Рішення № 125614143, 10.02.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року Справа №160/31277/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/31277/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48А, код ЄДРПОУ: 43968660) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП: 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» до Дніпровської митниці (далі відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 11.11.24 № UA110050/2024/000171/1;

- визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 12.11.24 № UA110050/2024/000172/1.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність вищевказаних рішень відповідача. Позивач як покупець та LІNYI JINGHUA CERAMICS CO., LTD як продавець уклали контракт на поставку продукції від 04.03.2021 року №266/Е (далі Контракт), за умовами якого позивачу поставлено 2 партії товару (посуд). Під час митного оформлення товару відповідачем прийнято спірні рішення, які є предметом оскарження та обґрунтовані неправильністю визначення позивачем митної вартості товару. Позивач вважає такі рішення відповідача протиправними, оскільки митна вартість визначена належним чином та згідно умов законодавства, а зауваження відповідача до визначеної митної вартості товару є необґрунтованими.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/31277/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом ця адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/31277/24, призначено до розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що до митної декларації позивача висунуто наступні зауваження:

1) скановані копії документів коносаменту та митної декларації країни відправлення надано без перекладів;

2) Відповідно до електронного інвойсу, заявлено торгівельну марку товару «GRAZIE». У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо торгівельної марки товарів. Відповідно до п. 4.1 Контракту якість товару підтверджується Продавцем у сертифікаті якості. При цьому, документи від виробника, що містять відомості про детальні якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість, до митного контролю не надано. У Сертифікаті якості б/н від 04.08.2024, наданим виробником LINYI JINGHUA CERAMICS CO, LTD відсутні дані щодо якості товару, наявне тільки твердження від виробника, що якість товару відповідає умовам Контракту. За формою та змістом Сертифікат якості б/н від 04.08.2024 суперечить загально прийнятим стандартам. Також, в рахунках-фактурах № JHX240409-1 від 04.08.2024 та JHX240409-2 від 04.08.2024 відсутні дані щодо якості товару. Документи, що підтверджують якість товару декларантом не надано;

3) До митного оформлення за ЕМД від 11.11.2024 № 24UA110050004805U6 подано рахунок - фактуру № JHX240409-1 від 04.08.2024 на суму 22 526,40 дол.США, що суперечить відомостям митної декларації країни відправлення від 07.08.2024 № 421320240000158018, у якій зазначено кількість товару 62 928 шт по ціні 0,3579 дол.США/шт, що загалом становить 22 521,93 дол.США. Для підтвердження оплати за товар по інвойсу № JHX240409-1 від 04.08.2024 декларантом надано банківський документ, що стосується товару - SWIFT від 08.10.2024 № б/н на суму 22 526,40 дол.США;

4) А саме: вищезазначена Платіжна інструкція не містить підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи (іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком. Проте, наданий до митного контролю платіжний документ сформовано в електронному вигляді та його реквізити не відповідають вимогам вищезазначеного Положення;

5) Поданий за ЕМД від 12.11.2024 № 24UA110050004832U2 рахунок фактура №JHX240409-2 від 04.08.2024 на суму 43 012,80 дол.США, що суперечить відомостям митної декларації країни відправлення від 07.08.2024 № 421320240000158034, у якій кількість товару - 135 120 шт. по ціні 0,3183 дол.США/шт., що загалом становить 43 008,70 дол.США;

6) Прайс-лист від 02.08.2024 № б/н компанії LINYI JINGHUA CERAMICS CO. LTD CHINA містить цінову інформацію виключно на асортимент товарів (23 артикули) та умови поставки товару FOB QINGDAO Китай, які декларуються за ЕМД від 11.11.2024 № 24UA110050004805U6 та зазначені в доповненні № 10 від 04.08.2024 до Контракту й рахунку-фактурі № JHX240409-1 від 04.08.2024 на асортимент товарів (23 артикули). Прайс-лист від 02.08.2024 № б/н компанії LINYI JINGHUA CERAMICS CO. LTD CHINA містить цінову інформацію виключно на асортимент товарів (18 артикулів) та умови поставки товару FOB QINGDAO Китай, які декларуються за ЕМД від 12.11.2024 № 24UA110050004832U2 та зазначені в доповнені № 11 від 04.08.2024 до Контракту й рахунку-фактурі № JHX240409-2 від 04.08.2024 на асортимент товарів (18 артикулів). Надані декларантом прайс-листи мають суб`єктивний характер в розумінні вимог ст. 52 МКУ, адже містять виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД та конкретні умови поставки FOB QINGDAO та за формою і змістом повторюючи специфікацію №10 від 04.08.2024 до Контракту, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ;

7) Відповідно до відомостей документів, наданих декларантом до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB QINGDAO (Китай), згідно Інкотермс 2020. Відповідно до відомостей п. 20 декларації митної вартості (ДМВ) за ЕМД від 11.11.2024 № 24UA110050004805U6 до ціни товару додані витрати на транспортування 342 013,65 грн. В графі № 44 ЕМД від 11.11.2024 № 24UA110050004805U6 під кодом « 3005» відсутнє посилання на реквізити банківських платіжних документів, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг, завірені скановані копії цих документів митному органу не надано. Відповідно до відомостей декларацій країни відправлення від 07.08.2024 № 421320240000158018, наявне посилання на номер накладної № 242590424, яка до митного контролю не надана. Відповідно до п. 20 декларації митної вартості (ДМВ) та розділу «Розрахунок» ЕМД від 11.11.2024 № 24UA110050004805U6 декларантом включені обов`язкові складові митної вартості - витрати на транспортування - навантаження та ТЕО 342 013,65 грн, які не піддаються обчисленню за наданими документами щодо транспортно - експедиційних витрат по поставці товару. у рахунку від 07.11.2024 № 1193 відсутня інформація щодо експедиторської винагороди за межами митної території України, що також впливає на транспортну складову митної вартості товару, так як перевізником вантажу виступає ПП ОСОБА_1 , що підтверджується поданими документами гр. 44, а саме СМR від 06.11.2024 № б/н. Згідно з п. «Вартість послуг» заявки на транспортно-експедиторське обслуговування по Договору ТЕО від 20.07.2024 № 1193 (далі - Заявка) вартість послуги по доставки за маршрутом порт QINGDAO (Китай) порт GDANSK - Новомосковськ (Україна) складає 418 707,62 грн. В Заявці не зазначено географічні складові маршруту міжнародного перевезення товару, типи комбінованих видів транспорту що будуть застосовуватися, орієнтований термін перевезення;

8) В графі 44 ЕМД від 12.11.2024 № 24UA110050004832U2 під кодом « 3005» відсутнє посилання на реквізити банківських платіжних документів (під цим кодом зазначаються документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг). Завірені скановані копії цих документів митному органу не надано;

9) Відповідно до відомостей декларації країни відправлення від 07.08.2024 № 421320240000158034, наявне посилання на номер накладної № 243027547, яка до митного контролю не надана. У коносаменті від 10.08.2024 № UTRUST24080240B у графі «For delivery apply to…» (Для доставки звертатися до…) зазначено ICS LTD OFFICE 99, що може свідчити про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування. Документального підтвердження договірних відносин компанії TOB «IHTEPHEIIIHЛ KAPГO CEPBIC EЙЧ.ДІ» з компаніями (згідно інформації зазначеної у двох СМR від 07.11.2024 № б/н та коносаменту від 10.08.2024 № UTRUST24080240B щодо залучення третіх осіб, до митного контролю та оформлення не надано. Відповідно до п. 20 декларації митної вартості (ДМВ) та розділу «Розрахунок» ЕМД від 12.11.2024 № 24UA110050004832U2 декларантом включені обов`язкові складові митної вартості - витрати на транспортування - навантаження та ТЕО 690 245,62 грн, які не піддаються обчисленню за наданими документами щодо транспортно - експедиційних витрат по поставці товару;

10) Вартість Інспекції контейнера SELU4009835 у рахунку не зазначена. При цьому у рахунку від 07.11.2024 № 1205 відсутня інформація щодо експедиторської винагороди за межами митної території України, що також впливає на транспортну складову митної вартості товару, так як перевізником вантажу виступає ПП ОСОБА_1 , що підтверджується поданими документами гр.44 ЕМД від 12.11.2024 № 24UA110050004832U2, а саме дві СМR від 07.11.2024 №б/н. Згідно з п. «Вартість послуг» заявки на транспортно-експедиторське обслуговування по Договору ТЕО від 26.07.2024 № 1205 (далі - Заявка) вартість послуги по доставки за маршрутом порт QINGDAO (Китай) Константа Румунія - Новомосковськ (Україна) складає 844 462,67 грн. В Заявці не зазначено географічні складові маршруту міжнародного перевезення товару, типи комбінованих видів транспорту, що будуть застосовуватися, орієнтовний термін перевезення. Таким чином, числове значення митної вартості та ії складові згідно наданих товаросупровідних документів не підтверджено. Аналіз транспортних (перевізних) документів, зазначених в графах 44 ЕМД від 11.11.2024 № 24UA110050004805U6 та ЕМД від 12.11.2024 № 24UA110050004832U2, в частині повноти включення транспортних витрат при міжнародному перевезені товарів за єдиним міжнародним документом свідчить про наявність ризиків розрахунку величини фактично понесених витрат.

Сторонами застосовано процедуру консультацій, в ході якої позивачем повідомлено про відсутність додаткових документів.

Оскільки в ході проведених консультацій сумніви відповідача усунуто не було, відповідно до вимог Митного кодексу України вартість товару була визначена митницею самостійно, митну вартість визначено за резервним методом.

25 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач повторює доводи позовної заяви.

02 січня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення, яке надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач повторює доводи відзиву.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

04 березня 2021 року позивач як покупець та LINYI JINGHUA CERAMICS CO., LTD (далі Продавець, а спільно - Сторони) як продавець уклали Контракт, яким узгоджено постачання Покупцю посуду в асортименті згідно комерційних рахунків.

04 серпня 2024 року Сторони уклали Специфікацію №10, якою погодили постачання позивачу товару в асортименті на суму 22526,40 доларів США.

04 серпня 2024 року Сторони уклали Специфікацію №11, якою погодили постачання позивачу товару в асортименті на суму 43012,80 доларів США.

04 серпня 2024 року Продавець виставив позивачу комерційний інвойс №JHX240409-1 (далі Інвойс №1) на товар згідно Специфікації №10 та комерційний інвойс №JHX240409-2 згідно Специфікації №11 (далі Інвойс №2).

Свіфт-платежем від 08.10.2024 року (ID 768161) позивач сплатив Продавцю 22526,40 доларів США з призначенням платежу: передплата за посуд згідно Інвойсу-1 та Контракту.

Свіфт-платежем від 08.10.2024 року (ID 768159) позивач сплатив Продавцю 43012,80 доларів США з призначенням платежу: передплата за посуд згідно Інвойсу-1 та Контракту.

10 серпня 2024 року Продавцем складено Коносамент №UTRUST24080240А та № UTRUST24080240В.

Також в матеріалах справи наявні 2 висновки експерта, 2 експортних митних декларації країни відправлення, транспортні документа.

11 листопада 2024 року позивачем подано до митного оформлення подано митну декларацію №24UA110050004805U6 з поставки партії посуду за Специфікацією №10.

По цій митній декларації відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11.11.2024 року №UA110050/2024/000171/1, яким збільшено митну вартість з 38493,11 доларів США до 85686,83 долари США.

12 листопада 2024 року позивачем подано до митного оформлення подано митну декларацію №24UA110050004832U2 з поставки партії посуду за Специфікацією №11.

По цій митній декларації відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 12.11.2024 року №UA110050/2024/000172/1, яким збільшено митну вартість з 70702,53 доларів США до 168474,82 долари США.

Сторонами застосовано процедуру консультації по обом рішенням, листами від 11.11.2024 року та від 12.11.2024 року позивач повідомив, що інші документи надаватись не будуть.

Не погодившись з цими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини, пов`язані з митним оформленням товарів, є Митний кодекс України.

Згідно з ч. 8 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч.5 ст.54 Митного кодексу України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч.6 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно ст. 55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч.ч. 1,4 ст.337 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16, від 13.01.2022 у справі № 1.380.2019.005307.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ч.2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Суд досліджуючи рішення про коригування митної вартості, яке є предметом оскарження, на відповідність ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до наступного висновку.

Суд звертає увагу, що заявлені зауваження є спільними по обом рішенням, які є предметом оскарження, за окремими виключеннями згідно змісту конкретних зауважень.

Зауваження №1 «скановані копії документів коносаменту та митної декларації країни відправлення надано без перекладів».

Докази вимоги відповідача до позивача здійснити переклад відповідного документу відсутні. Згідно матеріалів консультацій відповідач вимагав лише надати такий документ в цілому.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2021 року у справі №808/1411/17.

При цьому вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 25.11.2020 року у справі №640/4941/19

Більш того, митна декларація країни відправлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України не є обов`язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 02.03.2018 року у справі №804/2997/17.

При цьому відповідач в інших запереченнях неодноразово посилається на обидва документи та їх зміст, в зв`язку з чим суд критично оцінює це зауваження відповідача.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим належним чинос.

Зауваження №2 «Відповідно до електронного інвойсу, заявлено торгівельну марку товару «GRAZIE». У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо торгівельної марки товарів. Відповідно до п. 4.1 Контракту якість товару підтверджується Продавцем у сертифікаті якості. При цьому, документи від виробника, що містять відомості про детальні якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість, до митного контролю не надано. У Сертифікаті якості б/н від 04.08.2024, наданим виробником LINYI JINGHUA CERAMICS CO, LTD відсутні дані щодо якості товару, наявне тільки твердження від виробника, що якість товару відповідає умовам Контракту. За формою та змістом Сертифікат якості б/н від 04.08.2024 суперечить загально прийнятим стандартам. Також, в рахунках-фактурах № JHX240409-1 від 04.08.2024 та JHX240409-2 від 04.08.2024 відсутні дані щодо якості товару. Документи, що підтверджують якість товару декларантом не надано».

Відповідачем не обґрунтовано обов`язковість зазначення в товаросупровідних чи комерційних документах відомості про торговельну марку товарів. Торговельна марка не згадується і в Контракті, в зв`язку з чим відповідач мав би окремо обґрунтувати неможливість підтвердити митну вартість на підставі інших документів.

Також суд зазначає, що сертифікат походження товару не підтверджує його митну вартість, оскільки не міститься в переліку документів, на підставі яких визначається митна вартість товару у статті 53 Митного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 16.11.2018 року у справі №813/1012/17.

Сам відповідач також не надав змістовних пояснень щодо значення цих документів для цілей перевірки митної вартості товару, не вказав підстав неможливості визначення митної вартості товару без відповідної інформації.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

Зауваження №3 та №5 «До митного оформлення за ЕМД від 11.11.2024 № 24UA110050004805U6 подано рахунок - фактуру № JHX240409-1 від 04.08.2024 на суму 22 526,40 дол.США, що суперечить відомостям митної декларації країни відправлення від 07.08.2024 № 421320240000158018, у якій зазначено кількість товару 62 928 шт по ціні 0,3579 дол.США/шт, що загалом становить 22 521,93 дол.США. Для підтвердження оплати за товар по інвойсу № JHX240409-1 від 04.08.2024 декларантом надано банківський документ, що стосується товару - SWIFT від 08.10.2024 № б/н на суму 22 526,40 дол.США».

«Поданий за ЕМД від 12.11.2024 № 24UA110050004832U2 рахунок фактура №JHX240409-2 від 04.08.2024 на суму 43 012,80 дол.США, що суперечить відомостям митної декларації країни відправлення від 07.08.2024 № 421320240000158034, у якій кількість товару - 135 120 шт. по ціні 0,3183 дол.США/шт., що загалом становить 43 008,70 дол.США».

В наданих експортних митних деклараціях зазначені суми згідно інвойсів (строчка 1), що спростовує доводи відповідача. Фактично, відповідач відхилив прямий зміст документу та здійснив самостійний перерахунок, ігноруючи те, що розмитнення здійснювалося саме за тими вартостями партій товару, що відповідають специфікаціям та інвойсам і вказані у експортних митних деклараціях.

Сам відповідач також не надав змістовних пояснень щодо значення цих документів для цілей перевірки митної вартості товару, не вказав підстав неможливості визначення митної вартості товару без відповідної інформації.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

Зауваження №4 «Платіжна інструкція не містить підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи (іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком. Проте, наданий до митного контролю платіжний документ сформовано в електронному вигляді та його реквізити не відповідають вимогам вищезазначеного Положення».

Згідно ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Надані платіжні документи містять печатки та підписи банківської установи, а також унікальні ідентифікатори, в зв`язку з чим належним чином підтверджують факт здійснення платежу.

Доводи відповідача в цій частині є формальними, докази на спростування наданих документів відповідачем не надано (наприклад, результат звернення до банківської установи).

При цьому визначений порядок розрахунків, а також обставини здійснення таких розрахунків не характеризують митну вартість, оскільки така підтверджується відомостями про вартість товару, а не про порядок сплати такої вартості.

Відповідно, незалежно від того чи належним чином сторони розрахувалися між собою, ця обставина не змінює визначену вартість поставки та, відповідно, фактурну митну вартість товару, яка підтверджується в першу чергу контрактом, рахунком на оплату та платіжним документом.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 року по справі №809/278/17, від 24.10.2019 року у справі № 815/7158/15.

Сам відповідач також не надав змістовних пояснень щодо значення цих документів для цілей перевірки митної вартості товару, не вказав підстав неможливості визначення митної вартості товару без відповідної інформації.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

Зауваження №6 «Прайс-лист від 02.08.2024 № б/н компанії LINYI JINGHUA CERAMICS CO. LTD CHINA містить цінову інформацію виключно на асортимент товарів (23 артикули) та умови поставки товару FOB QINGDAO Китай, які декларуються за ЕМД від 11.11.2024 № 24UA110050004805U6 та зазначені в доповненні № 10 від 04.08.2024 до Контракту й рахунку-фактурі № JHX240409-1 від 04.08.2024 на асортимент товарів (23 артикули). Прайс-лист від 02.08.2024 № б/н компанії LINYI JINGHUA CERAMICS CO. LTD CHINA містить цінову інформацію виключно на асортимент товарів (18 артикулів) та умови поставки товару FOB QINGDAO Китай, які декларуються за ЕМД від 12.11.2024 № 24UA110050004832U2 та зазначені в доповнені № 11 від 04.08.2024 до Контракту й рахунку-фактурі № JHX240409-2 від 04.08.2024 на асортимент товарів (18 артикулів). Надані декларантом прайс-листи мають суб`єктивний характер в розумінні вимог ст. 52 МКУ, адже містять виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД та конкретні умови поставки FOB QINGDAO та за формою і змістом повторюючи специфікацію №10 від 04.08.2024 до Контракту, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ».

З цього приводу суд зазначає, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 01.03.2023 року у справі №420/18880/21, від 08.12.2022 року у справі №420/2792/19, від 23.10.2020 року у справі №810/690/17.

Сам відповідач також не надав змістовних пояснень щодо значення цих документів для цілей перевірки митної вартості товару, не вказав підстав неможливості визначення митної вартості товару без відповідної інформації.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

Зауваження №7 та №8 «Відповідно до відомостей документів, наданих декларантом до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB QINGDAO (Китай), згідно Інкотермс 2020. Відповідно до відомостей п. 20 декларації митної вартості (ДМВ) за ЕМД від 11.11.2024 № 24UA110050004805U6 до ціни товару додані витрати на транспортування 342 013,65 грн. В графі № 44 ЕМД від 11.11.2024 № 24UA110050004805U6 під кодом « 3005» відсутнє посилання на реквізити банківських платіжних документів, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг, завірені скановані копії цих документів митному органу не надано. Відповідно до відомостей декларацій країни відправлення від 07.08.2024 № 421320240000158018, наявне посилання на номер накладної № 242590424, яка до митного контролю не надана. Відповідно до п. 20 декларації митної вартості (ДМВ) та розділу «Розрахунок» ЕМД від 11.11.2024 № 24UA110050004805U6 декларантом включені обов`язкові складові митної вартості - витрати на транспортування - навантаження та ТЕО 342 013,65 грн, які не піддаються обчисленню за наданими документами щодо транспортно - експедиційних витрат по поставці товару. у рахунку від 07.11.2024 № 1193 відсутня інформація щодо експедиторської винагороди за межами митної території України, що також впливає на транспортну складову митної вартості товару, так як перевізником вантажу виступає ПП ОСОБА_1 , що підтверджується поданими документами гр. 44, а саме СМR від 06.11.2024 № б/н. Згідно з п. «Вартість послуг» заявки на транспортно-експедиторське обслуговування по Договору ТЕО від 20.07.2024 № 1193 (далі - Заявка) вартість послуги по доставки за маршрутом порт QINGDAO (Китай) порт GDANSK - Новомосковськ (Україна) складає 418 707,62 грн. В Заявці не зазначено географічні складові маршруту міжнародного перевезення товару, типи».

«В графі 44 ЕМД від 12.11.2024 № 24UA110050004832U2 під кодом «3005» відсутнє посилання на реквізити банківських платіжних документів (під цим кодом зазначаються документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг). Завірені скановані копії цих документів митному органу не надано».

Позивачем надано довідки про транспортні витрати: від 07.11.2024 року №007/2/234, №008/2/234, та №009/2/234, складені ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді», які згадуються в спірних рішеннях відповідача, тобто були у його розпорядженні під час прийняття спірних рішень.

Суд зауважує, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодексу України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 07.07.2023 року у справі №803/718/17.

Отже, надані довідки самостійно підтверджують транспортну складову митної вартості товарів.

Сам відповідач також не надав змістовних пояснень щодо значення цих документів для цілей перевірки митної вартості товару, не вказав підстав неможливості визначення митної вартості товару без відповідної інформації.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

Зауваження №9 «Відповідно до відомостей декларації країни відправлення від 07.08.2024 № 421320240000158034, наявне посилання на номер накладної № 243027547, яка до митного контролю не надана. У коносаменті від 10.08.2024 № UTRUST24080240B у графі «For delivery apply to…» (Для доставки звертатися до…) зазначено ICS LTD OFFICE 99, що може свідчити про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування. Документального підтвердження договірних відносин компанії TOB «IHTEPHEIIIHЛ KAPГO CEPBIC EЙЧ.ДІ» з компаніями (згідно інформації зазначеної у двох СМR від 07.11.2024 № б/н та коносаменту від 10.08.2024 № UTRUST24080240B щодо залучення третіх осіб, до митного контролю та оформлення не надано. Відповідно до п. 20 декларації митної вартості (ДМВ) та розділу «Розрахунок» ЕМД від 12.11.2024 № 24UA110050004832U2 декларантом включені обов`язкові складові митної вартості - витрати на транспортування - навантаження та ТЕО 690 245,62 грн, які не піддаються обчисленню за наданими документами щодо транспортно - експедиційних витрат по поставці товару».

Суд повторює, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодексу України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 07.07.2023 року у справі №803/718/17.

Отже, надані довідки самостійно підтверджують транспортну складову митної вартості товарів.

Сам відповідач також не надав змістовних пояснень щодо значення цих документів для цілей перевірки митної вартості товару, не вказав підстав неможливості визначення митної вартості товару без відповідної інформації.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

Зауваження №10 «Вартість Інспекції контейнера SELU4009835 у рахунку не зазначена. При цьому у рахунку від 07.11.2024 № 1205 відсутня інформація щодо експедиторської винагороди за межами митної території України, що також впливає на транспортну складову митної вартості товару, так як перевізником вантажу виступає ПП ОСОБА_1 , що підтверджується поданими документами гр.44 ЕМД від 12.11.2024 № 24UA110050004832U2, а саме дві СМR від 07.11.2024 №б/н. Згідно з п. «Вартість послуг» заявки на транспортно-експедиторське обслуговування по Договору ТЕО від 26.07.2024 № 1205 (далі - Заявка) вартість послуги по доставки за маршрутом порт QINGDAO (Китай) Константа Румунія - Новомосковськ (Україна) складає 844 462,67 грн. В Заявці не зазначено географічні складові маршруту міжнародного перевезення товару, типи комбінованих видів транспорту, що будуть застосовуватися, орієнтовний термін перевезення. числове значення митної вартості та ії складові згідно наданих товаросупровідних документів не підтверджено. Аналіз транспортних (перевізних) документів, зазначених в графах 44 ЕМД від 11.11.2024 № 24UA110050004805U6 та ЕМД від 12.11.2024 № 24UA110050004832U2, в частині повноти включення транспортних витрат при міжнародному перевезені товарів за єдиним міжнародним документом свідчить про наявність ризиків розрахунку величини фактично понесених витрат».

Суд повторює, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодексу України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 07.07.2023 року у справі №803/718/17.

Отже, надані довідки самостійно підтверджують транспортну складову митної вартості товарів.

Сам відповідач також не надав змістовних пояснень щодо значення цих документів для цілей перевірки митної вартості товару, не вказав підстав неможливості визначення митної вартості товару без відповідної інформації.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

Таким чином, усі зауваження відповідача до поданої митної декларації не були обґрунтовані належним чином, що свідчить про протиправність спірних рішень про коригування митної вартості.

Окремо суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 05.12.2022 року по справі №820/3939/16.

Суд зазначає, що наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар повинна бути доведена відповідачем, який з посиланням на існування таких недоліків прийняв рішення, що є предметом оскарження.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18.01.2018 року по справі №К/9901/3440/18.

Наведені раніше положення Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.01.2019 року по справі №815/6827/17.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 05.03.2019 року по справі № 815/5791/17.

Системний аналіз наведених раніше правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17.01.2023 року по справі №0440/5532/18.

Суд також зауважує, що тільки в разі доведення митним органом того, що подані декларантом документи були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації, може бути реалізовано його повноваження щодо витребування документів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 року по справі №809/278/17.

В цій справі відповідачем не доведено існування недоліків у поданих позивачем документах ані на момент їх витребовування, ані на момент розгляду цієї справи судом. Відповідно, правові підстави для їх витребування були відсутні.

В свою чергу відповідачем витребувано документи, які не належать до основних документів, що підтверджують митну вартість товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 року по справі №821/101/18.

При цьому відповідач діяв необґрунтовано при витребуванні зазначених ним документів за наявності документів, що були надані йому позивачем, зокрема, Контракту, Інвойсу та інших документів. При цьому відповідач не конкретизував в зв`язку з чим ним не прийнято надані документи та витребовуються додаткові.

Отже, відповідач діяв протиправно при прийнятті рішень, які є предметом оскарження, з посиланням на те, що позивачем не надано витребувані відповідачем документи, оскільки відповідачем не доведено підстави та необхідність у їх витребуванні.

Щодо методу коригування митної вартості, обраного відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Частинами другою та третьою вказаної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В цій справі відповідач відхилив основний метод визначення митної вартості та застосував резервний метод визначення митної вартості, що ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару.

В якості підстави для незастосування попередніх методів митний орган послався на відсутність інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, відсутність інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

З приводу використання посилання на конкретні інші митні декларації суд відзначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 15.02.2022 року по справі №815/6768/17.

Разом з цим, факт ненадання позивачем додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.01.2019 року по справі №815/6827/17.

При цьому рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18.12.2020 по справі №160/5853/19.

Наведене також вказує на необґрунтованість та протиправність рішень, які є предметом оскарження.

Суд зазначає, що зміст спірних рішень відповідача, які є індивідуально-правовими актами, оскільки породжують права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Обґрунтованість, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

У рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі «Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, що вказує на їх протиправність, в зв`язку з чим вони підлягають скасуванню.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 24618,88 грн, що підтверджується платіжним документом від 02.12.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 22196,49 грн.

За митною декларацією №24UA110050004832U2 розмір митних платежів складав 1000438,61 грн, а після коригування згідно митної декларації 24UA110050004839U6 - 2226460,74 грн., різниця склала 1226022,13 грн.

За митною декларацією №24UA110050004805U6 розмір митних платежів складав 508702,78 грн, а після коригування згідно митної декларації 24UA110050004811U4 - 1132387,81 грн., різниця склала 623685,03 грн.

Отже, ціна позову складає 1226022,13+623685,03=1849707,16 грн, а ставка судового збору складає 1849707,16*1,5%*0,8=22196,49 грн.

Відповідно, саме таку суму належить стягнути з відповідача на користь позивача. В свою чергу сума 2422,39 грн є надмірно сплаченою та може бути повернута позивачу за його клопотанням у відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», стягненню з відповідача при цьому не підлягає.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48А, код ЄДРПОУ: 43968660) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП: 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 11.11.2024 року №UA110050/2024/000171/1.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 12.11.2024 року №UA110050/2024/000172/1.

Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП: 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48А, код ЄДРПОУ: 43968660) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 22196,49 гривень (двадцять дві тисячі сто дев`яносто шість гривень 49 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко