Рішення № 125616483, 05.03.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/250/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Самсоновій М.А.

за участю представника третьої особи Ясніцької Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Казенного підприємства Морська пошуково-рятувальна служба до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної податкової служби України, про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду звернулось Казенне підприємство Морська пошуково-рятувальна служба ( далі - позивач, КП МПРС) з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ( далі - відповідач), за участю третьої особи Державної податкової служби України (далі - третя особа), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 60376342 від 04.12.2024 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової Асеї Назимівни.

II. Позиція сторін

На обґрунтування вказаних вимог представник позивача зазначає, що 22.10.2019 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60376342 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду № 815/6776/15, виданим 06.08.2019 року, згідно якого зобов`язано Державну фіскальну службу України вилучити з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» щодо Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» запис про дію від 02.11.2017 за документом «override/02.2017» на суму 23 268 399 грн. 04.12.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімовою А.Н. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 60376342 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження". Позивач вважає, що головний державний виконавець протиправно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 60376342 в зв`язку з фактичним виконанням судового рішення, оскільки підставою такого висновку є лист боржника, з якого вбачається інші, ніж зазначені в рішенні суду, обставини. Так, Державною податковою службою України повідомлено про те, що в системі електронного адміністрування ПДВ 09.10.2024 збільшено реєстраційний ліміт КП «Морська пошуково-рятувальна служба» на загальну суму 13 092 200 грн. (операція « 360» - зміна ліміту за рішенням суду) з урахуванням від`ємного показника податку, що існував на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ підприємства. Однак, позивач стверджує, що вказане збільшення реєстраційного ліміту КП «Морська пошуково-рятувальна служба» на загальну суму 13 092 200 грн. не є підтвердженням виконання рішення суду. Отже, за позицією представника позивача державний виконавець дійшов хибного висновку про повне фактичне виконання рішення суду, а тому постанова головного державного виконавця постанову про закінчення виконавчого провадження № 60376342 від 04.12.2024 року є протиправною та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні 28.02.2025 р. представник позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

04.02.2025 р. представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, яким просить відмовити у її задоволенні, вказуючи, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження ВП № 60376342 з виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду № 815/6776/17 від 06.08.2019 про зобов`язання Державну фіскальну службу України вилучити з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» щодо казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» запис про дію від 02.11.2017 за документом «оvemde/02.2017» на суму 23268399 грн. З метою виконання виконавчого документу, державним виконавцем неодноразово направлялись на адресу Боржника вимоги щодо виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду № 815/6776/17 від 06.08.2019. В подальшому, ДПС України листом від 03.12.2024 № 15213/5/99-00-05-02-02-05 з додатками повідомлено Відділ про виконання рішення суду та також зазначило, що зазначені питання належать до виключної компетенції боржника. 04.12.2024 державним виконавцем Відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 60376342, відповідно до вимог п.9 частини першої статті 39 Закону, яким передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Оскільки, орган державної виконавчої служби не може перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені, до компетенції цього органу державної влади, а Законом не надано повноважень державному виконавцю ставити під сумнів законність прийнятих боржником рішень на виконання рішення суду, відповідач вважає, що постанова ВП № 60376342 від 04.12.2024 про закінчення виконавчого провадження, винесена у спосіб та у порядку визначеному Законом.

У судовому засіданні 28.02.2025 р. представник відповідача підтримав вказані заперечення та просив відмовити у задоволені позову.

08.02.2025 р. третя особа надала суду пояснення, якими вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 по справі № 815/6776/17, яким зобов`язано вилучити запис про дію від 02.11.2017 за документом «override/02.2017», ДПС України здійснено перерахунок показника суми реєстраційного ліміту підприємства шляхом проведення поточною датою операції за типом 360 «Зміна ліміту за рішенням суду», згідно якої було збільшено суму показника на 13 092 200,59 гривень із врахуванням від`ємного показника суми реєстраційного ліміту, яке обліковувалось на момент анулювання реєстрації платника ПДВ КП «МПРС» (а саме «-» 10 176 198,41 грн), у зв`язку з чим до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України був скерований лист від 03.12.2024 № 15213/5/99-00-05-02-02-05 про виконання судового рішення по справі № 815/6776/17.

У судовому засіданні 28.02.2025р. представник третьої особи просив у задоволені позовних вимог відмовити.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 07 січня 2025 року р. позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 28.01.2025 р. відкрито провадження у справі за правилами, передбаченими статтею 287 КАС України, призначено засідання на 17 лютого 2025 року о 15 год. 00 хв. Цією ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державну податкову службу України ( далі третя особа, ДПС України)

Судове засідання, призначене на вказану дату не відбулось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, про що складено довідку про нездійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою суду від 20.02.2025 р. забезпечена участь представника ДПС України - Ясніцької Т.С. в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Протокольною ухвалою суду від 28.02.2025 року оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та призначення його проголошення на 05.03.2025 р. об 11:00 год.

У судове засідання призначене на 05.03.2025 року представники позивача та відповідача не прибули, при цьому від представника позивача надійшла заява про здійсненння судового засідання без участі його участі .

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року по справі №815/6776/17, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 року, адміністративний позов Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» до Державної фіскальної служби України задоволено.

Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України із зменшення реєстраційного ліміту (суми податку, на яку казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) у системі електронного адміністрування ПДВ на суму 23268399 грн.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України вилучити з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» щодо Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» запис про дію від 02.11.2017 за документом «override/02.2017» на суму 23268399 грн.

Рішення суду набрало законної сили 23.07.2019 року.

06.08.2019 року стягувачу КП «Морська пошуково-рятувальна служба» судом видано виконавчий лист № 815/6776/17. ( а.с. 10)

22.10.2019 року за заявою стягувача Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» від 11.10.2019 року про примусове виконання рішення суду старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башіловим В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60376342 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №815/6776/17, виданим 06.08.2019 року, згідно якого зобов`язано Державну фіскальну службу України вилучити з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» щодо Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» запис про дію від 02.11.2017 за документом «override/02.2017» на суму 23268399 грн. (а.с. 11).

03.12.2024 ДПС України листом № 15213/5/99-00-05-02-02-05 за результатом вимоги відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.11.2024 № 60376342/20.1-9 (вх. ДПС № 119835/5 від 25.11.2024) повідомило, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 по справі № 815/6776/17 за позовом КП «Морська пошуково-рятувальна служба» (код ЄДРПОУ 38017026) виконано. В Системі електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА ПДВ) 09.10.2024 збільшено реєстраційний ліміт КП «Морська пошуково-рятувальна служба» на загальну суму 13 092 200 грн. (операція « 360» - зміна ліміту за рішенням суду) з урахуванням від`ємного показника податку, що існував на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ даного підприємства (витяг з СЕА ПДВ додається). Враховуючи викладене, ДПС просить закінчити зазначене виконавче № 60376342 відповідно до пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення по справі №815/6776/17. ( а.с. 15)

Згідно витяг з СЕА ПДВ, 09.10.2024 року здійснено операцію тип операції « 360» зміна ліміту за рішенням суду по справі № 815/6776/17, дата документа 03.04.2019, сума операції - 13 092 200 грн., сума ліміту - 13 367362,58 грн.

04.12.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімовою А.Н. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 60376342 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Позивач вважаючи, що рішення суду не виконано, у зв`язку з чим постанова про закінчення виконавчого провадження є протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частина 2 ст.14 КАС України передбачає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з ч. 2 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Частина 4 цієї статті передбачає, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон № 1404-VIII), яким передбачено,

- примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". (частина 1 статті 5 Закону № 1404-VIII0;

- під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. ( частина першої статті 13 Закону №1404-VIII)

- виконавець зобов`язаний, серед іншого, вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. .( частина 1 статті 18 Закону №1404-VIII);

- виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. ( пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII);

- виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; ( пункт 3 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII);

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за виконавчими листами, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.( частина 1 статті 26 Закону №1404-VIII);

- виконавче провадження підлягає закінченню у разі, у тому числі, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. ( пункт 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII )

- за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. .( частина 1 статті 63 Закону №1404-VIII).

VI. Оцінка суду.

З системного аналізу вищевказаних правових норм можна дійти висновку про те, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Законодавством не передбачено повноважень державного виконавця здійснювати заходи примусового виконання судового рішення в інший спосіб, ніж визначений безпосередньо самим судовим рішенням та Законом України "Про виконавче провадження". Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

При цьому, правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що постанова про закінчення виконавчого провадження приймається за умови повного та безумовного виконання виконавчого документа.

Як встановлено судом, виконавчим листом від 06.08.2019 року №815/6776/17 було зобов`язано боржника - Державну фіскальну службу України, правонаступником якої є ДПС України вилучити з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» щодо Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» запис про дію від 02.11.2017 за документом «override/02.2017» на суму 23268399 грн.

Отже, за вказаним виконавчим листом боржник зобов`язаний вчинити вказані дії, у зв`язку з визнанням судовим рішенням по справі №815/6776/17 протиправність зменшення боржником реєстраційного ліміту (суми податку, на яку казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) у системі електронного адміністрування ПДВ на суму 23 268 399 грн., а державний виконавець має перевірити у відповідний строк.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП № 60376342, листі від 03.12.2024 № 15213/5/99-00-05-02-02-05, адресованому Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про виконання судового рішення по справі № 815/6776/17, ДПС України зазначає, що здійснено перерахунок показника суми реєстраційного ліміту підприємства шляхом проведення поточною датою операції за типом 360 «Зміна ліміту за рішенням суду», згідно якої було збільшено суму показника на 13 092 200,59 гривень із врахуванням від`ємного показника суми реєстраційного ліміту, яке обліковувалось на момент анулювання реєстрації платника ПДВ КП «МПРС» (а саме «-» 10 176 198,41 грн).

В судовому засіданні представник відповідача зауважила, що надані боржником до вказаного листа докази, а саме, витяг з СЕА ПДВ, не дають підстав для сумніву у законності вчинених боржником дій на виконання рішення суду.

Натомість, дослідивши витяг з СЕА ПДВ, судом встановлено, що дійсно 09.10.2024 року здійснено операцію тип операції « 360» зміна ліміту за рішенням суду по справі № 815/6776/17, дата документа 03.04.2019, сума операції - 13 092 200 грн., сума ліміту - 13 367362,58 грн.

Однак, вчинення таких дій за типом операції « 360» зміна ліміту за рішенням суду не узгоджується з зобов`язанням боржника вилучити з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» щодо Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» запис про дію від 02.11.2017 за документом «override/02.2017» на суму 23 268 399 грн.

Представник третьої особи на підтвердження виконання таким чином судового рішення за виконавчим листом пояснив, що сума операції - 13 092 200 грн., пов`язана з тим, що згідно інформації наявної в інформаційно-комунікаційних системах ДПС (далі - ІКС ДПС) КП «МПРС», як платник ПДВ, тричі протягом 2012-2023 років анулював та поновлював статус платника ПДВ. Так, вдруге, КП «МПРС» 01.05.2016 було зареєстровано в якості платника ПДВ з індивідуальним податковим номером 380170215530, 02.01.2019 анульовано реєстрацію платника ПДВ за рішенням ГУ ДПС в Одеській області, у зв`язку з ненаданням декларацій протягом року у зв`язку з обсягом продажу товарів меншим ніж визначено у Податковому кодексі України (далі - Кодекс) (відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Кодексу). За даними ІКС ДПС 26.03.2019 проведено операцію тип « 99 - анулювання реєстрації платника ПДВ», і платнику «занулено» суму реєстраційного ліміту «-» 10 176 198,41 грн та всі решта показників підприємства у СЕА ПДВ станом на дату анулювання реєстрації платника ПДВ, про надано витяг з СЕА ПДВ.

За правилом пункту 200-1.8 статті 200-1 ПК України після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у СЕА ПДВ перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569), який визначає механізм відкриття та закриття рахунків СЕА ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 569 у разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобов`язання визначаються на підставі податкової звітності з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Кодексу. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету. Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з власного поточного рахунка на електронний рахунок. Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку.

Аналіз вказаних норм свідчить, що анулювання свідоцтва платника ПДВ призводить, зокрема, до закриття відповідного електронного рахунку такого платника податку в СЕА ПДВ. Кошти з електронного рахунку підлягають зарахуванню до бюджету в сумі узгоджених податкових зобов`язань. Залишок коштів, що перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань, повертається з бюджету в порядку, визначеному статтею 43 ПК України, за заявою платника податку.

З огляду на вказані норми податкового законодавства, дії ДПС України щодо здійснення 09.10.2024 року перерахунку показника суми реєстраційного ліміту підприємства на суму 23 268 399 грн., з врахуванням від`ємного показника суми реєстраційного ліміту«-» 10 176 198,41 грн, який обліковувався у 2019 році на момент анулювання реєстрації платника ПДВ КП «МПРС», проте фактично був «занулений» внаслідок повторного анулювання 02.01.2019 реєстрацію КП «МПРС», платника ПДВ за рішенням ГУ ДПС в Одеській області, спростовує твердження відповідача та третьої особи-боржника про фактичне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 815/6776/17, яким зобов`язано було вилучити з АІС «Податковий блок» щодо даного платника податку запис про дію від 02.11.2017 за документом «override/02.17» на суму 23 268 399 грн.

З огляду на вказані обставини, суд погоджується з позицією позивача та його представника про відсутність доказів виконання боржником рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 по справі № 815/6776/17.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення наведений у статті 63 Закону № 1404-VIII. Так, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

За змістом частин 2, 3 статті 63 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, аналіз наведених правових норм та обставин справи дають підстави для висновку, що у державного виконавця відсутній альтернативний варіант для досягнення фактичного виконання рішення суду, згідно якого боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії, ніж той, що вказаний у виконавчому документі. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, на державного виконавця покладається обов`язок вчинення відповідних заходів, примусового виконання рішення, передбачених Законом № 1404-VIII.

Між тим, у даному випадку державним виконавцем не здійснено необхідних заходів для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом № 1404-VIII.

Суд відхиляє доводи відповідача про вчинення державним виконавцем усіх необхідних дій в рамках виконавчого провадження ВП № 60376342 та обґрунтованість оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Проте, формальний підхід до виконання судового рішення, як-то ведення переписки між державними органами та/або іншими юридичними особами, яка не забезпечує реальне виконання рішення суду, не можуть вважатися достатніми та вичерпними заходами для його повного та фактичного виконання.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 по справі 0240/3698/14508/19.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець при здійснення виконавчих дій у межах виконавчого провадження ВП № 60376342 не вжив належних заходів для з`ясування повноти виконання рішення суду, зокрема, шляхом скерування на адресу боржника ДПС України вимоги щодо усунення вищевказаних розбіжностей між даними витяг з СЕА ПДВ та судовим рішенням по справі № 815/6776/17.

Отже, в ході розгляду справи суд дійшов висновку, що у даному випадку державним виконавцем не було проведено перевірки фактичного виконання судового рішення та не було вжито всіх можливих заходів для повного виконання рішення згідно з вимогами Закону "Про виконавче провадження", а тому у спірних відносинах у державного виконавця станом на час винесення оскаржуваної постанови (04.12.2024) не було підстав для висновку про повне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 по справі № 815/6776/17 , а відтак, не було підстав для закінчення виконавчого провадження, передбачених п. 9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд також звертає увагу на те, що державний виконавець не може піддавати сумніву законність та обґрунтованість рішення суду, що набрало законної сили та на власний розсуд визначати реальність чи нереальність виконання відповідного рішення боржником, а у випадку виникнення в процесі виконання рішення певних перешкод, державний виконавець наділений повноваженнями на застосування заходів щодо неупередженого, ефективного, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій для примусового виконання рішень.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем 10-денного строку оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.12.2024 ВП № 60376342 з огляду на те, що позов датовано 02.01.2025 р., при цьому заява про поновлення строку не надходила, то суд звертає увагу відповідача, що в ухвалі від 28 січня 2025 року про відкриття провадження у справі судом визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено строк звернення до суду згідно заяви від 22.01.2025 року про поновлення строків для звернення до суду з даним позовом.

Щодо інших доводів сторін по суті спірних правовідносин, то враховуючи, що вони не охоплюють обставини, які встановлені судом під час розгляду справи, а тому не впливають на висновок суду.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

VII. Висновок суду

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

VIIІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано платіжну інструкцію від 02.01.2025 року про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи, що за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому сплачений позивачем судовий збір у сумі 3028,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

вирішив:

Позов Казенного підприємства Морська пошуково-рятувальна служба (вул. Люстдорфська дорога, буд.140А, м. Одеса, 65114, ЄДРПОУ 38017026 ) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд.13, м. Київ 01001, ЄДРПОУ 00015622 ) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державної податкової служби України (пл.Львівська, буд. 8, м. Київ, Київська обл., 04053, код ЄДРПОУ: 43005393) про визнання протиправною та скасування постанови- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 60376342 від 04.12.2024 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової Асеї Назимівни.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Казенного підприємства Морська пошуково-рятувальна служба судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 ( три тисячі двадцять вісім грн. 40 коп.) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна