Рішення № 125604637, 04.03.2025, Новоселицький районний суд Чернівецької області

04.03.2025

Справа №720/1166/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Павлінчука С.С.

з участю секретаря Штефанеса А.А.

розглянувши в місті Новоселиця цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу, посилаючись на те, що між АТ «ТАСКОБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, по якому виникла заборгованість у зв`язку із невиконанням останнім його умов, право вимоги за яким було відступлено ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») на підставі договору факторингу.

Відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справи щодо спорів про стягнення заборгованості розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Новоселицького районного суду від 16 серпня 2024 року було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк відзив на позов не подав, тож відповідно до положень ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 10 лютого 2021 року ОСОБА_1 підписано заяву-анкету №140307 щодо приєднання до Публічної пропозиції на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» АТ «ТАСКОБАНК» (далі заяві-анкеті №140307 (а. с. 6-7).

02 грудня 2022 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯЗ ПОВЕРНЕННЯБОРГІВ» укладено договір факторингу №НІ/11/7-Ф, згідно якого в порядку та на умовах визначених у цьому договорі, фактор зобов`язався передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною цього договору (а. с. 10-12).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру прав вимог згідно додатку №2, але не раніше здійснення оплати фактором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальника стосовно боргу та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру прав вимог підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги боргу та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно акту прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу №НІ/11/7-Ф від 02 грудня 2022 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 7276 штук(а. с. 13).

До позовної заяви ТОВ «ФК«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯЗ ПОВЕРНЕННЯБОРГІВ» було надано витяг з реєстру боржників до договору факторингу без номеру від 15 квітня 2024 року, щодо передання права вимоги відносно боржника ОСОБА_1 , номер кредитного договору 002/9398589-SP, загальна заборгованість по тілу кредиту 5051,6 грн, загальна заборгованість по відсоткам 5957,01 грн, загальна сума боргу 11008,61 грн. Витяг з реєстру не містить підписів уповноважених осіб клієнта та фактора, засвідчений лише особою, яка сформувала цей витяг (а. с. 14).

Також, позивачем надано сформований його представником розрахунок заборгованості за кредитним договором №002/9398589-SP від 11 лютого 2021 року за період з 02 грудня 2022 року до 31 березня 2024 року (а. с. 9).

Інших доказів, які б підтверджували істоті умови кредитного договору, зокрема примірник чинної на момент підписання відповідачем заяви-анкети №140307 Публічної пропозиції на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» АТ «ТАСКОБАНК» (далі - Публічної пропозиції), тарифів банку, а також підписаного позичальником паспорту споживчого кредиту, на які посилається позивач у позовній заяві та заяві про усунення недоліків позовної заяви від 05 липня 2024 року, суду надано не було, так само як і доказів на підтвердження перерахунку коштів відповідачу та нарахованої первісним кредитором заборгованості за період з 10 грудня 2021 року по 01 грудня 2022 року.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

02 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «ТАСКОМБАНК» з метою отримання банківських послуг та підписав заяву-анкету №140307 щодо приєднання до Публічної пропозиції на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» АТ «ТАСКОБАНК».

У заяві було зазначено, що відповідач приймає умови Публічної пропозиції, які розміщені разом з додаткам, у тому числі але не виключно, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту на сайтах АТ «ТАСКОМБАНК» https://tascombank.ua/ та https://sportbank.com.ua.

Втім, до позовної заяви не додана Публічна пропозиція, яка була розміщена на сайтах АТ «ТАСКОМБАНК» https://tascombank.ua/ та https://sportbank.com.ua, відсутні в матеріалах справи і тарифи банку, які були запропоновані відповідачу при підписанні ним заяви про приєднання до умов комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

У заяві ОСОБА_1 від 10 лютого 2021 року відсутні будь-які відомості про розмір, строки та порядок надання банком коштів у кредит. Крім того, у цій заяві, яка підписана сторонами, не зазначено процентну ставку за користування кредитними коштами.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутності у заяві-анкеті №140307 домовленості сторін про розмір, строки надання та порядок повернення кредитних коштів, сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, Публічна пропозиція на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» АТ «ТАСКОБАНК» не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує (постанова від 03.07.2019 року у справі №342/180/17), що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «ТАСКОМБАНК» дотримав вимог, передбачених ч.2 статті 11 Закону «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив би покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 справі №369/2163/18, від 14.07.2020 року по справі №174/155/19, від 23.09.2020 по справі №203/3503/17.

Таким чином, позивачем не доведено факту укладення між ОСОБА_1 та АТ «ТАСКОМБАНК» кредитного договору від 10 лютого 2022 року у порядку та на умовах зазначених у позовній заяві.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 зауважив, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

При цьому Верховний Суд зауважив, що належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту може бути виписка по картковому рахунку.

З долучених до матеріалів справи доказів в обґрунтування позову, відсутні будь-які відомості щодо узгодження розміру надання та відповідно використання відповідачем кредитного ліміту, так само як і відповідні виписки чи їх належним чином завірені копії на підтвердження тих обставин, що АТ «ТАСКОМБАНК» (первісний кредитор) було надано відповідачу грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковому рахунку, а споживачем використано та не повернуто відповідні грошові суми.

Долучена позивачем довідка АТ «ТАСКОМБАНК» №1425/32-Д від 08 грудня 2023 року (а. с. 8) доказом зазначених вище обставин бути не може, оскільки вона лише підтверджує факт відкриття відповідачу відповідного поточного рахунку.

Відтак, посилання позивача на надання відповідачу кредитних коштів є безпідставними та не підтверджено належними доказами.

Не надано позивачем також доказів на підтвердження існування у ОСОБА_1 кредитної заборгованості у заявлених до стягнення розмірах. Долучені до позовної заяви розрахунки заборгованості (а. с 9) такими доказами не являються, адже не містять детального розрахунку розміру боргу, зокрема за нарахованими відсотками, що унеможливлює встановлення судом правильності нарахування цих сум.

Водночас, згідно з частинами 2, 4, 5 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

В матеріалах справи відсутнє повідомлення позивача до суду про неможливість з об`єктивних причин подати докази разом з позовною заявою.

Таким чином, оскільки позивачем не підтверджено належними доказами факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів первісним кредитором, вимоги позивача є недоведеними.

Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

02 грудня 2022 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» було укладено договір факторингу №НІ/17/7-Ф згідно з яким АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язалось відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги за кредитними договорами, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язалось оплатити суму фінансування на умовах даного договору.

Слід зазначати, що позивачем не у повному обсязі надано договір факторингу №НІ/11/7-Ф від 02 грудня 2022 року. Зокрема, договір містить 13 пунктів, в останньому пункті вказано реквізити сторін договору, проте подана суду копія договору факторингу не містить пунктів 5-11.

Згідно з п.2.3 Договору факторингу №НІ/17/7-Ф від 02 грудня 2022 року відступлення права вимоги та інших прав, належних АТ «ТАСКОМБАНК» за кредитними договорами та їх перехід до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі реєстру прав вимог, але не раніше здійснення оплати ТОВ «ФК«ЄАПБ» згідно п.3.1 цього договору.

Згідно з п.3.1. фактор зобов`язаний в день укладення сторонами цього договору сплатити клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

Згідно акту прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу №НІ/17/7-Ф від 02 грудня 2022 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (фактор) та АТ «ТАСКОМБАНК» (клієнт) уклали даний акт про те, що на виконання п.2.1. договору факторингу №НІ/17/7-Ф від 02 грудня 2022 року, укладеного між клієнтом та фактором, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимоги кількістю 7276 штук, після чого, з урахуванням п.2.1. договору факторингу №НІ/17/7-Ф від 02 грудня 2022 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги боргу від позичальників і фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно їх боргів. Реєстр прав вимоги передано в повному обсязі відповідно до умов договору факторингу №НІ/17/7-Ф від 02 грудня 2022 року, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає.

Позивачем, всупереч вимогам ст.ст.76-81 ЦПК України, не надано суду реєстру прав вимог до договорів факторингу від 02 грудня 2022 року підписаного уповноваженими особами АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», яким би підтверджувалося набуття позивачем права вимоги за кредитними договорами від 10 лютого 2021 року.

Наданий ТОВ «ФК «ЄАПБ» витяг з реєстру прав вимоги до вказаного договору факторингу не є допустимим доказом відступлення права вимоги, оскільки він містить підпис лише представника позивача, який сформував цей витяг.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до вказаного вище витягу та розрахунку заборгованості позивача право вимоги було відступлено по кредитному договору №002/9398589-SP від 11 лютого 2021 року, тоді як заява-анкета №140307 підписана ОСОБА_1 10 лютого 2021 року, а інші долучені до матеріалів справи докази не містять посилань на укладення відповідачем кредитному договору №002/9398589-SP саме від 11 лютого 2021 року.

Відповідно до положень п.п.2.3. та 3.1. за відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» повинно було сплатити АТ «ТАСКОМБАНК» суми фінансування, проте доказів на підтвердження сплати визначених договорами факторингу ціни продажу за отримання права вимоги до ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Матеріали справи також не містять повідомлення ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 11 лютого 2021 року №002/9398589-SP на користь ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», передачу персональних даних боржника та надання йому інформації про фактора, що обумовлено частиною першою статті 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, позивач не надав доказів переходу права вимоги від первісного до нового кредитора за кредитним договором від 11 лютого 2021 року №002/9398589-SP.

Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду, в силу ст.141 ЦПК України в разі відмови в позові, відшкодуванню не підлягає.

Враховуючи викладені обставини, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, розглянувши справу в межах заявлених вимог суд вважає, що заявлені вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні необхідно відмовити.

На підставіст.ст.525,526,530,549,610,611,1049,1050ЦК України,керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДР 35625014, юридична адреса вул.Симона Петлюри,30, м.Київ, 01032) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Сергій ПАВЛІНЧУК