Ухвала суду № 125613043, 25.02.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4386/25-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 62022000000000160 від 04.04.2022, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту із забороною відчуження, та розпорядження на об`єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_4 та ТОВ «ІНВІКТАС» код ЄДРОУ 39848243.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що зазначені об`єкти нерухомого майна є речовими доказами відповідно до постанови слідчого від 26.08.2022, оскільки відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів, яка відповідає п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу на підставі абз. 1 ч. 3 цієї статті підлягають арешту.

До початку судового засідання прокурор подав заяву, у якій просив здійснювати розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представник власників майна - адвокат ОСОБА_5 до початку судового засідання подав спільну з ОСОБА_4 заяву про розгляд клопотання про арешт майна за їх відсутності. Крім того, адвокат ОСОБА_5 подав письмові заперечення, у яких просив в задоволенні клопотання прокурора відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що жодній посадовій особі ТОВ «ІНВІКТАС» та ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні про підозру не повідомлено. Підставою для накладення арешту прокурор зазначає збереження речових доказів, яка є формальною, матеріали кримінального провадження не містять доказів, що нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, яке на праві власності належить ТОВ «ІНВІКТАС» та ОСОБА_4 містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та взагалі відсутні дані, що нерухоме майно має доказове значення у даному кримінальному провадженні відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України. Крім того, зазначив, що питання про повторний арешт майна ініційоване прокурором порушує права власників на мирне володіння майном з якого лише 15.01.2025 скасовано арешт.

Вивчивши клопотання прокурора, заперечення представника власників майна та дослідивши долучені до них документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000160 від 04.04.2022 за фактами фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, пов`язаних із такими фактами та особами, причетними до їх вчинення, за ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 436-2, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2, ст. 198, ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 385, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 111 КК України.

Згідно твердження сторони обвинувачення, на території України здійснює господарську діяльність низка юридичних осіб, кінцевими бенефіціарами яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або громадяни Російської Федерації, а також особи, які не є громадянами Російської Федерації, але мають найбільш тісний зв`язок з Російською Федерацією, які шляхом отримання прибутку від діяльності вказаних підприємств здійснюють фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, що призвели до інших тяжких наслідків.

Крім того, у клопотанні прокурор зазначає, що в діях підконтрольних ОСОБА_4 суб`єктів господарської діяльності вбачаються ознаки фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, оскільки зі сплачених до бюджету Російської Федерації податків та зборів фінансується її силовий блок, оборонно-промисловий комплекс, військова агресія проти України.

На даний час прокурор вказує, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, а також з метою збереження речових доказів виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт об`єктів нерухомого майна із забороною відчуження та розпорядження, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_4 та ТОВ «ІНВІКТАС» код ЄДРОУ 39848243, а саме:

1. Будівля трансформаторної підстанції, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 96.4, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 2318342580000);

2. Нежитлова будівля, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 327.4, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 2318336280000);

3. Виробнично-складська будівля, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 4474, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 2318329380000);

4. Виробнично-складська будівля, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 173.7, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 2318308580000);

5. Будівля котельні, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 1708.2, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 2318241480000);

6. Незавершене будівництво, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 11010.5, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 1891269680000);

7. Будівля трансформаторної підстанції, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 62.4, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 1891216980000);

8. Будівля матеріального складу, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 2021.7, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 1891176980000);

9. Будівля електродільниці, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 179.5, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 1891124980000);

10. Будівля механічного цеху, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 4160.6, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 1891074980000);

11. Частина нежилих приміщень в будівлі цеху теплозвукоізоляції, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 325.9, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 1891012780000);

12. Гаражно-складська будівля, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 390.3, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 1890970980000);

13. Частина нежилих приміщень в будівлі матеріального цеху, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 2560.3, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 1890916080000);

14. Приміщення, приміщення з прибудовами, нежилі приміщення, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 4406.8, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 1830145880000);

15. Приміщення, приміщення з прибудовами, нежилі приміщення, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 516.7, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 1830131880000);

16. Приміщення, приміщення з прибудовами, нежилі приміщення, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 1855.9, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 1830114680000);

17. Приміщення, приміщення з прибудовами, нежилі приміщення, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 7196.8, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 1830088580000);

18. Нежилі приміщення, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 253.9, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 834594580000);

19. Нежилі приміщення, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 250.3, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 834546880000);

20. Нежилі приміщення, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 238.5, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 834388580000);

21. Мийка автомобілів, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 67.8, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 786979180000);

22. Станція технічного обслуговування, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа (кв.м): 155.6, приватна форма власності (реєстраційний номер майна 786901080000).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В контексті зазначеної у клопотанні прокурора мети накладення арешту, як збереження речових доказів, слідчий суддя зазначає наступне.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що відповідність майна, на арешті якого наполягає прокурор, критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 62022000000000160 від 04.04.2022, належним чином не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, виходячи із наступного.

Визнаючи речовими доказами у кримінальному провадженні вказані об`єкти нерухомого майна, слідчий виходив із положень ч. 1 ст. 98 КПК України, проте мотивів прийнятого рішення щодо їх відповідності в даному конкретному випадку тим чи іншим ознакам у своїй постанові від 26.08.2022 не навів.

Твердження у постанові слідчого від 26.08.2022 про наявність підстав вважати, що майно ОСОБА_4 та ТОВ «ІНВІКТАС» може бути пов`язане з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом з урахуванням відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань матеріалами доданими до клопотання не підтверджується.

Слідчий суддя зауважує, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України може бути зроблений лише на підставі постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.

Мотивів щодо відповідності майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України в цьому контексті не наведено й у клопотанні прокурора.

Крім того, представником власників майна надано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.01.2025 у справі № 757/52687/24-к, якою скасовано арешт, накладений ухвалою Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/2408/22 від 02.09.2022 в частині майна, яке на праві власності належить ТОВ «ІНВІКТАС» та ОСОБА_4 , питання про арешт яких розглядається на даний момент.

Означеним рішенням встановлено, що власник майна ОСОБА_4 та посадові особи ТОВ «ІНВІКТАС» не є підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, а слідчим та прокурором не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу є необхідність, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт зазначеного нерухомого майна.

Крім того, цим рішенням встановлено, що подальше застосування арешту щодо цього нерухомого майна яке праві власності належить ОСОБА_4 та ТОВ «ІНВІКТАС» не є доцільним, оскільки такий арешт не дозволяє досягти жодної мети, передбаченої ст. 170 КПК України та не може об`єктивно забезпечити правову мету арешту майна, а лише порушує права існуючого власника майна.

Тому, на думку слідчого судді, за відсутності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що вказані об`єкти нерухомого майна, на арешті яких наполягає прокурор є доказом розслідуваного злочину, сам факт їх визнання речовими доказами (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), не може бути правовою підставою для їх арешту.

За такого, сторона обвинувачення не надала суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів, що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок власників майна з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, тому в силу того, що ОСОБА_4 та ТОВ «ІНВІКТАС» не є фігурантами у кримінальному провадженні, про підозру останнім не повідомлено, слідчий суддя вважає відсутніми підстави їх відповідальності за незаконні дії третіх осіб.

Дані обставини свідчить про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу.

Також, звертаючись із клопотанням про повторний арешт майна, прокурор у клопотанні не наводить будь-яких нових обставин або підстав за яких можливо стверджувати про необхідність вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Враховуючи наведені мотиви та аргументацію клопотання прокурора, слідчий суддя вважає, що в розумінні вимог ст. 132 КПК України прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні про повторний арешт майна, тому у відповідності до ст. 94 КПК України слідчий суддя оцінюючи надані докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення, приходить до висновку, що у такому випадку не можливо досягти інтересів досудового розслідування, забезпечивши збереження речових доказів, які у подальшому можуть досліджуватись судом, відтак у задоволенні клопотання прокурора належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1