Рішення № 125608319, 04.03.2025, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

Справа №534/245/25

Провадження №2-а/534/4/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області

у складі: головуючого судді Морозова В.Ю.,

за участі: секретаря судового засідання Хвіст Т.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капрала поліції Дзюбака Олександра Віталійовича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

установив:

Представник позивачазвернувсязадміністративним позовомвякомупрохає судвизнатиповажнимипричини пропуску ОСОБА_1 процесуальногострокудляподання досудуцьогопозову,поновитийомуцей строктавідкритипровадження уданійсправі. Скасувати постанову серії ЕНА №3818759 від 09.01.2025 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, та закрити провадження у даній справі. Здійснити розподіл судових витрат між сторонами. Розглядати дану справу за моєї відсутності та за відсутності ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 09.01.2025 року поліцейським Дзюбаком Олександром Вiталiйовичем було винесено постанову серії ЕНА №3818759 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. згідно ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Так, згідно вказаної постанови, 09.01.2025 р. о 00 год. 47 хв. в м. Горішні Плавні по вул. Строни, буд. 33, ОСОБА_1 керував ТЗ на склі якого, були встановлені додаткові предмети, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, чим порушив вимоги п. 31.4.7в та ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Зі вказаної постанови також слідує, що ОСОБА_1 не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на ТЗ, чим порушив вимоги п. 2.4, 2.1а, 2.1б ПДР України та ч. 1 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1 ПДР України - керування ТЗ особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на ТЗ, поліса страхування.

Так, у вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 керував ТЗ без відповідних документів, однак за твердженням позивача це не вiдповiдає дійсності. Жодних доказів його вини відповідачем надано не було (немає фото - чи відео фіксації, свідчень або інших належних доказів щодо законності зупинки ТЗ, фактів встановлення на склі ТЗ додаткових предметів та керування ним цим ТЗ), а його присутність на місці зупинки не є достатнім доказом його винуватості. При цьому усі необхiдні документи, зокрема посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію ТЗ знаходились у ОСОБА_1 та були пред`явлені поліцейському на його вимогу.

Доказів протилежного поліцейським надано не було, а тому Вівтоненко М.О. вважає, що його обвинувачення ґрунтувалося виключно на суб`єктивних висновках поліцейського, що суперечить вимогам об`єктивності та доведеності вини особи під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, на території Полтавської області тривала «повітряна тривога» з 20 год. 40 хв. 08.01.2025 р. до 01 год. 41 хв. 09.01.2025 р., що підтверджуються інформацією, яка перебуває у відкритому доступі у мережі Інтернет на офіційних сайтах «Мапа тривог України» та «Офіційна карта повітряних тривог України». Однак справу про адміністративне правопорушення було розглянуто поліцейським під час дії повітряної тривоги, коли громадянам рекомендовано знаходитись в укриттях, оскільки пріоритетом є збереження життя і здоров`я людини. Поліцейський проігнорував клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та своїми діями створив небезпеку для його життя i здоров`я.

Зазначене свідчить про недотримання поліцейським порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є самостійною підставою для визнання протиправною вказаної постанови та скасування її у судовому порядку. Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 18.02.2020 р. по справі №524/9827/16-а, від 15.04.2020 р. у справі №524/3644/17, від 26.05.2020 р. у справі №640/16220/16-а, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, як вже представником зазначалось, що копія вказаної постанови вручена ОСОБА_1 не була та він її не отримував поштою, а з її змістом Вівтоненко М.О. ознайомився лише 23.01.2025 р. після надання представнику доступу до матеріалів справи №534/72/25, до якої вона була приєднана в якості доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Отже, з незалежних від позивача об`єктивних причин він не міг звернутись до суду з цим позовом на протязі десяти днів з дня винесення відповідачем вказаної постанови.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 03.02.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Полтавській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову.

Також до суду від представника позивача надійшло клопотання про визнання доказу недопустимим, неналежним, недостовірним.

Дослідивши матеріали справи та клопотання представника позивача, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що відповідно до оскаржуваної постанови, 09.01.2025 р. о 00 год. 47 хв. в м. Горішні Плавні по вул. Строни, 33 позивач керував ТЗ у якого на автомобілі встановлено на скло додаткові предмети, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, чим порушив вимоги п.31.4.7.в та ст. 121 ч. 1 КУпАП. Згідно ст. 36 ч. 2 КУпАП об`єднано. Та не пред`явив, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія на право керування ТЗ відповідної категорії .чим порушив вимоги п.2.4 та 2.1в ПДР України. Та не пред`явив, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у реєстраційному документі на транспортний засіб, чим порушив вимоги п.2.4 та 2.1.б ПДР України та ст. 126 ч. 1 КУпАП, чим порушив п.2.1 ПДР України - керування ТЗ особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа ТЗ, поліса страхування.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ч. 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Правилами дорожнього руху України, що затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, визначається порядок дорожнього руху на всій території України, за порушення якого особи несуть відповідальність передбачену законодавством.

Згідно із п. 31.4.7.в Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, якщо встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до п.2.1а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Так, п.2.1.б Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту,Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони технічний талон).

Згідно з п.2.4. Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також а) пред`явити для перевірки документи, зазначені впункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Суд звертає увагу, що диспозиція статей за які позивача притягнуто до адміністративної відповідальності передбачає саме керування транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, а також за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів.

Тобто визначальним є саме факт встановлення додаткових предметів, які обмежують оглядовість з місця водія та керування автомобілем особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Щодо клопотання представника позивача. про визнання доказу недопустимим, неналежним, недостовірним суд зазначає наступне.

Так, судом досліджено відзив на позовну заяву та DVD диск долучений до відзиву.

Суд погоджується з доводами представника позивача та вважає клопотання таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція має право застосовувати превентивні заходи, зокрема використання технічних приладів і засобів фото- та відеофіксації.

Згідно зі ст. 40 цього Закону, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службовому транспорті та інших об`єктах автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати отримані з них матеріали для дотримання правил дорожнього руху.

Так, ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пункти 1,2,3частини 2цієї Статті,передбачають,що цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Так, в п. 7 постанови серія ЕНА №3818759 від 09.01.2025 зазначено, що до постанови додаються «інші матеріали справи, відео з бодікамери ВІ-00001, ВІ-00094», однак вищевказана постанова не містить відомостей про долучення до неї DVD-дисків із відеозаписами з бодікамери поліцейського та портативного відео реєстратора.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).оригіналі або електронній копії, засвідченій кваліфікованим електронним підписом.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронни документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається його електронний примірник з обов`язковими реквізитами, включаючи електронний підпис автора або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Однак, надані відповідачем відеозаписи не містять електронного цифрового підпису уповноваженої особи або їх автора, що не дозволяє вважати їх належними та допустимими доказами у справі. Зазначене узгоджується із правовими висновками Другого апеляційного адміністративного суду, викладеними в постанові від 12 вересня 2024 р. у справі № 201/4193/24.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам законодавства.

Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Із дослідженого, суд дійшов до переконання, що в матеріалах справи відсутні докази про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відзив поданий представником відповідача не спростували доводів позивача.

А відтак,позов підлягаєзадоволенню,зокрема,слід скасуватипостанови пронакладення адміністративногостягнення усправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіяЕНА №3818759від 09.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАПта накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, а провадження у справі про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 605,60 грн, а тому, оскільки позов задоволено, вказані судові витрати необхідно компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 242-246, 286 КАС України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капрала поліції Дзюбака Олександра Віталійовича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправноюта скасуватипостанову серіяЕНА №3818759від 09.01.2025 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити в зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування відповідача: Головне управлінняНаціональної поліціїв Полтавськійобласті,ЄДРПОУ 40108630, адреса: 36014, Україна, Полтавська обл.,місто Полтава,вулиця Матвійчука Юліана, будинок, 83.

Відомості, які суддя не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:

Повне ім`я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В`ячеслав МОРОЗОВ