Рішення № 125616124, 04.03.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2025 рокусправа № 380/10670/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові за правилами спрощеного позовного адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сікер" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сікер" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 № UA209000/2024/900230/2

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 № UA209000/2024/900231/2

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 № UA209000/2024/900233/2

Ухвалою від 23.05.2024 відкрито спрощене провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сікер" (Покупець) та компанією "ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO., LTD", CHINA (Продавець) укладений Контракт № TTC2208136, за умовами якого Продавець постачає і передає у власність Покупця батути, а також їх комплектуючі (Товар), а Покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього контракту.

На виконання вимог контракту № TTC2208136 від 26.10.2022 згідно рахунку-фактури (інвойсу) № ТТС2308239-12 від 11.01.2024 Покупець придбав у Продавця товар загальною вартістю 23 597 доларів США. З метою митного оформлення придбаного товару та його випуску у вільний обіг, 25.03.2024 позивач подав до митного органу електрону митну декларацію № 24UA209170024463U0 згідно із якою до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. № 1 батути в комплекті у розібраному вигляді), разом із відповідними супровідними документами. Митна вартість вказаного товару визначена декларантом за ціною договору. На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу пакет документів, які передбачені статтею 53 Митного Кодексу України, проте під час митного оформлення товару посадовою особою відповідача витребувані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, за наслідками чого прийняте рішення про коригування митної вартості за резервним методом від 25.03.2024 №UA209000/2024/900230/2 та визначена інша митна вартість товарів.

Також на виконання умов Контракту від 26.10.2022 № TTC2208136, згідно рахунку-фактури (інвойсу) № ТТС2308239-8 від 11.01.2024 Покупець придбав у Продавця товар загальною вартістю 23 603,5 доларів США. З метою митного оформлення придбаного товару та його випуску у вільний обіг, 25.03.2024 позивач подав до митного органу електрону митну декларацію № 24UA209170024462U1 згідно із якою до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. № 1 батути в комплекті у розібраному вигляді), разом із відповідними супровідними документами. Митна вартість вказаного товару визначена декларантом за ціною договору. На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу пакет документів, які передбачені статтею 53 Митного Кодексу України, проте під час митного оформлення товару посадовою особою відповідача витребувані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, за наслідками чого прийняте рішення про коригування митної вартості за резервним методом від 25.03.2024 №UA209000/2024/900231/2 та визначена інша митна вартість товарів.

Крім того, на виконання умов Контракту від 26.10.2022 № TTC2208136, згідно рахунку-фактури (інвойсу) № ТТС2308248-2 від 24.01.2022 Покупець придбав у Продавця товар загальною вартістю 26 302,5 доларів США. З метою митного оформлення придбаного товару та його випуску у вільний обіг, 25.03.2024 позивач подав до митного органу електрону митну декларацію № 24UA209170024442U2 згідно із якою до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. № 1 батути в комплекті у розібраному вигляді), разом із відповідними супровідними документами. Митна вартість вказаного товару визначена декларантом за ціною договору. На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу пакет документів, які передбачені статтею 53 Митного Кодексу України, проте під час митного оформлення товару посадовою особою відповідача витребувані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, за наслідками чого прийняте рішення про коригування митної вартості за резервним методом від 25.03.2024 №UA209000/2024/900233/2 та визначена інша митна вартість товарів.

Позивач вважає протиправними спірні рішення, покликаючись на те, що митний орган не обґрунтовано свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього, вказує, що оскаржуване рішення не містить передбачених ст. 55 Митного кодексу України відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наголошує, що обставини, на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Тому, як стверджує позивач, спірні рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Із наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити повністю.

04.06.2024 відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову мотивуючи тим, що до митного оформлення надійшли:

- митна декларація № 24UA209170024463U0 від 25.03.2024 про ввезення позивачем на митну територію України товару - батутів у комплекті в розібраному вигляді. За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів та додатково наданих на вимогу митного органу, Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару та прийняла рішення від 25.03.2024 № UA209000/2024/900230/2 про коригування митної вартості товарів

- митна декларація № 24UA209170024462U1 від 25.03.2024 про ввезення позивачем на митну територію України товару - батутів в комплекті в розібраному вигляді. За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів та додатково наданих на вимогу митного органу, Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару та прийняла рішення від 25.03.2024 № UA209000/2024/900231/2 про коригування митної вартості товарів

- митна декларація № 24UA209170024442U2 від 25.03.2024 про ввезення позивачем на митну територію України товару - батутів в комплекті в розібраному вигляді. За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів та додатково наданих на вимогу митного органу, Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару та прийняла рішення від 25.03.2024 № UA209000/2024/900233/2 про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України відповідач здійснив контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. У рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 МК України за результатами опрацювання документів, наданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Стверджує, що надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.

10.06.2024 позивач надіслав до суду відповідь на відзив, де вказує, що посадова особа митного органу у рішенні про коригування митної вартості має зазначити, зокрема, причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також зазначається детальна інформація та джерела, які були використані митним органом з чітким посиланням на номери та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Позивач зауважує, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, що слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, наявні розбіжності. Вищевказане, у свою чергу, свідчить про те, що посадова особа митного органу не дотримала вимог чинного законодавства та безпідставно здійснила коригування митної вартості товару. Вважає, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних рішень, відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним рішень, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

26.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сікер" (Покупець) та компанією "ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO., LTD", CHINA (Продавець) укладений зовнішньоекономічний Контракт № TTC2208136 (далі Контракт №TTC2208136), за умовами п. 1.1. розділу І якого у порядку та на умовах, визначених цим контрактом Продавець постачає і передає у власність Покупця батути, а також їх комплектуючі (надалі - Товар), а Покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

На виконання умов Контракту № TTC2208136 від 26.10.2022 "ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO., LTD" здійснені наступні поставки:

1) згідно рахунку-фактури (інвойсу) № ТТС2308239-12 від 11.01.2024 Покупець придбав у Продавця товар загальною вартістю 23 597 доларів США.

25.03.2024 ТОВ "Сікер" через уповноваженого брокера подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170024463U0 згідно із якою до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. № 1 батути в комплекті в розібраному вигляді (частини для батуту).

Разом із митною декларацією позивач подав відповідачу наступні документи: зовнішньоекономічний договір Контракт № ТТС2208136 від 26.10.2022; рахунок -проформа № TTC2308239-12 від 08.11.2023; рахунок-фактура (Інвойс) № TTC2308239-12 від 11.01.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № 1006 від 07.03.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № 894 від 13.11.2023; Договір про перевезення № 11-06-2019 від 11.06.2019; договір-заявка на перевезення №24.1/2024 від 20.03.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №43 від 21.03.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4549497 від 21.03.2024; автотранспортна накладна № 220324/1 від 22.03.2024; Коносамент №QN24010176 від 02.02.2024; прайс-лист від 08.11.2023; Інтернет-пропозиція.

Відповідно до ст. 53 Митного Кодексу України митний орган надіслав декларанту вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості.

ТОВ "Сікер" просило визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, надавши відповідачу витребувані документи: прайс-лист та інтернет-пропозиції.

25.03.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900230/2 у графі 33 якого зазначено:

"…Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Під час здійснення митного контролю опрацьована інформація, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено:

- поставка товару здійснюється на підставі контракту від 26.10.2022 за № ТТ2208136 далі - (Контракт), укладеного між компанією ZHEJIANG INGSHA TECHNOLOGY CO.LTD, CHINA (Продавець) та ТОВ "Сікер" в особі директора Бобка Павла Зеновієвича (Покупець). Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO.LTD., проте п. 10 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін;

- для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 13.11.2023 р. за № 894 та від 07.03.2024 р. за №1006, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки не відповідають вимогам Закону № 1591-IX та Постанови №216, не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача та банка -кореспондента , номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту; - договором на перевезення від 11.06.2019 № 11-06-2019 передбачена заявка на перевезення, яка до митного оформлення не подана. Також даним договором передбачена оплата за надані послуги протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, але до вивозу вантажу з порту. Однак з урахуванням встановленого терміну оплати декларантом не надано та банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито. або подібного товару; під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, значеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за мов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані трати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Отже, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості. Отже, Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, як обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документів та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення): -виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікація, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару ; - копію митної документації країни відправника; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом на вимогу митного органу надіслано прайс-лист, інтернет пропозиція. Надіслані на вимогу митного органу документ не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведені консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209140/2024/1380 МД від 17.01.2024 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось…".

За результатами розгляду поданих документів митний орган сформував картку відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/001032.

2) згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № ТТС2308239-8 від 11.01.2024 Покупець придбав у Продавця товар загальною вартістю 23 603,5 доларів США.

25.03.2024 ТОВ "Сікер" через уповноваженого брокера подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170024462U1, за якою до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. № 1 батути в комплекті в розібраному вигляді).

Разом із митною декларацією позивач подав відповідачу наступні документи: зовнішньоекономічний договір Контракт № ТТС2208136 від 26.10.2022; рахунок-проформа № TTC2308239-8 від 08.11.2023; рахунок-фактура (Інвойс) № TTC2308239-8 від 11.01.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № 1004 від 05.03.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 890 від 10.11.2023; Договір про перевезення № 11-06-2019 від 11.06.2019; Договір-заявка на перевезення № 24.01/2024 від 20.03.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 40 від 21.03.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4549500 від 21.03.2024; автотранспортна накладна № 220324/1 від 22.03.2024; коносамент №QN24010177 від 02.02.2024; Прайс-лист від 08.11.2023; Інтернет-пропозиція.

Відповідно до статті 53 Митного Кодексу України митний орган надіслав декларанту вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості.

ТОВ "Сікер" надало відповідачу витребувані документи: прайс-лист та інтернет-пропозиції.

25.03.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900231/2 у графі 33 якого зазначено:

"…Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено:

- поставка товару здійснюється на підставі контракту від 26.10.2022 р. за №ТТС2208136 далі - (Контракт), укладеного між компанією ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO.,LTD, CHINA (Продавець) та ТОВ "СІКЕР" в особі директора Бобка Павла Зеновівича (Покупець). Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO,LTD., проте п. 10 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін;

- для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 10.11.2023 р. за № 890 та від 05.03.2024 р. та № 1004, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки не відповідають вимогам Закону №1591-IX та Постанови № 216, не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача та банка-кореспондента, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту

- договором на перевезення від 11.06.2019 № 11-06-2019 передбачена заявка на перевезення, яка до митного оформлення не подана. Також даним договором передбачена оплата за надані послуги протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, але до вивозу вантажу з борту. Однак з урахування встановленого терміну оплати декларантом не надано банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати послуг, відповідно до виставленого рахунку-фактури.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документа та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: -зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення): - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікація, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару ; - копію митної документації країни відправника; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом на вимогу митного органу надіслано прайс-лист, інтернет пропозиція. Надіслані на вимогу митного органу документ не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала №UA209140/2024/1380 МД від 17.01.2024 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось…".

За результатами розгляду поданих документів митний орган сформував картку відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/001026.

3) згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № ТТС2308248-2 від 24.01.2022 Покупець придбав у Продавця товар загальною вартістю 26 302,5 доларів США.

25.03.2024 ТОВ "Сікер" через уповноваженого брокера подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170024442U2 згідно із якою до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. № 1 батути в комплекті в розібраному вигляді).

Разом із митною декларацією позивач подав відповідачу наступні документи: Зовнішньоекономічний договір Контракт № ТТС2208136 від 26.10.2022; рахунок-проформа № TTC2308248-2 від 15.11.2023; рахунок-фактура (Інвойс) № TTC2308248-2 від 25.03.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № 1007 від 07.03.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 900 від 16.11.2023; Договір про перевезення № 20/03-24 від 20.03.2024; Договір про перевезення № S/2023 від 24/10/2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 69/1 від 21.03.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1723-ICT від 19.03.2024; автотранспортна накладна б/н від 21.03.2024; Коносамент № S04224946 від 31.01.2024; Прайс-лист від 15.11.2023; Інтернет-пропозиція.

Відповідно до статті 53 Митного Кодексу України митний орган надіслав декларанту вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості.

ТОВ "Сікер" надало відповідачу витребувані документи: прайс-лист та інтернет-пропозиції.

25.03.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900233/2 у графі 33 якого зазначено:

"…Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено:

- поставка товару здійснюється на підставі контракту від 26.10.2022 р. за №ТТС2208136 далі - (Контракт), укладеного між компанією ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO.,LTD, CHINA (Продавець) та ТОВ "Сікер" в особі директора Бобка Павла Зеновійовича (Покупець). Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO LTD., проте п. 10 Контракту передбачено, що будь які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін;

- для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті № 900 від 16.11.2023 та № 1007 від 07.03.2024, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки не відповідають вимогам Закону № 1591-IX та Постанови № 216, не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача та банка кореспондента, номера рахунку отримувача.

- відповідно до п. 1. 2. Контракту Продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця, які до митного оформлення декларантом не надано;

- у Договорі на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні за 20/03-24 від 20 березня 2024 року передбачена виписка Замовником заявки на перевезення, яка до митного оформлення не подана.

Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу;

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Таким чином Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, як обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документа та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів а саме: -зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення): - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікація, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної документації країни відправника; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом на вимогу митного органу надіслано прайс-лист, інтернет пропозиція. Надіслані на вимогу митного органу документ не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала №UA209140/2024/1260 МД від 16.01.2024 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось…".

За результатами розгляду поданих документів митний орган сформував картку відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/001031.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 №UA209000/2024/900230/2, № UA209000/2024/900231/2 та № UA209000/2024/900233/2 протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно із ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною третьою ст. 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частини четвертої вказаної статті визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі № 809/857/17.

Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Також суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17).

Частиною другою ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з якими декларант не зобов`язаний доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

За результатами опрацювання наданих декларантом документів відповідачем витребувані у ТОВ "Сікер" додаткові документи, зокрема, всі документи, перелік яких наведений у ч. 3 ст. 53 МК України, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідна вимога не містить.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу наданий пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Для підтвердження митної вартості товару декларант по митній декларації №24UA209170024463U0 від 25.03.2024 надав наступні документи: зовнішньоекономічний договір Контракт № ТТС2208136 від 26.10.2022; - рахунок проформу № TTC2308239-12 від 08.11.2023; - рахунок-фактуру (Інвойс) № TTC2308239-12 від 11.01.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 1006 від 07.03.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 894 від 13.11.2023; - Договір про перевезення №11-06-2019 від 11.06.2019; - Договір-Заявку на перевезення № 24.1/2024 від 20.03.2024; - рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №43 від 21.03.2024; - рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4549497 від 21.03.2024; - автотранспортну накладну № 220324/1 від 22.03.2024; - коносамент №QN24010176 від 02.02.2024; - прайс-лист від 08.11.2023; - Інтернет-пропозицію.

