Рішення № 125615313, 05.03.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2025 р. справа № 300/482/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 9 078,31 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) 23.01.2025 звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 9 078,31 грн.

Підставою звернення до суду слугує реалізація позивачем приписів пункту 87.11 статті 87, пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, зумовлена бездіяльністю відповідача щодо сплати податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 9 078,31 грн.

Судом 24.01.2025 направлено запит органу державної влади, підприємства, установи, організації, закладу щодо доступу до персональних даних до Нижньовербізької сільської громади (а.с.14) та Управління ДМС України в Івано-Франківській області відділу обліку та моніторингу (а.с.15) з метою встановлення місця реєстрації відповідача.

У відповідь на вищезазначені запити Нижньовербізька сільська рада 21.01.2025 (а.с.18,19) та Управління ДМС України в Івано-Франківській області відділу обліку та моніторингу 06.02.2025 (а.с.24) повідомили суд про те, що їхні відомості відповідають відомостям суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.20,21).

Вищевказану ухвалу доставлено до електронного кабінету позивача 28.01.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.23).

Відповідачем ухвала про відкриття провадження не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти про причини повернення/досилання із відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.26).

Згідно з частиною 11 статті 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою «судова повістка», ця ухвала вважається врученою належним чином.

Враховуючи вищенаведене судом вживалися вичерпні заходи в частині повідомлення ОСОБА_1 в якості відповідача про розгляд адміністративної справи №300/482/25, однак у визначений судом строк правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області у зв`язку із заборгованістю з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості здійснило нарахування ОСОБА_1 за 2022-2023 роки на загальну суму 9 078,31 грн.

Так, контролюючим органом сформовано податкові повідомлення-рішення форми Ф за №0017843-2411-0907-UA26080130000058024 від 01.02.2024 за податковий період 2022 рік на суму 4 470,38 грн та за №0017840-2411-0907-UA26080130000058024 від 01.02.2024, за податковий період 2023 рік, на суму 4 607,93 грн, які направлялися відповідачу поштовим зв`язком та отримано ним 16.03.2024, про що свідчить особистий підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.7).

Також позивачем складено податкову вимогу форми "Ф" від 11.06.2024 за №0007039-1307-0919, якою визначено податковий борг відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в загальному розмірі 9 078,31 грн (а.с.5). Дану вимогу отримано ним 21.06.2024, що підтверджується особистим підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.6).

Відповідно до довідки про борг за платежами ОСОБА_1 від 15.01.2025 (а.с.4), детальним розрахунком суми податкового боргу до податкової вимоги (зворотна сторона а.с.5), розрахунку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (зворотна сторона а.с.7) та витягом історії недоїмки по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (а.с.8 та зворотна сторона) за відповідачем обліковується податкова заборгованість в загальній сумі 9 078,31 грн.

У зв`язку із несплатою заборгованості ОСОБА_1 позивач, реалізовуючи свої повноваження, звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Суд зазначає, що в цій адміністративній справі суд застосовує приписи Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Стаття 8 ПК України визначає види податків та зборів. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.

Статтею 36 ПК України визначено суть податкового обов`язку, згідно з положеннями якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно до пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

У відповідності до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (абзац 7 підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Кодексу податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).

У зв`язку із добровільною несплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за відповідачем обліковується заборгованість на суму 9 078,31 грн.

Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень або сплати узгоджених податкових зобов`язань в загальному розмірі 9 078,31 грн, визначених податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем до суду не надано.

Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкова вимога, яка направлена відповідачу не відкликана та не погашена платником податку, а тому надалі підстав направляти нову податкову вимогу в контролюючого органу не було.

Таким чином, контролюючим органом дотримано процедуру визначення податкового зобов`язання, повідомлення відповідача про наявне податкове зобов`язання в розмірі 9 078,31 грн та набуття податкового зобов`язання статусу податкового боргу.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2022, 2023 роки в загальному розмірі 9 078,31 грн, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

З огляду на вищенаведене, за відповідачем обліковується заборгованість з податку на нерухоме майно в загальній сумі 9 078,31 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Згідно із пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

З огляду на встановлені судом обставини справи, ОСОБА_1 є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, а тому у відповідності до вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що податковий борг в розмірі 9 078,31 грн виник в результаті порушення відповідачем вимог податкового законодавства, останнім не подано жодного доказу його сплати, суд дійшов висновку про підставність і обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в цій категорії справ, розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг на суму 9 078 (дев`ять тисяч сімдесят вісім) гривень 31 (тридцять одна) копійка.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084;

відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.