Ухвала суду № 125616100, 05.03.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення заяви про збільшення позовних вимог

05 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/19433/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін питання щодо прийняття до провадження заяви про збільшення позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві, третя особа Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві (далі - відповідач), третя особа Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:

визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного Управління Пенсійного фонду України у м.Києві щодо Позивача в частині ненадання достовірної інформації у визначений Законами України Про звернення громадян, Про публічну інформацію строк позивачу та Третій особі;

встановити розмір пенсійної заборгованості відповідача 1, яка підлягає виплаті згідно постанови Верховного Суду від 27.02.20р. в сумі 1755001,09 грн;

зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у м. Києві виплатити ОСОБА_1 пенсійну заборгованість згідно постанови Верховного Суду від 27.02.20 в сумі 1 755 001,09 грн;

стягнути з відповідача 1 моральну шкоду в сумі 1000 грн за порушення Законів України ст. 24 Про звернення громадян, ст. 24 Про публічну інформацію (не вирішення питань звернень по суті).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2022 закрито провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 статті 238 КАС України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2022 року скасовано. Справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2022 справу прийнято до розгляду, запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі Електронний суд) з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 прийнято справу до провадження, визначено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі; зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про прийняття справи до провадження надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, зобов`язано третю особу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про прийняття справи до провадження надати суду пояснення щодо позову та докази направлення їх сторонам.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, особою з інвалідністю внаслідок війни. 16.03.2020 на виконання постанови Верховного Суду від 27.02.2020 по справі № 2а-6873/11 за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ у Дніпровському районі та ін. «Про перерахунок пенсії та інших соціальних виплат» у порядку досудового врегулювання спірних питань позивач звернувся до ГУПФУ у м. Києві із заявою від 16.03.2020 № 10634/8 «Про надання інформації».

16.03.2020 Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) своїм повідомленням від 16.03.2020 № 67/2020 сповістила позивача і відповідача про прийняття до обліку постанови Верховного Суду від 27.02.2020 № 2а-6873/11, виконання якої гарантується державою.

Третьою особою додатково повідомлено позивача про необхідність надання протягом 10 днів надати третій особі належним чином оформлений розрахунок суми, яка підлягає виплаті згідно рішення суду.

В установлений в повідомленні третьої особи від 16.03.2020 10-денний строк відповідач витребуваної третьою особою довідки не надав.

15.04.2020 відповідач надав позивачу неповну відповідь на заяву від 16.03.2020.

27.04.2020 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою з аналогічними вимогами.

01.06.2020 третя особа сповістила позивача стягувача на його повторну заяву вх.№ 15537/8 від 30.04.2020 «Про надання інформації щодо виконання постанови Верховного Суду та ін.», що зазначене рішення Верховного суду до управління не надходило.

17.08.2020 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою з аналогічними вимогами.

Станом на дату подання позову довідки з належним чином оформленим розрахунком суми, яка підлягає виплаті згідно зазначених вище судових рішень, відповідач-І не надав ні позивачу, ні третій особі.

Також позивач зазначив про систематичне ігнорування відповідачем виконання своїх прямих обов`язків по забезпеченню виконання рішень у справі № 2а-6873/11, які вже набрали законної сили, по яким видавалися виконавчі листи та відкривались виконавчі провадження на примусове виконання.

На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

04.03.2025 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, залучення третьої особи в якості відповідача, в якій викладено вимоги:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо позивача в частинах невиконання судового рішення упродовж розумного строку, ненадання достовірної інформації у визначений Законами України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації» строк позивачу та третій особі;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) третьої особи щодо позивача в частині надання позивачу і суду завідомо недостовірних фактів у своїх поясненнях від 17.02.2025;

- встановити розмір пенсійної заборгованості відповідача, яка підлягає виплаті згідно постанови Верховного Суду від 27.02.20202 в сумі 2007224,49 грн;

- зобов`язати відповідача виплатити позивачу пенсійну заборгованість згідно постанови Верховного Суду від 27.02.2020, інфляційну складову боргу за період з 27.02.2020 по 28.02.2023 в сумі 851 175, 53 грн, 3% річних (за період з 27.02.2020 по 27.02.2023) від суми боргу в сумі 157 950,09 грн, 3% річних (за період з 27.02.2020 по 27.02.2023) від суми боргу в сумі 157950,09 грн;

- стягнути з відповідача та третьої особи на користь позивача моральну шкоду в сумі 1000,00 грн за порушення Законів України ст.24 «Про звернення громадян», ст. 24 «Про доступ до публічної інформації» (за надання завідомо недостовірної інформації позивачу та суду порівну (500 грн х 2 = 1000,00 грн).

Уточнений позов обґрунтовано тим, що з дати подання позовної заяви від 18.08.2020 станом на час відкриття провадження 31.01.2025 та подання цього клопотання змінилися фактичні обставини, а саме: виконання постанови Верховного Суду від 27.02.2020 блокується відповідачем та третьою особою упродовж розумного строку в розумінні частини першої статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (5 років), інфляційні процеси в Україні прогресують, третя особа не виконує постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 «Про зобов`язання третьої особи відновити виконавчі дії щодо забезпечення виконання постанови Верховного Суду від 27.02.2020» упродовж розумного строку, та надає завідомо недостовірну інформацію суду у цій справі у своїх поясненнях від 17.02.2025.

У Дніпровському районному суді м. Києва з 24.10.11 перебувала на розгляді адміністративна справа № 2а-6873/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (замінено належний відповідач Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації), управління Пенсійного фонду України Дніпровського району м. Києва (замінено належний відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 23.07.2020), Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.11.2022 виправлені недостовірні реквізити відповідача), третя особа ВАТ «Радикал» (збанкрутіло).

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.12, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 27.02.20, відповідача по справі зобов`язано здійснити перерахунок та виплату сум державної пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, з урахуванням виплачених сум з розрахунку 0,03 грн/міс з 01.04.1997 по 31.03.2003, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати; здійснити перерахунок та виплату сум державної пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 3 групи, з урахуванням виплачених сум з розрахунку 0,03 грн/міс з 01.04.2003, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати.

16.03.2020 на виконання постанови Верховного Суду від 27.02.20 по справі № 2а-6873/11 у порядку досудового врегулювання спірних питань позивач звернувся до ГУПФУ в м. Києві з заявою від 16.03.2020 № 10634/8 «Про доступ до публічної інформації», а саме надати заявнику інформацію про номери, дати протоколів, розпоряджень та ін. «Про перерахунок і виплату державної пенсії заявнику з 01.04.1997 згідно зазначених судових рішень».

16.03.2020 листом № 67/2020 Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яке реорганізовано у УЗПВР у м. Києві та Київській області, на виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.12 у справі № 2а-6873/11, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 27.02.2020 повідомило позивача про прийняття до обліку зазначених судових рішень згідно Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідача про необхідність протягом 10 днів надання третій особі належним чином оформленого розрахунку суми, яка підлягає виплаті згідно цього рішення.

Вимоги державного виконавця відповідачем проігноровані і судові рішення залишаються невиконаними на день подання оновленого позову.

15.04.2020 відповідач надав позивачу неповну відповідь на заяву від 16.03.2020.

27.04.2020 та 17.08.2020 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою з аналогічними вимогами в тому складі з вимогою про надання довідки щодо виконання постанови Верховного Суду від 27.02.2020.

17.02.2023 позивач звернувся до відповідача із двома заявами щодо виконання постанови Деснянського районного суду м. Києва від 13.09.2012 та сплати інфляційної складової суми боргу та 3% річних.

У наданні розрахунків пенсійної заборгованості та доказів виконання зазначених судових рішень відповідачем відмовлено з мотивів виконання, на думку відповідача, цих судових рішень у повному обсязі та відповідно відсутністю заборгованості у відповідача перед позивачем за рішенням суду у справі № 2а-6873/11.

При цьому відповідачем не зазначається дата виконання судових рішень, не надаються розрахунки пенсійної заборгованості та докази виконання судових рішень.

Третя особа надала суду пояснення від 17.02.2025 на позовну заяву позивача, в якій міститься копія довідки відповідача № 4057 від 21.12.2021 «Про розмір пенсії позивача за період з 24.04.2011 по 22.07.2011», що не стосується виконання постанови Верховного Суду від 27.02.2020.

Разом з тим, у довідці відповідача зазначено, що вона видана на виконання постанови Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 2а-6873/11, що не відповідає дійсності.

За таких обставин, достовірної інформації щодо будь-яких доказів виконання зазначених судових рішень та розрахунків заборгованості відповідач не надає ні позивачу, ні на вимогу державних виконавців з невідомих причин.

Судові рішення відповідачем по справі № 2а-6873/11 виконуються більше п`яти років, не зважаючи на обов`язковість їх виконання по всій території України в межах розумного строку, що порушує вимоги частини першої статті 6, статті 1 Першого протоколу Конвенції з прав людини і основоположних свобод в частинах невиконання судових рішень, невиконання судових рішень упродовж розумного строку, порушення права власності.

Положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань в незалежності від природи їх виникнення на підставі договору або делікту (ВС/ВП № 686/21962/15-ц від 16.05.2018).

Ціна позову на дату подання оновлених позовних вимог становить 207224,49 грн + 851175,53 грн + 157950,09 грн = 3016350,11 грн, в тому числі: 2007224,49 грн заборгованість з державної пенсії за період з 01.04.1997 по 27.02.2020; 851175,53 грн інфляційна складова боргу станом на 31.03.2023; 157950,09 грн 3% річних від суми боргу за період з 27.02.2020 по 27.02.2023.

Розглянувши питання про прийняття до провадження заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає таке.

Статтями 44, 47 КАС України визначені права та обов`язки учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд зауважує, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Вимог майнового характеру позивачем не заявлено ні в первісному позові, ні в заяві про збільшення позовних вимог.

При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Так, суд зауважує, що предметом первісного позову є визнання протиправними дій бездіяльності) Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо ненадання достовірної інформації у визначений Законами України Про звернення громадян, Про публічну інформацію строк позивачу та третій особі; встановлення розміру заборгованості з пенсії, яка підлягає виплаті за постановою Верховного Суду від 27.02.2020 в сумі 1755001,09 грн та зобов`язання відповідача виплатити цю суму заборгованості, та стягнення з відповідача моральної шкоди.

Разом з тим, в заяві про збільшення позовних вимог, крім вимог, заявлених у первісному позові, позивач викладає вимоги щодо оскарження дії (бездіяльності) Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо позивача в частині надання позивачу і суду завідомо недостовірних фактів у своїх поясненнях від 17.02.2025 та стягнення з цього суб`єкта владних повноважень моральної шкоди в розмірі 500 грн; зобов`язання ГУПФУ в м. Києві, крім основної заборгованості з пенсії, виплатити інфляційну складову боргу за період з 27.02.2020 по 28.02.2023 в сумі 851 175, 53 грн, 3% річних (за період з 27.02.2020 по 27.02.2023) від суми боргу в сумі 157 950,09 грн, 3% річних (за період з 27.02.2020 по 27.02.2023) від суми боргу в сумі 157950,09 грн.

Крім того, позивачем у прохальній частині оновленого позову збільшено розмір пенсійної заборгованості, яка підлягає виплаті згідно із постановою Верховного Суду від 27.02.2020, - 2007224,49 грн (в первісному позові 1755001,09 грн), що можна розцінити як збільшення розміру позовних вимог.

Тобто, викладені в заяві про збільшення позовних вимог вимоги щодо оскарження дій Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яке залучено до участі у справі в якості третьої особи, а не в якості відповідача, та стягнення з нього моральної шкоди стосуються іншого предмета спору, і предметом первісного позову такі вимоги не охоплюються.

У постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 Верховний Суд вказав, що вже неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Змішування в одному провадженні різних предметів спору може ускладнити розгляд справи та вплинути на повноту та своєчасність захисту прав позивача.

Початкові позовні вимоги спрямовані на встановлення відповідності дій відповідача ГУПФУ в м. Києві нормам законодавства при виконанні судового рішення.

В той час як позовні вимоги, викладені в заяві про збільшення позовних вимог стосуються дій іншого суб`єкта владних повноважень - Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), при наданні пояснень на виконання вимог ухвали суду у справі, що розглядається.

Крім того, вимоги про зобов`язання ГУПФУ в м. Києві, крім основної заборгованості з пенсії, виплатити інфляційну складову боргу за період з 27.02.2020 по 28.02.2023 в сумі 851 175, 53 грн, 3% річних (за період з 27.02.2020 по 27.02.2023) від суми боргу в сумі 157 950,09 грн, 3% річних (за період з 27.02.2020 по 27.02.2023) від суми боргу в сумі 157950,09 грн обумовлені іншими підставами інфляційними процесами в України та нормами статті 625 ЦПК України, та не охоплюються ні предметом, ні підставами первісного позову.

Таким чином, можна зробити висновок, що заява про збільшення позовних вимог фактично є заявою про зміну як предмета, так і підстав позову, і лише в частині збільшення розміру пенсійної заборгованості, яка підлягає виплаті згідно із постановою Верховного Суду від 27.02.2020, - 2007224,49 грн замість 1755001,09 грн, що можна розцінити як збільшення розміру позовних вимог, проте нормами КАС України не передбачено прийняття до провадження частини уточненого позову.

Суд наголошує, що згідно з вимогами частини першої статті 47 КАС України одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 по справі № 201/4160/19, від 01.07.2024 по справі № 908/1884/23.

Верховний Суд у постанові від 06.11.2024 у справі № 640/11489/22 дійшов такого висновку:

«…Згідно з частиною першою статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви. Наслідком неприйняття цієї заяви до розгляду судом повернення її заявнику.

Згідно з частиною шостою статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Частиною шостою статті 169 КАС України передбачено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини сьомої статті 169 КАС України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Отже, колегія суддів КАС ВС уважає за можливе застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення статті 169 КАС, які вказують на загальний порядок повернення позовної заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 294 КАС України…».

Крім того, Верховний Суд в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 листопада 2021 року по справі №405/3360/17, аналізуючи відповідні положення статей 49, 185, 352, 353, ЦПК, які є аналогічними відповідним положенням статей 47, 169, 293, 294 КАС України, дійшов висновку, що зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 353 ЦПК України, на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.

Ураховуючи те, що подана позивачем заява фактично є не заявою про збільшення позовних вимог, а є заявою про зміну одночасно і предмету, і підстав позову, що є неприпустимим у відповідності до положень частини першої статті 47 КАС України, та з врахуванням вищезазначених правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку відсутність підстав для прийняття заяви про збільшення позовних вимог, що має наслідком її повернення позивачеві.

За таких обставин не належить до задоволення і заява про залучення співвідповідача.

Керуючись статтями 44, 47, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог (вх. № 6510/2025 від 04.03.2025) позивачеві.

У задоволенні клопотання прокурора про залучення співвідповідача відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А.Г. Секірська