Рішення № 125606477, 05.03.2025, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 370/2200/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою , -

В С Т А Н О В И В:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернулося до суду з позовом і просить стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ 17151 грн. 70 коп. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судовий збір в сумі 3028 грн. 00 коп., мотивуючи тим, що 07.07.2019 о 15 год. 05 хв. в м. Київ, Столичне шосе, 30 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Audi, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 , та автомобіля Renault, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_3 (власник автомобіля ОСОБА_4 ), внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Renault, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та завдано шкоди власнику зазначеного транспортного засобу ( механічні пошкодження ТЗ зафіксовані у відповіді від НПУ №3019190355371994 про ДТП та акті огляду пошкодженого ТЗ з фотододатками).

Згідно Відповіді від НПУ № 3019190355371994 про ДТП та постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 10.09.2019 року (справа № 752/14833/19), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 13.1 ПДР України.

В порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застраховано не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ.

Потерпіла особа (власник транспортного засобу Renault (д.р.н. НОМЕР_2 )- ОСОБА_4 ) звернулась до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідно до Наказу № 11591 від 04.11.2019 року та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір регламентної виплати склав 16 351,70 грн., яке МТСБУ було сплачено потерпілій особі згідно платіжного доручення № 1154490 від 04.11.2019 року.

Розрахунок регламентної виплати МТСБУ за зазначеним вище страховим випадком наступний: 16 351,70 грн. + 800,00 грн. = 17 151,70 грн., де: 16 351,70 грн. - вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу відповідно до Звіту № 758/07/19 про оцінку автомобіля Renault (д.р.н. НОМЕР_2 ); 800,00 грн. - витрати позивача на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди.

Таким чином, позивачем були понесені витрати, пов`язані з регламентною виплатою, в розмірі 17 151,70 грн. ( сімнадцять тисяч сто п`ятдесят одна гривня 70 коп ).

Відповідно до ст.1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан (який було продовжено 11 серпня 2024 року). Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжується на строк його дії.

Представник позивача в своїй позовній заяві просить справу слухати у його відсутність.

Відзиву на позов відповідачем до суду не надано, хоча своєчасно та належним останній повідомлявся про відкриття провадження у справі з роз`ясненням прав на подання відзиву на позов, що підтверджується поштовим повідомленням та оголошенням про відкриття провадження та розгляд справи в порядку спрощеного провадження на офіційному веб-сайті судової влади України.

Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши в судовому засіданні письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 07.07.2019 о 15 год. 05 хв. в м. Києві по Столичному шосе, 30 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Аudi», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зупинився попереду. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.09.2019 у справі №752/14833/19 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.

Вказані обставини підтверджуються копією вказаної постанови від 10.09.2019, яка набрала законної сили 23.09.2019 (а.с.7).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у заподіянні неправомірними діями шкоди потерпілому, не підлягає доказуванню, оскільки встановлена постановою суду, яка набрала законної сили і є обов`язковою для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 , як водія, який керував автомобілем «Аudi», реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована не була, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ (а.с. 9).

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль марки «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 та за кермом якого знаходився водій ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у АТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого полісом № АО №3575087, строк дії якого з 20.06.2019 по 19.06.2020 (а.с. 10).

22.07.2019 потерпіла ОСОБА_4 звернулася до МТСБУ з заявою про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди за договором добровільного страхування транспортного засобу (а.с. 11).

Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля Renault моделі Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , справа №59975, калькуляції вартості відновлювального ремонту, складеного ТОВ «Сател Груп», оцінювачем - ОСОБА_5 , вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_2 , як вартість відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових ТЗ, становить 16351 грн. 71 коп. (а.с.12-21).

Наказом начальника Департаменту внутрішнього страхування моторного (транспортного) страхового бюро України №11591 від 04.11.2019 "Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_4 ", наказано виплатити ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 16351 грн. 70 коп. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с.23).

04.11.2019 МТСБУ сплатило ОСОБА_4 за її заявою суму страхового відшкодування у розмірі 16351 грн. 70 коп. за пошкоджений автомобіль, що підтверджується платіжним дорученням №1154490 від 04.11.2019 (а.с.24).

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000167 від 26.07.2019 МТСБУ сплатило ТОВ «Сател груп» - 800 грн. 00 коп. витрат позивача на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди (а.с.22).

З метою досудового врегулювання спору 1 грудня 2020 року було направлено на адресу відповідача претензію за вих. № СУ/59975/4 від 1 грудня 2020 року щодо компенсації МТСБУ у добровільному порядку витрат та сплати на рахунок МТСБУ регресного платежу у розмірі 17151 грн. 70 коп. (а.с. 25).

Позивач в позовній заяві стверджує, що на момент розгляду справи відповідач не компенсував позивачу зазначену суму страхового відшкодування. Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. ст. 8, 9 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Положеннями ст. 9 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів », зокрема п.п.п. 9.1., 9.3. визначено: обов`язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Обов`язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 100000 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речову право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використанням, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 даного Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

В пунктах 26, 27 постанови №4 від 1 березня 2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.

Отже, сплативши відшкодування потерпілій ОСОБА_4 , МТСБУ набуло право зворотної вимоги в порядку регресу до винної особи, якою в даному випадку є відповідач, у розмірі виплаченого відшкодування в розмірі 16351 грн. 70 коп., відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України та статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до пункту 40.3 статті 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

Згідно з пунктом 41.4 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відтак, позивачем, з огляду на досліджені докази, обгрунтовано і витрати послуг по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди в сумі 800 гривень.

Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання; оцінюючи докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, та враховуючи, що відповідачем такі витрати позивачу в добровільному порядку до теперішнього часу не відшкодовані, суд вважає, що позов є обґрунтованим і відповідно приходить до висновку про його задоволення.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028 грн. 00 коп. в дохід держави, який відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131), що знаходиться за адресою: Русанівський бульвар, 8 в м. Києві, 17151 грн. 70 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 3028 грн. 00 коп. судового збору.

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.Л.Гришковець