Ухвала суду № 125614197, 04.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 березня 2025 року Справа 160/25282/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дєєва М.В. у справі за адміністративним позовом Громадської спілки «АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради (третя особа-1), Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя (третя особа-2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (третя особа-3), ОСОБА_1 (третя особа-4), ОСОБА_3 (третя особа-5) про визнання протиправним рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Громадської спілки «АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» до Криворізької міської ради, в якому позивач просить: - визнати незаконним (протиправним та нечинним) з моменту прийняття рішення Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу».

04.03.2025 року від ОСОБА_1 про відвід судді Дєєва М.В. у справі №160/25282/24.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши дану заяву про відвід судді, суд зазначає наступне.

Статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Так, 18.02.2025 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву у підготовчому провадженні та призначено наступне підготовче засідання 05.03.2025 року, при цьому заяву про відвід подано - 04.03.2025 року.

Враховуючи, що заява про відвід подана заявником пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, у суду відсутні підстави для передачі такої заяви іншому судді, у зв`язку з чим питання про відвід судді підлягає вирішенню судом, що розглядає справу.

Так, в обґрунтування заяви про відвід судді Яцеленко Володимир Іванович вказав, що розгляд даної справи не можливий за участі судді - Дєєва М.В., оскільки ухвалою суду від 13.01.2025 у справі №160/25282/24 було задоволено клопотання позивача про надання дозволу на трансляцію усіх судових засідань у мережі інтернет та забезпечення трансляції усіх судових засідань у даній справі технічними засобами на YouTube каналі «Судова влада України» та на порталі «Судова влада України». Проте, на YouTube каналі «Судова влада України» та на порталі «Судова влада України» таких трансляцій не відбувалось та в Архіві трансляцій наявне (збережено) лише відеозапис судового засідання, яке відбулось лише 21.01.2025 року. Фактично такими діями (бездіяльністю) головуючий позбавив доступу до правосуддя, адже заявник був позбавлений можливості слідкувати за ходом судового засідання та ходом судової справи в якій заявник є Третьою особою.

Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Водночас, частиною 4 вказаної статті встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи викладені в обґрунтування поданої заяви про відвід судді, суд дійшов висновку, що доводи заявника ґрунтуються на його незгоді з прийнятими процесуальними діями в межах розгляду матеріалів справи та як наслідок винесення відповідного судового рішення, а саме ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року в частині надання дозволу здійснювати трансляцію перебігу судового засідання призначеного на 21.01.2025 року в мережі Інтернет.

Суд зазначає, що згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначені в обґрунтування заяви про відвід судді обставини є суб`єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об`єктивності судді, у зв`язку з чим заява про відвід судді Дєєва М.В., не підлягає задоволенню, як невмотивована.

Керуючись статтями 36, 37, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дєєва М.В. - відмовити.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Дєєв