Ухвала суду № 125609429, 05.03.2025, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 607/23022/24

Провадження №2-п/951/1/2025

УХВАЛА

05 березня 2025 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого суддіЧапаєва Р.В., секретаряБарилко А.А.,

за участю представника відповідача адвоката Коцюби Н.Я. в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Коцюби Н.Я. про перегляд заочного рішення у цивільній справі №607/23022/24 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача адвокат Коцюба Н.Я. звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що 21.01.2025 заочним рішенням Козівського районного суду Тернопільської області у цивільній справі №607/23022/24 позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю.

В обґрунтування своїх вимог представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивача були безпідставними і необґрунтованими, а при вирішенні справи, на думку представника відповідача, судом не було взято до уваги відсутність у позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором відповідно до договорів факторингу, неправомірність розміру нарахованих за кредитним договором поза строком його дії процентів за користування кредитом, недоведеність факту отримання кредитних коштів відповідачем належними та допустимими доказами, а саме непідтвердження вказаного факту первинними бухгалтерськими документами. Крім того, у поданій заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача посилається на отримання вказаних кредитних коштів не відповідачем ОСОБА_1 , а іншими особами внаслідок вчинення ними кримінального правопорушення шахрайства, у зв`язку з чим відповідачем ОСОБА_1 подано 31.01.2025 заяву до правоохоронних органів, та 01.02.2025 органом досудового розслідування внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.4 ст.190 КК України. З огляду на зазначені вище обставини представник відповідача вважає, що існують підстави для перегляду та скасування заочного рішення Козівського районного суду від 21.01.2025 у цивільній справі №607/23022/24 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Також як на обставини, що свідчать про поважність причин неявки відповідача в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, представник відповідача посилається на те, що жодного поштового повідомлення, судової повістки до суду ОСОБА_1 не надходили та відповідно вона належним чином не була повідомлена про дату та час судового розгляду. Зазначає те, що в матеріалах справи наявні судові повістки, які повертались до суду з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 19.02.2025 відкрито провадження за заявою про перегляд заочного рішення.

Згідно із ч.1ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У судовому засіданні представник відповідача Коцюба Н.Я. підтримала подану нею заяву, з підстав та обґрунтувань, наведених у вказаній заяві, просила її задовільнити, переглянувши та скасувавши заочне рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 21.01.2025 у цивільній справі №607/23022/24 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідач ОСОБА_1 , а також представник позивача у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, їхня неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи №607/23022/24, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із положеннямист.285 ЦПК Україниу заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно дост.288 ЦПК Українизаочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Отже, правовий аналізст.288 ЦПК Українидозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Судом встановлено, що 21.01.2025 заочним рішенням Козівського районного суду Тернопільської області у цивільній справі №607/23022/24 позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено повністю..

Вирішуючи питання щодо наявності поважних причин неявки відповідача в судові засідання, суд керується таким.

Згідно з рішенням суду та матеріалами цивільної справи в судові засідання із розгляду Козівським районним судом згаданої цивільної справи відповідач жодного разу не з`являлася, повідомлялася належним чином про дату і місце судового засідання.

Відповідно дост.44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу судом було скеровано вказану ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами, а також із судовою повісткою, за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, яка була вказана у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 28.11.2024 та позовній заяві, та була направлена їй рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 18.12.2024 на адресу суду повернувся конверт разом із ухвалою, який був скерований відповідачу з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.160-165). Крім того, відповідачу 26.12.2024 надсилалася судова повістка про виклик у судове засідання, і поштове відправлення із зазначеною повісткою повернулося до суду 09.01.2025 із поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв?язку, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об?єктом поштового зв?язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об?єкта поштового зв?язку місця призначення. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Таким чином, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв?язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

У Постанові від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 Верховний Суд зробив висновок, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв?язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Сам лише факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав як ухвалу про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви, так і судові повістки-повідомлення за належною адресою та яка повернулась до суду у зв?язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неподання відзиву з відповідними доказами у встановлений в ЦПКУкраїни строк та неявки в судові засідання, оскільки зумовлено не об?єктивними причинами, а суб?єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції (відповідна правова позиція міститься у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 11.06.2021 у справі №2-6236/11).

За таких обставин, враховуючи, що відповідачу ухвала направлялась за належною поштовою адресою, суд дійшов висновку, що є підстави вважати, що відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку.

Щодо твердження відповідача, що позивачем було неправомірно нараховано відсотки у розмірі 58 780 грн за користування кредитом, суд зазначає таке.

Згідно з п.1.12.1, 1.12.2 Кредитного договору № 320639810, зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев?яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Таким чином, твердження відповідача, що строк дії договору становив лише 30 днів з дня підписання договору є некоректними, а відтак не беруться судом до уваги (а.с.30-35).

Відповідачем не надано розрахунку заборгованості, який б спростовував правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, а відтак розрахунок заборгованості, наданий представником позивача, узгоджується зі змістом договору та є належним доказом. Дана позиція суду відповідає позиції, що міститься у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі 753/16745/15-ц, провадження № 61-40036св18.

Крім того, судом під час розгляду справи по суті та ухваленні рішення було надано оцінку доказам, що підтверджують факт переказу грошових коштів на рахунок відповідача, і на ці докази є посилання у мотивувальній частині рішення суду, що оскаржується.

Також судом при розгляді справи по суті надано правову оцінку долученим до справи позивачем договорам факторингу як належним та допустимим доказам, що свідчать про відступлення (перехід) права грошової вимоги до відповідача за згаданим Кредитним договором. Крім того вказані доводи сторони відповідача про те, що позивач як фактор за договорами факторингу не набув права вимоги до відповідача, а відтак слід було відмовити у позові, судом не беруться до уваги також через те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що нею виконаний обов?язок із сплати кредиту первісному кредитору, що би давало підстави ставити під сумнів вимогу фактора до відповідача.

За змістом заяви про перегляд заочного рішення, можна дійти висновку, що фактично представник відповідача посилається на положення договорів, які наявні в матеріалах справи, і оцінка яким судом вже була надана. Тобто представник відповідача домагається їх переоцінки, вважаючи, що судом не були взяті до уваги певні його положення. Однак така переоцінка наявних у справі доказів не передбачена ЦПК України для такої стадії цивільного процесу як перегляд заочного рішення.

Суд також не вважає, що врахування долученого представником відповідача письмового доказу витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.02.2025 за заявою, поданою відповідачем до правоохоронного органу 31.01.2025, є підставою до іншого висновку та підставою для ухвалення іншого рішення у справі.

Представник відповідача в заяві про перегляд заочного рішення посилається лише на неврахування судом певних фактів та неповне, на її думку, з?ясування обставин, однак наведене не є підставами для перегляду заочного рішення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, оскільки представник відповідача не надала доказів ані існування поважних причин неявки в судове засідання (неподання відзиву на позовну заяву), ані доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і які могли б змінити рішення суду, а тому відсутні підстави для скасування заочного рішення.

Суд вважає, що зазначені вище обставини не створюють юридичної сукупності елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов?язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

Крім того,суд звертаєувагу представникавідповідача нате,що заявапро переглядзаочного рішенняКозівського районногосуду Тернопільськоїобласті від21.01.2025у цивільнійсправі №607/23022/24за позовомТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ЮНІТ КАПІТАЛ»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договоромподана нею18.02.2025,тобто вмежах визначеногочастиною 2статті 284ЦПК Українистроку поданнязаяви проперегляд заочногорішення.Також судбере до уваги усну заяву в судовому засіданні представника адвоката КоцюбиН.Я. про те, що вона просить не розглядати клопотання про поновлення строку на подання згаданої заяви, а тому, з наведених підстав, суд не вбачає підстав для розгляду даного клопотання.

Керуючись ст.260,261,287,288ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Коцюби Надії Ярославівни про перегляд заочного рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 21.01.2025 у цивільній справі №607/23022/24 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в тридцятиденний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий суддя Р.В. Чапаєв