Рішення № 125614480, 05.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 рокуСправа №160/31158/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якій позивач просить:

-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при нарахуванні ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 04.03.2020 по 15.05.2022 та з 17.09.2022 по 20.05.2023 (щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки) в редакції, яка втратила чинність згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань) за період з 04.03.2020 року по 31.12.2020 року із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань) за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань) за період з 01.01.2022 року по 15.05.2022 року та з 17.09.2022 року по 31.12.2022 року із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань) за період з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачене грошове забезпечення за період з 04.03.2020 по день фактичної виплати цього грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона з 07.10.2016 по 15.05.2022 та з 17.09.2022 по 04.09.2024 проходила військову службу в Військовій частині НОМЕР_1 . У період з 02 липня 2018 року по 04 березня 2020 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Під час проходження військової служби відповідач невірно обраховував грошове забезпечення, а саме застосовував пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення за період з 04.03.2020 по 15.05.2022 та з 17.09.2022 по 20.05.2023 (щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки) в редакції, яка втратила чинність згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі Nє826/6453/18. Позивач зазначає, що зверталася із заявою до відповідача щодо проведення виплат, належних їй відповідно до законодавства, однак відповідач відмовив позивачу у виплаті грошового забезпечення у належному розмірі. Позивач вказує на те, що відповідно до пункту 4 Постанови №704 в редакції Постанови №103 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, тобто скасовано зміни, внесені до пункту 4 Постанови № 704. Таким чином, з 29.01.2020 для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу має застосовуватись розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Таким чином, з 29.01.2020 для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу має застосовуватись розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. З огляду на викладене, позивач вважає, що має право на перерахунок та виплату грошового забезпечення з 04.03.2020 по 15.05.2022 та з 17.09.2022 по 20.05.2023 із врахуванням встановленого на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки вказане обчислення приводить до збільшення розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, а у зв`язку із зміною в розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням, відповідно, на перерахунок грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, отриманої за 2020-2023 роки, тому просить задовольнити позов та відновити порушене право у спосіб, що заявлений.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовними вимогами щодо грошового забезпечення за період з 17.09.2022 по 20.05.2023 та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/31158/24; визнано причини пропуску строку поважними та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду із цим позовом; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду.

Цією ж ухвалою витребувано у Військової частини НОМЕР_1 картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_2 ) за періоди з 04.03.2020 по 20.05.2023.

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому не визнає позовних вимог та вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Пунктом 4 Постанови №704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Однак дана норма у своїй первинній редакції реально застосованою не була та фактично навіть не діяла до 24.02.2018, оскільки пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови викладено у новій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Отже, на момент набрання чинності Постановою №704 пункт 4 зазначеної постанови викладеній у редакції згідно з пунктом 6 постанови №103. Проте, з 29.01.2020 пункт 6 Постанови № 03 втратив чинність у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Враховуючи наведене, до спірних правовідносин не може бути застосована норма, за якою обчислення грошового забезпечення позивача здійснюється із використанням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

До відзиву на виконання вимог ухвали суду відповідачем долучено картки особового рахунку військовослужбовця за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік та 2023 рік.

Позивач не скористалась своїм правом на подання відповіді на відзив.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №55 від 07.10.2016, солдата ОСОБА_4 , призначену наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 03 жовтня 2016 року №130-РС на посаду планшетиста взводу управління роти управління розвідувально-інформаційного відділу Військової частини НОМЕР_4 , яка прибула з Військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_2 , з 07 жовтня 2016 року зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, і визнано такою, що з 07 жовтня 2016 року справи та посаду прийняла і приступила до виконання службових обов`язків за посадою.

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №18 від 24.01.2018 визнано такою, що вибула у відпустку в зв`язку з вагітністю та пологами, старшого солдата ОСОБА_4 , диспетчера розвідувально-інформаційного відділу в АДРЕСА_3 , на 125 діб з 24 січня по 28 травня 2018 року, знято з продовольчого забезпечення.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.05.2018 №105 визнано такою, що прибула і приступила до виконання службових обов`язків з відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, з 28 травня 2018 року старшого солдата ОСОБА_1 , диспетчера розвідувально-інформаційного відділу, зараховано на продовольче забезпечення.

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №132 від 02.07.2018 старшого солдата ОСОБА_1 , диспетчера розвідувально-інформаційного відділу, звільнено від виконання службових обов`язків у зв`язку з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02 липня 2018 року по 26 березня 2021 року, знято зі всіх видів забезпечення.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №48 від 04.03.2020, старшого солдата ОСОБА_4 , призначену наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 04 березня 2020 року №5-РС на посаду планшетиста взводу управління роти управління розвідувально-інформаційного відділу військової частини НОМЕР_1 , яка прибула з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 04 березня 2020 року зараховано на всі види забезпечення і визнано такою, що прийняла та приступила до виконання службових обов`язків за посадою.

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.05.2022 №131 старшого солдата ОСОБА_4 , планшетиста відділення управління взводу управління роти управління розвідувально-інформаційного відділу, призначену наказом командира військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 04 травня 2022 року №16-РС на посаду провідного бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_7 , вважати, що справи та посаду здала та вибула до нового місця служби, місто Дніпро, з 15 травня 2022 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №237 від 17.09.2022, молодшого сержанта ОСОБА_4 , призначену наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 09 вересня 2022 року №686 на посаду заступника командира роти управління з морально-психологічного забезпечення розвідувально-інформаційного відділу, яка прибула з Військової частини НОМЕР_7 АДРЕСА_3 , з 17 вересня 2022 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, справи та посаду прийняла.

Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.09.2024 №248 лейтенанта ОСОБА_4 , заступника командира роти управління з морально-психологічного забезпечення роти управління розвідувально-інформаційного відділу, призначену наказом командувача повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) від 25 серпня 2024 року №35 на посаду начальника групи контролю бойового стресу військової частини НОМЕР_8 , BOC-3420003, вважати такою, що справи та посаду здала та вибула до нового місця служби, місто Дніпро, з 04 вересня 2024 року виключено зі списків особового складу частини та знято зі всіх видів забезпечення.

03.10.2024 позивач звернулась до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просила, зокрема, здійснити нарахування та виплату належного грошового забезпечення.

Відповідач листом №870 від 12.11.2024 повідомив, що підстав для перерахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по дату виключення зі списків особового складу військової частини, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, немає.

Згідно з карткою особового рахунку військовослужбовця, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , за 2020 рік позивачу було нараховано грошового забезпечення: березень 2020 року 9709,35 грн., в тому числі посадовий оклад 2384,52 грн., оклад за військовим званням 541,94 грн., надбавка за вислугу років 731,61 грн.; квітень 2020 року 10806,21 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 810,00 грн.; травень 2020 року 10806,21 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 810,00 грн.; червень 2020 року 10806,21 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 810,00 грн.; липень 2020 року 10815,99 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 810,00 грн.; серпень 2020 року 10815,99 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 810,00 грн.; вересень 2020 року 10815,99 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 810,00 грн.; жовтень 2020 року 10815,99 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 810,00 грн.; листопад 2020 року 10815,99 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 810,00 грн.; грудень 2020 року 11350,01 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 810,00 грн.

Згідно з карткою особового рахунку військовослужбовця, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , за 2021 рік позивачу було нараховано грошового забезпечення: січень 2021 року 11447,62 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 810,00 грн.; лютий 2021 року 11447,62 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 810,00 грн.; березень 2021 року 11447,62 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 810,00 грн.; квітень 2021 року 11447,61 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 810,00 грн.; травень 2021 року 11531,61 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 810,00 грн.; червень 2021 року 11531,61 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 810,00 грн.; липень 2021 року 11656,23 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 810,00 грн.; серпень 2021 року 11656,23 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 810,00 грн.; вересень 2021 року 11944,59 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 972,00 грн.; жовтень 2021 року 11944,59 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 972,00 грн.; листопад 2021 року 11944,59 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 972,00 грн.; грудень 2021 року 11967,75 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 972,00 грн.

Згідно з карткою особового рахунку військовослужбовця, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , за 2022 рік позивачу було нараховано грошового забезпечення: січень 2022 року 12054,61 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 972,00 грн.; лютий 2022 року 15033,71 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 972,00 грн.; березень 2022 року 15218,51 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 972,00 грн.; квітень 2022 року 15218,51 грн., в тому числі посадовий оклад 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн., надбавка за вислугу років 972,00 грн.; травень 2022 року 7480,24 грн., в тому числі посадовий оклад 1277,42 грн., оклад за військовим званням 290,32 грн., надбавка за вислугу років 470,32 грн.; вересень 2022 року 9231,35 грн., в тому числі посадовий оклад 1974,00 грн., оклад за військовим званням 508,67 грн., надбавка за вислугу років 744,80 грн.; жовтень 2022 року 19841,90 грн., в тому числі посадовий оклад 4230,00 грн., оклад за військовим званням 1090,00 грн., надбавка за вислугу років 1596,00 грн.; листопад 2022 року 19984,90 грн., в тому числі посадовий оклад 4230,00 грн., оклад за військовим званням 1090,00 грн., надбавка за вислугу років 1596,00 грн.; грудень 2022 року 20030,93 грн., в тому числі посадовий оклад 4230,00 грн., оклад за військовим званням 1090,00 грн., надбавка за вислугу років 1596,00 грн.

Згідно з карткою особового рахунку військовослужбовця, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 за 2023 рік позивачу було нараховано грошового забезпечення: січень 2023 року 18729,30 грн., в тому числі посадовий оклад 4230,00 грн., оклад за військовим званням 1090,00 грн., надбавка за вислугу років 1596,00 грн.; лютий 2023 року 29262,00 грн., в тому числі посадовий оклад 4230,00 грн., оклад за військовим званням 1090,00 грн., надбавка за вислугу років 1596,00 грн.; березень 2023 року 29262,00 грн., в тому числі посадовий оклад 4230,00 грн., оклад за військовим званням 1090,00 грн., надбавка за вислугу років 1596,00 грн.; квітень 2023 року 29262,00 грн., в тому числі посадовий оклад 4230,00 грн., оклад за військовим званням 1090,00 грн., надбавка за вислугу років 1596,00 грн.; травень 2023 року 29262,00 грн., в тому числі посадовий оклад 4230,00 грн., оклад за військовим званням 1090,00 грн., надбавка за вислугу років 1596,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо не застосування при обчисленні грошового забезпечення за період з 04.03.2020 по 15.05.2022 та з 17.09.2022 по 20.05.2023, а також за 2020-2023 роки допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначені та врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до частини другої - третьої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

З 01.01.2008 розміри грошового забезпечення військовослужбовців були установлені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

30.08.2017 з питання визначення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Згідно з пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України №704 (у первинній редакції від 30.08.2017), ця постанова набирає чинності 01 січня 2018 року.

Пунктом 4 Постанови №704 було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також, додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Отже, Урядом України було запроваджено дві розрахункові величини обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), яка набрала чинності 24.02.2018.

Пунктом 6 Постанови №103 були внесені зміни до ряду постанов Кабінету Міністрів України, в тому числі до Постанови №704 були внесені чергові зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено на 01.03.2018.

Крім цьому, пунктом 6 Постанови №103 внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, який викладено в наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

При цьому, суд звертає увагу на те, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 до Постанови № 704 не вносилися.

Отже, згідно із пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, був розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року, тоді як згідно з примітками до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено відсотковий показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були внесені зміни.

Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, зміни до пункту 4 Постанови №704, внесені пунктом 6 Постанови №103, з 29.01.2020 не підлягають застосуванню.

За таких обставин, з 29.01.2020 відновлена юридична дія пункту 4 постанови КМУ 704 у первісній редакції, що передбачає визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Тобто, з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 постанови КМУ №704 у редакції, яка запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.

Проте, визнання Шостим апеляційним адміністративним судом протиправним та скасування пункту 6 Постанови №103 не впливає на застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Пункт 3 розділу ІІ Закону від 06.12.2016 року №1774-VIII є чинним.

Суд звертає увагу, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пунктом 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.

З огляду на викладене, враховуючи що норма пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 постанови КМ України № 704, суд приходить до висновку, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу не проводиться із використанням величини мінімальної заробітної плати.

Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, спірні відносини у якій є тотожними цьому спору, зауважив, що на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 цієї постанови було викладено в редакції змін, передбачених пунктом 6 постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Тобто, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас, Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (надалі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

У свою чергу, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Разом з цим, Верховний Суд наголосив на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX), Закон № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон 1082-IX), Закон України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі Закон № 1928-IX), Закон України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі Закон № 2710-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2020 2023 рр., відповідно, не містять.

Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

З огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Законам України № 1082-IX, № 1928-IX та № 2710-IX, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , зокрема, у періоді 04.03.2020 по 15.05.2022 на посаді планшетиста взводу управління роти управління розвідувально-інформаційного відділу Військової частини НОМЕР_1 , шпш «солдат» та з 17.09.2022 по 04.09.2024 - на посаді заступника командира роти управління з морально-психологічного забезпечення розвідувально-інформаційного відділу, шпш «старший лейтенант».

Наказом Міністерства оброни України від 07 вересня 2020 року №317 затверджено Перелік штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу та відповідних їм військових звань і тарифних розрядів посад, відповідно якої посада «планшетист» відповідає тарифному розряду 3.

Згідно із тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Додатку 1 до постанови КМУ від 30.08.2017 №704, тарифному розряду - 3 відповідає тарифний коефіцієнт 1,5.

Додатком 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 визначено схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, відповідно до якої військовому званню «солдат» відповідає тарифний коефіцієнт 0,34.

Також, згідно з Переліком штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу та відповідних їм військових звань і тарифних розрядів посад, затвердженого наказом Міністерства оброни України від 07 вересня 2020 року №317, посада «заступник командира роти» відповідає тарифному розряду 18.

Згідно із тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Додатку 1 до постанови КМУ від 30.08.2017 №704, тарифному розряду - 18 відповідає тарифний коефіцієнт 2,4.

Додатком 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 визначено схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, відповідно до якої військовому званню «Молодший лейтенант, молодший лейтенант служби цивільного захисту, молодший лейтенант внутрішньої служби» відповідає тарифний коефіцієнт 0,62.

Відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця за 2020-2022 роки, що надані відповідачем на вимогу суду, посадовий оклад позивача за період з 04.03.2020 по 15.05.2022 становив 2640,00 грн., оклад за військовим званням 600,00 грн.

Відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця за 2022-2023 роки, що надані відповідачем на вимогу суду, посадовий оклад позивача з 17.09.2022 по 20.05.2023 становив 4230,00 грн. , оклад за військовим званням 1090,00 грн.

Отже, з 04.03.2020 по 15.05.2022 та з 17.09.2022 по 19.05.2023 відповідач застосовував при обчисленні позивачу посадового окладу (2640,00 грн. (1,5х1762,00грн.), 4230,00 грн. (2,4х1762,00грн.)) та окладу за військовим званням (600,00 грн. (0,34х1762,00грн.), 1090,00 грн. (0,62х1762,00грн.)) таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а не станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача з 04.03.2020 по 15.05.2022 та з 17.09.2022 по 19.05.2023 такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, діяв протиправно.

Вказана правова позиція суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 та від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.

При цьому, відзив відповідача не містить обґрунтувань правомірності нарахування позивачу грошового забезпечення у спірний період (з 04.03.2020 по 15.05.2022 та з 17.09.2022 по 19.05.2023) із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, окрім ствердження заперечення проти задоволення позову.

За викладених обставин, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті позивачу грошового забезпечення за період з 04.03.2020 по 15.05.2022 та з 17.09.2022 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Щодо позовних вимог в частині обрахунку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення протягом спірного періоду.

Відповідно до частини другої - третьої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок №260), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Відповідно до пункту 1 Розділу IV Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням.

Згідно із пунктом 1 Розділу VI Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків.

Військовослужбовцям, які мають присвоєну в установленому порядку класну кваліфікацію, займають посади і виконують службові обов`язки за спеціальністю, щомісяця виплачується надбавка за кваліфікацію у відсотках посадового окладу (пункт 1 Розділу VIII Порядку №260).

Виплата надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних об`єктів передбачена Розділом ХІ Порядку №260.

Так, відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ Порядку №260 військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов`язки в умовах режимних обмежень у зв`язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов`язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів. Розмір надбавки військовослужбовцям (крім військовослужбовців режимно-секретних органів), які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації.

За змістом пункту 2 Розділу XVI «Преміювання» Порядку №260, розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Отже, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, надбавка військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних об`єктів, надбавка за класну кваліфікацію та премія вираховується у відсотковому співвідношенні до посадового окладу та окладу за військовим званням.

З карток особового рахунку військовослужбовця за 2020 2023 роки вбачається, що позивачу за період березень грудень 2020 року, січень-грудень 2021 року, січень-травень 2022 року, січень травень 2023 року нараховано та виплачено надбавку за вислугу років, надбавку за роботу в умовах режимних об`єктів, надбавку за особливості проходження служби та премію; надбавка за кваліфікацію нараховано та виплачена лише у січні-травні 2022 року.

З огляду на викладене, а також встановлену судом протиправність застосування відповідачем при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача з 04.03.2020 по 15.05.2022 та з 17.09.2022 по 19.05.2023 такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, виплата надбавки за вислугу років, надбавки за роботу в умовах режимних об`єктів, надбавки за особливості проходження служби, премії протягом спірного періоду, а також надбавка за кваліфікацію у січні-травні 2022 року, була проведена з порушеннями, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 10-1 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 1 розділу ХХІІІ Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 1 розділу XXIV Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до абзацу 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Відповідно до пунктів 5, 6 Розділу ХХХІ Порядку №260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення. Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

Отже, виплата грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань безпосередньо залежить грошового забезпечення (в тому числі від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням).

З карток особового рахунку військовослужбовця за 2020-2023 року вбачається нарахування та виплату Військовою частиною НОМЕР_1 позивачу допомоги для оздоровлення за 2020-2023 роки, а також матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань протягом 2020-2022 роки.

Однак, матеріали справ не містять доказів нарахування і виплати позивачу протягом 2023 року матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

З огляду на викладене, а також встановлену судом протиправність застосування відповідачем при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача з 04.03.2020 по 15.05.2022 та з 17.09.2022 по 19.05.2023 такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, виплата грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки була проведена з порушеннями, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин, з метою належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення (щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за роботу в умовах режимних об`єктів, надбавки за особливості проходження служби та премії)) з 04.03.2020 по 15.05.2022 та з 17.09.2022 по 19.05.2023, надбавки за кваліфікацію з 01.01.2022 по 15.05.2022, а також грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, позовні вимоги щодо спонукання владного суб`єкта до використання відповідного тарифного коефіцієнту є одночасно і безпідставними, і передчасними. Позаяк зі змісту позову вбачається відсутність спору з даного питання і матеріали справи не містять об`єктивних даних про намір владного суб`єкта у майбутньому вдатись до порушення прав позивача у цьому питанні.

Суд звертає увагу, що судовому захисту підлягають лише реально порушені права, захист не порушених прав не узгоджується з принципами і завданням адміністративного судочинства.

При цьому, позовні вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення по 20.05.2023 включено не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, яка набрала чинності 20.05.2023, внесено зміни до пункту 4 Постанови №704 та викладено абзац перший в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Щодо позовних вимог в частині виплати компенсації втрати частини доходів за невчасно виплачене грошове забезпечення за період з 04.03.2020 по день фактичної виплати цього грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ).

Відповідно до статті 1 цього Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2 Закону № 2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159), положення якого фактично відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.

Отже, умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів грошового забезпечення (у тому числі, за рішенням суду), а виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.

Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у спірному випадку Військової частини НОМЕР_9 ) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (індексації грошового забезпечення) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості.

Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи те, що судом застосовано спосіб захисту порушеного права позивача, який обрано нею самостійно, у вигляді зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити грошового забезпечення у належному розмірі за певний період, розмір якої відповідач повинен обчислити самостійно, суд доходить висновку про відсутність підстав для нарахування такої компенсації, оскільки виплату спірних сум позивачеві ще не здійснено.

Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Порядок і правила розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду не надано доказів сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви або засвідчених копій документів встановленого зразка на підтвердження того, що вона має право на пільги щодо звільнення від сплати судового збору, встановлені Законом України «Про судовий збір».

Суд зазначає, що сплата судового збору за подання позову, в силу положень частини третьої статті 161 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Враховуючи зазначене, з позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн. в рахунок Державного бюджету та стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення (щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за роботу в умовах режимних об`єктів, надбавки за особливості проходження служби та премії)) за період з 04.03.2020 по 15.05.2022 та з 17.09.2022 по 19.05.2023, надбавки за кваліфікацію з 01.01.2022 по 15.05.2022, а також грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення (щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за роботу в умовах режимних об`єктів, надбавки за особливості проходження служби та премії)) за період з 04.03.2020 по 15.05.2022 та з 17.09.2022 по 19.05.2023, надбавки за кваліфікацію з 01.01.2022 по 15.05.2022, а також грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, з врахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) несплачений судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова