Ухвала суду № 125611898, 04.03.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

04 березня 2025 р. Справа № 120/475/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 27.06.2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не прийняття рішення за результатом розгляду скарги ОСОБА_1 від 27.09.2023 року на дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо неправильного визначення його стажу при визначенні розміру пенсії.

Зобов`язано Пенсійний фонд України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 27.09.2023 року на дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо неправильного визначення його стажу при визначенні розміру пенсії та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

26.02.2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2024 року, шляхом зобов`язання Пенсійного фонду України подати звіт про його виконання.

Вирішуючи питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, суд виходить з наступного.

Процедура судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульована статтями 382, 383 КАС України.

Зокрема, відповідно до частинами 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 1, 2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.

Частинами 2, 4 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

За змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" Суд зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення від 19.03.1997 року, №18357/91).

У пункті 18 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ліпісвіцька проти України" Суд звернув увагу на те, судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. рішення у праві "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункт 197). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006 року) (рішення від 12.05.2011 року, №11944/05).

Для застосування наведених процесуальних заходів повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України може слугувати наявність у суду об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 року у справі №0640/3719/18 та у постанові від 11.06. 2020 року у справі №640/13988/19.

Суд вважає за необхідне вказати, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Конституційний Суд України у Рішенні від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Крім цього, у Рішенні від 26.06.2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

У Рішенні від 15.05.2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 року №1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Також Конституційний Суд України, взявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене рішення.

Як вже зазначено судом вище, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2024 року адміністративний позов задоволено, зокрема, зобов`язано Пенсійний фонд України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 27.09.2023 року на дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо неправильного визначення його стажу при визначенні розміру пенсії та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Натомість, на момент звернення позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, матеріали справи не містять доказів виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2024 року саме в такий спосіб.

Визначаючи строк з приводу подання звіту, суд ураховує положення частини 3 статті 382-1 КАС України, відповідно до яких встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Таким чином, приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2024 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення у справі до 07.04.2025 року.

Відповідно до частини 6 статті 382-1 КАС України, ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 382-3 цього Кодексу.

Керуючись статтями 248, 256, 382, 382-1, 382-3 КАС України, -

у х в а л и в :

Заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2024 року у справі №120/475/24, - задовольнити.

Зобов`язати Пенсійний фонд України подати до 07.04.2025 року звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2024 року у справі №120/475/24.

Роз`яснити, що відповідно до частини 3 статті 382-3 КАС України у разі постановляння ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дончик Віталій Володимирович