Відповідач оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості товарів 25.03.2024 № UA209000/2024/900230/2 витребував у ТОВ "Сікер" всі документи за переліком, визначеним у ст. 53 МК України, не взявши до уваги надані позивачем документи.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 №UA209000/2024/900230/2 відповідач вказав на наступні підстави:

"…- поставка товару здійснюється на підставі контракту від 26.10.2022 р. за №ТТ2208136 далі - (Контракт), укладеного між компанією ZHEJIANG INGSHA TECHNOLOGY CO.LTD, CHINA (Продавець) та ТОВ «"Сікер" в особі директора Бобка Павла Зеновієвича (Покупець). Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO.LTD, проте п. 10 Контракту передбачено, що будь які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін;

- для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 13.11.2023 р. за № 894 та від 07.03.2024 р. за № 1006, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки не відповідають вимогам Закону № 1591-IX та Постанови № 216, не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача та банка -кореспондента, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту;

- договором на перевезення від 11.06.2019 № 11-06-2019 передбачена заявка на перевезення, яка до митного оформлення не подана. Також даним договором передбачена оплата за надані послуги протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунок, але до вивозу вантажу з порту. Однак з урахуванням встановленого терміну оплати декларантом не надано та банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури…

… Отже, Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, як обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах …".

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи не підтверджують заявлену митну вартість товару, зважаючи на таке.

Щодо твердження відповідача на те, що в Контракті від 26.10.2022 № ТТ2208136 відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO.LTD., проте п. 10 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін, суд зазначає, що на законодавчому рівні не визначено форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Положення про форму зовнішньоекономічних договорів затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 1275 від 06.07.2020. А відтак посилання митниці про відсутність відомостей про особу, уповноважену на укладання та підписання від імені продавця зовнішньоекономічного договору як підставу для винесення рішення про коригування митної вартості товарів необґрунтованим.

Позивачем подав відповідачу лист-роз`яснення від "ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO., LTD" від 21.03.2024 щодо особи, яка підписала відповідний контракт, який суд вважає належним та допустимим доказом.

Щодо твердження відповідача про те, що надані платіжні інструкції в іноземній валюті від 13.11.2023 № 894 та від 07.03.2024 № 1006 не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, оскільки не відповідають вимогам Закону № 1591-IX та Постанови № 216 - не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача та банка - кореспондента, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту, суд зазначає, що відповідно до частини 2 ст. 40 Закону України "Про платіжні послуги", платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Згідно з Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216 , а саме Розділом 2 - Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, пунктом 14 передбачено обов`язкові реквізити, які має містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, зокрема, у підпункті 8 зазначено платіжна інструкція в іноземній валюті повинна містити найменування надавача платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFTкод/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг].

Суд встановив, що у пункті 57 банківських платіжних документів № 894 від 13.11.2023 та № 1006 від 07.03.2024, вказаний SWIFT-код банку отримувача, а саме: ABOCCNBJ110, що співпадає з SWIFT-кодом зазначеним у пункті 11 "Реквізити сторін" Контракту № TTC2208136 від 26.10.2022.

Відповідно суд зауважує, що платіжні інструкції в іноземній валюті від 13.11.2023 №894 та від 07.03.2024 № 1006, містять необхідні реквізити для ідентифікації особи платника та отримувача.

Щодо доводів відповідача про те, що договором на перевезення від 11.06.2019 № 11-06-2019 передбачена заявка на перевезення, яка до митного оформлення не подана, а також оплата за надані послуги протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунок, але до вивозу вантажу з порту, однак з урахуванням встановленого терміну оплати декларантом не надано банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури, суд враховує таке.

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Усі витрати на товар, які поніс позивач за Контрактом № ТТС2208136 від 26.10.2022 включені у заявлену митну вартість.

Суд встановив, що на підтвердження витрат на транспортування, декларант позивача подав наступні документи: - Договір про перевезення № 11-06-2019 від 11.06.2019; -Договір-Заявку на перевезення № 24.1/2024 від 20.03.2024; - рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 43 від 21.03.2024; - рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4549497 від 21.03.2024; - автотранспортну накладну № 220324/1 від 22.03.2024; Коносамент № QN24010176 від 02.02.2024.

З урахуванням наведеного та відсутності будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості, в тому числі і ті, які підтверджували транспортні витрати.

Для підтвердження митної вартості товару ТОВ "Сікер" по митній декларації №24UA209170024462U1 від 25.03.2024 надав наступні документи: - зовнішньоекономічний договір Контракт № ТТС2208136 від 26.10.2022; - рахунок-проформу № TTC2308239-8 від 08.11.2023; - рахунок-фактуру (Інвойс) № TTC2308239-8 від 11.01.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 1004 від 05.03.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 890 від 10.11.2023; - Договір про перевезення № 11-06-2019 від 11.06.2019; Договір-заявку на перевезення № 24.01/2024 від 20.03.2024; - рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 40 від 21.03.2024; - рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4549500 від 21.03.2024; - автотранспортну накладну № 220324/1 від 22.03.2024 ; - Коносамент № QN24010177 від 02.02.2024; - прайс-лист від 08.11.2023; - Інтернет-пропозицію.

Відповідач рішенням про коригування митної вартості товарів 25.03.2024 №UA209000/2024/900231/2 витребував у ТОВ "Сікер" всі документи за переліком, визначеним у ст. 53 МК України, не взявши до уваги надані позивачем документи.

Проте, митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.

За результатами проведеної консультації митний орган прийняв рішення про визначення митної вартості товарів, що імпортуються, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 №UA209000/2024/900231/2 відповідач вказав на наступні підстави:

"- поставка товару здійснюється на підставі контракту від 26.10.2022 р. за №ТТС2208136 далі - (Контракт), укладеного між компанією ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO.,LTD, CHINA (Продавець) та ТОВ "Сікер" в особі директора Бобка Павла Зеновівича (Покупець). Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO,LTD., проте п.10 Контракту передбачено, що будь які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін;

- для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 10.11.2023 р. за № 890 та від 05.03.2024 р. та № 1004, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки не відповідають вимогам Закону № 1591-IX та Постанови № 216, не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача та банка-кореспондента, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту

- договором на перевезення від 11.06.2019 № 11-06-2019 передбачена заявка на перевезення, яка до митного оформлення не подана. Також даним договором передбачена оплата за надані послуги протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, але до вивозу вантажу з борту. Однак з урахування встановленого терміну оплати декларантом не надано банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати послуг, відповідно до виставленого рахунку-фактури.

… Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, як обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документа та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару…".

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи не підтверджують заявлену митну вартість товару, зважаючи на таке.

Щодо доводів відповідача про те, що поставка товару здійснюється на підставі контракту від 26.10.2022 за № ТТС2208136, укладеного між компанією ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO.,LTD та ТОВ "СІКЕР" в особі директора Бобка Павла Зеновівича, в якому відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO,LTD, проте п. 10 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

Суд зазначає, що на законодавчому рівні не визначено форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Положення про форму зовнішньоекономічних договорів було затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 1275 від 06.07.2020. А відтак посилання митниці про відсутність відомостей про особу, уповноважену на укладання та підписання від імені продавця зовнішньоекономічного договору як підставу для винесення рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим.

Щодо покликання відповідача на те, що платіжні інструкції в іноземній валюті від 10.11.2023 № 890 та від 05.03.2024 № 1004 не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, оскільки не відповідають вимогам Закону № 1591-IX та Постанови № 216, не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача та банка-кореспондента, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту, суд зазначає, що відповідно до частини 2 ст. 40 Закону України "Про платіжні послуги", платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Згідно з Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216, а саме Розділом 2 - Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, пунктом 14 передбачено обов`язкові реквізити, які має містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, зокрема у підпункті 8 зазначено платіжна інструкція в іноземній валюті повинна містити найменування надавача платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFTкод/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг].

Суд встановив, що у пункті 57 банківських платіжних документів № 890 від 10.11.2023 та № 1004 від 05.03.2024 вказаний SWIFT-код банку отримувача, а саме: ABOCCNBJ110, що співпадає з SWIFT-кодом зазначеним у пункті 11 "Реквізити сторі" Контракту № TTC2208136 від 26.10.2022.

Відповідно суд зазначає, що платіжні інструкції в іноземній валюті №890 від 10.11.2023 та № 1004 від 05.03.2024 містять необхідні реквізити для ідентифікації особи платника та отримувача.

Щодо посилання відповідача на те, що договором на перевезення від 11.06.2019 № 11-06-2019 передбачена заявка на перевезення, яка до митного оформлення не подана, а також оплата за надані послуги протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, але до вивозу вантажу з борту, однак з урахування встановленого терміну оплати декларантом не надано банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати послуг, відповідно до виставленого рахунку-фактури, суд зазначає таке.

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Усі витрати на товар, які поніс позивач за Контрактом № ТТС2208136 від 26.10.2022 включені у заявлену митну вартість.

Суд встановив, що на підтвердження витрат на транспортування, декларантом позивача подавались наступні документи: - Договір про перевезення № 11-06-2019 від 11.06.2019; - Договір-заявку на перевезення № 24.01/2024 від 20.03.2024; -рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 40 від 21.03.2024; - рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4549500 від 21.03.2024; - автотранспортну накладну № 220324/1 від 22.03.2024; - Коносамент № QN24010177 від 02.02.2024.

З урахуванням наведеного та відсутності будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості, в тому числі і ті, які підтверджували транспортні витрати.

Для підтвердження митної вартості товару ТОВ "Сікер" по митній декларації від 25.03.2024 надав наступні документи: - Зовнішньоекономічний договір Контракт №ТТС2208136 від 26.10.2022; - рахунок-проформу № TTC2308248-2 від 15.11.2023; -рахунок-фактуру (Інвойс) № TTC2308248-2 від 25.03.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 1007 від 07.03.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 900 від 16.11.2023; - Договір про перевезення № 20/03-24 від 20.03.2024; - Договір про перевезення № S/2023 від 24/10/2022; - рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 69/1 від 21.03.2024; - рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1723-ICT від 19.03.2024; - автотранспортну накладну б/н від 21.03.2024; - коносамент № S04224946 від 31.01.2024; - прайс-лист від 15.11.2023; Інтернет-пропозицію.

Відповідач рішенням про коригування митної вартості товарів 25.03.2024 №UA209000/2024/900233/2 витребував у ТОВ "Сікер" всі документи за переліком, визначеним у ст. 53 МК України, не взявши до уваги надані позивачем документи.

Проте, митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.

За результатами проведеної консультації митний орган прийняв рішення про визначення митної вартості товарів, що імпортуються, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 № UA209000/2024/900233/2 відповідач вказав на наступні підстави:

"… - поставка товару здійснюється на підставі контракту від 26.10.2022 №ТТС2208136 далі - (Контракт), укладеного між компанією ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO.,LTD, CHINA (Продавець) та ТОВ "Сікер" в особі директора Бобка Павла Зеновівича (Покупець). Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO,LTD., проте п.10 Контракту передбачено, що будь які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін;

- для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті № 900 від 16.11.2023 та № 1007 від 07.03.2024, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки не відповідають вимогам Закону № 1591-IX та Постанови № 216, не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача та банка кореспондента, номера рахунку отримувача.

- відповідно до п. 1. 2. Контракту Продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця, які до митного оформлення декларантом не надано;

- у Договорі на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні за 20/03-24 від 20 березня 2024 року передбачена виписка Замовником заявки на перевезення, яка до митного оформлення не подана.

… Таким чином Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, як обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документа та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару…".

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи не підтверджують заявлену митну вартість товару, зважаючи на таке.

Щодо посилання відповідача на те, що поставка товару здійснюється на підставі контракту від 26.10.2022 № ТТС2208136, укладеного між компанією ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO.,LTD та ТОВ "Сікер" в особі директора Бобка Павла Зеновівича, в якому відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO,LTD., проте п. 10 Контракту передбачено, що будь які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін, суд зазначає, що на законодавчому рівні не визначено форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Положення про форму зовнішньоекономічних договорів було затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 1275 від 06.07.2020. А відтак посилання митниці про відсутність відомостей про особу, уповноважену на укладання та підписання від імені продавця зовнішньоекономічного договору як підставу для винесення рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим.

