Ухвала суду № 125600016, 03.03.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

03.03.2025м. ДніпроСправа № 904/863/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "В Плюс" (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 101 к; ідентифікаційний код 33919690)

до відповідача-1: Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514)

відповідача-2: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; відоме місце проживання (перебування) АДРЕСА_1 ))

відповідача-3: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; відоме місце проживання (перебування) АДРЕСА_2 ))

про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеним

Суддя Загинайко Т.В.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "В Плюс" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№811/25 від 28.02.2025) до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогою постанови рішення про викуп власником будівлі Товариством з обмеженою відповідальністю "В Плюс" вул. Набережна Заводська, 101к, ідентифікаційний код 33919690 земельної ділянки, на якій вона розміщена, шляхом визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеним.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем у складі учасників провадження визначено відповідачем-2 фізичну особу ОСОБА_1 , відповідачем-3 - фізичну особу ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 здійснено запит до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; відоме місце проживання (перебування) АДРЕСА_1 )) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; відоме місце проживання (перебування) АДРЕСА_2 )).

Крім того, позивач у заяві (вх.№8659/25 від 28.02.2025) про забезпечення позову просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачам - Дніпровській міській раді Код ЄДРПОУ 26510514, ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та у Державному земельному кадастрі (Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вул. Філософська, 39-А, м. Дніпро, 49006 Е-mail:dnipropetrovsk@land.gov.ua) стосовно земельної ділянки кадастровий номер №1210100000:04:016:0052 та об`єкту нерухомого майна - комплекс з обслуговування автомобілів по АДРЕСА_3 .

Заява обґрунтована тим, що:

- наявність у відповідачів правомочностей власника спірного об`єкта нерухомого майна, вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи в суді, але до прийняття остаточного рішення, розпорядитися спірним об`єктом на користь інших осіб, що призведе до неможливості позивачем, у випадку задоволення позову, відновити своє право в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали суд дійшов висновку про її повернення з наступних підстав.

Пунктом 2 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичної особи) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичної особи), що є відповідальною за морською вимогою, її місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання чи перебування (для фізичної особи), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності.

Як вбачається, в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України зазначене заявником у заяві про забезпечення позову місцезнаходження позивача не відповідає інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, пунктом 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Судом встановлено, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Додатково, суд звертає увагу, що у випадку, якщо заявник вважає, що підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення відсутні, заявник повинен вказати про це з наведенням відповідних мотивів. Саме наведені мотиви і будуть предметом оцінки суду для прийняття рішення про можливість вжиття заходів забезпечення позову без застосування зустрічного забезпечення.

Зазначення у заяві про забезпечення позову пропозицій щодо зустрічного забезпечення або наведення мотивів відсутності підстав для зустрічного забезпечення необхідне для правильного та об`єктивного вирішення судом такої заяви.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом в ухвалі від 21.08.2019 у справі №761/35501/17.

При цьому відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Зазначена норма має імперативний характер і передбачає не право суду на повернення заяви, а саме обов`язок такого повернення. Також, невиконання вимог статті 139 кодексу щодо змісту заяви про забезпечення позову має наслідком повернення заяви, а не прийняття рішення про відмову у забезпеченні позову.

Отже, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам пунктів 2, 6 частини першої статті 139 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, заява про забезпечення позову підлягає поверненню без розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити заявникові, що повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "В Плюс" (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 101 к; ідентифікаційний код 33919690) заяву про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 03.03.2025.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Додатки: заява про забезпечення позову (вх.№8659/25 від 28.02.2025) з додатками, в тому числі оригінал квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 25.02.2025 №# 0.0.4215751899.1 про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1514 грн. 00 коп.

Суддя Т.В. Загинайко