Рішення № 125615078, 24.02.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2025 року м. Ужгород№ 260/6960/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Пішта І.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

представник позивача Сосєдко М.О.,

представник відповідача Палій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» (вул. Незалежності, 90А, м. Тячів, Закарпатська область, 90500, код ЄДРПОУ 36129430) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35, м. Львів, Львівська область, 79026, код ЄДРПОУ 44045187) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» через представника звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить: податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10.05.2023 № 373/33-00-50-08, № 374/33-00-50-08, які складені на підставі акту перевірки від 19.04.2023 № 245/33-00-50-08/36129430 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» (ЄДРПОУ 36129430) щодо податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» визнати протиправними та скасувати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» зазначає про безпідставність складення акту перевірки від 19.04.2023 № 245/33-00-50-08/36129430 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес», на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та базуються виключно на припущеннях та невірних доводах, відтак спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Зокрема позивач вказує, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на думку відповідача, стало порушення підпункту «а» пункту 187.1 статті 187 та пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв`язку із чим зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2023 року на 1833333 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 420833,50 грн, з чим не погоджується ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» та зазначає, що Акт перевірки не містить достатнього обґрунтування щодо необхідності включення до переліку операцій, за якими необхідно донараховувати податок на додану вартість, операцію з міжнародного перевезення з перевізником ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» саме 20% податку на додану вартість.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року в адміністративній справі №260/6960/23 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» задоволено: визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10 травня 2023 року №373/33-00-50-08 та №374/33-00-50-08.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено: рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №260/6960/23 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дії та бездіяльності протиправними відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» задоволено частково: рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено головуючого суддю по справі Луцович М.М.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року адміністративну справу №260/6960/23 прийнято до свого провадження суддею Луцович М.М. та призначено до підготовчого розгляду.

21 листопада 2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву з врахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.10.2024, в якому зазначено, що позовні вимоги позивача є безпідставними, оскільки перевіркою встановлено, що наявні факти отримання коштів від покупців як попередня оплата (передоплата) послуг, що підлягають постачанню на суму 11000000,0 грн. внаслідок чого занижено податкові зобов`язання на суму ПДВ 1833333,0 млн грн та не здійснено реєстрацію податкової накладної на вказану суму. Наведені вище порушення і призвели до винесення податкових повідомлень рішень, що оскаржуються.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила відмовити у задоволенні позову повністю.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 14 березня 2023 року № 67 та направлень від 23 березня 2023 року №58/33-00-50-08, №59/33-00-50-08, виданих Західним МУ ДПС по роботі з великими платниками податків, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» (стара назва ТОВ «Авіакомпанія Азур Ейр Україна») щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої 19 квітня 2023 року складено Акт №245/33-00-50-08/36129430 (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення позивачем:

- підпункту «а» пункту 187.1 статті 187 та пункту 188.1 статті 188 ПК України, оскільки занижено податкові зобов`язання на суму податку на додану вартість 841667 грн, що призвело до завищення показника у рядку 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення), та як наслідок вплинуло на завищення рядка 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового періоду)» податкової декларації з податку на додану вартість за період січень 2023 року на суму 1833333 грн;

- пунктів 201.1, 201.7 статті 201 ПК України, не здійснено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за січень 2023 року на загальну суму податку на додану вартість 1833333 грн.

10 травня 2023 року на підставі вищеозначеного Акта перевірки Західним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкові повідомлення-рішення №373/33-00-50-08, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1833333 грн, та №374/33-00-50-08, яким до позивача застосовано штраф за нездійснення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 1833333,33 грн у розмірі 50% у сумі 916666,67 грн.

Також судом встановлено, що окремо здійснювалося адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень - шляхом подачі відповідної скарги від 30.05.2023. Листом ДПС України від 28.07.2023 позивача повідомлено про прийняття рішення про відмову у задоволенні такої скарги.

Не погодившись із рішеннями контролюючого органу позивач звернувся до суду із даним позовом.

Скасовуючи судові рішення адміністративних судів та направляючи справу №260/6960/23 на новий судовий розгляд Верховний Суд у постанові від 24 жовтня 2024 року зазначив, що лише посилання відповідача в Акті перевірки на проведення передплати на суму 11000000 грн згідно договору №23.02-2014 від 12 лютого 2014 року та реєстрацію податкової накладної №1 від 20 січня 2023 року, не може бути належним, допустимим та достатнім підтвердженням вказаних обставин. Лише наявність у матеріалах справи податкової накладної та відповідної квитанції про її реєстрацію, може підтверджувати відповідний факт документально. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій є такими, які не ґрунтуються на оцінці належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів у розумінні статей 73 - 76 КАС України, та на всебічному, повному дослідженні обставин справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки під час розгляду справи порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункті 14.1.156-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно із підпунктом 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 ПК України місцем постачання послуг є: місце фактичного постачання послуг, пов`язаних з рухомим майном, а саме: а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг; б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна; в) послуг, пов`язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання; г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов`язані з рухомим майном.

За приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9, 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Згідно із пунктом 201.1 статі 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У відповідності до підпункту «а» пункту 193.1 статті 193 ПК України ставка податку встановлюється від бази оподаткування та становить 20 відсотків.

За приписами пункту 194.1 статті 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Відповідно до абзацу «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України, операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 1.1 Договору на реалізацію повітряного перевезення від 12 лютого 2014 року укладеного між позивачем (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристична Компанія «Анекс тур» (Замовник), замовник замовляє і оплачує, а Перевізник забезпечує виконання повітряного перевезення по маршрутам і у відповідності із розкладу, які визначені в Додатках до цього договору.

Згідно розкладу рейсів для сезону літо 2023, визначеному у додатку № 40 від 01 лютого 2022 року до Договору на реалізацію повітряного перевезення № 23.02-2014 від 12 лютого 2014 року визначено міжнародні пункти перевезень: КВР Міжнародний аеропорт Бориспіль (Україна); AYT Міжнародний аеропорт Анталія (Турецька Республіка); HRG Міжнародний аеропорт Хургада (Арабська Республіка Єгипет), тобто, наявний договір укладено на виконання міжнародного перевезення пасажирів авіаційним транспортом.

Розклад виконання міжнародного перевезення пасажирів авіаційним транспортом на літо 2023 року також узгоджено між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристична Компанія «Анекс Тур» 01 лютого 2022 року у додатку №40.

01 лютого 2022 року ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична Компанія «Анекс тур», підписали Додаток до Договору на реалізацію повітряного перевезення № 23.02-2014 від 12 лютого 2014 року, яким визначили розклад міжнародних рейсів для сезону літо 2023, в яких повинен був бути задіяним КВР Міжнародний аеропорт Бориспіль (Україна).

Сезон літо 2023 року відповідно до вказаного додатку включав у себе період з 01 квітня 2023 року до 31 жовтня 2023 року. Відтак, період виконання позивачем свого зобов`язання на виконання Договору на реалізацію повітряного перевезення №23.02-2014 від 12 лютого 2014 року є тривалим.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні був уведений воєнний стан з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Цей указ затверджений Верховною Радою України Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX. Воєнний стан тривав і станом на момент подання касаційної скарги у цій справі.

24 лютого 2022 року також призупинив свою діяльність Міжнародний аеропорт Бориспіль (Україна).

Судом встановлено, що підтвердженням міжнародного перевезення є квиток. Однак при чартерному міжнародному перевезенні квиток може бути виписаний тільки перед рейсом.

19 квітня 2023 року контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Відтак перевірку проведено на початку сезону літо 2023 року (з 23 березня по 12 квітня 2023 року), тобто до настання моменту необхідності позивачем виконання свого зобов`язання.

Водночас податковий орган, вважав за доцільне зробити висновки за результатами перевірки передчасно, не зважаючи на те, що момент необхідності виконання позивачем свого зобов`язання ще не настав.

Посилання відповідача на те, що позивачу було достеменно відомо про існування перешкод для реалізації такої операції, а відтак він цілком очікувано міг знати, що така операція не буде здійснена, є помилковим.

