Ухвала суду № 125616218, 04.03.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

справа №380/22855/24

04 березня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брильовського Р.М.,

при секретарі судових засідань Мудрик Б.П.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лисої Н.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання позивача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На адресу суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у справі в якій просить суд зупинити провадження у справі №380/22855/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП у Львівській області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до демобілізації ОСОБА_1 та звільнення з Збройних сил України.

У судовому засіданні позивач вказане клопотання підтримав, та просив зупинити провадження у справі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти зупинення провадження у справі.

При вирішенні питання про зупинення провадження у справі, суд виходив з наступного.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався Указами Президента України до теперішнього часу.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з статтею 16 Закону № 389-VIII за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

За приписами статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1934-XII «Про Збройні сили України» (далі - Закон № 1934-XII) Збройні сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 Закону № 1934-XII, відповідно до частини другої якої Збройні сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Комплектування ж Збройних сил України визначається статтею 5 Закону № 1934-XII, відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних сил України.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною третьою статті 2 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Суд встановив, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 25 лютого 2025 року №2654, молодший лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 19.02.2025.

Отже, позивач залучений до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

За приписами статей 1 та 8 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06 грудня 1991 року №1934-XII Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Безпосереднє військове керівництво - діяльність, спрямована на здійснення заходів щодо розвитку Збройних Сил України, їх технічного оснащення, підготовки та всебічного забезпечення, визначення основ їх застосування, а також управління ними.

Комплектування ж Збройних Сил України визначається статтею 5 Закону України «Про Збройні Сили України», відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною третьою статті 2 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено статтею 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Конструкція пункту 5 частини першої статті 236 КАС України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.

Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25.07.2024 у справі №852/2а-2/24 та від 27.02.2023 у справі № 380/7845/21.

ОСОБА_1 у зв`язку з поставленими перед ним завданнями на вказаний час не має можливості з об`єктивних причин виконувати та дотримуватись процесуальних прав та обов`язків, в тому числі приймати участь в судовому засіданні, в той час як в межах розгляду цієї справи з метою повного з`ясування всіх обставин справи, в тому числі з метою надання пояснень у справі, необхідною умовою є його особиста участь.

Суд при розгляді клопотання позивача звертає увагу на конструкцію норми п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України, яка носить імперативний характер та покладає на суд саме обов`язок, а не право зупинити провадження у випадку перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , тобто у складі Збройних Сил України, суд вбачає наявними підстави для зупинення провадження у цій справі до припинення перебування позивача у складі Збройних сил України.

Керуючись ст. ст. 236, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив :

Клопотання позивача про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до демобілізації ОСОБА_1 та звільнення з Збройних сил України.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 5.03.2025.

Суддя Р.М. Брильовський