згідно пунктів 3.3.-3.5. цього договору (пункт 6.3 Договору).

Відповідно до пункту 7.1 Договору у разі настання гарантійного випадку та виконання банком-гарантом своїх гарантійних зобов`язань останній має право на зворотну вимогу (регрес) до принципала і у випадку, якщо сума, сплачена банком-гарантом на користь бенефіціара, не відповідає умовам гарантії.

За невиконання або за неналежне виконання обов`язків за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України (пункт 9.1 Договору).

У разі порушення банком-гарантом своїх обов`язків за цим договором, його відповідальність обмежується гарантійною сумою (пункт 9.2 Договору).

У випадку невиконання/неналежного виконання принципалом будь-якого грошового зобов`язання, передбаченого цим договором, зокрема у випадку прострочення його виконання, принципал сплачує банку-гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення (пункт 9.3 Договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до дня повного виконання сторонами зобов`язань зa цим договором (пункт 12.1 договору).

Вимоги за гарантією можуть бути пред`явлені бенефіціаром банку-гаранту протягом строку дії гарантії (пункт 12.2 Договору).

Крім того, між позивачем - Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус", як банком-гарантом, та відповідачем-2 - ОСОБА_1 , як поручителем, було укладено договір поруки від 06.10.2024 №35600/1/ЮПОР-23 (надалі - Договір поруки - 1, а.с. 13-14).

Відповідно до пункту 1.1 Договору поруки-1 в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед банком-гарантом за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Магнат" (надалі в тексті - "принципал") зобов`язань за договором про надання гарантії № 35600/ЮГ-23 від 06.10.2023 (надалі - "договір гарантії"), що укладений між банком-гарантом та принципалом, з метою забезпечення належного виконання принципалом умов договору: Капітальний ремонт будівлі цеху ТО-3 тепловозів по локомотивному депо Коростень в м. Коростені Житомирської області" (код за ДК 021:2015 - 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) Номер процедури закупівлі: ПЗЗ-23Р_171_ВО, що буде укладений на підставі повідомлення про намір укласти договір, протокольного рішення №242 від 02.10.2023, відповідно до проведеної конкурентної процедури закупівлі: відкриті торги з особливостями №UA-2023-09-11-002525-a (http://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-09-11-002525-a), розміщеної на вебпорталі Уповноваженого органу www.prozorro.gov.ua, закупівля проводиться Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" код ЄДРПОУ 40081221, в подальшому іменований бенефіціар/замовник, що знаходиться за адресою: Україна, 01601, м. Київ. вул. Лисенка, буд. 6, платіжні реквізити бенефіціара: МФО 300465, IBAN НОМЕР_3 в АТ "Ощадбанк", Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (регіональна філія/філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (надалі - основне зобов`язання), в сумі 984 994 грн. 95 коп. (валюта платежу - гривня, цифровий код валюти - 980, літерний код валюти - UAН. Строк гарантії - з 06.10.2023 по 01.02.2024 включно. Крім цього, порукою забезпечуються вимоги банка-гаранта щодо сплати процентів за користування грошовими коштами відповідно до умов договору гарантії, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором гарантії.

Договір гарантії, зазначений в пункті 1.1 цього договору, а також будь-які додаткові договори до нього, якщо такі будуть укладені між банком-гарантом та принципалом, далі в тексті цього договору іменуються "договір гарантії" (пункт 1.2. Договору поруки-1).

Поручитель підтверджує, що йому відомі всі умови договору гарантії. У випадку внесення принципалом та банком-гарантом змін та доповнень до договору гарантії поручитель дає свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за цим договором зобов`язання принципала, що може виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Датою збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим договором є дата укладання відповідних змін та доповнень до договору гарантії в частині збільшення суми зобов`язання принципала (пункт 1.3 Договору поруки-1).

У разі порушення принципалом зобов`язань, передбачених договором гарантії, поручитель та принципал відповідають перед банком-гарантом як солідарні боржники (пункт 1.4 Договору поруки-1).

Поручитель відповідає перед банком-гарантом у тому ж обсязі, що й принципал (пункт 1.6 Договору поруки-1).

Банк-гарант має право пред`явити вимогу до поручителя у випадку невиконання/неналежного виконання принципалом своїх зобов`язань, передбачених договором гарантії (підпункт 2.1.1 Договору поруки-1).

Поручитель зобов`язується виконати за принципала зобов`язання за договором гарантії в порядку та в строки, що визначені цим договором (підпункт 2.4.1 Договору поруки-1).

У разі невиконання принципалом зобов`язань за договором гарантії в строки та в розмірах, що визначені договором гарантії, банк-гарант має право звернутися до поручителя із відповідною письмовою вимогою (пункт 3.1 Договору поруки-1).

Поручитель не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання вимоги банка-гаранта зобов`язаний виконати обов`язок принципала шляхом перерахування грошових коштів в сумі та на рахунок (рахунки), що визначені у вимозі банка-гаранта (пункт 3.2 Договору поруки-1).

Відповідно до пункту 3.3 Договору поруки-1 сторони домовились, що при невиконанні/неналежному виконанні принципалом будь-якого зі своїх зобов`язань за договором гарантії, зокрема, невиконання принципалом зобов`язань: невиконання та/або неналежного виконання підрядником/принципалом своїх зобов`язань за договором: "Капітальний ремонт будівлі цеху ТО-3 тепловозів по локомотивному депо Коростень в м. Коростені Житомирської області" (код за ДК 021:2015 - 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) Номер процедури закупівлі: ПЗЗ-23Р_171_ВО, відповідно до основного зобов`язання та/або сплати процентів та/або комісій та/або суми штрафних санкцій (неустойки) та/або виконання інших грошових зобов`язань принципала, поручитель доручає банку-гаранту, починаючи з дати прострочення виконання будь-якого із таких зобов`язань, здійснювати на користь банка-гаранта договірне списання коштів поручителя в наступному порядку, а саме:

- списувати кошти з будь-якого рахунку поручителя в національній та/або іноземній валюті та з будь-яких інших рахунків, відкритих поручителем у банка-гаранта, в тому числі з тих, які буде відкрито в майбутньому (підпункт 3.3.1 Договору поруки-1).

- списувати кошти: в сумі та валюті фактичної заборгованості поручителя за договором; в сумі коштів у іншій валюті, еквівалентній сумі коштів у валюті фактичної заборгованості поручителя за договором, при цьому, поручитель доручає банку-гаранту здійснювати від імені та за рахунок поручителя купівлю/продаж/конвертацію іноземної валюти на МВРУ у сумі, необхідній для погашення такої заборгованості принципала, за комерційним курсом банка-гаранту, що встановлено для цього типу операцій, з обов`язковим зарахуванням купленої/конвертованої валюти або коштів, одержаних від продажу валюти, на поточний рахунок поручителя за відповідною валютою, та сплатити, в разі необхідності, від імені та за рахунок поручителя податки та збори, які встановлені під час здійснення вищевказаних операцій в розмірі, визначеному діючим законодавством України. При цьому сторони домовились, що порядок визначення курсу купівлі/продажу/конвертації відповідної іноземної валюти з метою виконання вищезазначеного доручення поручителя вважається узгодженим, а інформація, викладена в даному пункті цього договору, є достатньою для купівлі/продажу/конвертації відповідної іноземної валюти без необхідності додаткового отримання від поручителя заяви про купівлю/продаж/конвертацію іноземної валюта (підпункт 3.3.2 Договору поруки-1).

Моментом виконання зобов`язань принципала поручителем є дата зарахування на відповідний рахунок (рахунки) банка-гаранта суми заборгованості принципала за договором гарантії, при цьому за рахунок отриманих від поручителя грошових коштів заборгованість принципала погашається в черговості, що передбачена договором гарантії (пункт 3.4 Договору поруки-1).

До поручителя, що виконав зобов`язання принципала за договором гарантії, переходять усі права банка-гаранта щодо цього зобов`язання, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (пункт 3.5 Договору поруки-1).

У випадку, якщо поручитель не виконає вимогу банка-гаранта у строки, що визначені в цьому договорі, банк-гарант має право нараховувати поручителю неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення (пункт 4.1 Договору поруки-1).

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє з дати початку дії гарантії, що зазначений в договорі гарантії, до повного виконання зобов`язань за договором гарантії або до моменту припинення поруки з інших підстав, визначених чинним законодавством України (пункт 5.1 договору поруки-1).

Також між позивачем - Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус", як банком- гарантом, та відповідачем-3 - ОСОБА_2 , як поручителем, було укладено договір поруки № 35600/2/ЮПОР-23 (далі Договір поруки-2, а.с. 15-18).

Відповідно до пункту 1.1 Договору поруки-2 (в редакції Додаткової угоди від 26.03.2024, а.с. 18) в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед банком-гарантом за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Магнат" (надалі в тексті - "принципал") зобов`язань за договором про надання гарантії № 35600/ЮГ-23 від 06.10.2023 (надалі - "договір гарантії"), що укладений між банком-гарантом та принципалом, з метою забезпечення належного виконання принципалом умов договору: Капітальний ремонт будівлі цеху ТО-3 тепловозів по локомотивному депо Коростень в м. Коростені Житомирської області" (код за ДК 021:2015 - 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) Номер процедури закупівлі: ПЗЗ-23Р_171_ВО, що буде укладений на підставі повідомлення про намір укласти договір, протокольного рішення №242 від 02.10.2023, відповідно до проведеної конкурентної процедури закупівлі: відкриті торги з особливостями №UA-2023-09-11-002525-a (http://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-09-11-002525-a), розміщеної на вебпорталі Уповноваженого органу www.prozorro.gov.ua, закупівля проводиться Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" код ЄДРПОУ 40081221, в подальшому іменований бенефіціар/замовник, що знаходиться за адресою: Україна, 01601, м. Київ. вул. Лисенка, буд. 6, платіжні реквізити бенефіціара: МФО 300465, IBAN НОМЕР_3 в АТ "Ощадбанк", Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (регіональна філія/філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (надалі - основне зобов`язання), в сумі 984 994 грн. 95 коп. (валюта платежу - гривня, цифровий код валюти - 980, літерний код валюти - UAН. Строк гарантії - з 06.10.2023 по 01.07.2024 включно. Крім цього, порукою забезпечуються вимоги банка-гаранта щодо сплати процентів за користування грошовими коштами відповідно до умов договору гарантії, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором гарантії.

Договір гарантії, зазначений в пункті 1.1 цього договору, а також будь-які додаткові договори до нього, якщо такі будуть укладені між банком-гарантом та принципалом, далі в тексті цього договору іменуються "договір гарантії" (пункт 1.2. Договору поруки-2).

Поручитель підтверджує, що йому відомі всі умови договору гарантії. У випадку внесення принципалом та банком-гарантом змін та доповнень до договору гарантії поручитель дає свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за цим договором зобов`язання принципала, що може виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Датою збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим договором є дата укладання відповідних змін та доповнень до договору гарантії в частині збільшення суми зобов`язання принципала (пункт 1.3 Договору поруки-2).

У разі порушення принципалом зобов`язань, передбачених договором гарантії, поручитель та принципал відповідають перед банком-гарантом як солідарні боржники (пункт 1.4 Договору поруки-2).

Поручитель відповідає перед банком-гарантом у тому ж обсязі, що й принципал (пункт 1.6 Договору поруки-2).

Банк-гарант має право пред`явити вимогу до поручителя у випадку невиконання/неналежного виконання принципалом своїх зобов`язань передбачених договором гарантії (підпункт 2.1.1 Договору поруки-2).

Поручитель зобов`язується виконати за принципала зобов`язання за договором гарантії в порядку та в строки, що визначені цим договором (підпункт 2.4.1 Договору поруки-2).

У разі невиконання принципалом зобов`язань за договором гарантії в строки та в розмірах, що визначені договором гарантії, банк-гарант має право звернутися до поручителя із відповідною письмовою вимогою (пункт 3.1 Договору поруки-2).

Поручитель не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання вимоги банка-гаранта зобов`язаний виконати обов`язок принципала шляхом перерахування грошових коштів в сумі та на рахунок (рахунки), що визначені у вимозі банка-гаранта (пункт 3.2 Договору поруки-2).

Відповідно до пункту 3.3 Договору поруки-2 сторони домовились, що при невиконанні/неналежному виконанні принципалом будь-якого зі своїх зобов`язань за договором гарантії, зокрема, невиконання принципалом зобов`язань: невиконання та/або неналежного виконання підрядником/принципалом своїх зобов`язань за договором: "Капітальний ремонт будівлі цеху ТО-3 тепловозів по локомотивному депо Коростень в м. Коростені Житомирської області" (код за ДК 021:2015 - 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) Номер процедури закупівлі: ПЗЗ-23Р_171_ВО, відповідно до основного зобов`язання та/або сплати процентів та/або комісій та/або суми штрафних санкцій (неустойки) та/або виконання інших грошових зобов`язань принципала, поручитель доручає банку-гаранту, починаючи з дати прострочення виконання будь-якого із таких зобов`язань, здійснювати на користь банка-гаранта договірне списання коштів поручителя в наступному порядку, а саме:

- списувати кошти з будь-якого рахунку поручителя в національній та/або іноземній валюті та з будь-яких інших рахунків, відкритих поручителем у банка-гаранта, в тому числі з тих, які буде відкрито в майбутньому (підпункт 3.3.1 Договору поруки-2).

- списувати кошти: в сумі та валюті фактичної заборгованості поручителя за договором; в сумі коштів у іншій валюті, еквівалентній сумі коштів у валюті фактичної заборгованості поручителя за договором, при цьому, поручитель доручає банку-гаранту здійснювати від імені та за рахунок поручителя купівлю/продаж/конвертацію іноземної валюти на МВРУ у сумі, необхідній для погашення такої заборгованості принципала, за комерційним курсом банка-гаранту, що встановлено для цього типу операцій, з обов`язковим зарахуванням купленої/конвертованої валюти або коштів, одержаних від продажу валюти, на поточний рахунок поручителя за відповідною валютою, та сплатити, в разі необхідності, від імені та за рахунок поручителя податки та збори, які встановлені під час здійснення вищевказаних операцій в розмірі, визначеному діючим законодавством України. При цьому сторони домовились, що порядок визначення курсу купівлі/продажу/конвертації відповідної іноземної валюти з метою виконання вищезазначеного доручення поручителя вважається узгодженим, а інформація, викладена в даному пункті цього договору, є достатньою для купівлі/продажу/конвертації відповідної іноземної валюти без необхідності додаткового отримання від поручителя заяви про купівлю/продаж/конвертацію іноземної валюта (підпункт 3.3.2 Договору поруки-2).

Моментом виконання зобов`язань принципала поручителем є дата зарахування на відповідний рахунок (рахунки) банка-гаранта суми заборгованості принципала за договором гарантії, при цьому за рахунок отриманих від поручителя грошових коштів заборгованість принципала погашається в черговості, що передбачена договором гарантії (пункт 3.4 Договору поруки-2).

До поручителя, що виконав зобов`язання принципала за договором гарантії, переходять усі права банка-гаранта щодо цього зобов`язання, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (пункт 3.5 Договору поруки-2).

У випадку, якщо поручитель не виконає вимогу банка-гаранта у строки, що визначені в цьому договорі, банк-гарант має право нараховувати поручителю неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення (пункт 4.1 Договору поруки-2).

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє з дати початку дії гарантії, що зазначений в договорі гарантії, до повного виконання зобов`язань за договором гарантії або до моменту припинення поруки з інших підстав, визначених чинним законодавством України (пункт 5.1 договору поруки-2).

Позивач зазначає, що ним від Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" отримано вимогу від 22.04.2024 №401 щодо сплати коштів за гарантією в сумі 984 994 грн. 95 коп., якою бенефіціар повідомив, що принципалом не надано послуги, що є порушенням вимог Договору та підставою для сплати бенефіціару грошових коштів в сумі 984 994 грн. 95 коп. (а.с. 25).

Після отримання вказаної вимоги, позивач листом від 22.04.2024 №1-1442 повідомив відповідача-1 про необхідність здійснення гарантованого платежу відповідно до пункту 3.3 Договору від 06.10.2023 №5600/ЮГ-23 надання гарантії та просив перерахувати кошти у розмірі 984 994 грн. 95 коп. з наступним призначенням платежу: "Гарантійний платіж згідно Договору про надання гарантії №35600/ЮГ-23 від 06.10.2023 (а.с. 26).

Як вбачається, позивачем на користь бенефіціара здійснено оплату гарантійного платежу за банківською гарантією від 06.10.2023 №35600 у розмірі 984 994 грн. 95 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 29.04.2024№19143, копія якої міститься у матеріалах справи (а.с. 28).

Позивач листом від 30.04.2024 №1-1644 повідомляє відповідача-1 про те, що 29.04.2024 позивач здійснив сплату в сумі 984 994 грн. 95 коп. на виконання зобов`язань за банківською гарантією №35600 від 06.10.2023 (а.с. 27).

В подальшому позивачем на адреси відповідачів-1,-2-3 скеровано вимоги від 06.08.2024 №№1789, 1790, 1791 про стягнення коштів в порядку регресу, якими позивач вимагав у десятиденний термін з моменту отримання відшкодувати в порядку регресу суму гарантійного платежу в розмірі 984 994 грн. 95 коп. (а.с. 29-34).

Позивач стверджує, що вимоги від 06.08.2024 про стягнення коштів в порядку регресу відповідачами-1,-2,-3 виконано не було, тому загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Магнат" та поручителів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перед Aкціонерним товариством "КБ "Глобус" складає 1 227 929 грн. 28 коп. та включає в себе 984 994 грн. 95 коп. - основного боргу (гарантійний платіж), 113 341 грн. 89 коп. - заборгованості по нарахованим процентам, 85 033 грн. 40 коп. - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми (основного боргу), 6 000 грн. 72 коп. - пені за несвоєчасне погашення процентів, 27 709 грн. 88 коп. - інфляційних нарахувань та 10 848 грн. 44 коп. - 3% річних; що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

Відповідач-1 просить зменшити розмір застосованих позивачем штрафних санкцій та стягнути з відповідача 10 000 грн. 00 коп. - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми, 1 000 грн. 00 коп. - пені за несвоєчасне погашення процентів, 3 000 грн. 00 коп. - 3% річних та 5 000 грн. 00 коп. - інфляційних нарахувань.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається, між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір від 06.10.2023 №35600/ЮГ-23 про надання гарантії (гарантія виконання).

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Гарантія діє протягом строку, на який вона видана (частина 1 статті 561 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов Договору про надання гарантії, з урахування додаткової угоди від 26.03.2024 строк дії гарантії з 06.10.2023 по 01.07.2024 включно.

Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше (частина 2 статті 561 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії (частина 1 статті 563 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 563 Цивільного кодексу України визначено, що вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією (частина 3 статті 563 Цивільного кодексу України).

Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано (частина 4 статті 563 Цивільного кодексу України).

Як вбачається, позивачем від Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" отримано вимогу від 22.04.2024 №401 щодо сплати коштів за гарантією в сумі 984 994 грн. 95 коп., якою бенефіціар повідомив, що принципалом не надано послуги, що є порушенням вимог Договору та підставою для сплати бенефіціару грошових коштів в сумі 984 994 грн. 95 коп.

Отже, вимога пред`явлена кредитором у межах встановленого строку дії гарантії.

Відповідно до частини 1 статті 564 Цивільного кодексу України після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами.

Після отримання вказаної вище вимоги, позивач листом від 22.04.2024 №1-1442 повідомив відповідача-1 про необхідність здійснення гарантованого платежу відповідно до пункту 3.3 Договору від 06.10.2023 №5600/ЮГ-23 надання гарантії та просив перерахувати кошти у розмірі 984 994 грн. 95 коп. з наступним призначенням платежу: "Гарантійний платіж згідно Договору про надання гарантії №35600/ЮГ-23 від 06.10.2023

Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії (частина 2 статті 564 Цивільного кодексу України).

В подальшому, позивачем користь бенефіціара здійснено оплату гарантійного платежу за банківською гарантією від 06.10.2023 №35600 у розмірі 984 994 грн. 95 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 29.04.2024№19143.

Позивач листом від 30.04.2024 №1-1644 повідомив відповідача-1 про те, що 29.04.2024 позивач здійснив сплату в сумі 984 994 грн. 95 коп. на виконання зобов`язань за банківською гарантією №35600 від 06.10.2023

Частиною 1 статті 566 Цивільного кодексу України визначено, що обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Відповідно до частини 1 статті 569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Як вбачається, позивачем на адреси відповідачів-1,-2-3 скеровано вимоги від 06.08.2024 №№1789, 1790, 1791 про стягнення коштів в порядку регресу, якими позивач вимагав у десятиденний термін з моменту отримання відшкодувати в порядку регресу суму гарантійного платежу в розмірі 984 994 грн. 95 коп.

Доказів виконання вказаних вимог матеріали справи не містять, відповідачами не надано.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Доказів оплати суми гарантійного платежу за гарантією в розмірі 984 994 грн. 95 коп. відповідач-1 не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Щодо договорів поруки

За змістом частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина 1 статті 554 Цивільного кодексу України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2 статті 554 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Як зазначалося вище, умовами Договорів поруки-1,-2 (пункт 1.1) визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед банком-гарантом за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Магнат" (надалі в тексті - "принципал") зобов`язань за договором про надання гарантії № 35600/ЮГ-23 від 06.10.2023 (надалі - "договір гарантії"), що укладений між банком-гарантом та принципалом, з метою забезпечення належного виконання принципалом умов договору: Капітальний ремонт будівлі цеху ТО-3 тепловозів по локомотивному депо Коростень в м. Коростені Житомирської області" (код за ДК 021:2015 - 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) Номер процедури закупівлі: ПЗЗ-23Р_171_ВО, що буде укладений на підставі повідомлення про намір укласти договір, протокольного рішення №242 від 02.10.2023, відповідно до проведеної конкурентної процедури закупівлі: відкриті торги з особливостями №UA-2023-09-11-002525-a (http://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-09-11-002525-a), розміщеної на вебпорталі Уповноваженого органу www.prozorro.gov.ua, закупівля проводиться Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" код ЄДРПОУ 40081221, в подальшому іменований бенефіціар/замовник, що знаходиться за адресою: Україна, 01601, м. Київ. вул. Лисенка, буд. 6, платіжні реквізити бенефіціара: МФО 300465, IBAN НОМЕР_3 в АТ "Ощадбанк", Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (регіональна філія/філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (надалі - основне зобов`язання), в сумі 984 994 грн. 95 коп. (валюта платежу - гривня, цифровий код валюти - 980, літерний код валюти - UAН. Строк гарантії - з 06.10.2023 по 01.02.2024 включно. Крім цього, порукою забезпечуються вимоги банка-гаранта щодо сплати процентів за користування грошовими коштами відповідно до умов договору гарантії, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором гарантії.

В подальшому, позивачем та відповідачем-3 до Договору поруки-2 було укладено додаткову угоду від 28.12.2023, якою, зокрема, встановлено строк дії гарантії з 06.10.2023 по 01.05.2024 включно (а.с. 17), 26.03.2024 позивачем та відповідачем-3 до Договору поруки-2 було укладено додаткову угоду від 26.03.2024, якою, зокрема, встановлено строк дії гарантії з 06.10.2023 по 01.07.2024 включно (а.с. 18).

Суд зауважує, що позивачем не надано, матеріали справи не містять жодних додаткових угод до Договору поруки-1, укладених між позивачем та відповідачем-2.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що останній день поруки за Договором поруки-1 - 01.02.2024, оскільки умовами пункту 1.1 Договору поруки-1 визначено, що строк дії гарантії з 06.10.2023 по 01.02.2024 включно, доказів іншого позивачем не надано, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідача-2.

У разі порушення принципалом зобов`язань, передбачених договором гарантії, поручитель та принципал відповідають перед банком-гарантом як солідарні боржники (пункт 1.4 Договору поруки-2).

Поручитель відповідає перед банком-гарантом у тому ж обсязі, що й принципал (пункт 1.6 Договору поруки-2).

Поручитель не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання вимоги банка-гаранта зобов`язаний виконати обов`язок принципала шляхом перерахування грошових коштів в сумі та на рахунок (рахунки), що визначені у вимозі банка-гаранта (пункт 3.2 договору поруки-2).

З викладеного вбачається, що відповідач-3 поручився за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Магнат" зобов`язань за договором про надання гарантії та взяв на себе обов`язок здійснити оплату грошового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Магнат".

На час розгляду справи доказів сплати відповідачами-1,-3 гарантійного платежу за гарантією в розмірі 984 994 грн. 95 коп. матеріали справи не містять, сторонами до суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів-1,-3 заборгованості (гарантійного платежу) в розмірі 984 994 грн. 95 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування 35% річних

Відповідно до пункту 3.3 Договору про надання гарантії у випадку здійснення банком-гарантом на користь бенефіціара платежу за гарантією, банк-гарант протягом трьох робочих днів з дати здійснення гарантійного платежу повідомляє принципала про здійснення гарантійного платежу. Принципал протягом десяти робочих днів з дати здійснення гарантійного платежу відшкодовує банку-гаранту суму гарантійного платежу на рахунок ІBAN НОМЕР_4 в AT "КБ "Глобус", МФО 380526, ідентифікаційний код 35591059, та сплачує банку-гаранту проценти із розрахунку 35% річних.

Проценти, передбачені пунктом 3.3 цього договору, нараховуються починаючи з одинадцятого робочого дня з дати здійснення гарантійного платежу до дати його відшкодування банку-гаранту за фактичний строк користування грошовими коштами, виходячи з фактичної календарної кількості днів у місяці та році. Нарахування банком-гарантом процентів здійснюється у валюті гарантії. День здійснення гарантійного платежу та день відшкодування його суми принципалом в часовий інтервал при нарахуванні процентів рахуються як один день (пункт 3.4 Договору).

Проценти за користування грошовими коштами сплачуються принципалом одночасно із відшкодуванням суми гарантійного платежу (пункт 3.5 Договору).

Як вбачається позивачем нараховано проценти за користування грошовими коштами у розмірі 35% річних за період з 14.05.2024 по 10.09.2024 у розмірі 113 341 грн. 89 коп.

Після перерахунку суду розмір 35% річних за період з 14.05.2024 по 10.09.2024 включно складає 113 032 грн. 21 коп.

Враховуючи викладене, стягненню солідарно з відповідачів-1,-3 підлягають проценти (35% річних) за період з 14.05.2024 по 10.09.2024 включно в розмірі 113 032 грн. 21 коп.

Щодо нарахування пені

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 9.3. Договору про надання гарантії у випадку невиконання/неналежного виконання принципалом будь-якого грошового зобов`язання, передбаченого цим договором, зокрема у випадку прострочення його виконання, принципал сплачує банку-гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Як вбачається, позивачем нараховано пеню за несвоєчасне погашення основного боргу в розмірі 85 033 грн. 40 коп. за загальний період з 14.05.2024 по 10.09.2024 включно, а також пеню за несвоєчасне погашення процентів в розмірі 6 000 грн. 72 коп. за період з 14.05.2024 по 10.09.2024 включно.

Після перевірки розрахунку судом розмір пені за період з 14.05.2024 по 10.09.2024 включно складає:

- за несвоєчасне погашення основного боргу - 84 801 грн. 07 коп.;

- за несвоєчасне погашення процентів (з урахуванням того, що після перерахунку суду розмір 35% річних складає 113 032 грн. 21 коп.) - 9 731 грн. 27 коп.

При цьому, судом враховано, що позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне погашення процентів в розмірі 6 000 грн. 72 коп.

Отже, стягненню солідарно з відповідачів-1,-3 підлягає пеня за несвоєчасне погашення основного боргу за період з 14.05.2024 по 10.09.2024 включно в розмірі 84 801 грн. 07 коп. та пеня за несвоєчасне погашення процентів за період з 14.05.2024 по 10.09.2024 включно в розмірі 6 000 грн. 72 коп.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 27 709 грн. 88 коп. за період з травня 2024 по липень 2024 включно, а також нараховано 3% річних за період з 30.04.2024 по 10.09.2024 включно в розмірі 10 848 грн. 44 коп.

Суд погоджується з наданим розрахунком інфляційних, вважає його арифметично правильним.

Щодо нарахування 3% річних суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як зазначено вище, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, у пункті 3.3 Договору про надання гарантії сторонами було погоджено інший розмір процентів річних - 35%.

Отже, вищевказаним пунктом договору, сторони встановили інший розмір процентів річних, ніж передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України, що є правом сторін в рамках реалізації принципу свободи договору.

Тобто, у період з 14.05.2024 по 10.09.2023 позивачем здійснюється подвійне нарахування відсотків річних у розмірах 35% та 3 % за порушення відповідачами строку виконання грошового зобов`язання, що суперечить нормам чинного законодавства.

Окремо суд вважає за необхідне зауважити, що позивачем невірно визначено перший день прострочення - 30.04.2024, оскільки першим днем прострочення є 14.05.2024, як зазначалося вище.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задоволенню не підлягають.

Таким чином, стягненню солідарно з відповідачів -1,-3 на користь позивача підлягають інфляційні нарахування у розмірі 27 709 грн. 88 коп. за період з травня 2024 по липень 2024 включно.

Враховуючи все викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо зменшення розміру пені

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

З мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

Суд, об`єктивно оцінивши даний випадок, приймаючи до уваги всі обставини неналежного виконання зобов`язання відповідачем-1, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що прострочення відповідачем виконання зобов`язань за Договором триває вже більше 19 місяців та після звернення позивача з позовом до суду жодної сплати відповідачем проведено не було (доказів протилежного відповідачем-1 не надано, матеріали справи не містять), тому не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача-1 щодо зменшення розміру пені.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем-1.

Суд звертає увагу, що відповідач-1, як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, приймаючи поставлений позивачем товар усвідомлював необхідність його оплати у передбачені договором строки, з огляду на що повинен був розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, у тому числі: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії тощо (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Відповідно до статті 14 та частини 1 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" ТПП України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб. ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21 та від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.

Схожі принципи закладено в узагальнених нормах європейського звичаєвого права.

Так, у Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у статті 7.1.7 "Непереборна сила (форс-мажор)" вказано, що сторона звільняється від відповідальності за невиконання зобов`язання, якщо доведе, що невиконання сталося внаслідок перешкоди, яка знаходилась поза її контролем, та неможливо обґрунтовано очікувати, що цю перешкоду можна було передбачити в момент укладення контракту, чи уникнути або подолати її, або її наслідки. Якщо перешкода лише тимчасова, звільнення від відповідальності повинно діяти протягом такого строку, який є обґрунтованим, враховуючи наслідки дії перешкоди для виконання контракту. Сторона, яка не в змозі виконати зобов`язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на можливість виконання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона яка не в змозі здійснити виконання, дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення.

Такі ж положення містяться і у Принципах Європейського договірного права, у ст. 8.108(3) яких вказано, що сторона, яка не виконує зобов`язання, повинна забезпечити, щоб повідомлення про виникнення перешкоди та її вплив на можливість сторони виконати зобов`язання друга сторона отримала протягом обґрунтованого часу після того, як сторона, яка не виконує зобов`язання, дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини. Друга сторона має право на відшкодування будь-яких збитків внаслідок втрат, спричинених через неотримання такого повідомлення.

Як вбачається, позивач і відповідач-1 у пункті 10.1 Договору про надання гарантії домовилися, зокрема, про те, що про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно.

На переконання суду, визначення сторонами в Договорі обов`язку невідкладного інформування щодо настання форс-мажорних обставин має на меті вчасно довести до відома іншої сторони інформацію про наявність таких обставин з метою запобігання або зменшення понесених нею збитків.

Як вбачається, відповідач-1 у відзиві на позовну заяву посилається, зокрема, на введення у країні воєнного стану.

Проте, суд вважає за необхідне зауважити, що Договір про надання гарантії було укладено сторонами 06.10.2023, тобто вже після введення воєнного стану.

Статтею 617 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідачем-1 не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору від 06.10.2023 про надання гарантії, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором, з огляду на те, що вказаний Договір було укладено сторонами вже після введення воєнного стану.

Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач-1 не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем-1 не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач-1 не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути відповідальності не невиконані зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд не приймає аргументи відповідача-1, відхиляє.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідачів-1,-3 на користь позивача підлягає по 9 124 грн. 04 коп. - витрат на сплату судового збору з кожного.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Магнат" (50005, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Тбіліська, буд. 13; ідентифікаційний код 37065126) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, буд. 19/5; ідентифікаційний код 35591059) 984 994 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 95 коп. - основного боргу (гарантійного платежу), 113 032 (сто тринадцять тисяч тридцять дві) грн. 21 коп. - заборгованості по процентам, 84 801 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот одна) грн. 07 коп. - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми (основного боргу), 6 000 (шість тисяч) грн. 72 коп. - пені за несвоєчасне погашення процентів та 27 709 (двадцять сім тисяч сімсот дев`ять) грн. 88 коп. - інфляційних нарахувань.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Магнат" (50005, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Тбіліська, буд. 13; ідентифікаційний код 37065126) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, буд. 19/5; ідентифікаційний код 35591059) 9 124 (дев`ять тисяч сто двадцять чотири) грн. 04 коп. - витрат на сплату судового збору.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Магнат" (50005, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Тбіліська, буд. 13; ідентифікаційний код 37065126) 9 124 (дев`ять тисяч сто двадцять чотири) грн. 04 коп. - витрат на сплату судового збору.

4. Відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, буд. 19/5; ідентифікаційний код 35591059) в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 984 994 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 95 коп. - основного боргу (гарантійного платежу), 113 032 (сто тринадцять тисяч тридцять дві) грн. 21 коп. - заборгованості по процентам, 84 801 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот одна) грн. 07 коп. - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми (основного боргу), 6 000 (шість тисяч) грн. 72 коп. - пені за несвоєчасне погашення процентів та 27 709 (двадцять сім тисяч сімсот дев`ять) грн. 88 коп. - інфляційних нарахувань.

5. В решті позовних вимог - відмовити.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

05.03.2025