Ухвала суду № 125601028, 05.03.2025, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

05 березня 2025 року Справа № 915/316/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ПРАЙД» (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 91; ідентифікаційний код 37105053)

до відповідача-1: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661)

до відповідача-1: Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (54001, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, м. Південноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546)

про: стягнення 349 097,25 грн,

В С Т А Н О В И В:

28.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО-ПРАЙД» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 27.02.2025 (вх. № 3033/25) (з додатками), в якій просить суд:

1.Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» (код ЄДРПОУ 24584661) в особі ФІЛІЇ «ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» (Ідентифікаційний код юридичної особи 20915546) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТО-ПРАЙД» (ідентифікаційний код юридичної особи 37105053) 349 097, 25 грн. (триста сорок дев`ять тисяч дев`яносто сім грн. 25 коп.).

2.Судові витрати покласти на Відповідача.

По-перше, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі в частині вимог позивача до відповідача-2, оскільки позовна заява у відповідній частині вимог не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Приписами ч. 1 ст. 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Суд вважає за необхідне зауважити, що згідно із ч. 4 ст. 89 ЦК України, до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Приписами ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження юридичної особи.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

В даному випадку, у позовній заяві відповідачем-2 виступає Філія «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (ідентифікаційний код 20915546).

При цьому, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що за кодом 20915546 (який зазначено у позовній заяві як ідентифікаційний код відповідача-2), в Єдиному державному реєстрі знайдено запис про найменування та місцезнаходження філії (іншого відокремленого підрозділу). Тобто, відповідач-2 Філія «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (ідентифікаційний код 20915546) є відокремленим підрозділом юридичної особи Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (ідентифікаційний код 24584661), яке є відповідачем-1 за позовною заявою.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що приписами ст. 80 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 4 ст. 91 ЦК України).

Згідно із ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

В даному випадку, відповідачем-2 виступила саме Філія «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (ідентифікаційний код 20915546).

В силу положень статті 95 Цивільного кодексу України філії та представництва виступають лише як відокремлені частини юридичної особи, що їх створила та не мають статусу самостійної юридичної особи.

Слід також зазначити, що коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Необхідно також враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола.

З огляду на вищезазначене, Філія «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (ідентифікаційний код 20915546) не може виступати самостійною стороною спору в господарському судочинстві, адже не є самостійним суб`єктом господарювання та не має статусу юридичної особи, що підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про відокремлений підрозділ, відтак, не наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю та не може бути самостійною стороною у судовому процесі.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ПРАЙД» б/н від 27.02.2025 (вх. № 3033/25) в частині позовних вимог до відповідача-2 Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, у зв`язку із чим відмовляє у відкритті провадження у даній справі.

За приписами ч.ч. 3 ст. 175 ГПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 175 ГПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За такого, суд звертає увагу на те, що за наведених обставин (визначення відповідачем саме відокремленого підрозділу, а не юридичної особи в особі свого відокремленого підрозділу) такий позов позивача не може бути розглянутий й у порядку іншого (ніж господарське) судочинства, що не позбавляє права заявника на звернення з відповідними вимогами безпосередньо до юридичної особи в особі її відокремленого підрозділу.

По-друге, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви в частині вимог позивача до відповідача-1 без руху, оскільки позовна заява у відповідній частині вимог не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за такими підставами.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ПРАЙД» б/н від 27.02.2025 (вх. № 3033/25) не містить оформлених належним чином відомостей, передбачених ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме:

1) належно викладеного змісту позовних вимог у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, з урахуванням складу учасників справи. Так, правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Водночас, з урахуванням наведених вище висновків суду про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача-2, судом встановлено, що відповідачем у даному позові виступає Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ», при цьому у прохальній частині позивач просить суд стягнути грошові кошти Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Предмет позову, тобто певна правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви.

Суд позбавлений права визначати замість позивача позовні вимоги, а також осіб, до яких вони спрямовані, відтак позивач повинен самостійно визначитись з вищезазначеним.

Таким чином, на думку суду, позивачу необхідно конкретизувати обраний спосіб захисту порушеного права шляхом уточнення позовних вимог, з урахуванням складу учасників справи.

2) належного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, зокрема, в позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують вказані позивачем у позові обставини, а саме про здійснення позивачем реєстрації податкової накладної в ЄРПН, в порядку та у строки, передбачені податковим кодексом; а також про те, що від поставки частини товару відповідач відмовився.

Вказане свідчить про те, що виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, як це передбачено п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, здійснений позивачем неналежним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Таким чином, керуючись ст. ст. 174, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі 915/316/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ПРАЙД» б/н від 27.02.2025 (вх. № 3033/25) в частині вимог до Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» про стягнення грошових коштів.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ПРАЙД» б/н від 27.02.2025 (вх. № 3033/25) у справі № 915/316/25 в частині позовних вимог до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» залишити без руху.

3. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

4. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в частині відмови у відкритті провадження у справі може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.Г. Смородінова