Рішення № 125611194, 26.02.2025, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/8967/24

Провадження № 2/946/118/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Адамова А.С.,

при секретарі Тюміній О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2024року ПАТ«Страховагрупа «ТАС»звернулось досуду зпозовом до ОСОБА_1 простягнення сумисплаченого страховоговідшкодування врозмірі 151800грн.Свої вимогипозивач обґрунтовуєтим,що 24лютого 2023року о18годині ОСОБА_1 ,знаходячись устані алкогольногосп`яніння,керуючи технічносправним автомобілем«OpelVectra»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,поділянні 201км.+750м.автодороги М-15«Одеса-Рені»у межахІзмаїльського району,Одеської області,з бокуміста Ізмаїл,у напрямкуміста Одесаперед зміноюнапрямку рухуне переконався,що цебуде безпечноі нестворить перешкодабо небезпекиіншим учасникамруху,здійснив зіткненняз транспортнимзасобом «MANTGX26Л80»,реєстраційний номер НОМЕР_2 ,у складіз напівпричепом«KRONESDC27»,реєстраційний номер НОМЕР_3 ,під керуванням ОСОБА_2 .Вироком Ізмаїльськогоміськрайонного судуОдеської областівід 17серпня 2023року усправі №946/3870/23 ОСОБА_1 визнановинним увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.286-1ч.3КК Українита призначенопокарання:три рокипозбавлення воліз позбавленнямправа керуватитранспортними засобамина строкп`ятьроків.Вироком Одеськогоапеляційного судувід 11.07.2024року усправі №946/3870/23апеляційну скаргупрокурора відділуОдеської обласноїпрокуратури задоволено.Вирок Ізмаїльськогоміськрайонного судуОдеської областівід 17серпня 2023року,яким ОСОБА_1 визнано винуватиму вчиненнізлочину,передбаченого ч.3ст.286-1КК Українискасовано вчастині призначенняпокарання.Ухвалено вцій частиніновий вирок,яким ОСОБА_1 призначено покаранняза ч.3ст.286-1КК Україниу видіпозбавлення воліна строк5років зпозбавленням правакерувати транспортнимизасобами настрок 5років. На моментдорожньо-транспортноїпригоди цивільноправова відповідальністьвласника наземноготранспортного засобуавтомобіля «OpelVectra»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,була застрахованав АТ«СГ «ТАС»(приватне)полісом обов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів №AT3523448.Власник транспортногозасобу «MANTGX26.480»,реєстраційний номер НОМЕР_2 ,звернувся доПозивача зповідомленням проДТП від03.03.2023року,та Заявоюпро страховевідшкодування від17.03.2023року.Заяву булорозглянуто,пошкодження транспортногозасобу «MANTQX26.480»,реєстраційний номер НОМЕР_2 ,внаслідок ДТПвизнано страховимвипадком. Розрахунок та виплату страхового відшкодування проведено на підставі: Акту огляду транспортного засобу від 07.03.2023 року; Ремонтної калькуляція № № 04106_21 від 10.03.2023 року; Страхового акту №05894/21/923 від 27.03.2023 року та розрахунку розміру страхового відшкодування. Позивач, здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу «MAN TGX 26.480», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі: 151800 грн., що підтверджується платіжною інструкцією№ 327239 від 29.03.2023 року.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 перебуває уДУ «Машівськавиправна колонія(№9). Ухвалу провідкриття провадженняу справі,позовну заяву Укрпоштою надіслано відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, яке відповідач отримав 25.12.2024 року, що підтверджено розпискою відповідача (а.с. 39, 40).

Зазначені обставини дають змогу суду дійти висновку про наявність даних про своєчасне сповіщення відповідача про місце і час розгляду справи.

Згідно рішенню від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України» в силу ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. В своїх рішення Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідачем до суду не надано відзиву на позовну заяву.

Будь-яких заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 лютого 2023 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив зіткнення з транспортним засобом «MAN TGX 26Л80», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у складі з напівпричепом «KRONE SDC 27», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 .

Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 серпня 2023 року у справі № 946/3870/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286-1 ч. 3 КК України та призначено покарання: три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років а.с. 4-5).

Вироком Одеського апеляційного суду від 11.07.2024 року у справі №946/3870/23 апеляційну скаргу прокурора відділу Одеської обласної прокуратури задоволено. Вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 серпня 2023 року, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.286-1 КК України скасовано в частині призначення покарання. Ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 3 ст.286-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років (а.с. 6-9).

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно правова відповідальність власника наземного транспортного засобу автомобіля «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в АТ «СГ «ТАС» (приватне) полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AT 3523448 (а.с. 10).

Водій транспортногозасобу «MANTGX26Л80»,реєстраційний номер НОМЕР_2 ,у складіз напівпричепом«KRONESDC27»,реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 звернувся до АТ «СГ «ТАС» з повідомленням про ДТП від 03.03.2023 року (а.с. 12).

Власник транспортного засобу «MAN TGX 26.480», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ФГ «Мєліхов» (а.с. 11).

Власник транспортного засобу «MAN TGX 26.480», реєстраційний номер НОМЕР_2 - ФГ «Мєліхов» звернувся до АТ «СГ «ТАС» із заявою про страхове відшкодування від 17.03.2023 року (а.с. 13).

Заяву ФГ«Мєліхов» булорозглянуто АТ «СГ «ТАС» та пошкодження транспортного засобу «MAN TQX 26.480», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП визнано страховим випадком.

Розрахунок та виплату страхового відшкодування проведено на підставі: Акту огляду транспортного засобу від 07.03.2023 року; Ремонтної калькуляція № № 04106_21 від 10.03.2023 року; Страхового акту №05894/21/923 від 27.03.2023 року та розрахунку розміру страхового відшкодування. Позивач, здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу «MAN TGX 26.480», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі: 151800 грн., що підтверджується платіжною інструкцією№ 327239 від 29.03.2023 року (а.с. 15-17, 18,19).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивач є спеціальним суб`єктом у сфері страхування, а саме організацією, яка за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду відшкодовує потерпілим шкоду у разі її заподіяння власником транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (ст. 1 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України (надалі також - «ЦК України»), предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Згідно з ст. 999 ЦК України, Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Частиною 1 ст.990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 33 Закону встановлено порядок дій осіб, у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення регламентної виплати. Зміст та строки вчинення цих дій розкриваються в наступних приписах Закону. Так, за правилами п. 35.1 ст. 35 та п. 41.1 ст. 41 Закону, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, подає страховику (або за умови наявності підстав, передбачених у ст. 41 - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У заяві про страхове відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) найменування (для юридичної особи), прізвище, ім`я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків та відомості, що їх підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована та потерпілих; ґ) підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються документи згідно з переліком, визначеним у п. 35.2 ст. 35 Закону.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 9 (п.п. 9.1., 9.2.) Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктом «в» ст. 38.1.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Вказаний правовий висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, провадження № 14-176цс18.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про страхування», серед обов`язків страховика визначено, що при настанні страхового випадку він має здійснити страхову виплату або страхове відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно ст. 29 Закону України № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно, з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією - транспортного засобу з місці дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата зі послуги стоянки.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України № 1961-IV страховик (МТСБУ) протягам 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Керуючись вищезазначеними нормами, потерпіла особа повідомила страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди та надала останньому усі необхідні документи, надання яких передбачається ст. 35 Закону України №1961-IV, зокрема потерпіла особа подала Заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та АТ «СГ «ТАС» визначило розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі.

Згідно пп.38.2.1 п.38.2 ст.38 Закону України № 1961-IV, позивач після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Оскільки відповідач скоїв ДТП, позивач виплатив потерпілій особі відшкодування, що підтверджується наданими позивачем доказами, то у відповідності до вимог пункту «в» ст. 38.1.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, а отже, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» підлягає стягненню з ОСОБА_1 суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 151800 гривень.

Згідно платіжного інструкції №30967 від 25.09.2024 позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03117, м. Київ, проспект Берестейський, будинок 65) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , (Адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (Адреса: 03062, м. Київ, прос. Перемоги, 65, Код ЄДРПОУ 30U5243, п/р НОМЕР_5 , в АТ "КБ "ПРИВАТБАНК" МФО 305299) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 151 800 (сто п`ятдесят одна тисяча вісімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , (Адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (Адреса: 03062, м. Київ, прос. Перемоги, 65, Код ЄДРПОУ 30U5243, п/р НОМЕР_5 , в АТ "КБ "ПРИВАТБАНК" МФО 305299) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 05.03.2025 року.

Суддя: А.С.Адамов