Ухвала суду № 125613836, 05.03.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

05 березня 2025 р.Справа № 120/2681/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

28.02.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ? ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач 1) та військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 2), за вимогами якої позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації» №1009 від 24.12.2024 року в частині призову на військову службу ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (по стройовій частині) №416 від 26.12.2024 «Про зарахування до списків особового складу військової частини» в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з військової служби в Збройних Силах України та виключити зі складу Військової частини НОМЕР_1 .

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

1. Щодо надання доказів сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлено в розмірі 3028 гривні.

У той же час згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як слідує зі змісту позову, позивачем заявлено дві окремих позовних вимоги немайнового характеру. Відтак, належна до сплати сума судового збору за подання цього позову має становити 2422,40 грн. (1211,20 грн. х 2).

При цьому слід врахувати, що згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2422,40 х 0,8 = 1937,92 грн.).

Проте, до матеріалів позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у відповідному розмірі як і не зазначено підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Хоча в прохальній частині свого позову позивач ставить питання про розподіл судових витрат за наслідками розгляду цієї справи та відшкодування із відповідача на його користь понесених витрат на сплату судового збору.

Таким чином в порядку цього недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору в сумі 1937,92 грн. за наступними реквізитами: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

2. Щодо строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас за приписами ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Спір між сторонами виник з приводу призову позивача на військову службу під час мобілізації та направлення позивача для проходження військової служби.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, ця справа належить категорії адміністративних справ, для яких частиною п`ятою статті 122 КАС України встановлений місячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів позовної заяви судом з`ясовано, що позивач оскаржує наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації» №1009 від 24.12.2024 та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №416 від 26.12.2024 «Про зарахування до списків особового складу військової частини» в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Таким чином станом на 26.12.2024 позивач беззаперечно був обізнаний про порушення своїх прав, оскільки з цього часу був зарахований до списків особового складу військової частини та проходить військову службу.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 28.02.2025, тобто із пропуском визначеного у ч. 5 ст. 122 КАС України строку.

Так, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовується тим, що з 26.12.2024 він набув статусу військовослужбовця та щоденно виконує завдання щодо супроводу, евакуації та надання медичної допомоги пораненим військовослужбовцям. Крім того призов на військову службу серйозно змінив його життєвий уклад, що в свою чергу суттєво обмежило можливість займатись приватними справами, в тому числі й можливістю підготовки позовної заяви.

Враховуючи зазначене позивач вважає вищевикладені обставини такими, що зумовили поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку таким доводам позивача суд дійсно не ставить під сумнів ту обставину, що виконання обов`язків військової служби, особливо в умовах воєнного стану, накладає певні обмеження на особу, в тому числі і щодо отримання правової допомоги, ознайомлення з відповідними документами як і підготовкою позовної заяви.

Проте за обставин цієї справи є два ключових моменти, які позивачем не розкрито у поданому клопотанні та які мають значення при оцінці питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Перший із них полягає у тому, що у своїй позовній заяві позивач вказує, що вчинення запитів до відповідача та збір відповідних документів здійснювався його представником. При цьому в матеріалах справи є копії відповідних запитів юристкині Тріпак Ю.Р., діючої в особі та в інтересах ОСОБА_1 , з посиланням на укладений між ними договір про надання юридичних послуг від 03.01.2024 № 1/03-01.

Із цього слідує, що позивач з моменту його призову на військову службу та відбуття до військової частини (26.12.2024) не був позбавлений можливості користуватися правничою допомогою, а відтак через свого представника звернутися до суду з відповідним позовом в межах визначеного місячного строку.

При цьому суд відхиляє доводи заявника про те, що для звернення до суду йому необхідно було отримати копії оскаржуваних наказів, оскільки відсутність таких матеріалів не позбавляє позивача права звернутися до суду. Суд зазначає, що позивач чи його представник міг звернутися до суду із цим позовом вчасно та заявити клопотання про витребування у відповідача необхідні для розгляду справи докази, якими на момент подачі позову останній не володів.

Окрім того, отримавши відповідні докази вже після подання позовної заяви, позивач вправі змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог тощо.

Отже, в цьому випадку вищенаведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають виключно суб`єктивний характер та вочевидь не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з вказаним позовом у встановлені строки в тому числі за допомогою свого представника.

Щодо другої обставини, то суд враховує положення частини першої статті 9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, саме суб`єкт звернення із відповідною заявою повинен обґрунтувати існування передбачених статтями 121, 123 КАС України підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Натомість викладені позивачем доводи про те, що виконання обов`язків військової служби починаючи з 26.12.2024 унеможливило своєчасне звернення до суду не підтверджені жодними доказами, які б дозволяли суду дійсно пересвідчитись в об`єктивній неможливості позивача реалізувати своє право як на отримання правничої допомоги так і на можливість ініціювати судовий спір. Зокрема, позивачем не доведено, що він постійно ніс службу у віддалених чи небезпечних місцях, чи щоденно виконував завдання військової служби, що в цілому позбавляло його можливості займатися приватними справами на протязі досить тривалого терміну починаючи з 26.12.2024.

Фактично усі мотиви, яким обґрунтоване подане позивачем клопотання носять виключно загальний характер, а враховуючи, що інтереси позивача у спірний період представляв його представник, тому об`єктивно непереборних обставин неможливості звернення до суду в цьому випадку судом не встановлено.

Суд зазначає, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають відповідні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18 та інших.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, в порядку усунення вказаного недоліку, позивачу необхідно надати належним чином обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших (додаткових) підстав, що можуть свідчити про поважність пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 256 293 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії.

Встановити позивачу (його представнику) строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення (отримання) копії ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович