Рішення № 125616168, 24.02.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/24386/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б. за участі секретаря судового засідання Карпенко Ю. В. розглянув у судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу (в порядку спрощеного провадження з викликом сторін) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАМИР-ГАЛ» до Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАМИР-ГАЛ» (далі позивач, ТзОВ «Вамир-ГАЛ») пред`явило позов до Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач), за участі третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» (далі третя особа-1), Міністерства оборони України (далі - третя особа-2), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАМИР-ГАЛ», накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 04.03.2015 року ВП№28100011 (номер обтяження 8940000 від 04.03.2015);

- зобов`язати Жовківський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАМИР-ГАЛ», накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 04.03.2015 року ВП№28100011 (номер обтяження 8940000 від 04.03.2015).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, належного йому на праві власності, звернувся до нотаріуса, яка повідомила, що на будівлі котельні літ. «Р-1» загальною площею 556,7 кв.м., будівлі насосної станції та свердловини літ. «О-1» загальною площею 31,6 кв.м., розташованих за адресою: вул. Лесі Українки, буд. 45, с. Малехів, Жовківський р-н., Львівська обл. накладено арешт. Підставою для обтяження є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.03.2015 ВП №28100011. Виконавчим документом, на підставі якого відкрито виконавче провадження, є наказ №22/140 від 24.09.2010, виданий Господарським судом Львівської області; боржником у виконавчому провадженні є Державне підприємство Міністерства оборони України «ЗАХІДВІЙСЬКБУД»; стягувачем ВАТ «Львівобленерго». Зважаючи на те, що позивач не є стороною виконавчого провадження звернувся до відповідача щодо зняття арешту з майна, однак отримав відмову. З метою захисту своїх порушених прав позивач пред`явив цей позов до суду.

09.12.2024 ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали 12.12.2024 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

16.12.2024 ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд установив відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та запропонував надати належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №28100011; листа Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.11.2024 №33582; інформацію про виконавчі провадження стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАМИР-ГАЛ» у разі їх наявності.

Розгляд справи, призначений на 20.12.2024, не відбувся у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

У зв`язку з виходом судді з лікарняного, розгляд справи призначено на 31.12.2024 о 13:00 год.

19.12.2024 представниця позивача подала клопотання про долучення додаткових доказів.

19.12.2024 представниця відповідача подала матеріали виконавчого провадження ВП №64346017 (28100011).

Протокольною ухвалою від 31.12.2024 розгляд справи відкладено на 10.01.2025 о 14:30 год у зв`язку з неявкою сторін.

09.01.2025 представниця відповідача подала заяву про розгляд справи без її участі.

Протокольною ухвалою від 10.01.2025 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державне підприємство Міністерства оборони України «Західвійськбуд».

17.01.2025 представниця третьої особи-1 подала клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 17.01.2025 розгляд справи відкладено на 30.01.2025 о 13:00 год.

28.01.2025 представниця відповідача подала заяву про розгляд справи без її участі.

29.01.2025 представниця третьої особи-1 подала клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Міністерства оборони України.

30.01.2025 представниця відповідача подала заяву, у якій зазначила, що відповідач не заперечує проти позову щодо зняття арешту з нерухомого майна ТзОВ «ВАМИР-ГАЛ», накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 04.03.2015.

Ухвалою суду від 30.01.2025 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Міністерство оборони України.

05.02.2025 представник третьої особи-2 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 07.02.2025 розгляд справи відкладено на 18.02.2025 о 14:00 год.

18.02.2025 у судове засідання прибули позивач та представниця позивача. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, явки повноважних представників не забезпечили, про дату, час і місце судового засідання повідомленні належним чином. Жодних процесуальних документів на адресу суду від них не надходило.

У судовому засіданні позивач та представниця позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Протокольною ухвалою від 18.02.2025 постановлено відкласти розгляд справи на 24.02.2025 о 14:00 год у зв`язку з ухваленням та проголошенням судового рішення.

У судове засідання, яке відбулося 24.02.2025 о 14:00 год., учасники справи не прибули. Суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення у справі.

24.02.2025 о 14:40 год представник третьої особи-2 подав клопотання про відкладення розгляду справи, тобто після судового засідання, яке було призначено на 14:00 год, про що були повідомлені учасники справи, зокрема і представник Міністерства оборони України, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».

Суд, заслухавши думку позивача та його представника з їх участю на засіданні, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.11.2005 №8975580 позивач є власником будівлі насосної станції та свердловини літ. «О-1», загальною площею 31,6 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 103151133. Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу Р№3398 від 03.11.2005, посвідчений приватним нотаріусом Жовкіського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я.

Зі змісту витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.03.2006 №10199072 вбачається, що будівлі котельні «Р-1», загальною площею 556,7 кв.м, що розташовані за адресою: Львівська область, Жовківський р-н, с. Малехів, вул. Лесі Українки, буд. 45, реєстраційний номер 10314919, належать позивачу на підставі договору купівлі-продажу №3516 від 16.11.2005, посвідченого приватним нотаріусом Жовкіського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я.

Факт належності позивачу зазначених об`єктів нерухомості на праві приватної власності підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 405648551 та 405648543 від 27.11.2024.

04.03.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області у межах виконавчого провадження №28100011 винесено постанову про накладення арешту по примусовому виконанню наказу №22/140, виданого 24.09.2010 Господарським судом Львівської області, на все майно, а також на склад №7 літ. Л-1 пл. 214 кв.м.; котельня літ. Р-1 пл. 556,7 кв.м.; свердловина, насосна станція літ О-1 пл. 31,6 кв.м. за адресою: Львівська область, Жовківський р-н, с. Малехів, вул. Л. Укераїнки, буд. 45, буд. Зага пл. 24,5 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Личаківська буд. 227, ремонтно-механічна майстерня літ. «Б-1» заг. пл. 4644 кв.м. за адресою: Львівська область, Жовківський р-н, с. Малехів, вул. Київська, буд.18, яке належить Державному підприємству Міністерства оборони України «Західвійськбуд».

29.09.2015 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 ВП 28100011 повернуто стягувачу, оскільки під час проведених виконавчих дій державним виконавцем було проведено заходи на встановлення майнового стану боржника.

05.02.2021 старшим державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (мю Львів) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64346017 з примусового виконання наказу №22/140, виданого 24.09.2010 Господарським судом Львівської області про заборгованість 105267,40 грн.

Як вбачається з наявної інформації про виконавче провадження ВП №64346017, 03.04.2023 виконавче провадження зупинено на підставі п.10-2 розділу XII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження» (у період воєнного стану).

У відповідь на заяву позивача від 22.10.2024 щодо зняття арешту, листом від 04.11.2024 №33582 відповідач повідомив позивача про хід виконавчого провадження №28100011 та за яких умов відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» може бути знято арешт з майна боржника.

Вважаючи дії відповідача щодо незняття арешту майна боржника та оголошення заборони його відчуження протиправними, позивач пред`явив цей позов.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент накладення арешту на майно позивача регламентувались Законом України від 21.04.1999 №606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV у редакції, чинній на час накладення арешту).

Згідно зі ст. 1 Закону №606-XIV виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами ч. 1 ст. 3 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні визначала ст. 6 Закону № 606-XIV, відповідно до ч. 1 якої державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до покладених на державного виконавця обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 11 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виходячи зі змісту ст. 25 Закону № 606-ХІV, за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Положеннями ст. 57 Закону № 606-ХІV передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Приписами ст. 60 Закону №606-XIV унормовано, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання.

Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту. Копія постанови начальника органу державної виконавчої служби про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під арешту - боржнику.

За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або коли витрати, пов`язані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови державного виконавця про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту.

У всіх інших випадках по незакінчених виконавчих провадженнях арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону №606-XIV підлягає примусовому виконанню.

Суд установив, що на спірне майно старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 04.03.2015 у межах виконавчого провадження №28100011, боржником у якому є Державне підприємство Міністерства оборони України «Західвійськбуд».

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

05.10.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII).

За приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 6 ч. 3 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог ст. 56 Закону №1404-VIII арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Приписами ст. 59 Закону №1404-VIII передбачено порядок зняття арешту з майна, накладеного державним виконавцем. Так, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 59 Закону № 1404-VIII).

Таким чином, судове рішенням про зняття арешту з майна боржника, що набрало законної сили, є самостійною підставою для зняття арешту з такого майна постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Положеннями ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено поняття права власності. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Приписами статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд установив, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 405648551 та 405648543 ТзОВ «ВАМИР-ГАЛ» на праві приватної власності належать будівля котельні «Р-1», загальною площею 556,7 кв.м. та будівля насосної станції та свердловини літ. «О-1», загальною площею 31,6 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності набуте на підставі договору купівлі-продажу Р№3516 від 16.11.2005 (речове право зареєстровано 24.03.2006) та договору купівлі-продажу Р№3398 від 03.11.2005 (речове право зареєстровано 17.11.2005).

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували невизнання чи оспорення речового права на спірне майно.

Суд не бере до уваги додані третьою особою-1 до клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЛВ №002741, інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, оскільки ці документи не спростовують належності позивачеві майна, яке є предметом спору, на праві приватної власності.

На спірне майно старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 04.03.2015 у межах виконавчого провадження №28100011, боржником у якому є Державне підприємство Міністерства оборони України «Західвійськбуд».

Наведене свідчить про те, що позивач набув право власності на нерухоме майно значно раніше, ніж державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту. Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем та третіми особами, що ТзОВ «ВАМИР-ГАЛ» не є боржником у виконавчому провадженні №28100011.

Не зняття арешту з майна є невиправданим втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном.

На підставі зазначеного суд зауважує, що за обставинами цієї справи порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з майна (будівлі котельні літ. «Р-1» загальною площею 556,7 кв.м., будівлі насосної станції та свердловини літ. «О-1» загальною площею 31,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ).

Щодо бездіяльності відповідача, яка полягає у незнятті оскаржуваного арешту за запитом позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №1404-VIII, у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відтак, оскаржуваний у справі арешт нерухомого майна позивача повинен був бути знятий відповідною посадовою особою відповідача після виявлення факту належності майна на праві власності не боржнику у виконавчому провадженні, однак відповідачем всупереч наведених приписів Закону №1404-VIII такі дії вчинені не були, що свідчить про протиправний характер поведінки відповідача, яка полягає у незнятті арешту за запитом позивача.

Крім того, суд звертає увагу, що за змістом ч. 1, 4, 5 ст. 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З наявної у матеріалах справи заяви начальника Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.01.2025 №347 вбачається, що відповідач не заперечує проти позову щодо зняття арешту з нерухомого майна ТзОВ «ВАМИР-ГАЛ», накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 04.03.2015.

Суд розцінює цю заяву як визнання відповідачем позову. Під час розгляду і вирішення справи суд не встановив, що таке визнання позову суперечить закону чи порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З урахуванням того, що позивач є власником майна, на яке накладено арешт згідно з постановою про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 04.03.2015 ВП №28100011 стосовно третьої особи-2, а також враховуючи заяву відповідача про визнання позову, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 287, 293, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАМИР-ГАЛ» до Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яка полягає у незнятті арешту з майна (будівлі котельні літ. «Р-1» загальною площею 556,7 кв.м., будівлі насосної станції та свердловини літ. «О-1» загальною площею 31,6 кв.м., розташованих за адресою: вул. Лесі Українки, буд. 45, с. Малехів, Жовківський р-н., Львівська обл.) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАМИР-ГАЛ», накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 04.03.2015 ВП №28100011.

3. Зобов`язати Жовківський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з майна (будівлі котельні літ. «Р-1» загальною площею 556,7 кв.м., будівлі насосної станції та свердловини літ. «О-1» загальною площею 31,6 кв.м., розташованих за адресою: вул. Лесі Українки, буд. 45, с. Малехів, Жовківський р-н., Львівська обл.) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАМИР-ГАЛ», накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 04.03.2015 ВП№28100011.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАМИР-ГАЛ» (місцезнаходження: вул. Київська, буд. 22а, с. Малехів, Львівська обл., 80383; ЄДРПОУ 33729587).

Відповідач Жовківський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Воїнів УПА, буд. 35, м. Жовква, Львівська обл., 80300; ЄДРПОУ 34921779).

Третя особа, яка заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державне підприємство Міністерства оборони України «Західвійськбуд» (місцезнаходження: вул. Київська, буд. 18, с. Малехів, Львівська обл., 80383; ЄДРПОУ 24308317).

Третя особа, яка заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство оборони України (місцезнаходження: просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168; ЄДРПОУ 0003402).

Повний текст рішення складено 03.03.2025.

СуддяАндрусів Уляна Богданівна