Ухвала суду № 125611795, 05.03.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

05 березня 2025 р. Справа № 120/2707/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури (21020, м. Вінниця, пров. Цегельний, буд. 8), що подана в інтересах держави, до Вінницької міської ради (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 59), міського комунального підприємства "Вінницький фонд муніципальних інвестицій" (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 59) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов заступника керівника Вінницької окружної прокуратури, що подана в інтересах держави, до Вінницької міської ради, міського комунального підприємства "Вінницький фонд муніципальних інвестицій".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, заступник керівника окружної прокуратури вказує на те, що Вінницькою окружною прокуратурою під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 10 березня 2017 року, вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09 липня 2018 року, в частині вжиття заходів щодо приведення до придатного стану для укриття населення сховища № 00203, яке перебуває у власності Вінницької міської ради.

Зокрема встановлено, що до комунальної власності Вінницької міської ради належить захисна споруда цивільного захисту - сховище № 00203 - площею 1135,1 квадратних метри, місткістю 1300 осіб, окремо розташоване, яке введене в експлуатацію в 1974 році, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 21.

Відповідно до паспорту захисної споруди цивільного захисту № 00203 від 07 вересня 2023 року балансоутримувачем зазначеного сховища є міське комунальне підприємство "Вінницький фонду муніципальних інвестицій".

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту (сховища № 00203) від 19 вересня 2024 року зазначений об`єкт не готовий до використання за призначенням, через що не здатний забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

За результатами комісійного обстеження сховища № 00203 стан готовності захисної споруди оцінено як не готове для використання за призначенням та встановлено рекомендації щодо приведення її у готовність для використання за призначенням, а саме: документацію та загальний стан захисної споруди привести у відповідність до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09 липня 2018 року.

Як зазначає прокурор далі, наведені порушення залишаються неусунутими впродовж тривалого часу, що підтверджується також актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту (сховища № 00203) від 27 липня 2022 року.

У зв`язку з вищевикладеними заступник керівника Вінницької окружної прокуратури звернувся до суду із цим позовом з вимогою визнати протиправною бездіяльність Вінницької міської ради та міського комунального підприємства "Вінницький фонд муніципальних інвестицій" щодо неприведення сховища № 00203, розміщеного за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 21, у стан готовності до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09 липня 2018 року, а також зобов`язати відповідачів вжити заходів щодо приведення зазначеного сховища до використання за призначенням у відповідності до згадуваних вище вимог.

Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись із позовною заявою, встановив, що з такою до суду звернувся заступник керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в порядку, визначеному статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 КАС України.

Так, згідно з частинами 3, 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Отже, прокурор у визначених законом випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи (громадянина України, іноземця або особи без громадянства), якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Вказані конституційні положення відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким нормативним актом є Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Відповідно до частини 3 статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Таким чином, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відтак аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

У позові йдеться про те, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій, інший орган державної влади, орган місцевого самоврядування не наділені повноваженнями (правом) звертатися до суду з позовом про вжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту, а також проведення їх технічної інвентаризації.

При цьому державні інтереси не можуть залишатися незахищеними, з огляду на що законодавець наділив органи прокуратури правом звертатися до суду з такими вимогами.

На думку суду, реалізуючи свої представницькі повноваження, заступник керівника окружної прокуратури належним чином обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та передбачені законом підстави для звернення до суду з цією позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що в іншому позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому наявні підстави для прийняття позовної заяви до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

Водночас пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, окрім іншого, вказується за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, окрім іншого, вказується за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Водночас в позовній заяві заступник керівника окружної прокуратури просить розглянути адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що розцінюється як відповідне клопотання.

Розглянувши клопотання щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення, зважаю на таке.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини 1, 2 статті 12 КАС України).

Особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано главою 10 розділу ІІ КАС України.

Статтею 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження (частини 1, 2 статті 260 КАС України).

Відтак, керуючись приписами статей 12, 257, 262 КАС України, а також враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку, що подане заступником керівника Вінницької окружної прокуратури клопотання підлягає задоволенню, а тому розгляд справи слід здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Керуючись статтями 12, 53, 160, 161, 168, 171, 248, 257, 260, 262 КАС України,

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури, що подана в інтересах держави, до Вінницької міської ради, міського комунального підприємства "Вінницький фонд муніципальних інвестицій" визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Клопотання заступника керівника Вінницької окружної прокуратури щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін задовольнити. Встановити відповідачам 5-денний строк з дня отримання копії ухвали суду для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Яремчуком Костянтином Олександровичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Встановити відповідачам 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог частини 3 статті 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку статті 163 КАС України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачам 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку статті 164 КАС України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідачам також надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович