Рішення № 125614133, 21.01.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 рокуСправа №160/30191/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 1- Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, 2-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Відповідача-2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) № 047050028755 від 13.09.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 16.10.1990 року по 01.02.2003 року, з 01.02.2003 року по 05.09.2007 року, з 24.11.2014 року по 21.07.2018 року, з 05.03.2020 року по 02.08.2021 року у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», та з 03.08.2021 року по 26.08.2021 року у ПрАТ «ДКХЗ».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за її заявою від 06.09.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, так як остання має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком № 2 та досягла необхідного пенсійного віку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернулася із заявою і документами в підтвердження стажу про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, проте Пенсійним фондом протиправно відмовлено у призначенні пенсії, не зарахувавши всіх періодів роботи позивача і вказавши на недосягнення пенсійного віку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/30191/24 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства Українизазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5ст. 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на підставі наведені в спірному рішенні про відмову в призначенні пенсії.

Відповідач-1 також зазначив, що згідно із даними паспорта громадянина України на ім`я Позивача, її вік станом на день подання заяви про призначення пенсії становить 52 роки 08 місяців, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Відтак, положення Закону № 1788 в частині визначення права та призначення пенсії за віком на пільгових умовах застосуванню не підлягають.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надало.

Відповідач-2 про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом доставлення 19.11.2024 до його електронного кабінету ухвали суду, що підтверджується довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.

За правилами ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

20.01.2025 суддя знаходилась у відпустці.

Справа розглянута в перший день виходу судді з відпустки.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася 06.09.2024із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 і документами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

За принципом екстериторіальності заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.09.2024 №047050028755 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу в шкідливих та важких умовах праці та недосягненням пенсійного віку.

Відмовляючи у призначенні пенсії Пенсійний фонд вказав, що вік заявниці 52 роки 08 місяців, замість визначених п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Страховий стаж становить 34 роки 05 місяців 02 дні.

Пільговий стаж роботи за Списком №2 не визначено.

Наявна архівна довідка від 17.06.2024 №С-21/2-09/900 щодо періоду роботи з 30.01.1990 по 02.08.2021 в Дніпропетровському металургійному комбінаті, не є підставою для зарахування пільгового стажу.

Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до п. 20 Порядку № 637, позивачем не надана.

Відсутні дані щодо стану підприємств (ліквідовано/не ліквідовано). В разі ліквідації підприємства розгляд питання підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, провадиться на Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, після звернення з відповідною заявою та усіма необхідними документами.

Позивач вважає рішення відповідача-2, протиправним, таким, що порушує конституційне право особи на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до ч. 1ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року(Закон №1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При прийнятті рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області керувалось п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України№1058, яким визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(в редакції від 09.12.2012 до внесення змінЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213) було встановлено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

В подальшому дост. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення»Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213були внесені зміни, зокрема п. «б» був викладений в наступній редакції:

«працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

23.01.2020 Конституційним Судом України було прийнято рішення №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) щодо відповідностіКонституції України(конституційності) окремих положень розділу 1, п. 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІ.

Вказаним рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю13, частину другу статті14,пункти «б-г» статті54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада1991року № 1788-XII зі змінами, внесенимиЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.

Стаття13,частина друга статті14, пункти «б-г» статті54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада1991року №1788-XII зі змінами, внесенимиЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14,пункти „б-„г статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції довнесення змінЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року№213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N2 виробництв, робіт, професій, посаді показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам».

Згідно статей 151-2,152 Конституції Українирішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені. Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції Україниабо якщо була порушена встановленаКонституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Оскільки позивач звернулася із заявою про призначення пенсії після набрання рішенням Конституційного Суду України законної сили, застосуванню підлягають норми ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(в редакції від 09.12.2012 до внесення змінЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213).

Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме нормиЗакону № 1788-ХІІз урахуванням Рішення № 1-р/2020, а неЗакону № 1058-ІV.

В рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі №360/3611/20 (переглянута Великою Палатою Верховного Суду від 03.11.2021) за позовом особи, якої було визнано протиправним та скасоване рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 17.08.2020 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з п. 2 ч. 2ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити особі пенсію на пільгових умовах за Списком №2 з 12.08.2020 року на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення.