Щодо посилання відповідача на те, що платіжні інструкції в іноземній валюті № 900 від 16.11.2023 та № 1007 від 07.03.2024, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, оскільки не відповідають вимогам Закону № 1591-IX та Постанови № 216 - не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача та банка кореспондента, номера рахунку отримувача, суд зазначає, що відповідно до частини 2 ст. 40 Закону України "Про платіжні послуги", платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Згідно з Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216 , а саме Розділом 2 - Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, пунктом 14 передбачено обов`язкові реквізити, які має містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, зокрема у підпункті 8 зазначено платіжна інструкція в іноземній валюті повинна містити найменування надавача платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFTкод/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг].

Суд встановив, що у пункті 57 банківських платіжних документів № 900 від 16.11.2023 та № 1007 від 07.03.20214 вказаний SWIFT-код банку отримувача, а саме: ABOCCNBJ110, що співпадає з SWIFT-кодом зазначеним у пункті 11 "Реквізити сторін" Контракту № TTC2208136 від 26.10.2022.

Відповідно суд зауважує, що платіжні інструкції в іноземній №900 від 16.11.2023 та № 1007 від 07.03.2024 містять необхідні реквізити для ідентифікації особи платника та отримувача.

Щодо посилання відповідача на те, що Продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця, які до митного оформлення декларантом не надано та щодо твердження відповідача про те, що у Договорі на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні за 20/03-24 від 20.03.2024 передбачена виписка Замовником заявки на перевезення, яка до митного оформлення не подана

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Усі витрати на товар, які поніс позивач за Контрактом № ТТС2208136 від 26.10.2022 включені у заявлену митну вартість.

Окрім того, суд встановив, що до митного контролю був поданий рахунок-проформа № TTC2308248-2 від 15.11.2023, який по суті і виконував роль замовлення за зовнішньоекономічним контрактом.

Суд встановив, що на підтвердження витрат на транспортування, декларантом позивача подавались наступні документи: - Договір про перевезення № 20/03-24 від 20.03.2024; - Договір про перевезення № S/2023 від 24/10/2022; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 69/1 від 21.03.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1723-ICT від 19.03.2024; - автотранспортна накладна б/н від 21.03.2024; - коносамент № S04224946 від 31.01.2024.

З урахуванням наведеного та відсутності будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості, в тому числі і ті, які підтверджували транспортні витрати.

Частиною 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Як вбачається зі змісту граф 33 спірних рішень про коригування митної вартості:

- у рішеннях про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 №/2024/900230/2 та № UA209000/2024/900231/2 відповідач покликається на митну декларацію МД №UA209140/2024/1380 від 17.01.2024, де митна вартість товару №1 зі схожими характеристиками становить 3, 75 дол. США/кг та по якій тов. 1 оформлявся по 6 (резервному) методу, що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за вказаним товаром;

- у рішенні про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 №UA209000/2024/900233/2 відповідач покликається на митну декларацію МД №UA209140/2024/1260 МД від 16.01.2024, де митна вартість товару № 1 зі схожими характеристиками становить 3, 75 дол. США/кг та по якій тов. 1 оформлявся по 6 (резервному) методу, що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за вказаним товаром.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15 висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що рішення від 25.03.2024 №UA209000/2024/900230/2; від 25.03.2024 № UA209000/2024/900231/2 та від 25.03.2024 №UA209000/2024/900233/2 митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ "Сікер" у повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 № UA209000/2024/900230/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 № UA209000/2024/900231/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 № UA209000/2024/900233/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343; 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сікер" (81332, Львівська область, Мостиський район, с. Гостинцеве, вул. Львівська, буд. 2, офіс 101; код ЄДРПОУ 40557114) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7 184 (сім тисяч сто вісімдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна