Рішення № 125615354, 05.03.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2025 р. справа № 300/9798/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу, який утворився внаслідок несплати штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 22 133,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою вищенаведених штрафних санкцій. Оскільки заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, на думку позивача, її слід стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 03.01.2025 судом двічі (06.01.2025 та 18.02.2025) надсилалось відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації відповідача (а.с. 25, 29). Однак, із вищезазначеної адреси конверти не повернулися до суду (а.с. 27, 30).

Окрім цього, судом, у відповідності до ч. 1 ст. 130 Кодексу адміністративного судочинства України, 17.02.2025, на офіційному сайті Судової влади України, веб-сторінці Івано-Франківського окружного адміністративного суду, опубліковано оголошення про розгляд даної справи (а.с. 28).

Суд окремо звертає увагу, що згадана адреса, згідно матеріалів справи, самостійно вказувалась відповідачем у матеріалах податкової перевірки. При цьому, доказів зміни податкової адреси відповідачем суду не надано.

Таким чином, судом вчинено усі можливі заходи з метою повідомлення відповідача про розгляд даної адміністративної справи.

Правом на подання відзиву та заперечення проти позовних вимог відповідач не скористалася.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області як платник податків.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про борг за платежами від 10.12.2024 за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 5 133,00 грн, а також адміністративного штрафу (за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів) на суму 17 000,00 грн (а.с. 4).

Податкові зобов`язання у встановлений законом строк відповідач не сплатила, у результаті чого виникла податкова заборгованість на загальну суму 22 133,00 грн.

У зв`язку із добровільною несплатою податкових зобов`язань відповідачем, реалізуючи свої повноваження, позивач звернувся з цим позовом до суду з метою стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу встановлює, що грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Судом з`ясовано, що позивачем на підставі направлень від 20.05.2024 №2754 та №2755 (а.с. 14) проведено 21.05.2024 фактичну перевірку у відповідача, за результатами якої встановлено порушення:

п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування РРО; не видача розрахункового документа встановленого зразка; проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій для підакцизних товарів без використанням для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД);

ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії).

За результатами проведеної перевірки складено акт (довідку) від 21.05.2024 №9942/09/14/РРО/ НОМЕР_1 (а.с. 10-11), на підставі якого позивачем складено податкові повідомлення-рішення форми «С»:

№014137/0706 від 11.06.2024 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 17 000,00 грн (а.с. 8);

№014138/0706 від 11.06.2024 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 5 133,00 грн (а.с. 9).

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись позивачем ФОП ОСОБА_1 за адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать супровідний лист від 11.06.2024 №6885/6/09-19-07-06 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 7).

Суд звенртає увагу, що станом на дату проведення перевірки і винесення спірних податкових-повідомлень-рішень відповідач була зареєстрована як фізична особа-підприємець та її податкова адреса згідна вказаного реєстру значилась: с. Гостів, Тлумацький район, Івано-Франківська обл., 78032. При цьому, як уже вище зазначалось судом, доказів зміни податкової адреси відповідачем суду не надано.

Згідно із поданим контролюючим органом витягом з інтегрованої картки платника податків, за відповідачем залишається несплаченим податковий борг за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО на суму 5 133,00 грн, а також податковий борг за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів) на суму 17 000,00 грн (а.с. 15-16).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України, одним із обов`язків платника податків є обов`язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивач направив відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 20.08.2024 №0008293-1309-0919 на суму 22 171,40 грн разом із детальним розрахунком суми податкового боргу (а.с. 5-6).

Згідно із пунктом 87.1. статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У суду відсутні відомості про те, що податкова вимога форми «Ф» від 20.08.2024 №0008293-1309-0919 відповідачем відкликана або ж оскаржена.

Докази погашення податкового боргу у матеріалах справи відсутні.

При цьому, податковий борг відповідача в загальному розмірі 22 133,00 грн підтверджується довідкою про борг за платежами від 10.12.2024 (а.с. 4) та обліковою карткою платника податку (а.с. 15-16).

Таким чином, контролюючим органом дотримано процедуру повідомлення відповідача про наявні податкові зобов`язання та набуття податкового зобов`язання статусу податкового боргу.

Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право позивача на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни, визначені Податковим кодексом України, на переконання суду, звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення у спосіб, визначений Податковим кодексом України, є обґрунтованим та правомірним.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач зобов`язана погасити податковий борг в сумі 22 133,00 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід бюджету податковий борг в сумі 22133 (двадцять дві тисячі сто тридцять три) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.