Рішення № 125615299, 04.03.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 березня 2025 року Справа № 280/11069/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ПрудивусаО.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовною заявою:Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166)

до: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

про:стягнення податкового боргу.

28.11.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача кошти у сумі 24 709,60 грн. податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, на розрахунковий рахунок UA3389999803140406170000084179, код платежу 18010200, отримувач: ГУК у Запорізькій області / ТГ м. Запоріжжя / 18010200, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що у відповідача наявний податковий борг перед бюджетом з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, що виник внаслідок прийняття позивачем податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 25.03.2024 № 0234613-2410-0829-UA23060070000082704 на суму 24709,29 грн. та несплати відповідачем відповідного грошового зобов`язання.

Позивачем на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми «Ф» від 13.08.2024 № 0004419-1313-0801.

16.12.2024 судом отримано відповідь на запит, направлений до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради відповідно до ч. 3 ст. 171 КАС України, із відомостями щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

29.01.2025 судом отримано відзив на позовну заяву (вх.№4381 від 29.01.2025), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки за приписами п. 69.22 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується, зокрема за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України: за 2021 та 2022 роки за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб; за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об`єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.

Також відповідач зауважив, що відповідно до положень п. 69.22 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, починаючи з 01.01.2023, за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Отже, оскільки відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» вся територія Запорізької міської територіальної громади з 01.02.2023 по теперішній час визначена територією можливих бойових дій, відповідач вважає, що заходи зі стягнення з нього податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, не можуть бути застосовані. З огляду на викладені обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

10.02.2025 судом отримано відповідь на відзив (вх.№6072 від 10.02.2025), в якому позивач зазначив, що Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» з 01.02.2023 визначає всю територію Запорізької міської територіальної громади як територію можливих бойових дій, натомість застереження щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, стосується лише об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розташованих на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України. З огляду на викладені обставини, позивач вважає доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, як юридично неспроможні, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позов повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача зареєстровано як юридичну особу філію Державної податкової служби України 30.09.2020 (а.с.13).

Згідно з даними довідки про заборгованість (а.с.5) та зворотного боку інтегрованої картки платника податків (а.с.6) за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, у розмірі 24709,60 грн.

Зазначена заборгованість виникла в результаті такого.

25.03.2024 позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 25.03.2024 № 0234613-2410-0829-UA23060070000082704, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за 2023 рік у розмірі 24 709,60 грн. (а.с.7).

Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 25.03.2024 № 0234613-2410-0829-UA23060070000082704 направлялось позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 13.05.2024, однак було повернуто у зв`язку з неможливістю його вручення адресату. Зазначене підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та поштового конверту (а.с.7-9).

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 25.03.2024 №0234613-2410-0829-UA23060070000082704 відповідачем суду не надано, у зв`язку з чим суд вважає податкове зобов`язання у загальному розмірі 24 709,60 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 25.03.2024 № 0234613-2410-0829-UA23060070000082704, узгодженим.

Позивач у добровільному порядку не сплатив зазначену суму податкового зобов`язання.

Отже, загальна сума наявної у відповідача заборгованості зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, становить 24 709,60 грн. (сума грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 25.03.2024 № 0234613-2410-0829-UA23060070000082704).

За визначенням, наведеним у пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

За приписами п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 ПК України (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПК України; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV ПК України; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених ПК України.

Судом встановлено, що сума грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, у загальному розмірі 24 709,60 грн. не була сплачена відповідачем у визначений законом строк, що підтверджується наявними у матеріалах справи примірниками довідки про заборгованість та інтегрованої картки платника податків (а.с.5-6).

У зв`язку з несплатою відповідачем сум грошових/податкових зобов`язань (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 та підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України) такі суми зобов`язань набули статусу податкового боргу (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Так, позивачем на адресу відповідача направлялась податкова вимога форми «Ф» від 13.08.2024 № 0004419-1313-0801 на загальну суму 24709,60 грн. разом із детальним розрахунком суми податкового боргу (а.с.10-11), однак була повернута позивачу у зв`язку з неможливістю вручення поштового відправлення адресату. Зазначене підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та поштового конверту (а.с.12-13).

За приписами п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 ст.102 ПК України, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім п.59.1 ст. 59 ПК України. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, у відповідача наявний податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, у розмірі 24 709,60 грн. (сума грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 25.03.2024 № 0234613-2410-0829-UA23060070000082704).

Стосовно посилання відповідача на існування застереження у період дії воєнного стану на території України по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, щодо нарахування та стягнення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, закріпленого п. 69.22 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 69.22 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про введення воєнного стану в Україні», по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення ст. 266 Податкового кодексу України застосовуються з урахуванням таких особливостей:

підставою для обчислення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені ст. 266 Податкового кодексу України, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр майна), та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Держатель Реєстру майна щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на перше число відповідного кварталу.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:

1) за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:

за 2021 та 2022 роки за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;

за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об`єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.

Починаючи з 1 січня 2023 року за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Слід зазначити, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2022 за № 309, територія Запорізької міської територіальної громади віднесена до території можливих бойових дій.

Отже, оскільки об`єкт житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебувають у власності відповідача, розташований на території можливих, а не активних бойових дій, суд доходить висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин застережень щодо нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, визначених законодавцем у п. 69.22 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до спірних правовідносин. Належних та достатніх доказів зворотнього відповідачем не надано.

Таким чином, суд встановив, що у відповідача існує податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, у розмірі 24 709,60 грн. (сума грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 25.03.2024 № 0234613-2410-0829-UA23060070000082704), а позивач має право на стягнення цього боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Позивач довів обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. У свою чергу, відповідач не надав суду доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтував позовні вимоги.

Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», а також оскільки він виступає у даній справі в якості суб`єкта владних повноважень, підстави для вирішення питання щодо розподілу суми судового збору відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 10, 14, 90, 241 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) кошти у сумі 24 709,60 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот дев`ять гривень шістдесят копійок) податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, на розрахунковий рахунок UA3389999803140406170000084179, код платежу 18010200, отримувач: ГУК у Запорізькій області / ТГ м. Запоріжжя / 18010200, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 20 лютого 2025 року.

Суддя О.В. Прудивус