Ухвала суду № 125606496, 05.03.2025, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/347/25

Провадження № 2-з/288/2/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщука Р. М.,

з участю секретаря судових засідань - Плетенецької Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області заяву представника позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» - Коваленко Сергія Олеговича про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До Попільнянського районного суду Житомирської області 03 березня 2025 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

04 березня 2025 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову в якій він вказує, що внаслідок порушення відповідачами зобов`язань за кредитним договором № ОД13/10/2007/840-К/162 від 16 листопада 2007 року, укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , позивач змушений звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 30000.00 доларів США

При цьому, в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № ОД13/10/2007/840-К/162, між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 та на теперішній час вартість вказаної квартири складає 450000 - 500000 гривень. При підготовці позовної заяви встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 2023 року є власником квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , вартістю 982396.70 гривень. Вказані квартири є майном відповідача ОСОБА_1 , за рахунок якого ТОВ «Консалт Солюшенс» (як правонаступник ПАТ КБ «Надра») може задовольнити свої кредиторські вимоги.

Заявник зазначає, що враховуючи принцип співмірності, виникла необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на вказану квартиру, так як у відповідача ОСОБА_2 відсутнє будь-яке майно, за рахунок якого позивач міг би в подальшому задовольнити свої вимоги кредитора, а в разі не забезпечення позову у спосіб, який просить заявник, з боку ОСОБА_1 можливе вчинення дій, які в подальшому можуть становити загрозу невиконання чи утруднення виконання судового рішення, в разі задоволення позову оскільки, існує загроза відчуження власного майна для подальшого унеможливлення виконання судового рішення на стадії виконання, при цьому розмір боргу, який просить стягнути позивач є співмірним із вартістю майна, на яке позивач просить накласти арешт.

На підставі вищевикладеного, заявник просить забезпечити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: - квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Заяву судом розглянуто без повідомлення учасників справи.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Частиною першою, другою статті 149 ЦПК України визначено, що суд зазаявою учасникасправи маєправо вжитипередбачених статтею150цьогоКодексу заходівзабезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною першою статті 153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, що означає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Таким чином, при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь які дії, позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

В свою чергу, суд при вирішенні питання про забезпечення позову має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Отже, при обранні заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності (статті 13, 41 Конституції України).

Відповідно до змісту статей 12, 319, 321 Конституції України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 березня 2025 року, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 2023 року є власником квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , вартістю 982396.70 гривень.

Приблизна ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_3 складає 450000 - 500000 гривень, що підтверджується довідкою оцінювача від 24 лютого 2025 року.

Проаналізувавши заяву про вжиття заходів забезпечення позову та зміст заявлених вимог, вивчивши матеріали цивільної справи, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, суд визначає, що обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним та застосовані заходи забезпечення позову носять лише тимчасовий характер.

Згідно частин сьомої-восьмої статті 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Конкретний захід забезпечення позову має бути співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Враховуючи характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, з метою реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Підстави для зустрічного забезпечення позову відсутні.

Керуючись статтями 151-153, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» - Коваленко Сергія Олеговича про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на майно: - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) - до набрання законної силирішенням суду.

Копію ухвали для негайного виконання направити до Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (12500, Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Шевченка,1).

Ухвала підлягає негайному виконанню і її оскарження не зупиняє її виконання.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ: 42251700, адреса: 65048, місто Одеса, вулиця Пушкінська,36, офіс 308).

Боржник: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук