Рішення № 125636265, 06.03.2025, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/461/25 Провадження № 2/724/285/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2025 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ахмедова Р.А.

за участю секретаря судового засідання: Сенік М.І.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м.Хотині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади с. Клішківці, в особі Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Черней Василь Петрович, звернувся до суду з позовом до Територіальної громади с. Клішківці, в особі Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Клішківці Дністровського району померла ОСОБА_2 . Покійна ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 , з 1910 року по день своєї смерті та на день її смерті, у вказаному домогосподарстві на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала одна.

14.02.2002 року ОСОБА_2 , склала на ім`я ОСОБА_1 заповіт, яким заповіла позивачу належне їй право на земельну частку (пай) виданого Хотинською районною державною адміністрацією 28 листопада 1996 року на земельну ділянку у КСП ім..Леніна с.Клішківці Дністровського району Чернівецької області. Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Хотинського нотаріального округу Мартинюк С.А. та зареєстровано у реєстрі за №253. Однак йому як спадкоємцю згідно заповіту, не було направлено жодних повідомлень від посадової особи органу місцевого самоврядування про відкриття спадщини, заходи оповіщення спадкоємців також не вживались. Про наявність вказаного заповіту позивачу не було відомо, про його існування він випадково дізнався від ОСОБА_3 , 15 січня 2025 року, який враховуючи неписьменність ОСОБА_2 підписував заповіт. Копію заповіту ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4 15 січня 2025 року.

04 лютого 2025 року позивачем було пред`явлено до Хотинської державної нотаріальної контори копію заповіту складеного ОСОБА_2 дл оформлення своїх спадкових справ, однак йому було відмовлено у зв`язку із пропуском шестимісячного строку й рекомендовано звернутися до суду по питанню визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини, при цьому в довідці нотаріус повідомив, що станом на 04 лютого 2025 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Зазначає, що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не був обізнаний про наявність заповіту складеного на його ім`я.

На підставі вищевикладеного, просив суд прийняти до уваги, що строк для прийняття спадщини ним пропущено з поважних причин, а саме у зв`язку із необізнаністю про наявність заповіту, тому просив визначити йому додатковий місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 2 місяці.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду від 17 лютого 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 04 березня 2025 року о 11:00 годині, та витребувано у Хотинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському району Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію актового запису про смерть ОСОБА_2 , у приватного нотаріуса Мартинюк С.А. завіреної копії заповіту.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду від його представника - адвоката Черней В.П. надійшла заява в якій просить розглянути справу в підготовчому засіданні враховуючи позицію відповідача, розгляд справи проводити у його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити. Судовий збір просить не стягувати з відповідача.

Представник відповідача в особі сільського голови В.Дронь в судове засідання не з`явився, 04.03.2025 року на адресу суду від нього надійшла заява, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини визнає в повному обсязі, розгляд справи призначений на 04.03.2025 року просить проводити у відсутності представника сільської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін по наявним в справі матеріалам.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, та заяви сторін, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 даної статті ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією актового запису про смерть №28 від 09.03.2011 року (а.с.31).

Довідкою виданою виконкомом Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області за №89 від 16.01.2025 року, підтверджено, що покійна ОСОБА_2 , 1910 року народження, згідно по господарської книги за 2006-2010 роки №12 особовий рахунок № НОМЕР_1 , постійно була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 , з 1910 року по день її смерті. У вказаному домогосподарстві на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала одна (а.с.12).

Як вбачається із копії заповіту, посвідченого 14 лютого 2002 року приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Мартинюк С.А., за реєстровим №253, ОСОБА_2 на випадок смерті заповіла ОСОБА_1 земельну частку (пай), що належить їй на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЧВ №0177297, виданого Хотинською районною державною адміністрацією 28 листопада 1996 року, розміром 1,82 умовних кадастрових гектарів у КСП ім.Леніна села Клішківці (а.с.37).

14 лютого 2025 року довідкою за №12/01-16 державним нотаріусом Хотинської державної нотаріальної контори Мартинюк Є.Р. було відмовлено ОСОБА_1 , у вчиненні нотаріальної дії, з мотивів пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини, та рекомендовано звернутися до суду по питанню встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.14).

Застосовані норми права.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

На підставі ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

За правилами ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За правилами ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Правила ч.3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.

Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно.

З приводу наведених мотивів Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14- 50цс24 дійшла переконання про наявність підстав для відступу від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс 17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини», шляхом конкретизації, зазначивши таке:

-необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування : незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини, тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).

Мотиви та висновки суду.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , як на підставу своїх порушених прав, зазначав, що строк для подання заяви про прийняття ним спадщини пропущений з поважної причини, оскільки він не був обізнаний про складання заповіту, він не є спадкоємцем І-ІІ черги, не має взагалі будь-яких родинних відносин з спадкодавцем, а тому він не мав змоги вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з поважних причин.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини у зв`язку необізнаністю про наявність заповіту, та судом приймається це як поважна причина пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Визначення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є оціночним поняттям та оцінюється судом в залежності від конкретних обставин справи.

Суд враховує доводи позивача про те, що про наявність заповіту йому стало відомо після закінчення шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Будь-яких доказів того, що позивач був обізнаний про наявність заповіту, матеріали справи не містять. Більш того, як встановлено судом, позивач не має будь-яких родинних відносин з спадкодавцем, тобто він не міг реалізувати право на прийняття спадщини також і за законом.

Крім того, спадкоємців за законом, які прийняли спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відсутні, що свідчить про те, що надання позивачу додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини за заповітом, не буде порушено права та законні інтереси інших спадкоємців.

Таким чином, дослідивши отримані докази, та оцінивши їх в сукупності, надані в силу положень ст.81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що зазначені позивачем обставини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини є поважними, він не є спадкоємцем І-ІІ черги, враховуючи що нічиї права та інтереси не порушуються, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно немає, а тому позов підлягає задоволенню і позивачу необхідно визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

За встановленого, суд вважає зазначені та підтверджені причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та вважає необхідним надати позивачу додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини тривалістю у два місяці.

Розподіл судових витрат.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач просить не стягувати з відповідача судових витрат, тому такі витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1216-1218, 1220,1267, 1268, 1273, 1297 ЦК України, ст. ст. 19, 60, 76-81, 200, 206, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади с. Клішківці, в особі Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жителю с. Клішківці Дністровського району Чернівецької області, додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Клішківці Хотинського (змінено Дністровського) району Чернівецької області, терміном два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Територіальна громада с. Клішківці, в особі Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області, адреса місця знаходження: с. Клішківці, вул. Головна, 66, Дністровського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ: 04416832.

Повний текст судового рішення виготовлено 06 березня 2025 року.

Суддя: Р. А. АХМЕДОВ