Ухвала суду № 125610601, 05.03.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/25046/20

Провадження № 2-п/752/21/25

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря - Крушельницької Д.М.,

представника відповідача АТ КБ «ПриватБанк» - Хитрової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою представника відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Сокуренко Наталії Вікторівни, про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року у справі № 752/25046/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайфселл», Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», про захист прав споживачів, визнання правочинів недійсними та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

У січні 2025 року до суду звернувся представник АТ КБ «ПриватБанк» адвокат Сокуренко Н.В. із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить суд скасувати заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року у справі № 752/25046/20 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заяви зазначив, що вказаним рішенням позовну заяву ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «Українське бюро кредитних історій», треті особи: ТОВ «Лайфселл», ТОВ «Епіцентр К», про захист прав споживачів, визнання правочинів недійсними та зобов`язання вчинити дії, задоволено у повному обсязі. Під час судового розгляду, на думку представника відповідача, судом було допущено порушення норм процесуального права, зокрема представник відповідача надавав до суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи, оскільки він приймав участь у судових засіданнях в іншому суді, проте суд провів судовий розгляд та ухвалив заочне рішення. Крім того, представником відповідача 07 травня 2021 року були надані письмові пояснення по суті спору.

Також, не погоджуючись із висновками суду, повідомляє, що позивач не підтвердив належними доказами факт несанкціонованого використання третіми особами SIM-карти позивача, факт своєчасного звернення до банку із повідомленням про вчинення несанкціонованих операцій. На думку представника відповідача суд не перевірив доводи банку про те, що без розголошення з боку позивача номера банківських карток, ПІН-кодів банківських карток, особа, навіть перевипустивши SIM-карта та маючи фінансовий номер клієнта, не змогла б ні зайти до системи «Приват 24», ні змінити фінансовий номер клієнту, ні зняти чи переказати кошти з рахунків клієнта. Суд не перевірив, чи власна бездіяльність позивача щодо збереження її фінансового номера телефону не сприяла тому, що сторонні особи могли використати її фінансовий номер телефону для здійснення несанкціонованих банківських переказів.

У судовому засіданні представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» підтримала заяву про скасування заочного рішення з підстав, викладених у ній, просила скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду у загальному позовному провадженні.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про судовий розгляд повідомлялись у спосіб, передбачений ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, вивчивши зміст заяви про перегляд судового рішення та додатки до неї, вислухавши пояснення представника АТ КБ «ПриватБанк», дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Статтею 284 ЦПК України визначено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «Українське бюро кредитних історій», треті особи: ТОВ «Лайфселл», ТОВ «Епіцентр К», про захист прав споживачів, визнання правочинів недійсними та зобов`язання вчинити дії, задоволено. Визнано недійсною в частині збільшення кредитного ліміту та отримання кредитних коштів угоду від 07 травня 2018 року № SAMDNWFC00042350025, укладену між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 та застосувати наслідки недійсності правочину. Зобов`язано ТОВ «Українське страхове бюро історій» вилучити з кредитної історії ОСОБА_1 відомості про грошове зобов`язання суб`єкта кредитної історії, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій».

За матеріалами справи копія оскаржуваного рішення від 26 листопада 2024 року до електронної скриньки відповідача АТ КБ «ПриватБанк» була доставлена 16 грудня 2024 року. При цьому, 25 грудня 2024 року через засоби поштового зв`язку представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» строки на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду не пропущені.

Вимоги до форми та змісту заяви про перегляд заочного рішення визначено статтею 285 ЦПК України.

Так, відповідно пунктів 3, 4 частини третьої статті 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин та докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Отже, відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Однак, у даному випадку, судом не встановлено наявності сукупності вказаних обставин, що свідчить про неможливість скасування заочного рішення суду.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Обґрунтовуючи підстави для скасування заочного рішення заявник вказує, серед іншого, що Голосіївський районний суд міста Києва допустив порушення норм процесуального права під час судового розгляду. Зокрема представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» звертався до суду із клопотанням про відкладення судового розгляду, призначеного на 26 листопада 2024 року, проте у вказаному судовому засіданні було постановлено заочне рішення. Крім того, представником відповідача 07 травня 2021 року були надані письмові пояснення по суті спору.

З матеріалів справи встановлено, що 26 листопада 2024 року від представника відповідача АТ КБ «ПриватБанк» через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 26 листопада 2024 року, з причин перебування представника відповідача у судових засіданнях в Печерському районному суді міста Києва. Будь-яких доказів в обґрунтування неможливості бути присутнім у судовому засіданні до клопотання не долучено.

Указаній обставині судом була надана оцінка, який у заочному рішенні, що було постановлено у цьому ж судовому засіданні - 26 листопада 2024 року, у зв`язку з відсутністю доказів перебування представника відповідача в іншому суді, не взяв до уваги клопотання про відкладення судового засідання та провів судовий розгляд.

Таким чином, слід дійти висновку, що відповідач АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву без поважних причин.

Письмові пояснення від 07 травня 2021 року, на які посилається відповідач АТ КБ «ПриватБанк», не можна вважати відзивом на позовну заяву, - такі пояснення, як в них зазначено, були складені в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, тоді як відзив на позовну заяву подається у порядку, визначеному у ст. 178 ЦПК України, із чітко регламентованими строками, які встановлюються судом та не можуть бути меншими п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Крім того, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення по суті, шляхом скасування судового рішення і призначення справи до судового розгляду, слід відмовити також з урахуванням інших підстав.

Так, зі змісту заяви про перегляд заочного рішення і додатків до неї, не вбачається посилань на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Перелік засобів доказування встановлений у ч. 2 ст. 76 ЦПК України.

При цьому, наведені у заяві посилання не є посиланням на докази в розуміння ст. 76 ЦПК України, що мають істотне значення для правильного вирішення спору під час перегляду заочного судового рішення.

Так, докази, на які посилається відповідач у заяві про перегляд заочного рішення, були надані сторонами до суду, вони були предметом дослідження у суді та ним давалась оцінка судом під час ухвалення оскаржуваного судового рішення. Стороною відповідача фактично не було надано жодного іншого доказу, ніж ті, що вже наявні в матеріалах справи.

Отже, наведені стороною відповідача посилання є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам та застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення, адже суд першої інстанції не має права скасовувати заочне рішення для надання іншої оцінки тим самим обставинам та доказам, що вже наявні у матеріалах справи, а інших доказів сторона відповідача суду не надала.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення у суду відсутні, оскільки судом не встановлено, що відповідач АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259-261, 284-288, 353-355 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Сокуренко Наталії Вікторівни, про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року у справі № 752/25046/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайфселл», Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», про захист прав споживачів, визнання правочинів недійсними та зобов`язання вчинити дії, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів від дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Cуддя А.В. Слободянюк