Ухвала суду № 125607978, 05.03.2025, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/221/25

Провадження № 2-а/378/7/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2025 року селище Ставище

Суддя Ставищенського районного суду Київської області Гуртовенко Р. В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 18.11.2024 року він відпочивав з друзями та сильно сп`янів і пішов відпочивати до власного автомобіля. Він завів двигун, увімкнув «пічку», ліг на задньому сидінні і заснув. Проснувся від того, що авто сіпнуло і він відчув удар, побачив як із місця водія хтось вискочив і побіг у невідомому напрямку. Він одразу заскочив через відчинені водійські двері в салон автомобіля, щоб перевірити чи живий пасажир, і далі почав приводити до тями пасажира. В цей час під`їхав поліцейський автомобіль і поліцейський оголосив вимогу про те, щоб всі вийшли з автомобіля. Після конфлікту з поліцейськими, останні його силоміць посадили до патрульного автомобіля і привезли до відділу поліції. Згодом ОСОБА_2 прибув до відділу поліції і написав розписку про те, що отримує його автомобіль. Він відмовився від підпису адміністративних матеріалів, оскільки не керував автомобілем і не спричиняв ДТП. Наступного дня дізнався від ОСОБА_3 про те, що автомобілем керував ОСОБА_2 .. По дорозі ОСОБА_3 чув, що автомобіль зупинявся, оскільки ОСОБА_2 ходив в туалет. Коли ОСОБА_3 отямився після ДТП, то побачивши його ( ОСОБА_1 ) за кермом, який його приводив до тями. З огляду на викладене. він не керував автомобілем 18.11.2024 року після 12:00 год. і не був винуватцем ДТП. Крім того, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення винесено з порушенням вимог чинного законодавства, дана постанова не оголошувалась в судовому засіданні у справі, про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи 10.02.2025 року та із змістом врученого рішення у справі.

Позивач просить суд визнати причини пропуску строків звернення до суду поважними та поновити їх; скасувати вищевказану постанову, а провадження по справі закрити.

У вказаній позовній заяві як на підставу для поновлення пропущеного строку, позивач вказує на те, що постанова під час її складення йому не вручалась, із вказаною постановою він ознайомився лише 10 лютого 2025 року під час ознайомлення з матеріалами іншої справи №378/1015/24.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч. 1 ст. 122 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Положеннями ст. 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), -протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Аналогічні приписи містить п. 6 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або після повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст. 123 КАС України.

Згідно із положеннями ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду та підтверджені належними доказами.

Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку звернення особи до суду з адміністративним позовом в порядку ст. 286 КАС України починається з дня вручення позивачу оскаржуваного рішення (постанови) або з дня набрання постанови законної сили та становить десять днів.

При цьому, КАС України передбачає повноваження суду поновити особі строк звернення до суду з адміністративним позовом за наявності поважних причин його пропуску.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3505270 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП винесена 18 листопада 2024 року у присутності позивача, останній відмовився від підпису та отримання її копії, про що є письмова відмітка в цій постанові. Токаж, в самій позовній заяві позивач зазначає, що він відмовився від підпису адміністративних матеріалів, оскільки не керував автомобілем і не спричиняв ДТП.

За таких обставин останній десятий день для подання скарги на постанову від 18 листопада 2024 року припадає на 28 листопада 2024 року.

Разом з тим, до суду про оскарження спірної постанови позивач звернувся лише 18 лютого 2025 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Разом з тим, в силу ч. 1 ст. 121 КАС України підстави пропуску строку можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлений у разі наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Суд звертає увагу, що оскаржувана постанова містить відмітку у рядку 9 щодо отримання копії постанови, з якої вбачається, що позивач від підпису відмовився.

За таких обставин, позивач вважаючи незаконною постанову відповідача про накладення на нього адміністративного стягнення, вже на наступний день винесення спірної постанови та протягом десяти днів з дня винесення такої мав право її оскаржити.

Водночас нереалізація такого права, як і права відразу отримати копію оскаржуваної постанови, зумовлено, у тому числі, його власною пасивною поведінкою.

Отже, оскаржувана постанова винесена 18 листопада 2024 року, проте позивач відмовився від отримання її копії.

За наведених обставин, відмова позивача від отримання спірної постанови призвела до набрання нею законної сили та розпочала відлік строку на її оскарження, оскільки саме з цього моменту позивач був обізнаний про її існування та у разі наявності сумнівів в її законності міг скористатись правом захисту своїх прав в адміністративному або судовому порядку.

Отже, суд визнає неповажними причини пропуску строку, зазначені позивачем у позові.

Крім того, 05.02.2024 року постановою судді Ставищенського районного суду у справі ЄУН 378/1015/24, копія якої міститься в позовних матеріалах, ОСОБА_4 було притягнено до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (відомості про набрання постановою законної сили відсутні). При цьому, він та його захисник Кочин С.С. були присутні в судовому засіданні станом на 05.02.2025 року, в якому досліджувалась копія оспорюваної постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 123 КАС України встановлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Вказані у позові підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, а тому позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. ст. 121, 122, 123, 169, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доДепартаменту патрульноїполіції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, - повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Р. В. Гуртовенко