Ухвала суду № 125602789, 05.03.2025, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 481/206/25

Провадження 2-н/216/386/25

УХВАЛА

Іменем України

05 березня 2025 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Стартанович Д.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з боржника ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2025 року до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для розгляду за підсудністю надійшла з Новобузького районного суду Миколаївської області заява ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з боржника ОСОБА_1 .

Вважаю, що заява підлягає поверненню для розгляду за підсудністю, виходячи з такого.

Згідно із ч. 5 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

12.02.2025 суддею Новобузького районного суду Миколаївської області зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру, з якого слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим з 22.08.2016 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, слід зауважити, що вказана інформацію відображена стягувачем у заяві про видачу судового наказу, проте заборгованість стягується за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_2 .

Вважаю, що суддею Новобузького районного суду Миколаївської області помилково застосовано ч. 8 ст. 165 ЦПК України, оскільки боржник ОСОБА_1 фізична особа, а ч. 8 ст. 165 ЦПК України може бути застосована суддею лише до правовідносин, де боржниками виступають юридична особа або фізична особа - підприємець.

Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26-30 ЦПК України). Розгляд справи неповноважним складом суду, порушення правил юрисдикції є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

Крім того, порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (ст. 378, п. 6 ч. 1 ст. 411 ЦПК України).

Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичних осіб пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, приписами ч. 1 ст.30ЦПК України визначено виключну підсудність для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, які пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до положень ст. 181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За таких обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Відповідно до п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 №3 перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27-29 ЦПК України.

У постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин. Позиція Великої Палати Верховного Суду ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. До такого висновку дійшов Верховний Суд і у постановах від 10.04.2019 у справі №638/1988/17, від 04.03.2020 у справі №757/91/19-ц. З урахуванням наведеного, заява про видачу судового наказу має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Відповідно до матеріалів справи нерухоме майно, з приводу якого виник спір, знаходиться на території Новобузького районного суду Миколаївської області.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст.31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Ураховуючи вказане, вважаю за необхідне направити матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з боржника ОСОБА_1 для розгляду за підсудністю до Новобузького районного суду Миколаївської області.

Відповідно до ст.32ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Керуючись ст. 27 ч. 1, ст. 30 ч. 1, ст. 31, ст. 32, ст. 162, ст. 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали судової справи № 481/206/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з боржника ОСОБА_1 , - повернути до Новобузького районного суду Миколаївської області для продовження розгляду за підсудністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано 05 березня 2025 р.

Суддя Дмитро СТАРТАНОВИЧ