Ухвала суду № 125617519, 05.03.2025, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/348/25

Номер провадження 1-кс/194/52/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2025 року Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянин України, з вищою освітою, який є особою з інвалідністю 2 групи, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України та додані до клопотання матеріали, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, узгодженим з прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України.

Своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_6 , 02.03.2025 близько 01:00 год., знаходячись в сквері що розташований навпроти будинку 2В по вул. Героїв Рятувальників м.Тернівка, за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська (скульптура «Крот») побачив, що зі сторони вулиці Героїв Рятувальників, м. Тернівка по алеї скверу рухається потерпілий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В цей час між ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла сварка, в ході якої ОСОБА_6 , знаходячись позаду від потерпілого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та тримаючи в руках предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень у вигляді дерев`яної палиці, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, розуміючи, що дерев`яна палиця, яку він утримував в руці, за своїми характеристиками здатна заподіяти тяжкі тілесні ушкодження, наніс нею один удар в область потилиці ОСОБА_7 , від чого останній впав на асфальт, після чого піднявшись через декілька хвилин ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_6 , який одразу наніс 5 ударів палицею в область голови та по тулубу ОСОБА_7 , внаслідок чого останній впав на асфальт, підійшовши до потерпілого - ОСОБА_6 наніс йому 14 ударів палицею по голові та тулубу, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді політравми, гострої важкої черепно-мозкової травми, забій головного мозку важкого ступеню з формуванням травматичного субарахноїдального крововиливу в лівій скроневій і в обох лобних частках, лінійний перелом склепіння черепа ліворуч, забійні рани волосистої частини голови, параорбітальна гематома справа, закрита травма грудної клітини, перелом 4, 5 ребер зліва, лівобічний пневмоторокс, перелом основної фаланги другого пальця лівої кисті, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Крім того, 02.03.2025 приблизно о 01 годині 00 ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в сквері що розташований навпроти будинку 2В по вул. Героїв Рятувальників м. Тернівка, за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська (скульптура «Крот»), вчинив словесний конфлікт із ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_6 діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі та поведінки, з мотивів явної неповаги до суспільства, будучи агресивно налаштованим до раніше незнайомого йому ОСОБА_7 тримаючи в руці дерев`яну палицю, підійшов ззаду до останнього та наніс безпричинно потерпілому ОСОБА_7 один удар палицею в область потилиці, від якого останній впав на асфальт, після чого піднявшись через декілька хвилин ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_6 , який одразу наніс 5 ударів палицею в область голови та тулубу потерпілому ОСОБА_7 , внаслідок чого останній впав на асфальт.

З метою припинення хуліганських дій ОСОБА_6 , свідок ОСОБА_8 почала робити зауваження останньому та вказала йому на припинення таких дії. Проте, ОСОБА_6 та такі зауваження не реагував та підійшовши до потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_6 наніс йому безпричинно 14 ударів палицею по голові та тулубу, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді політравми, гострої важкої черепно-мозкової травми, забій головного мозку важкого ступеню з формуванням травматичного субарахноїдального крововиливу в лівій скроневій і в обох лобних частках, лінійний перелом склепіння черепа ліворуч, забійні рани волосистої частини голови, параорбітальна гематома справа, закрита травма грудної клітини, перелом 4, 5 ребер зліва, лівобічний пневмоторокс, перелом основної фаланги другого пальця лівої кисті, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробампідозрюваного ОСОБА_6 переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/або суду,незаконно впливатина потерпілого,свідків уцьому жкримінальному провадженні,вчинити іншекримінальне правопорушення. У зв`язку з чим, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у ньому, та не визначати підозрюваному розмір застави. Також, зазначив, що підозрюваний ОСОБА_6 по ст. 208 КПК України не затримувався. Окрім того, зауважує, що підозрюваний ОСОБА_6 має можливість перетнути кордон, у тому числі виїхати на тимчасово окуповану територію.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що у вчиненому розкаюється. Окрім того, покидати територію України він не збирається, а навпаки налаштований співпрацювати зі слідством та буде відшкодовувати шкоду потерпілому. Спричиняти тілесні ушкодження він не бажав, це була його реакція на висловлювання нецензурною лайкою на його адресу з боку потерпілого.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, з дня події (02.03.2025 року) ОСОБА_6 не переховувався та постійно приходив до слідчого. Закордонного паспорту він немає. За його участі проводився слідчий експеримент, та він не вчиняв дій для перешкоджання проведенню досудового розслідування. ОСОБА_6 раніше не судимий, пенсіонер, є інвалідом ІІ групи внаслідок трудового каліцтва, до цього був інвалідом І групи. Окрім того, ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, оскільки має дружину та двох дітей, з яким проживає разом та має постійне місце проживання. та свідка. Зазначає, що прокурором не доведено, яким чином підозрюваний буде впливати на свідків та потерпілого. У зв`язку з чим, просить обрати підозрюваному більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту для можливості отримувати медичну допомогу останнім.

Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши доводи клопотання та надані письмові докази, приходжу до наступного висновку.

Розглядаючи питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя враховує ст.ст. 177, 178 КПК України та вимоги ст. 194 КПК України, якою передбачено, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.03.2025 року за №12025041400000099 за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України.

04.03.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 02.03.2025 року; постановами про визнання речовими доказами від 02.03.2025 року, від 03.03.2025 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 02.03.2025 року; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 від 02.03.2025 року, ОСОБА_9 від 03.03.2025 року, ОСОБА_10 від 03.03.2025 року, ОСОБА_11 від 03.03.025 року, ОСОБА_12 від 03.03.2025 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2025 року; протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_8 02.03.2025 року; протоколами огляду предметів від 03.03.2025 року; протоколом обшуку від 02.03.2025 року; протоколом огляду місця події від 02.03.2025 року; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного від 04.03.2025 року.

Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Слідчий суддя враховує вимоги ст.ст. 177, 178, 183 КПК України та те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України, які у відповідності зі ст. 12 КК України, є тяжкими злочинами, які спрямовані проти життя та здоров`я особи, а також громадського порядку та моральності, за які передбачено покарання до 8 років та до 7 років позбавлення волі відповідно.

Під острахом отримання можливого покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України.

Запобігання ризикам переховування підозрюваного від суду становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства.

Однак,слідчий суддязауважує,що стороназахисту посилаласяна те,що ОСОБА_6 є особоюз інвалідністю,але прицьому немає закордонногопаспорту,тому незможе виїхатиза кордон.

Втім, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_6 має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, однак враховуючи можливість застосування до нього суворого покарання у виді позбавлення волі до 8 років, ОСОБА_6 може дійсно переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Однак, слідчий суддя вважає, що наявність ризику незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному правопорушенні стороною обвинувачення не доведена, оскільки не зазначено та не надано доказів, які підтверджують що він знає потерпілого та свідків або будь-яким чином намагався на них впливати, окрім, того, що останні є мешканцями в м. Тернівка Дніпропетровської області.

Наявність ризикувчинити іншекримінальне правопорушеннятакож стороноюобвинувачення недоведено,оскільки останнійраніше несудимий тавідповідно допред`явленої підозривчинив кримінальніправопорушення водин ітой жечас,позитивно характеризуєтьсяза місцемсвого проживання,одружений,має двохнеповнолітніх дітей,є особоюз інвалідністю2групи,пов`язані зкаліцтвом хребтата ніг,будь-якихдоказів,що останнійвчиняв правопорушення,пов`язанні з насильствомсуду ненадано тане зазначено,однак останній на даний час зрозумів свою поведінку та бажає виправитися.

Суд бере до уваги аргументи, які наводяться захисником, що ОСОБА_6 співпрацює зі слідством, був проведений слідчий експеримент за його участю, працював та постійно мешкав та мешкає в м. Тернівка Павлоградського району, має одну неповнолітню та іншу малолітню дитину на утриманні, одружений, отже має міцні соціальні зв`язки, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем свого проживання, є особою з інвалідністю 2 групи у зв`язку з каліцтвом, отриманим на виробництві та пов`язанні з важкими захворювання хребта та ніг, потребує постійної реабілітації.

Окрім того, суд також зазначає, що після події, яка сталася 02 березня 2025 року до теперішнього часу, підозрюваний процесуальних обов`язків не порушував, намірів покинути своє місце проживання та ухилитися від досудового слідства не встановлено.

У порядку ст. 208 КПК України затриманий не був, та своєчасно з`явився на розгляд запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Отже, слідчий суддя не вбачає підстав для призначення ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, відсутні обов`язкові умови для його призначення.

В той же час, під острахом отримання можливого покарання згідно санкції статті ч. 1 ст. 121, ч.4 ст. 296 КК України, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України. Запобігання ризикам переховування підозрюваного від суду становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід.

Тому, слідчий суддя вважає можливим застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_6 за місцем його проживання, з покладенням обмежень, у зв`язку із встановленням ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 184 КПК України, що буде достатнім для його запобігання та забезпечить належне розслідування даного кримінального провадження.

Аналізуючи наведене вище, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що саме цілодобовий домашній арешт сприятиме належній процесуальній поведінці підозрюваного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного, обвинуваченого шляхом його ізоляції у житлі через заборону залишати його цілодобово або у певний період доби; домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі; строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців; у разі необхідності продовження цього строку можливе за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 Кодексу.

З урахування встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про те, що відсутні підстави для застосування тримання під вартою, та вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, забезпечить належну процесуальну поведінку вказаного підозрюваного з урахуванням обставин правопорушення та його особи.

Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 177,178,181,183 КПК України та те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, які у відповідності зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання до від п`яти до восьми та від трьох до семи років позбавлення волі, однак раніше не судимий, забезпечений житлом, де мешкає та зареєстрований тривалий строк, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, на утриманні має двох дітей, одружений, є особоюз інвалідністю2групи узв`язку зкаліцтвом,отриманим навиробництві тапов`язанні зважкими захворюванняхребта таніг,потребує постійноїреабілітації,тобто у підозрюваного в даній місцевості склалися усталенні зв`язки, тому слідчий суддя з урахуванням характеру та обставин правопорушень, в яких останній підозрюється, вважає достатнім застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, 32, 176-184, 186-187, 193-194, 196-197, 205, 369-372, 376, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , узгодженого з прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_13 про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 , задовольнити частково.

Застосувати в межах кримінального провадження №12025041400000099 від 02.03.2025 року до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в порядку ч.5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки:

1.Не залишати цілодобово місце постійного проживання квартиру АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».

2.Прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, залежно від стадії кримінального провадження.

3.Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

4.Утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні щодо обставин пред`явленого кримінального правопорушення.

5.Носити електронний засіб контролю.

6.Здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту визначити до 04 травня 2025 року включно.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного. Орган поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому.

Виконання ухвали та контроль за поведінкою підозрюваного ОСОБА_6 , який перебуває під цілодобовим домашнім арештом, покласти на начальника ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала слідчого судді діє до 04 травня 2025 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала можебути оскарженадо Дніпровськогоапеляційного судупротягом п`ятиднів змоменту їїоголошення

Слідчий суддя ОСОБА_1