Рішення № 125603507, 05.03.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4500/24

Провадження № 2/639/195/25

РІШЕННЯ

(Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Труханович В.В.,

за участю секретаря - Яременко В.В.,

представника позивача - Лисенко О.В., Стрикаль М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 639/4500/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом, суд

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Стрикаль М.В., з позовною заявою до Харківської міської ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 на праві власності належить 4/15 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .

Згідно довідки КП «ХМБТІ» №1040169 від 04.07.2018, вказаний житловий будинок на праві власності належить: ОСОБА_2 4/15 частки; ОСОБА_3 - 4/15 частки; ОСОБА_4 - 1/10 частки; ОСОБА_4 - 1/10 частки.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідними братом та сестрою.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Заповіт не залишили, спадкоємці першої черги відсутні.

Спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є їх рідний брат ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 прийняв спадщину після смерті брата та сестри, оскільки фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняв його син ОСОБА_7 , оскільки він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після смерті ОСОБА_7 спадкоємцями першої черги за законом є його дружина ОСОБА_8 та його донька ОСОБА_1 , яка спадщину прийняла та оформила належним чином.

У ОСОБА_9 було четверо дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 .

ОСОБА_10 після одруження змінила прізвище на ОСОБА_11 .

ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Від шлюбу ОСОБА_12 малі двох синів: ОСОБА_4 та ОСОБА_13 .

ОСОБА_4 успадкував 1/10 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за правом представлення після смерті своєї матері ОСОБА_14 та отримав свідоцтво про право на спадщину.

Іншу 1/10 частку вказаного житлового будинку, за правом представлення після смерті своєї матері ОСОБА_10 , отримав ОСОБА_13 , який в подальшому подарував свою частку за договором дарування від 21.02.1973, своєму брату ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

ОСОБА_4 після своєї смерті заповіт не залишив. Спадкоємці першої черги відсутні. Єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину є його двоюрідна племінниця - ОСОБА_1 , оскільки вона фактично вступила в управління та володіння майном, з заявою про відмову від прийняття спадщини в порядку передбаченому законом не зверталася.

Приватним нотаріусом ХМНО Карташовою С.І. було видано постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій від 08.11.2023, у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , оскільки немає можливості встановити родинні зв`язки між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 та чергу спадкоємців за законом після померлої ОСОБА_3 .

Приватним нотаріусом ХМНО Карташовою С.І. було видано постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій від 08.11.2023, у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 , оскільки немає можливості встановити родинні зв`язки та чергу спадкоємців за законом.

Враховуючи те, що у ОСОБА_1 не всі документи, що підтверджують родинний зв`язок, вказана обставина є перешкодою в належному оформленні спадщини за законом.

Позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права на спадщину, що складається з 8/15 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , яка відкрилась після смерті батька - ОСОБА_7 , та 1/15 частку вказаного домоволодіння, яка відкрилася після смерті двоюрідного дядька - ОСОБА_4 , в позасудовому порядку.

Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом залишено буз руху, наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2024 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Витребувано у приватного нотаріуса ХМНО Карташової С.І. належним чином завірені копії матеріалів спадкових справ, які були заведені після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , а також ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 ; з державного архіву Харківської області архівну довідку про шлюб, який було укладено в м. Харкові між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків, викликано в судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 грудня 2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом. Призначено справу до судового розгляду в судове засідання.

В судовому засіданні представники позивача - адвокат Стрикаль М.В., Лисенко О.В., які діють на підставі ордеру, заявлений позов підтримали та дали пояснення про обставини, які викладені у рішенні вище. Проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

В подальшому представник позивача - адвокат Лисенко О.В. просила суд позовні вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення факту родинних відносин між позивачем та ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити без розгляду, оскільки дані факти не несуть для позивача правового значення.

Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 223, ч.1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При вирішенні справи суд виходить з положень п. 2 ППВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», яким передбачено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.09.2018 ОСОБА_1 на праві власності належить 4/15 частки житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . ( а.с. 10, 11, 12-13)

Згідно довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 24.07.2018 іншими співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 є: ОСОБА_2 - 4/15 частини; ОСОБА_3 - 4/15 частини; ОСОБА_4 - 1/10 частина; ОСОБА_4 - 1/10 частина. ( а.с. 14-15)

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є рідними братами та сестрою, що вбачається зі свідоцтва про право на спадщину від 19.05.1950. ( а.с. 16, 40)

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ( а.с. 18)

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . ( а.с. 19)

Пункт 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» зазначає, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно до ст. 525 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), який діяв на час виникнення правовідносин, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрилася спадщина.

Стаття 524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачає, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За життя ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заповіту не залишили.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Як було встановлено судом, спадкоємці першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відсутні.

Згідно ст. 530 ЦК України ( в редакції 1963 року) при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Отже, після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишився спадкоємець за законом другої черги, їх рідний брат - ОСОБА_6 .

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Частина 2 ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року) зазначає, що прийнятий спадок визнається таким, що належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, вказаний в статті 21 цього Кодексу (ст. 525 ГК України в редакції 1963 року).

Отже ОСОБА_6 фактично прийняв спадщину після смерті свого брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді 2/15 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та після смерті сестри ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді 6/15 частин вказаного нерухового майна, а всього 8/15 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки він був зареєстрований та проживав за вищевказаною адресою, а отже фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Однак, право власності у встановленому законом порядку на спадкове майно не зареєстрував. ( а.с.42-54)

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 . (а.с. 21)

Після смерті ОСОБА_6 залишився спадкоємець першої черги за законом син ОСОБА_7 . ( а.с. 22)

ОСОБА_7 в порядку ч.2 ст. 548 ЦК України ( в редакції 1963 року) фактично прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6 у вигляді 8/15 частин житлового будинку АДРЕСА_1 ,, оскільки фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Однак, право власності на вказану частину нерухомого майна у встановленому законом порядку не зареєстрував.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_7 . (а.с.23)

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, яка діяла на час відкриття спадщини), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За життя ОСОБА_7 заповіту не залишив.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_7 залишилася спадкоємці першої черги: дружина - ОСОБА_8 , донька ОСОБА_1 ( позивач по справі), які на час відкриття спадщини були зареєстровані разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 . ( а.с. 130-141; 148-149, 150)

23 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_7 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 . ( а.с. 151)

17 вересня 20218 року ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого отримала у спадщину від ОСОБА_7 4/15 часток житлового будинку з надвірними будівлями під номером АДРЕСА_2 частини зазначеного житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель після смерті ОСОБА_8 . ( а.с. 10, 11 )

Разом з тим, як було встановлено судом спадкодавцю ОСОБА_7 на час відкриття спадщини на праві власності належало 8/15 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель АДРЕСА_1 , які він фактично успадкував після смерті свого батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на які у встановленому законом порядку право власності не зареєстрував.

Також в судовому засіданні було достовірно встановлено, що після смерті ОСОБА_7 залишилися два спадкоємця за законом першої черги, а саме дружина ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 та донька ОСОБА_1 , яка у встановленому законом порядку отримала свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті своїх батьків.

Отже єдиною спадкоємицею за законом після смерті батька на час розгляду справи судом залишається лише позивач по справі ОСОБА_1 , за якою суд визнає право власності на 8/15 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, позивач ОСОБА_1 просить суд встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , як двоюрідною племінницею та двоюрідним дядьком та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/5 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель АДРЕСА_1 після смерті останнього.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що у ОСОБА_9 було четверо дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_10 .

Дане твердження представника позивача об`єктивно підтверджується Свідоцтвом, виданого 1-ю ДНК м. Харкова 1929 року. ( а.с. 40)

Після укладання шлюбу ОСОБА_10 з ОСОБА_22 змінила прізвище на ОСОБА_11 .

