Рішення № 125609474, 05.03.2025, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/519/24

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2025 рокум.Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді Лелик О.М.,

секретаря с/зМохун Т.В.,

справа № 605/519/24,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м.Підгайці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Підгаєцької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

за участі позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки Ващука Я.С.,

в с т а н о в и в:

22.11.2024 адвокат Ващук Я.С. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Підгаєцької міської ради та просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк 1 (один) місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що через важкий морально-психологічний стан здоров`я, який пов`язаний з втратою доньки, пізніше важким ДТП у який вона потрапила разом з чоловіком, а потім і смертю чоловіка, вона пропустила строк звернення для прийняття спадщини. Окрім цього зазначає, що думала, що дядько склав заповіт, однак коли їй стало відомо про відсутність заповіту, вона звернулася до нотаріуса, однак останній їй відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому змушена звернутися до суду з позовною заявою з метою реалізації права на прийняття спадщини.

Відповідач не скористався правом подання письмового відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 27 листопада 2024 року суддя прийняла до розгляду та відкрила провадження у даній справі та призначила справу до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 02 січня 2025 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивачка та представник позивачки позов підтримали просили задовольнити. Позивач повідомила, що про наявність спадкового майна дізналася лише у 2024 році, а також і про відсутність заповіту.

Представник відповідача Підгаєцької міської ради в судове засідання не прибув, однак на адресу суду 06.12.2024 за підписом заступника міського голови подано заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача, при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Заслухавши позивачку, представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд встановив такі обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , копія якого міститься в матеріалах справи /арк.спр. 4/.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 були рідними братами, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , де батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , копія якого міститься в матеріалах справи /арк.спр.13/.

Згідно архівноїдовідки пронародження від 19.02.23024 №Х-11/04-15 батьками ОСОБА_2 були ОСОБА_6 (син ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) та ОСОБА_9 (дочка ОСОБА_10 і ОСОБА_11 ) /арк.спр.10/.

Суд встановив, що у ОСОБА_2 дітей не було.

Згідно свідоцтва про народження батьками позивачки були ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , що стверджується свідоцтвом про народження, копія якого міститься в матеріалах справи /арк.спр.15/.

Позивач, ОСОБА_1 , 09.01.1956 року зареєструвала 05.06.1976 року шлюб з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та після одруження взяла прізвище чоловіка ОСОБА_14 , що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, копія якого міститься в матеріалах справи /арк.спр.16/.

Отже, ОСОБА_15 є племінницею ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки кадастровий номер 61248850000010010745, площею 2,86га, яка розташована на території Мужилівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, яка належала померлому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №878, копія якого міститься в матеріалах справи та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копія якого міститься в матеріалах справи /арк.спр.5-7/.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Салія О.В. з заявою про прийняття спадщини, однак листом №32/01-16 від 05.03.2024 їй відмовили у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендував звернутися до суду.

Згідно з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо відкритих спадкових справ та наявності заповіту /арк.спр.19/.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, зазначений законам або договором.

Відповідно до положень, викладених у ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Салія О.В. з заявою про прийняття спадщини, однак листом №32/01-16 від 05.03.2024 їй відмовили у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендував звернутися до суду /арк.спр.9/.

Згідно з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо відкритих спадкових справ та наявності заповіту /арк.спр.19/..

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з пропуском позивачем строку подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини та відсутністю у неї зареєстрованого місця проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Норми права, які застосовує суд при розгляді спору.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, нормами статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 1169 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Вимогами частини 1 статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до приписів частини 1 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з положеннями частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з положеннями п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачем у такій справі є спадкоємець, які прийняли спадщину. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Узагальнені обставини, встановлені судом.

Позивач в судовому засіданні повідомила, що її дядько помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , а у травні 2006 померла її донька ОСОБА_1 у віці 15 років. Смерть доньки вона переживає і до сьогоднішнього дня. Після смерті доньки стан позивачки був дуже психічно важкий, вона мала депресії, зриви. Пізніше до цього ще додалося ДТП у яке вона разом з чоловіком ОСОБА_13 потрапила. Вказує на те, що чоловік зазнав важких травм, внаслідок чого отримав інвалідність, потребував догляду та лікування. Окрім цього стан її здоров`я та фоні цих емоційних та психічних переживань теж погіршився та потребував лікування, що в часі дуже затягнулося. Пізніше помер чоловік, що теж відбилося на емоційному стані здоров`я ОСОБА_1 .

На підтвердження своїх пояснень позивачка надала суду свідоцтво про смерть доньки ОСОБА_15 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , вирок Зборівського районного суду Тернопільської області від 02.10.2008 року (на підтвердження ДПТ), виписка з акту огляду МСЕК.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторони позивача, суд зауважує, що за загальним правилом право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою і для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що у разі пропуску спадкоємцем шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суд має враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Наведені позивачемпричини пропускустроку дляподання заявипро прийняттяспадщини,на переконаннясуду,є поважнимиі пропусктакого строку протягом, оскільки в період цього строку, протягом якого позивач мала б звернутися з заявою про прийняття спадщини, існували об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Так, суд звертає увагу на те, що позивачка похоронила доньку, яка мала 15 років і смерть доньки була у незадовго після смерті дядька, що понесло для неї емоційний та психічний стрес, що вплинуло на стан здоров`я. Також позивач разом з чоловіком попала у ДТП, яке спричинило тяжкі тілесні ушкодження. Такі аргументи є такими, що заслуговують на увагу, оскільки узгоджуються з дослідженими судом доказами.

Верховний Суд у своїй практиці чітко та однозначно вказував, що при розгляді даної категорії спорів важливе значення має ступінь родинних відносин позивача та відповідача, а також ступінь споріднення позивача з спадкодавцем.

Судом встановлено, що позивачка належить до п`ятої черги спадкоємців за законом.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 зазначила, що дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність потрібно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж потрібно для реалізації поставленої мети.

У спірних правовідносинах дотримання принципу пропорційності безпосередньо залежить від наявності об`єктивних, непереборних та істотних обставин, які є підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

До звернення з заявою про визнання спадщини відумерлою і набрання законної сили відповідним рішенням суду у територіальної громади існує законний інтерес, заснований на правових нормах, що регулюють правовідносини щодо підстав набуття і припинення права власності після смерті особи, у якої відсутні спадкоємці. Цей інтерес (законні очікування) полягає у прагненні органу місцевого самоврядування набути право власності на відумерлу спадщину. Паралельно з цим інтересом у територіальної громади існує обов`язок звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.

Суд встановив, що з такою заявою орган місцевого самоврядування не звертався до суду.

Таким чином, наведені стороною позивача причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, у своїй сукупності, свідчать про наявність обставин, які об`єктивно унеможливлювали своєчасне виконання позивачем вимог закону щодо особистого подання заяви нотаріусу після відкриття спадщини.

Щодо визначення строку для подання заяви про прийняття спадщини, то суд дійшов переконання, що один місяць з моменту набрання рішенням законної сили буде достатнім та розумним для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Суд вважає, що у зв`язку з тим, що вимог про розподіл судових витрат позивачкою заявлено не було, дане питання судом не вирішується.

Керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268 ЦПК України, ст. 1270, 1272 ч.3 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 додатковий строк 1 (один) місяць після набрання рішення законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, с.Нівра, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Підгаєцька міська рада, код ЄДРПОУ 04058462, юридична адреса: вул. Шевченка, буд.39, м. Підгайці, Тернопільський район Тернопільська область.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення виготовлений 05.03.2025.

Суддя: О. М. Лелик