Рішення № 125610246, 05.03.2025, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/105/25

Провадження № 2-а/697/8/2025

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сивухіна Г.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом адвоката Бовшика Миколи Юрійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Бовшик М.Ю, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними дій та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.

Позов мотивує тим, що відповідача, 01.01.2025 ОСОБА_1 рухався автомобілем DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки LAG д.н.3. НОМЕР_2 в напрямку м. Львова. Згідно постанови серії ЕНА №3769510 від 01.01.2025, винесеної інспектором поліції о 15:05 год, ОСОБА_1 , 01.01.2025 о 14:59:44 с. Махнівка (Комсомольське), дорога АД М21 242 км керуючи Т3 не зупинився перед розміткою 1.13 та не надав перевагу в русі ТЗ, який рухався по колу, чим порушив п. 16.3 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вважає, що при винесенні даної постанови про вчинення адміністративних правопорушень за ч. 2 ст. 122 КУпАП поліцейським було порушено норми законодавства, так як ОСОБА_1 рухаючись на автомобілі дотримувався ПДР та був уважним. На автодорозі були відсутні інші транспортні засоби (учасники дорожнього руху), яким би він міг та повинен був надати перевагу, він продовжував рух та був зупинений вказаним інспектором, але причини зупинки ТЗ не було так, як зазначений водій ПДР не порушував. Постанова винесена поліцейським з цього приводу є сфабрикованою. Підстави для його зупинення були відсутні, а тому у працівників поліції також були відсутні підстави для проведення огляду на стан сп`яніння. Дії поліцейських є протиправними, оскільки позивачу не були неналежним чином роз`ясненні права, крім того ОСОБА_1 погодився пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння, оскільки він був впевнений, що ніяких наркотиків не вживав.

Перед тим, як їхати до лікувальний закладу на освідування, позивач попросив поліцеських надати йому води, вони надали воду, але була з якимось цікавим присмаком, на що ОСОБА_1 спочатку не звернув уваги так, як сильно хотів пити.

Пізніше цього ж дня, але близько 18:05 год після проведення складання адміністративних матеріалів та самостійного повернення з лікувального закладу до місця зупинки автомобіля, позивач сів в автомобіль і з дозволу поліцейських, які не відсторонили ОСОБА_1 від керування продовжив рух керуючи, тим же автомобілем і через невеликий відрізок шляху знову був зупинений тими ж поліцейськими, які повторно запропонували позивачу пройти освідування на стан сп`яніння. Дії поліцейських позивачем було сприйнято як жарт.

Крім того, інспектором поліції винесена інша постанова серії EHA №3770466 від 01.01.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 , 01.01.2025 о 17:39 год. в с. Медведівка дорога Н-02 5 км, керуючи Т3 не подав сигнал світловим показчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив вимоги п. 9.2. 5 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП.

Інспектор поліції при складені цієї постанови діяв упереджено, доказів умисного чи навіть необережного скоєння адміністративного правопорушення не було так, як відсутні навіть письмові пояснення водія ОСОБА_1 .

Позивач 01.01.2025 о 17:39 год. рухався на автомобілі DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_3 з причепом марки LAG д.н.3. НОМЕР_4 в напрямку м. Львова, в с. Медведівка дорога Н-02 5 керуючи ТЗ подавав сигнал світловим показчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив вимоги п.9.2. Б ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУПАП, але на відрізку шляху, який вказаний в оскаржуваній постанові відсутні будь-які повороти, де б взагалі водій ОСОБА_1 мав би включати показник повороту чи то ліворуч, чи то праворуч.

Крім того в даній оскаржуваній постанові не вказано, який саме покажчик повороту водій мав показати. При виявленні факту порушення ПДР, зокрема, п. 9.2 Б поліцейський зобов`язаний зупинити транспортний засіб та встановити чи водій умисно чи то за неуважності не включив покажчик повороту і чи взагалі працює той чи інший покажчик поворотів, а за наявності умислу або не уважності і наявності відповідних доказів винести відповідну постанову.

Просить визнати дії інспекторів щодо складання протоколів ЄПР1 №210489 від 01.01.2025 та ААД №688881 від 01.01.2025 протиправними; скасувати постанови ЕНА №3769510 від 01.01.2025 та ЕНА №3770466 від 01.01.2025. Провадження у справах про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу та події адміністративного правопорушення закрити.

Ухвалою суду від 13.01.2025 вище вказаний позов було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

14.01.2025 представником позивача на виконання ухвали суду було надано квитанцію про сплату судового збору, після чого ухвалою суду від 14.01.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

15.01.2025 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача на належного (а.с.38-41).

22.01.2025 ухвалою суду клопотання представника відповідача - Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про заміну неналежного відповідача у справі - задоволено частково. Залучено до участі в справі в якості співвідповідачів - Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції та Департамент патрульної поліції. Направлено співвідповідачам копії адміністративного позову з додатками.

06.02.2025 на адресу суду від відповідача - Департаменту патрульної поліції надійшла заява про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позов (а.с.53-55).

18.02.2025 від представника Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позов, відповідно до якого у задоволенні адміністративного позову просить відмовити, оскільки доводи позивача щодо відсутності у його діях складу адміністративних правопорушень не знайшли свого підтвердження та спростовуються відеозаписами. Оскаржувані постанови винесені на місці вчинення адміністративних правопорушень та відповідно до положень ст. 258 КУпАП. Постанови є обґрунтованими, законними та відповідно такими, що не підлягають скасуванню (а.с.61-72).

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №688881 від 01.01.2025, ОСОБА_2 01.01.2025 о14:57 год. в с. Махнівка Вінницької області а/д Н-24242 км керував автомобілем DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановлений законом порядок, а саме у лікаря-нарколога КНП «Козятинська ЦРЛ», висновок №1 від 01.01.2025 позитивний, амфетамін. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.9а ПДР, його дії кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.23).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №210489 від 01.01.2025, ОСОБА_2 01.01.2025 о18:05 год. в с. Медведівка Хмільницького району Вінницької області а/д Н-02 5км керував автомобілем DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, жвавість ходи. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.5 ПДР, його дії кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.22).

Відповідно до постанови серії ЕНА №3769510 від 01.01.2025, винесеної інспектором 1 взводу 2 роти 1 бат. БПП з обслуговування Хмільницького району УПП Вінницької області ДПП молодшим лейтенантом поліції Урбанським А.О., ОСОБА_1 01.01.2025 о 14:59 год с. Махнівка (Комсомольське), дорога АД М21 242 км керуючи Т3 не зупинився перед розміткою 1.13 та не надав перевагу в русі ТЗ, який рухався по колу, чим порушив п. 16.3 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Даною постановою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.20).

Відповідно до постанови серії EHA №3770466 від 01.01.2025, винесеної інспектором 1 взводу 2 роти 1 бат. БПП з обслуговування Хмільницького району УПП Вінницької області ДПП молодшим лейтенантом поліції Урбанським А.О., Кикоть Віталій Олександрович, 01.01.2025 о 17:39 год. в с. Медведівка дорога Н-02 5 км, керуючи Т3 не подав сигнал світловим показчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив вимоги п. 9.2. 5 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Даною постановою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.21).

Відповідно до п. 1.13. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі ПДР), у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Відповідно до п. 9.2. б ПДР, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З оглянутого судом відеоматеріалу, наданого представником відповідача ДПП до відзиву, вбачається, що обставини наведені в оскаржуваній постанові серії ЕНА №3769510 від 01.01.2025 підтверджуються, а саме те, що водій ОСОБА_2 керуючи ТЗ DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 не зупинився перед розміткою 1.13 та не надав перевагу в русі транспортному засобу, що рухався по колу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №3769510 від 01.01.2025, була винесена на підставі належних та допустимих доказів, а тому підстави для її скасування відсутні.

Разом з тим, до відзиву було надано відеоматеріал на якому не зафіксовано доказів порушення водієм ОСОБА_2 п.9.2 б ПДР, оскільки відео розпочинається з 18-07 год. 01.01.2025, натомість згідно оскаржуваної постанови ЕНА № 3770466 правопорушення було вчинено 01.01.2025 о 17-39 год., інших доказів на підтвердження правомірності винесеної постанови відповідачем не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №3770466 від 01.01.2025, була винесена без належних доказів вчинення адміністративного правопорушення, доказів правомірності оскаржуваного рішення відповідачем не надано, а тому постанова підлягає до скасування.

Щодо визнати дії інспекторів протиправними з приводу складення ними протоколів ЕПР1 №210489 від 01.01.2025 та ААД №688881 від 01.01.2025, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 19 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ст.130 КУпАП здійснюють судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (ст. 221 КУпАП).

Суд звертає увагу на те, що факт складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про фактичну вину особи у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Правильність складання протоколів зобов`язаний перевіряти орган, до компетенції якого віднесено розгляд справи про адміністративне правопорушення, в якій протокол є доказом.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи.

Таким чином, протокол лише фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, а права та обов`язки для суб`єкта, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі протоколу, тобто в даному випадку це є постанова.

Протокол про адміністративне правопорушення і дії посадових осіб із включення до такого протоколу певних висновків не породжують правових наслідків для особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тобто не змінюють стану його суб`єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов`язків.

Права позивача можуть бути порушені відповідачем внаслідок прийняття за результатами рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Протокол, чи дії посадових осіб із його складання не породжують правових наслідків для позивача, тобто не змінюють стану його суб`єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов`язків для нього, тобто не порушують права особи.

Таким чином, складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення та дії поліцейського щодо його складання не є окремим предметом оскарження в адміністративному судочинстві, оскільки такі вимоги не відповідають вимогам ст. 19 КАС України, а тому доводи сторони позивача, зокрема, про відсутність правових підстав для складання протоколу відносно ОСОБА_1 та інші доводи позивача не можуть розглядатись в межах даної справи, тобто в порядку адміністративного судочинства.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його протиправним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 10.07.2020 у справі № 420/647/19, від 04.03.2019 у справі № 199/7360/17, від 10.05.2018 у справі № 760/9462/16-а.

Відповідно до ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій інспекторів щодо складення протоколів про вчинення адміністративних правопорушень підлягає до закриття.

Відповідно до ст. 139 КАС України суд стягує з відповідача Департаменту патрульної поліції, сплачений позивачем судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме в сумі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 245, 250, 286, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов адвоката Бовшика Миколи Юрійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі серії ЕНА № 3770466 від 01.01.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Провадження у справі в частині визнання протиправними дій інспекторів з приводу складення протоколів ЕПР1 №210489 від 01.01.2025 та ААД №688881 від 01.01.2025 закрити.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 05 березня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Г . С . Сивухін