Однак, згідно відповіді Державного архіву Харківської області від 14.11.2024 №01-42/5267, в книгах реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківської області за 1929-1940 роки запису про шлюб між ОСОБА_16 та ОСОБА_10 немає. ( а.с. 227)

ОСОБА_12 мала двох синів: ОСОБА_4 та ОСОБА_13 . ( а.с. 27 )

Згідно довідки від березня 1953 року ОСОБА_22 , чоловік ОСОБА_12 , зник безвісті в листопаді 1943 року. ( а.с. 29)

ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 . ( а.с. 25)

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину від 19.05.1950, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , дійсно є спадкоємцями в рівних частинах, нижчезазначеного майна, що залишилося після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Харкові, матері їхньої ОСОБА_12 . Спадщина складається з 1/5 частини домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 . ( а.с. 33)

ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . ( а.с. 28)

Згідно довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» №1-4-169 від 24.07.2018 ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, видане 2-ю ХДНК 19.05.1950, р №4224 на праві власності належить 1/10 частина житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та 1/10 частина зазначеного будинку на підставі договору дарування, посвідченого 9-ю ХДНК 21.02.1973, р №1-357. ( а.с. 14-15)

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_3 виданого 08 грудня 2001 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . ( а.с. 26)

В судовому засіданні представник позивача зазначила, що за життя ОСОБА_4 заповіту не залишив, спадкоємці першої черги відсутні. Єдиною спадкоємицею, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 є позивач по справі ОСОБА_1 , яка доводиться йому двоюрідною племінницею, яка була зареєстрована зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою.

Як вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру після ОСОБА_13 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 , приватним нотаріусом Карташовою С.І. 30.06.2021 була заведена спадкова справа.

Постановою приватного нотаріусу ХМНО Картошовою С.І. від 08 листопада 2023 року, ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 відмовлено, оскільки не має можливості встановити родинні зв`язки та чергу спадкоємців за законом. ( а.с. 57)

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Отже, у ОСОБА_1 виникло право на звернення до суду з позовом.

Позивач просить суд встановити факт родинних зв*язків між нею та померлим ОСОБА_4 , як двоюрідною племінницею та двоюрідним дядьком та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом.

Встановлення факту родинних відносин між фізичними особами передбачено п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

В п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Так в судовому засіданні було достовірно встановлено, що у ОСОБА_9 було четверо дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_23 .

У ОСОБА_6 народився син ОСОБА_7 .

У ОСОБА_12 народився син ОСОБА_4 .

Отже ОСОБА_7 та ОСОБА_4 є двоюрідними братами.

Позивач ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_7 , отже доводиться двоюрідною племінницею ОСОБА_4 .

Судом з`ясовано, що встановлення юридичного факту родинних відносин між ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_4 необхідно позивачу для оформлення спадкових прав.

Як вже було зазначено у рішенні вище ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . ( а.с. 26)

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.

Судом достовірно встановлено, що спадщина, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 не була прийнята ніким із спадкоємців.

Частиною 5 Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року передбачено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_4 заповіт не склав.

У статті 1223 ЦК України зазначено, що у випадку відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у випадку не охвату заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 Кодексу.

Частиною 1 ст. 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ч.1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 залишилася єдина спадкоємиця за законом п`ятої черги двоюрідна племінниця (позивач по справі) ОСОБА_1 .

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 пояснили суду, що їм відомо про те, що у позивачки був дід ОСОБА_27 , який мав рідних брата та сестер. У сестри ОСОБА_28 був син ОСОБА_29 , який постійно до самої смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 в спірному будинку живе з народження і до теперішнього часу. Померлий ОСОБА_29 та ОСОБА_30 були між собою родичами.

Згідно домової книги за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані у тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . ( а.с. 43-53)

Отже, в судовому засіданні було достовірно встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, показами свідків, які були допитані судом, що ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_4 були зареєстровані на час відкриття спадщина за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину у вигляді 1/5 частини житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , оскільки протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявила про відмову від неї.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги обставини, які викладені у рішенні вище та сукупність доказів наданих позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання за нею право власності в порядку спадкування за законом ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 529, 530, 548, 549 ЦК України ( в редакції 1963 року), ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України, ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1258, 1265, 1268, 1270 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимогиОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 є двоюрідною племінницею ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/5 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті двоюрідного дядька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 8/15 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІПН НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, розташоване за адресою: м. Харків, м-н Конституції, 7.

Повний текст судового рішення складено 05 березня 2025 року.

Суддя В. В. Труханович