Рішення № 125609351, 03.03.2025, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/1597/24

Провадження № 2/584/216/25

РІШЕННЯ

Іменем України

03.03.2025 Путивльський районний суд Сумської області в особі : головуючого - судді Токарєва С.М., при секретарі Зікрати Я.В., без участі учасників справи, розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні в залі суду в м. Путивль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом і просила визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 4,24 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель СЗАПТ «Славинь», розташовану на території Зінівської сільської ради Путивльського району Сумської області, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в сел. Жовтневе Балаклійського району Харківської області.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , але в той же час оформити в нотаріальному порядку зазначене майно позбавлена можливості в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нього.

Витрати по справі позивач просила покласти на неї.

У судове засідання позивач не з`явилася, надала на адресу суду письмову заяву, в якій просила розгляд справи провести за її відсутності, позов підтримала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити за відсутності його представника, позов визнав, про правові наслідки визнання позову обізнаний.

За правилами ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановлено судом, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в сел. Жовтневе (Пришибська с/р) Балаклійського району Харківської області помер ОСОБА_2 , який на день смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 разом з позивачем по справі.

Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , прийняла спадщину після його смерті шляхом спільного проживання на день смерті, про що державним нотаріусом заведено спадкову справу № 95/2024 від 31.10.2024.

До спадкового майна також входить право на земельну частку (пай) розміром 4,24 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель СЗАПТ «Славинь», розташовану на території Зінівської сільської ради Путивльського району Сумської області.

При цьому, отримати в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказане спадкове майно позивач не може з причини відсутності правовстановлюючих документів на нього, що вбачається з постанови нотаріуса від 31.10.2024 № 307/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

В той же час, як вбачається з викопіювання з «Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Путивльською районною державною адміністрацією членам СЗАПТ «Славинь» вбачається, що за № 206 в книзі значиться запис про те, що за ОСОБА_2 рахується отриманий сертифікат серії СМ № 0100385 від 09.09.1996 на право на земельну частку (пай) розміром 4,24 в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до п.п. 2, 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 №720/95 право на земельну частку (пай) мають члени коллективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, щододається до державного акта на право колективної власності на землю. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їхреєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є :свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Як роз`яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України 16.04.2004 N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член коллективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1235 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

В силу ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Таким чином, встановивши, що правовстановлюючий документ на право на земельну частку (пай) відсутній, а видача його дубліката чинним законодавством не передбачена, що унеможливлює реалізацію позивачем своїх спадкових прав, суд вважає, що останні підлягають судовому захисту, що є підставою для задоволення позову.

Судові витрати не розподіляються, враховуючи відповідне клопотання позивача.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1220, 1235, 1268 ЦК України, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв)», п.п.2,5Указу ПрезидентаУкраїни «Пропорядок паюванняземель,переданих уколективну власністьсільськогосподарським підприємствамі організаціям»від 08.08.1995№720/95, ч.4ст.200,ч.4ст.206 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 4,24 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель сільськогосподарського закритого акціонерно-пайового товариства «Славинь», розташовану на території Зінівської сільської ради Путивльського району Сумської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в сел. Жовтневе (Пришибська с/р) Балаклійського району Харківської області.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв