Рішення № 125606679, 05.03.2025, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/211/25

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2025 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді Міланіч А.М.,

розглянувши в порядкуспрощеного позовногопровадження безповідомлення сторінза наявнимиу справіматеріалами цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що 02 липня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 465384-КС-005 про надання кредиту, який підписано з використанням одноразового ідентифікатора UA-6574, відповідно до якого відповідачка на умовах строковості, поворотності та платності отримала кредит у розмірі 43 000 грн.

Внаслідок порушення зобов`язань за кредитним договором відповідачка станом на 14 січня 2025 року має заборгованість у розмірі 155151,48 грн., з яких 43 000 грн. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 105701,48 грн. суми прострочених платежів по процентах, 6450 грн. суми прострочених платежів за комісією.

Тому просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 155151,48 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 03 лютого 2025 року було відкрито провадження у даній справі, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідачці роз`яснено її право на подання відзиву на позов. Однак, до цього часу відповідачка відзив на позов суду не надала.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 02 липня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 465384-КС-005 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), який підписано з використанням одноразового ідентифікатора UA-6574, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 43 000 грн., шляхом перерахування грошових коштів на її банківську картку, строком на 24 тижні (до 17 грудня 2024 року), зі сплатою процентів у розмірі 1,15077907% за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту6450 грн. /а.с.15-17,18-22,23-27,28-32/.

Відповідачка умови зазначеного кредитного договору належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 14 січня 2025 року згідно розрахунку позивача має заборгованість у розмірі 155151,48 грн., з яких 43 000 грн. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 105701,48 грн. суми прострочених платежів по процентах, 6450 грн. суми прострочених платежів за комісією /а.с.12-13/.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина першастатті 612 ЦК України).

Частиною першою статті 626ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до вимог абз. 2 ч. 2 ст.639ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною першою статті 5Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» встановлено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст.6Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За приписами статті 3Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11Закону України«Про електроннукомерцію» встановлено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбачено мустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12цього Закону визначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12ст.3Закону України«Про електроннукомерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст.1056-1ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного кредитного договору банк надав відповідачці кредит, а остання зобов`язувалася повернути суму кредиту в повному обсязі у визначений договором строк до 17 грудня 2024 року.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачка заборгованість за кредитним договором не погашає, жодних заперечень щодо позову суду не надала, то суд, задовольняючи позовні вимоги, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у заявленому розмірі 155151,48 грн., з яких 43 000 грн. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 105701,48 грн. суми прострочених платежів по процентах, 6450 грн. суми прострочених платежів за комісією.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422,40 грн.

Керуючись ст.207,526,549,551,610,611,626,627,628,638,1048-1049,1054,1055,1056-1 Цивільного кодексу України, суд, ст.10-13,141,259,263-265,268,279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс, 411) заборгованість за договором № 465384-КС-005 про надання кредиту від 02 липня 2024 року в розмірі 155151 (сто п`ятдесят п`ять тисяч сто п`ятдесят одна) гривня 48 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Головуючий-суддяА.Міланіч