Рішення № 125634166, 05.03.2025, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2928/24

Провадження № 2/177/177/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 березня 2025 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Коваль Н. В.

за участі:

секретаря судового засідання Фурт Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 16.02.2020 року відповідач в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті позивача подала заявку на отримання кредиту № 135311. Вказана заявка підписана відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, при введенні якого відповідач підтвердила прийняття умов договору про споживчий кредит №1359311 від 16.02.2020. Підписуючи вказаний договір, відповідач підтвердив, що ознайомився з усіма умовами та повністю розуміє, погоджується та зобов`язується їх дотримуватися.

Відповідно до умов кредитного договору, до його укладення, відповідач отримав проект вказаного договору разом із додатками, ознайомився з усіма його умовами та Правилами які розміщені на веб-сайті позивача та є невід`ємною частиною Договору.

Таким чином відповідач уклав договір про споживчий кредит №1359311 від 16.02.2020 з ТОВ «МІОЛАН» відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою відсотків у розмірах, передбачених договором.

01.04.2020 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено договір факторингу №01/04, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» право вимоги за кредитним договором №1359311 від 16.02.2020, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1

13.12.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» відповідно до договору факторингу №1/4, в тому числі за кредитним договором №1359311 від 16.02.2020, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .

Згідно Додатку №1 до Договору факторингу сума боргу відповідача перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» складає 17250,00 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн., заборгованість за відсотками 11250,00грн, заборгованість за комісією 1000,00 грн., яку представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача а також витрати п сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмір 6000,00 грн.

Ухвалою судді 23 грудня 2024 року відкрито провадження по справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 59).

27.01.2025 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності, вказуючи нате,що кредитнийдоговір зТОВ «МІОЛАН» укладено 16.02.2020на строкдо 17.03.2020,а томуперебіг позовноїдавності розпочався18.03.2020року,однак позивачзвернувся досуду зпозовом лише12.12.2024року (а.с.64-68).Крім того,17.02.2025 від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він просив відмовити в задоволенні позову з відсутністю правових підстав, вказуючи на те, що надані позивачем докази є недостатніми, щоб дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (а.с. 85-88).

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався, 05.02.2025 через систему «Електронний суд» надав до суду додаткові пояснення (а.с. 70-78), а також клопотання про витребування доказів (80-82).

Клопотання позивача про витребування доказів задоволенню не підлягає, оскільки вказане клопотання надійшло до суду з пропуском строку визначеного ч.2 ст. 83 ЦПК України, тобто не одночасно з поданням позову до суду, та не містить обґрунтування неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від позивача. За таких обставин, керуючись ч.1 ст. 84 ЦПК України, клопотання про витребування доказів суд залишає без задоволення.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України, без повідомлення сторін, у зв`язку із чим, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних законних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст. 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідач в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті кредитодавця подав заявку на отримання кредиту № 1359311. Вказана заявка підписана відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов договору про споживчий кредит №1359311 від 16.02.2020.

Відповідно до Кредитного договору №1359311 від 16.02.2020 погоджена сума кредиту становить 5000 грн, погоджений строк кредитування 30 днів, проценти за користування кредитом - 2,50 % за кожен день користування кредитом від фактичного залишку кредиту, комісія за надання кредиту 1000 грн, що нараховується за ставкою 20 % одноразово (а.с. 9, 10-13).

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розмінні ст. 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, визначають порядок та умови кредитування, обов`язки сторін, іншу необхідну для укладення договору інформацію.

Відповідно до п. 2.1. договору кредиту, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки позичальника, зареєстрованої позичальником для цієї мети в особистому кабінеті.

Пункт 2.2.3 договору визначає, що проценти нараховуються за стандартною (базовою ставкою), що визначена п. 1.6 договору, що є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватися кредитом.

Пунктом 6.1 Договору передбаченого, що він підписаний в електронній формі в електронному кабінеті позичальника.

Як слідує зі змісту кредитного договору, він містить всі необхідні персональні дані кредитора, зокрема дані паспорту, ідентифікаційного коду, електронної пошти, фінансового номеру телефону, електронної пошти позичальника, а також рахунок позичальника, який вказаний нею для перерахування кредитних коштів. Договір підписано одноразовим електронним ідентифікатором (а.с. 12). Вказані обставини відповідач не заперечив.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Факт надання ТОВ «Мілоан» кредиту відповідачу, на виконання умов договору № 1359311 від 16.02.2020, в сумі 5000 грн, підтверджується платіжним дорученням (а.с. 15).

Як слідує з розрахунку заборгованості сформованого ТОВ «Мілоан», за період з 16.02.2020 по 16.05.2020 первісним кредитором, на виконання умов договору, нараховано відповідачу заборгованість за тілом кредиту 5000 грн, проценти за користування кредитом 11250,00 грн та комісію 1000 грн та, що в загальному розмірі складає 17250,00 грн (а.с. 14).

01.04.2020 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено договір факторингу №01/04, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» право вимоги за кредитним договором №1359311 від 16.02.2020 укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 (а.с. 16-19). Відповідно до витягу з реєстру боржників передана сума заборгованості за вищевказаними договорами складала за договором № 1359311 від 16.02.2020 17250,00 грн. (а.с. 22).

13.12.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» відповідно до договору факторингу №1/4, в тому числі за кредитним договором №1359311 від 16.02.2020, що був укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 (а.с. 24-26).

Згідно з додатку до Договору факторингу №1/4 від 13.12.2021 сума боргу відповідача перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» складає 17250,00 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн., заборгованість за відсотками 11250,00 грн, заборгованість за комісією 1000 грн (а.с. 27).

13.11.2024 позивач надіслав відповідачу досудову вимогу з метою позасудового врегулювання спору (а.с. 33), але заборгованість залишається непогашеною.

Вказаний розмір заборгованості узгоджується з умовами кредитного договору, нормами законодавства, що спростовує доводи відповідача про надання позивачем недостатніх доказів, в той же час відповідач доказів погашення кредиту повністю або в певній частині не надав, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості наданим позивачем.

Заперечуючи проти стягнення заборгованості, відповідач вказував про пропуск строк позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦПК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому, заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності зі ст. 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки сторони кредитного договору погодили в ньому строк надання кредиту 30 днів, остаточну дату повернення кредиту 17.03.2020, то саме з наступного дня - 18.03.2020 мав розпочатися строк позовної давності у спірних правовідносинах, адже з цієї дати кредитор довідався або міг довідатися про порушення свого права на повернення тіла кредиту та нарахованих відсотків, інших нарахувань.

Такий строк давності мав би закінчитися через три роки, тобто 18.03.2023 року.

Однак, відповідно до п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України», під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, в тому числі визначеністаттею 257 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, з 12.03.2020 на території України, на підставі постанови КМ України № 211 від 11.03.2020, встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, який відмінено лише з 24:00 год 30.06.2023, на підставі постанови КМ України № 651 від 27.06.2023.

Тобто, строк позовної давності, що розпочався 31.03.2020 продовжився на строк дії карантину.

Крім цього, 24.02.2022 в Україні оголошено воєнний стан у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією рф проти України, що неодноразово безперервно продовжувався, зокрема Указом Президента України № 740/2024 від 28.10.2024 продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку про те, що доводи відповідача, викладені в відзиві на позовну заяву щодо спливу строку позовної давності та надання позивачем недостатніх доказів для визначення наявності чи відсутності обставин справи, не заслуговують на увагу суду, оскільки на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом, строк позовної давності не сплив, строк позовної давності наразі є зупиненим до закінчення воєнного стану, а позивачем надано належні докази на підтвердження позовних вимог.

Беручи до уваги викладене, аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованості за кредитним договором у розмірі 17250,00 грн.

Крім того відповідно до положення п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір в розмірі 2422,40 гривень (а.с. 8).

Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000,00 грн.

Судом встановлено, що 07.08.2024 року між ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» та адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем, укладено договір про надання правової допомоги № 43657029 від 07.08.2024 (а.с. 47-49). Також, в матеріалах справи міститься додаткова угода №1359311 до договору про надання правової допомоги № 43657029 від 07.08.2024 укладена 11.11.2024 та акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 11.11.2024 відповідно до якого ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» погодили з адвокатом Білецьким Б.М. необхідних для надання правничої (правової) допомоги загальна сума яких 6000,00 грн. (а.с. 42).

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. за договором про надання правничої допомоги, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як видно з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018р. у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018р. у справі № 814/698/16.

В обґрунтування витрат на правничу допомогу стороною позивача було подано договір про надання правової допомоги № 43657029 від 07.08.2024, додаткову угода №1359311 до договору про надання правової допомоги № 43657029 від 07.08.2024 укладена 11.11.2024 та акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 11.11.2024.

Оскільки розмір витрат позивача на правничу допомогу є належно обґрунтованим, доведеним належними доказами, не є очевидно неспівмірним наданій правової допомозі, відповідач такий розмір витрат позивача не заперечив, клопотання про його зменшення як неспівмірного не надав, позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 625, 651 ч.2, 1050, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження 07406, вул. Симона Петлюри, буд. 21, кв. 1, м. Бровари, суму заборгованості за кредитним договором № 1359311 від 16.02.2020 року в розмірі 17250 (сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок, яка складається з:

заборгованості за тілом кредиту 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок,

заборгованості за відсотками 11250 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок;

заборгованості за комісією 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження 07406, вул. Симона Петлюри, буд. 21, кв. 1, м. Бровари, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, в рахунок сплати судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Н.В. Коваль