Ухвала суду № 125614265, 05.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у залишенні позовної заяви без розгляду та закритті провадження

05 березня 2025 року Справа 640/1032/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Головного управління ДПС у м. Києві Федоренко Анастасії Олегівни про залишення позовної заяви без розгляду та закриття провадження у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Клер Транс до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

18.01.2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Клер Транс до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.06.2018 року №00007431402, №00007441402, визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 28.12.2020 року №60728-13.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2021 року в задоволенні клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про розгляд справи в судовому засіданні за участі сторін відмовлено.

Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі Закон № 3863-ІХ) пункт 2розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.

Так, приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27,частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок № 399).

Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

30.01.2025 року зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями остання передана для розгляду судді Пруднику С.В.

04.02.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийняти справу №640/1032/21 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Клер Транс до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги до провадження. Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №640/1032/21. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю Клер Транс подати у строк до 03.03.2025 року: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві: засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх документів, які слугували підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 18.06.2018 року №00007431402, №00007441402, податкової вимоги від 28.12.2020 року №60728-13. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 03.03.2025 року. Судом попереджено товариство з обмеженою відповідальністю Клер Транс та Головне управління ДПС у м. Києві про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

28.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 28.02.2025 року через систему «Електронний суд» заява представника Головного управління ДПС у м. Києві Федоренко Анастасії Олегівни про закриття провадження у справі. Крім того, у даній заяві представник відповідача посилається на положення п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України як на підставу про залишення позовної заяви без розгляду.

Аргументи даної заяви зводяться до наступного. Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві розглянуто позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Клер Транс», код ЄДРПОУ 38705558 (далі ТОВ «Клер Транс» або позивач) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі ГУ ДПС у м. Києві, або відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 18.06.2020 №00007431402, 00007441402 та податкової вимоги від 28.12.2020 №60728-13. Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, (далі Податковий кодекс України, ПКУ) на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 16.05.2018 № 8595, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «КЛЕР ТРАНС» (код 38705558) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ЛІМНА-ГРУП» (код 40227917) за період з 01.07.2017 по 31.07.2017. Перевіркою було встановлено наступні порушення: 1) п. 5 та п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, пп.14.1.13 п.14.1 ст.14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 112 338 грн., у тому числі за 2017 рік у сумі 112 338 гривень; 2) п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 104 017 грн., у тому числі числі: за липень 2017 року у сумі 76 345 грн., за серпень 2017 року у сумі 27 672 гривень. По-перше, предметом цієї справи (№640/1032/21) є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень 18.06.2020 року №00007431402, 00007441402. Позивач, у позовній заяві не зазначає, що вищезазначені податкові повідомлення рішення вже оскаржувались ним в судовому порядку. Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2020 року у справі № 826/15078/18 стосовно визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.06.2020 року №00007431402, 00007441402 позов залишено без розгляду. При цьому, законодавцем в КАС України передбачений інститут зловживанням правами. Так, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства (ч. 1, ч. 2 ст. 45 КАС України). Але, не зважаючи на це, позивач повторно звернувся до суду з позовною заявою та просить скасувати вищезазначені податкові повідомлення-рішення, які вже були предметом розгляду у справі № 826/15078/18. По-друге, при повторному зверненні до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень - рішень від 18.06.2020 №00007431402, 00007441402 позивачем пропущено строк на судове оскарження. У цій справі процедура адміністративного оскарження закінчилася днем отримання позивачем рішення ДФС України за результатами розгляду скарги (підпункт 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України), а саме: 10.08.2018 року.

Розглядаючи заяву про залишення позовної заяви без розгляду та закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

За правилами частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (пункт 8 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (пункт 9 частини першої статті 4 КАС України).

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, та запобігає зловживанням.

Суд встановив, що позивач просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення від 18.06.2018 року №00007431402, №00007441402, визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 28.12.2020 року №60728-13.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 ПК України встановлено строк давності - 1095 днів для нарахування грошових зобов`язань платнику податків.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень" (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України.

Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону № 657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України (у відповідній редакції), як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18.

Натомість, в справі, що розглядається, предметом розгляду є рішення контролюючих органів, які стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а саме податкові повідомлення-рішення від 18.06.2018 року №00007431402, №00007441402, та податкової вимоги від 28.12.2020 року №60728-13.

Так, різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) впливає та зумовлює різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

За таких обставин суд доходить висновку, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Відповідну правову позицію висвітлено в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Посилання представника позивача на те, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2020 року у справі № 826/15078/18 стосовно визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.06.2020 року №00007431402, 00007441402 позов залишено без розгляду, судом до уваги не береться, оскільки остаточного рішення суду судом у цій справі не приймалось.

До того ж, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2020 року у справі № 826/15078/18 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕР ТРАНС" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 18.06.2018 №00007431402 та №00007441402 залишено без розгляду з огляду на те, що позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

При цьому питання щодо дотримання строків звернення до суду із даною позовною заявою ТОВ "КЛЕР ТРАНС" у справі № 826/15078/18 судом не вирішувалось.

В свою ж чергу суд зазначає, що за приписами ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Разом з цим, вказане свідчить про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі, а тому заява представника Головного управління ДПС у м. Києві Федоренко Анастасії Олегівни про закриття провадження не підлягає до задоволення.

Враховуючи вище викладене, керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у м. Києві Федоренко Анастасії Олегівни про залишення позовної заяви без розгляду та закриття провадження у справі №640/1032/21 - відмовити.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя С. В. Прудник