Вказане рішення є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій територіального органу ПФУ щодо вирішення питання про призначення пенсії на пільгових умовах, для працівників, зайнятих повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. В рішенні також наведені обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права, а саме:

а) позивачем є особа, яка:

-звернулась до ПФУ за призначенням пенсії після 23 січня 2020 року з підстав, визначених ст. 13 Закону №1788-ХІІ;

-на момент звернення досягла: чоловіки -55 років, жінки -50 років;

-набула стаж роботи, визначений ст. 13 Закону №1788-ХІІ;-

-відповідачем є орган ПФУ, уповноважений на вирішення питання про призначення пенсії.

В даній зразковій справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про застосування саме норм Закону №1788-ХІІз урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020, а неЗакону №1058-ІV.

З урахуванням наведених норм, суд дійшов висновку про помилковість доводів відповідача-1 про недосягнення пенсійного віку позивачем.

Частиною 1 ст. 45 Закону України № 1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах (Порядок №383).

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинними на період роботи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою КМУ від 12.08.1993 №637.

Статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення»встановлено, щ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).

До трудової книжки вносяться, зокрема:

відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2.Інструкції №58).

Відповідно до п. 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повиннібути підтверджені у карті оцінки умов праці робочогомісцяза результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (п. 20 Порядку №637).

Спірним є питання незарахування до пільгового стажу позивача за Списком №2 періодів роботи.

З копії трудової книжки НОМЕР_2 від 05.01.1990 встановлено, що ОСОБА_1 ,-

30.01.1990 була прийнята до сортопрокатного цеху Дніпровського металургійного комбінату ім. Ф.Е Дзержинського оператором теплового пункту по 2 розряду відповідно до розпорядження №63 від 22.01.1990;

02.02.1990 переведена у відділ технічного контролю дільниці вхідного контролю продукції контролером у виробництві чорних металів з обліку якісних показників, холодна дільниця, 3 розряду відповідно до розпорядження №11 від 01.02.1990;

16.10.1990 переведена у механічний цех електрозварником ручної зварки 3 розряду відповідно до розпорядження від 15.10.1990;

01.02.2003 у зв`язку з покращенням структури управління переведена в ремонтно-механічний цех електрозварником ручної зварки 5 розряду відповідно до розпорядження №67 від 27.01.2003;

Робоче місце атестовано.

02.07.2007 у зв`язку з покращенням структури управління переведена там само, електрогазозварювальна дільниця, відділення термоплавильних і зварювальних робіт, електрозварювальник ручного зварювання 5 розряду відповідно до розпорядження №1384 від 02.07.2007;

05.09.2007 переведена в Управління технічного контролю залізопрокатна дільниця (холодна дільниця) склад заготівлі та посадки металу в піч, контролером у виробництві чорних металів 3 розряду відповідно до розпорядження №57 від 03.09.2007;

24.11.2014 переведена там само дільниця виготовлення металоконструкцій електрозварником ручної зварки 5 розряду відповідно до розпорядження №1818 від 20.11.2014;

Робоче місце атестовано за Списком №2 розділ ХХХІІІ Загальні професії (у всіх галузях виробництва) електрозварник ручної зварки відповідно до постанови КМУ №29 від 26.12.2017;

21.07.2018 переведена в Управління якості продукції, відділ технічного контролю аглодоменна дільниця контролером у виробництві чорних металів 4 розряду відповідно до розпорядження №1236 від 19.07.2018;

05.03.2020 переведена там само на конвертерну дільницю контролером у виробництві чорних металів 4 розряду відповідно до розпорядження №357 від 26.02.2020;

Робоче місце атестовано за Списком №2 , розділ ІІІ «Чорна металургія», підрозділ 2 «Виробництво сталі та феросплавів…» відповідно до постанови КМУ №29 від 26.12.2017;

02.08.2021 звільнена у зв`язку з переведенням за п. 5 ст. 36 КЗпП України до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський коксохімічний завод».

03.08.2021 прийнята до Управління якості продукції, відділу технічного контролю, конвертерна дільниця, гаряча дільниця контролером у виробництві чорних металів 4 розряду за переведенням з ПАТ «ДМК» відповідно до наказу від 02.08.2021;

Робоче місце атестовано за Списком №2 розділ ІІІ «Чорна металургія», підрозділ 2 «Виробництво сталі та феросплавів…»;

26.08.2021 переведена до Управління якості продукції, відділу технічного контролю, дільниця ультразвукового контролю та випробувань якості прокату в прокатному цеху, дільниця термообробки, обробки та відвантаженні металу відповідно до розпорядження №24 від 26.08.2021.

На підтвердження роботи у спірні періоди позивачем також було надано архівну довідку Архівного управління Кам`янської міської ради Дніпропетровської області від 17.06.2024 №С-21/2-09/900.

В довідці зазначено, що документи з особового складу Публічного акціонерного товариства» Дніпровський металургійний комбінат» прийняті на довгострокове зберігання без додаткових умов до архівного управління Кам`янської міської ради на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 №904/2104/19, наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 №904/2104/19.

Довідка підписана посадовими особами і скріплена печаткою установи.

Суд зазначає, що системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17, від 29.03.2023 у справі №360/4129/20.

Копія трудової книжки, яка є первинним джерелом інформації про стаж позивача і підтверджує його роботу у спірний період.

Діючим законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед іншими відомостями.

При цьому, порушення порядку заповнення трудової книжки не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів позивачу.

Визначальним для призначення пенсії є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Судзвертає увагуна п. 4постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників», якою передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо пенсійного забезпечення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16.

Як зазначено вище трудова книжка містить записи проведення атестації робочих місць позивача і вказаний факт відповідачем-1 не заперечується.

Отже, вищенаведеними документами у повній мірі підтверджено роботу позивача у спірні періоди на пільгових умовах.

При цьому зарахування спірних періодів позивача слід покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії і не приймало рішення по суті.

Вказане Управління Пенсійного фонду є неналежним відповідачем у даній справі.

Згідност. 64 Конституції Україниконституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

За приписамист. 6 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд при вирішенні справи по суті керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Щодо зобов`язальних вимог призначити і виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, суд вважає необхідним вказати наступне.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Засіб правового захисту, що передбачений зазначеною статтею повинен бути ефективним як узаконі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнято Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження- це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визнавати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку Пенсійний фондмає виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.

На час розгляду справи пенсія позивачу ще не призначена. Призначення пенсії зазакономвіднесено до компетенції відповідних управлінь Пенсійного фонду України. Суд не має права перебирати на себе функції органів пенсійного фонду щодо призначення пенсії, тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком, отже, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.

Суд зазначає, що зобов`язавши відповідача-1 зарахувати періоди роботи позивача до страхового стажу, суд не може зобов`язати призначити і виплачувати пенсію, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов`язок обрахування стажу роботи особи та встановлення всіх необхідних умов для призначення пенсії.

Вказані вимоги є передчасними, оскільки вказаним діям передує належний розгляд заяви про призначення пенсії.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Пунктом 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи наведене, а також дискреції Пенсійного фонду в питаннях призначення та нарахування пенсії, відповідно до ч. 2ст. 9КАС України суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.09.2024 про призначення пенсіїза віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХII, в редакції до внесення змінЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»від 02.03.2015№213-VIII, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 3ст. 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцієюдо платіжної інструкції на переказ готівки № 9359-7354-2649-1916від 06.11.2024.

Суд, керуючись положеннями ст.139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1- Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54008, код ЄДРПОУ 13844159), 2-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії-задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 047050028755 від 13.09.2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 16.10.1990 року по 01.02.2003 року, з 01.02.2003 року по 05.09.2007 року, з 24.11.2014 року по 21.07.2018 року, з 05.03.2020 року по 02.08.2021 року у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», та з 03.08.2021 року по 26.08.2021 року у ПрАТ «ДКХЗ».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.09.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХII, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»від 02.03.2015№213-VIII, з урахуванням висновків суду у цій справі.

В решті позовних вимог -відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона