Рішення № 125614273, 05.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 рокуСправа №160/30876/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19.11.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в російській федерації з 01.01.1992 року по 21.10.2000 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області включити до страхового стажу ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в російській федерації з 01.01.1992 року по 21.10.2000 року та призначити пенсію за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання постанови суду відповідно до статті 382 КАС України.

Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в російській федерації з 01.01.1992 року по 21.10.2000 року.

05.02.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач-1 зазначив наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі позивач) 20.08.2024 року звернувся із заявою до територіальних органів Пенсійного фонду України, про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Згідно принципу екстериторіальності заяву та документи позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та прийнято рішення №045550013527 від 28.08.2024 року про відмову у призначені пенсії за віком. Згідно означеного рішення вік позивача на дату звернення становить 62 р. 11 м. 04 д. Згідно означеного рішення, страховий стаж згідно наданих документів становить 15 р. 03 м. 09 д. Згідно означеного рішення, до страхового стажу не зараховано період роботи в росії згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 25.05.1979 з 01.01.1992 по 21.10.2000, оскільки з 1 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. З 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружність Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тому періоди роботи на території російської федерації зараховуються до страхового стажу по 31.12.1991. Відповідно абзацу другому ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому при призначенні, перерахунку та виплаті пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області керується нормами чинного пенсійного законодавства. Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ст. 58 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсію та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Отже, органи Пенсійного фонду наділені виключними повноваженнями щодо призначення, перерахунку та виплати пенсій.

18.02.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до суду надійшло клопотання про долучення доказів, в якому відповідач-2 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач-2 зазначив наступне. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-IV) у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу не менше 21 року. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону №1058, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року від 21 до 31 року. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року від 15 до 23 років. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону №1058-IV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється у місяцях. Починаючи з 01.01.2004 р. неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених, виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 60 років. Вік заявника - 62 роки 11місяців 04 дні. Необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі-Закон) становить 28 років. Страховий стаж особи становить - 15 років 03 місяці 09 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи в росії згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 25.05.1979 з 01.01.1992 по 21.10.2000, оскільки з 1 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Отже, підстави для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відсутні, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу не менше 21 року.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 року зазначена вище справа розподілена та 20.11.2024 року передана судді Пруднику С.В.

25.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву, розпочато спочатку розгляд даної справи та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.01.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залучено до участі у справі №160/30876/24 у якості співвідповідача як Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №160/30876/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Призначити розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 та копію рішенням до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.08.2024 року №045550013527. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 20.02.2025 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 24.01.2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

28.01.2022 року №045550013527 позивачу надійшла відповідь від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відділу обслуговування громадян в якій була позивачу відмова, (розглядало ГУ ПФУ в Одеській області) оскільки страховий стаж останнього становить 22 років 07 місяців 29 днів. Та вказано, що дата з якої позивач матиме право на пенсійну виплату - 17.09.2024 року.

20.08.2024 року позивач повторно звернувся із заявою до територіальних органів Пенсійного фонду України, про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно принципу екстериторіальності заяву та документи позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та прийнято рішення №045550013527 від 28.08.2024 року про відмову у призначені пенсії за віком.

28.08.2024 року № 045550013527 позивачу надійшла відповідь від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відділу обслуговування громадян в якій була позивачу відмова, (розглядало ГУ ПФУ в Сумській області) оскільки страховий стаж позивача становить 15 років 03 місяців 09 днів. Та вказано, що, до страхового стажу не зараховані періоди роботи в росії згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 25.05.1979 року з 01.01.1992 року по 21.10.2000 року.

З тексту рішення №045550013527 від 28.08.2024 року ГУ ПФУ в Сумській області про відмову у призначені пенсії за віком убачається наступне. Відмовити в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058 (далі Закон №1058) ОСОБА_1 . Дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 20.08.2024 року. Пенсійний вік, визначений до ст.26 Закону № 1058 - 60 років. Вік заявника на дату звернення - 62 р 11м 04 д. Необхідний страховий стаж, визначений ст.26 Закону № 1058 - 28 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018року, страхового стажу право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 по 31 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року- від 15 до 23 років. Страховий стаж згідно наданих документів становить - 15 р 03 м 09 д. До страхового стажу не зараховано період роботи в росії згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 25.05.1979 з 01.01.1992 по 21.10.2000, оскільки з 1 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Додатковий коментар. За наявними документами право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 заявник набуде після досягнення 65 років, тобто 17.09.2026 року. За умови надання додаткових документів право на пенсію буде переглянуто. У разі незгоди з рішенням має право на оскарження до Пенсійного фонду України чи в судовому порядку.

24.09.2024 року позивачем було подано скаргу на відмову ПФУ в України, але його скарга задоволена не була в зв`язку з тим, що 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тому періоди роботи на території російської федерації зараховуються до 31.12.1991 року.

Також позивачу було запропоновано звернутися до органів ПФУ після настання 63 років.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно дост. 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно достатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно частини 1статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Частиною першою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та Інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» До стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, с трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Тобто, за приписами поведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 21.02.2020 року у справі № 307/3091/16-а (№ рішення в ЄДРСР 87779295).

Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 Угоди визначено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Частинами другою та третьою статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14,01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтва та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, рф, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами,

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві. Ця постанова набрала чинності 02.12.2022.

Разом з цим, в силу положень частини другої статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Припинення участі рф в Угоді, так само, як і прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 29.11.2022 №1328 про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення не може бути підставою для відмови у зарахуванні стажу, набутого особою до ухвалення відповідних рішень.

За таких обставин, оскільки моє право на обрахунок стажу при призначенні пенсії, набутого на території країни-учасниці Угоди, не може пов`язуватись з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з такою країною, оскільки у період моєї роботи в російської федерації вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав. При цьому, за наявності чинних, у період моєї роботи, положень Угоди, що передбачали відповідне право, я не маю нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні періодів роботи на території рф до стажу, що надає право на пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція висловлена Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 08 лютого 2024 року у справі №160/15447/23.

Отже у даному випадку рішення №045550013527 від 28.08.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначені пенсії за віком є протиправним та належить до скасування.

Так як наслідок, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в російській федерації згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 25.05.1979 з 01.01.1992 року по 21.10.2000 року.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 3 та 4статті 245 КАС Україниу разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Статтею 58 Закону № 1058-IVвизначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти своїм рішенням компетенцію уповноваженого органу державної влади, через що вимоги про зобов`язання призначити пенсію також задоволенню не підлягають.

З урахуванням зазначеного,а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача від 20.08.2024 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

Обираючи такий спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. При цьому позивач подавав заяву та документи про призначення пенсії саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і саме це управління не прийняло до уваги надані позивачем документи, що підтверджують стаж позивача, також при призначенні пенсії позивач буде перебувати на обліку в даному управлінні, яке в подальшому буде нараховувати та виплачувати йому пенсію.

Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повинно відповідати за цими вимогами.

Щодо зобов`язання відповідача подати звіт необхідно зазначити наступне.

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення згідно із ст. 382 КАС України.

Застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судових рішень. Підставами для її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

З наведеного, встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду та може мати місце за наявності обґрунтованих доводів та підстав вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення у справі.

Враховуючи обставини спірних правовідносин, суд не вбачає підстав для застосування заходів передбачених статтею 382 КАС України, оскільки в ході розгляду справи не встановлено, а позивачем не наведено обґрунтованих доводів на підтвердження факту ймовірного невиконання відповідачем рішення суду.

Згідно з вимогами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу, а суд, згідност.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Враховуючи те, що підставою звернення до суду стало протиправне рішення відповідача-2 про відмову в призначенні пенсії, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №045550013527 від 28.08.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначені пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в російській федерації згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 25.05.1979 з 01.01.1992 року по 21.10.2000 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.08.2024 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40030, м. Суми, вул. Пушкіна, буд. 1, код ЄДРПОУ 21108013) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник