Рішення № 125606282, 04.03.2025, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/182/25

Провадження по справі №2/276/179/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року с-ще Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бобра Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Свиридок А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.04.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №1923823, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 7000,00 грн. строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. 26.10.2021 року згідно умов Договору факторингу №2610, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступлено право вимоги за договором позики №1923823 від 06.04.2021 року на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», а відповідно ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права вимоги до відповідача. 03.04.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» укладено Договір факторингу № 030423-ФК, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінпром маркет» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №1923823 від 06.04.2021 року в сумі 23716,00 грн., з яких: 7000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 16,716,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умов укладеного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань та не погасив заборгованість ні на рахунок позивача, ні на рахунок попереднього кредитора, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання. Зважаючи на вказане, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 23716,00 грн., понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.

Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 30.01.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи провести без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не направив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету відповідача 31.01.2025 року.

У відповідності до ч.7 ст.14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У відповідності до ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Відповідач, будучи повідомленим відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України про відкриття провадження у цивільній справі за позовом до нього про стягнення заборгованості, відзив на позов у встановлений судом строк не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно дост. 280 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст.280,281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 06.04.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями укладено договір позики №1923823 (далі Договір), що підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 2 вказаного договору, сума позики становить 7000,00 грн., строк позики 30 днів, процентна ставка (базова) за користування позикою - 1,99 відсотків (фіксована) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

На виконання умов укладеного договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництва платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес», що підтверджується копією довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 13.01.2025 р. вих. №КД-000005892/ТНПП.

26.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено Договір факторингу №2610, згідно умов якого, ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача за договором позики №1923823 від 06.04.2021 року, яка відповідно до реєстру прав вимог від 26.10.2021 року становить 23716,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 16716,00 грн.

03.04.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» укладено Договір факторингу № 030423-ФК, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінпром маркет» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №1923823 від 06.04.2021 року, яка відповідно до реєстру прав вимог від 03.04.2023 року становить 23716,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 16716,00 грн.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінпром маркет» по основній сумі боргу в розмірі 7000,00 грн. за договором позики №1923823 від 06.04.2021. При цьому, заборгованість за тілом позики та правильність її розрахунку відповідачем не спростована.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за договором позики №1923823 від 06.04.2021 року, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі7000,00грн.по основнійсумі боргу.

Щодо позовних вимог в частині стягнення відсотків за договором позики, суд виходить з наступного.

Відповідно достатті 536 ЦК Україниза користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до вимог ст.ст. 4, 6 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У наданому позивачем суду розрахунку заборгованості зазначено, що у відповідача наявний борг на суму 23716,00 грн., що складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 7000,00 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 16716,00 грн., що нарахована за період з 06.04.2021 р. по 28.01.2025 р.

Разом з тим, згідно з п. 2 договору строк позики становить 30 днів з датою повернення позики 06.05.2021 р. (останній день) зі встановленою базовою процентною ставкою за користування позикою - 1,99 відсотків (фіксована) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Із положень п.1 договору слідує, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві надану йому у позику суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 3 договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Таким чином, згідно умов договору позики №1923823 від 06.04.2021 договір укладено на 30 днів, а саме по 06.05.2021 року включно. За умовами договору за користування кредитом позичальник сплачує 1,99 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, тому розмір відсотків за 1 день користування кредитними коштами становить: 7000,00 грн. х 1,99 % = 139,30 грн. Строк кредитування становить - 30 днів, відтак сума відсотків становить: 30 днів х 139,30 грн. = 4179,00 грн., які і підлягають стягненню з відповідача, оскільки термін кредитування для нарахування передбачених договором процентів становить до 06.05.2021 року включно, а сума нарахованих за вказаний період процентів складає 4179,00 грн., що відповідає узгодженим сторонами умовам договору позики.

Щодо доводів позивача про продовження строку користування позикою (пролонгацію та/або автопролонгацію) на строк не більше 90 календарних днів на підставі п.6.5 Правил надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, у редакції, що діяла на час укладення договру позики, то суд зазначає, що доказів продовження строку дії договору позики (пролонгації та/або автопролонгації), як і доказів ознайомлення відповідача з Правилами надання грошових коштів у позику на умовах повернення позики в кінці строку позики, в редакції, що діяла станом на день укладення з відповідачем договору позики, позивачем суду не надано.

За такихобставин табез наданихпідтверджень проконкретні запропонованівідповідачу Правиланадання грошовихкоштів упозику вТОВ «1Безпечне агентствонеобхідних кредитів»станом надень укладенняз відповідачемдоговору позики,відсутність удоговорі позикидомовленості сторінпро правилата умовипролонгації та/абоавтопролонгації договору,такі Правилачерез їхмінливий характерне можутьрозцінюватися якстандартна (типова)форма,що встановленадля укладеногоіз відповідачемдоговору,оскільки достовірноне підтверджуютьвказаних обставин.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року в справі №393/126/20.

Крім того,долучені доматеріалів справиПравила наданнягрошових коштіву позикуна умовахповернення позикив кінцістроку позики ОСОБА_2 не підписані, а тому, згідно роз`яснень, що викладені у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17, з огляду на їх мінливий характер, такі Правила не можна вважати складовою договору позики й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил.

Отже, самі по собі не підписані Правила надання грошових коштів у позику, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують пролонгацію (автопролонгацію) договору позики, у будь-якому випадку не можуть бути підставою для стягнення заборгованості за відсотками поза межами строку договору.

Оскільки після спливу визначеного договором позики строку кредитування право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, з огляду на положення ст.ст. 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, суд не приймає до уваги розрахунок заборгованості в частині нарахування відсотків за договором позики №1923823 від 06.04.2021 за період з 07.05.2021 р. по 28.01.2025 р., оскільки такі відсотки нараховані поза межами строку дії договору, тобто після настання терміну повернення кредиту, що суперечить положенням ст.ст. 1048, 1050 ЦК України та висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18), а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за період з 07.05.2021 р. по 28.01.2025 р. задоволенню не підлягають.

Отже, обґрунтованим є розмір процентів за користування кредитом, нарахованих в межах строку позики за період з 06.04.2021 року по 06.05.2021 року в розмірі 4179,00 грн., що відповідає як положенням ст. 1048 ЦК України, так і умовам договору позики №1923823 від 06.04.2021.

Виходячи звикладеного,з ОСОБА_1 на користьТОВ «Фінпроммаркет» підлягає стягненнюзаборгованість задоговором позики№1923823від 06.04.2021року урозмірі 11179 гривень 00 копійок, з яких: 7000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 4179,00 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково (у розмірі 47%), тому судові витрати, які понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1138,53 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що 01.11.2024 року укладено Договір №01-11/24 про надання правової допомоги між ТОВ «Фінпром Маркет» та Адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна».

У відповідності з витягом з акту №2-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 року, що є додатком №2 до Договору №01-11/24 про надання правової допомоги, адвокат «Ткаченко Юлія Олегівна» надала послуги з правничої допомоги, зокрема, щодо складання позовної заяви по боржнику ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за договором позики у малозначній справі, на суму 3500 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Відповідно достатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за вивчення документів та підготовку/складання позовної заяви у справі про стягнення заборгованості за договором позики, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ.

Враховуючи, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, складність даної справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, усталену практики з вирішення кредитних спорів, обсяг робіт виконаних адвокатом, обсяг наданих послуг, значимість спору для сторін, а також те, що всі обставини справи були встановлені при заочному розгляді справи без участі представника позивача, а також враховуючи часткове задоволення позову (у розмірі 47%), виходячи з засад розумності та співмірності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 1700,00 грн.

Керуючись ст.ст.4,5, 12,13,76-81,133,141,247,263-265,274-282 ЦПК України, ст.512,514, 516, 526,610,611,625,1050,1079,1082 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінпроммаркет» заборгованістьза договором позики№1923823від 06.04.2021року в розмірі 11179(одинадцятьтисяч стосімдесят дев`ять) гривень 00 копійок, з яких: 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою боргу, 4179 (чотири тисячі сто сімдесят дев`ять) гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» судовий збір у розмірі 1138 (одна тисяча сто тридцять вісім) гривень 53 копійки та витрати на правничу допомогу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: Д.О.Бобер