Позивач, укладаючи до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, договір яким у сторін угоди виникли певні зобов`язання, не міг передбачити, що така операція не буде здійснена. При цьому введення воєнного стану не призупиняє обов`язки сторін виконувати свої зобов`язання передбачені договором, зокрема в частині сплати авансового платежу.

З огляду на вище викладене та враховуючи той факт, що ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» на виконання договору на реалізацію повітряного перевезення повинно було здійснити операції з міжнародного перевезення пасажирів з урахуванням вимог абзацу «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України, контролюючий орган дійшов передчасного висновку про те, що позивачем не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість по зарахованих коштах від покупця/замовника на банківські рахунки платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню на загальну суму податку на додану вартість 1833333 грн.

Крім того, відповідач, зазначаючи про ненарахування позивачем податкового зобов`язання за січень 2023 року на суму 1833333 грн, вказав, що ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за ставкою 20% на суму податку на додану вартість 1833333 грн.

Як вбачається з матеріалів справи 14 лютого 2023 року позивачем зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 20 січня 2023 року, що підтверджується квитанцією №1 про реєстрацію податкової накладної (том 2, а.с.108).

Згідно податкової накладної від 20.01.2023 № 1 загальна сума коштів, що підлягала сплаті, з урахуванням податку на додану вартість становить 11 000 000,00 грн, при цьому позивачем обрана ставка податку - 0 % (том 2, а.с.113).

Долучена до матеріалів справи копія платіжної інструкції від 20.01.2023 № 16572 підтверджує здійснення передплати на суму 11 000 000,00 гривень по договору № 23.02-2014 (том 2, а.с.114).

Враховуючи наведене вище правове регулювання, суд погоджується з доводами позивача щодо того, що у даних правовідносинах позивач мав право зареєструвати податкову накладну визначивши ставку 0%.

Згідно ПК України, отримані кошти не є об`єктом оподаткування.

Висновки відповідача щодо оподаткування за ставкою 20% саме міжнародного перевезення при першій події - передплаті - не відображені в ПК України. Відповідно до Податкового кодексу України ставка податку залежить виключно від об`єкта оподаткування, і ніяк не залежить від того, що було першою подією оплата чи надання послуг, як це стверджує відповідач. Доказів, що за отриману передплату відповідач надавав якісь інші послуги, що могли би бути об`єктом оподаткування за ставкою 20%, відповідач суду не надав.

Позивач не має жодного дозволу для виконання внутрішніх рейсів по Україні, тому не має можливості виконати послугу перевезення (внутрішні рейси), які оподатковується за ставкою 20%.

В разі якщо повітряний простір не буде відкрито то передплата (яка обліковується як заборгованість по отриманим передплатам) може бути повернута замовникам рейсів, що і було зроблено позивачем в подальшому. Вказане підтверджується платіжними інструкціями №1353 від 08.12.2023, №13 від 03.01.2024, №35 від 05.01.2025, які містяться в матеріалах справи.

Проаналізувавши викладене суд зазначає, що позивачем виконано обов`язок щодо реєстрації податкової накладної від 20.01.2023 № 1 у строки, визначені ПК України, при цьому, за умови формування таких накладних з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, реєстрація таких податкових накладних зупиняється або податкові накладні взагалі не приймаються.

В даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів зупинення реєстрації або неприйняття податкових накладних, відтак, висновки податкового органу про реєстрацію податкових накладних за невірною ставкою - суд вважає необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами, а податкові повідомлення-рішення від 10 травня 2023 року №373/33-00-50-08 та №374/33-00-50-08 - протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ст.77 ч.1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного та на підставі наданих суду доказів і в їх сукупності, системного правового аналізу положень законодавства України, суд приходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» (вул. Незалежності, 90А, м. Тячів, Закарпатська область, 90500, код ЄДРПОУ 36129430) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35, м. Львів, Львівська область, 79026, код ЄДРПОУ 44045187) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10 травня 2023 року №373/33-00-50-08 та №374/33-00-50-08.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» (вул. Незалежності, 90А, м. Тячів, Закарпатська область, 90500, код ЄДРПОУ 36129430) за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35, м. Львів, Львівська область, 79026, код ЄДРПОУ 44045187) сплачений судовий збір у розмірі 26840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 04.03.2025 року.