Рішення № 125605862, 04.03.2025, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/348/25

2/154/535/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року м. Володимир

Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

секретаря судового засідання Баранюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

20.01.2025 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позов обґрунтований тим, що що відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту продукту "КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ СТАРТ" № 1409466215217 від 03.04.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансова компанія "Віва капітал", відповідач отримав на споживчі цілі кредит у розмірі 5000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі від 890,25% до 894,25% (2,25% (денна)перші 20 днів, 2,45% (денна) з 21 дня по дату повернення) річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить від 139908,23% до 162551,83%. Зауважують, що згідно п. 1.3 Договору кредит надано строком на 120 днів з 03.04.2024 року по 01.08.2024 року. Відповідно до умов до п. 1.3.1. Договору відповідач зобов`язалася здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору.

ТзОВ «ФК «Віва капітал» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі

Відповідач у свою чергу виконував зобов`язання неналежним чином, у зв`язку з чим починаючи з утворилась заборгованість у розмірі 17078,00 грн. за договором про надання фінансового кредиту № 1409466215217 від 03 .04.2024 року та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та 10600,00 грн. витрат на оплату правової допомоги.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак просив суд розгляд справи провести за відсутності позивача та його представника за наявними у справі матеріалами в порядку спрощеного провадження. Проти прийняття заочного рішення суду не заперечує. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання відповідачка не з`явилася. Подала до суду заяву, згідно якої заявлену суму заборгованості за кредитним договором визнає повністю, просить розгляд справи проводити у її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані учасниками справи докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

03.04.2024 року, між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Віва капітал ", укладено договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1409466215217, згідно із яким, Відповідач отримав на споживчі цілі кредит у розмірі 5000,00 грн. з фіксованою процентною ставкою. Строк дії кредитної лінії 120 днів. Реальна річна процентна ставка становить від 139908,23% до 162551,83%.

Відповідно до умов п. 1.3.1 договору, відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору.

Строк дії Договору обчислюється з моменту його підписання обома сторонами та до закінчення строку, на який надано кредит, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, пролонгація строку дії договору не передбачена (п.п. 1.10, 1.16 Договору).

Слід звернути увагу, що процедура укладення та підписання даного договору встановлена Розділом 2 договору.

Згідно п. п. 2.1 договору, з метою отримання Кредиту Клієнт, самостійно ознайомлюється з Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал», розміщеними на офіційному сайті Кредитодавця, створює особистий кабінет, заповнює Заявку, вказуючи всі дані, визначені в Заявці як обов`язкові.

Відповідно до п. п. 2.2 договору, клієнт у особистому кабінеті на сайті «dodam.com.ua» зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Кредитодавцю для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту, а також бажаний спосіб отримання кредиту. Клієнт також зобов`язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних.

Згідно п. п. 2.19 договору, клієнт, ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти, надає згоду шляхом направлення повідомлення Кредитодавцю, яке підписується відповідно до абзацу 2статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під акцептом, який містить усі істотні умови Електронного договору. Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка може стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор генерується Кредитодавцем в Інформаційно-телекомунікаційній системі та надсилається Клієнтам в СМС- повідомленні.

Відповідно до п. 2.20 договору, після підпису Електронного повідомлення Клієнтом у спосіб, передбачений Договором, зазначене повідомлення надходить в Інформаційно-телекомунікаційну систему Кредитодавця та свідчить/повідомляє Кредитодавця про те, що Клієнт надав згоду (акцептував) на пропозицію (Оферту) Кредитодавця щодо укладання Електронного договору з Клієнтом. Після зазначених дій Електронний договір (Договір) між Кредитодавцем та Клієнтом (Позичальником) вважається укладеним і Кредитодавець здійснює дії, передбачені умовами укладеного Електронного договору щодо надання Кредиту.

Згідно п. 2.23 кредит надається шляхом перерахування суми Кредиту на банківський рахунок Клієнта, за реквізитами Платіжної картки, вказаної Клієнтом у особистому кабінеті, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Електронного договору. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб та/або з незалежних від Кредитодавця обставин (у тому числі але не виключно, обставини форс-мажору), Кредитодавець відповідальності не несе. Відповідно до п. 2.24 договору, сторони підтверджують, що Електронний Договір та всі Додатки до нього мають таку саму юридичну силу для Сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручно підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмові формі.

Свої зобов`язання за вказаним договором про надання фінансового кредиту продукту КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ СТАРТ" № 1409466215217 від 03.04.2024 року позивач (ТзОВ «Фінансова компанія «Віва капітал») виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 грн. Переказ коштів здійснено 03.04.2024 року, що підтверджується довідкою про переказ коштів ТзОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 26.12.2024 року вих. №7/6862 та довідкою ТзОВ «Віва капітал» про ідентифікацію.

В свою чергу, відповідач взяті на себе зобов`язання за вищевказаним договором не виконала, оскільки у встановлені договором та графіком строки не сплачувала проценти та не повернула суму кредиту, в зв`язку з чим має перед ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту продукту «КРЕДИТНА ЛІНІЯ СТАРТ» 1409466215217 від 03.04.2024 року в загальній сумі - 17078 грн. 00 коп., з яких: 4950 грн. 00 коп., заборгованість за кредитом, 12128 грн. - заборгованість за відсотками.

Оскільки до теперішнього часу відповідачем не виконане грошове зобов`язання за кредитним договором належним чином в добровільному порядку, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 Цивільного кодексу України.

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст.202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК Українивизначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст.205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК Українивизначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст.526, 530, 610, ч. 1 ст.612 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2ст. 639 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст.1046ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст.1047ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, укладаючи Договір про надання фінансового кредиту продукту «КРЕДИТНА ЛІНІЯ СТАРТ» № 1409466215217 від 03.04.2024 року в електронній формі сторони погодили умови та порядок повернення відповідачем кредиту шляхом здійснення платежів з оплати процентів за користування кредитом та обов`язком позичальника повернути суму кредиту в межах строку встановленому договором.

Як встановлено судом, відповідач після укладання кредитного договору належним чином не виконувала свого зобов`язання із здійснення платежів, чим допустила порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, а тому допустив порушення виконання своїх зобов`язань.

Наданий позивачем розрахунок суми процентів за Договором про надання фінансового кредиту продукту «КРЕДИТНА ЛІНІЯ СТАРТ» № 1409466215217 від 03.04.2024 року відповідає умовам, погодженим сторонами та викладеним у п. 1.4.1, 1.4.2, 1.6 договору та орієнтовної загальної вартості кредиту, визначеної у п. 1.7 договору.

Станом на 14.01.2025 року розмір заборгованості зафіксований за кредитом - 17078 грн. 00 коп., з яких: 4950 грн. 00 коп., заборгованість за кредитом, 12128 грн. - заборгованість за відсотками.

Отже вимоги позивача в межах цієї суми є цілком правомірними та обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачкою, яка в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася завчасно та належним чином судовою повісткою рекомендованим листом за місцем реєстрації, письмовий відзив на позов не подала, грошові кошти отримала та використала на власні потреби, однак свої зобов`язання за кредитними договорами у повній мірі не виконала, тому заявлені вимоги підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1-3ст.134ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1-6 ст.137ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послузі виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі №810/795/18 зазначено про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з положеннями ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18 від 31.07.2020 року у справі №301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19.11.2020 року в справі №734/2313/17.

Таким чином суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

До матеріалів позовної заяви долучено №1 про надання правової допомоги від 04 січня 2022 року згідно якого ТзОВ «Фінансова компанія «Віва капітал» та адвокатське бюро «Грушевий Ю.В.» уклали договір про надання правової допомоги на підставах та на умовах, передбачених та обумовлених даним договором.

Згідно долученого до договору Акту виконаних робіт відповідно до договору про надання правової допомоги №1 від 04.01.2022 року від 23 грудня 2024 року вбачається, що виконавець адвокатське бюро «Грушевський Ю.В», на підставі даного договору та наданого доручення клієнта ТзОВ ФК «Віва капітал», надав наступні послуги щодо захисту майнових інтересів «ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал»: опрацювання кредитної сплати боржника 30 хвилин; надання усної консультації 30 хвилин; опрацювання державних реєстрів з приводу майнового стану 3 години; пошук контактів боржника, його місцезнаходження 2 години; підготовка пропозиції 1 година; підготовка та направлення претензії 3 години; виїзд за місцем перебування боржника 3 години; підготовка та подання позовних матеріалів 2 годин. Контроль ходу розгляду справи в суді на постійній основі до моменту прийняття рішення в суді першої інстанції. Сторони домовилися, що вартість наданих послуг складає 10600 грн. 00 коп.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, а також те, що вказана категорія справи відноситься до малозначних справи, суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 5000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки така сума, відповідає критерію розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ч.1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову до суду представником позивача було сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн. згідно платіжного доручення, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263-265,268,273, 280, 282-289,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва капітал», 20600 м. Шпола, вул. Таранця, 20 Черкаська область, код 40860735 заборгованість у розмірі 17078 (сімнадцять тисяч сімдесят вісім) грн.00 коп. за договором про надання фінансового кредиту № 1409466215217 від 03.04.2024 року та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та 5000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Фінансова компанія «Віва капітал», 20600 м. Шпола, вул. Таранця, 20 Черкаська область, код 40860735

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1

Суддя Ігор Вітер